Сутність та зміст здоров'язбережувальних технологій у системі шкільної фізкультурної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 613. 96

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СИСТЕМІ ШКІЛЬНОЇ ФІЗКУЛЬТУРНОЇ ОСВІТИ

Постановка проблеми. У контексті інноваційного розвитку вищої освіти важливо говорити про підготовку майбутнього фахівця фізичної культури до реалізації завдань здоров'язбережувальної освіти. Варто наголосити, що одним із пріоритетних завдань розвитку системи фізкультурної освіти є створення належних умов для формування особистості учня, збереження та відповідальне ставлення до власного здоров'я. Означене завдання підтверджується законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема Державною програмою «Діти України», Національною доктриною розвитку освіти, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про фізичну культуру і спорт», Комплексною програмою розвитку фізичної культури і спорту України тощо. З огляду на це актуальним питанням вважаємо розгляд сутності та змісту здоров'язбережувальних технологій у системі шкільної освіти з метою їх реалізації в професійній діяльності фахівця з фізичної культури.

Аналіз актуальних досліджень. Формуванню культури фізичного здоров'я особистості чимало приділяється уваги як у сучасній українській педагогіці (І. Бех, І. Зязюн, Г. Максименко та ін.), так і в працях фахівців фізик- ного виховання (І. Боберський, Е. Вільчковський, Т. Круцевич, Б. Шиян та ін.).

Педагогічним технологіям збереження фізичного здоров'я присвячені наукові роботи в галузі професійної фізкультурної освіти - С. Гаркуша, М. Носко, Л. Сущенко; фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури -О. Тимошенко, О. Томенко; організації навчально-виховного процесу з фізичного виховання в навчально-виховних закладах шкільного типу - В. Геращук, Л. Гнітецького, І. Козетова, С. Садиріна, Н. Симон; профілактики спортивного травматизму - В. Башкірова, А. Коноха, В. Майєра. Професійні знання, функції та діяльності вчителя фізичної культури в першу чергу повинні бути направлені на збереження здоров'я учнів (І. Бріжата, О. Дубогай, О. Єжова, І. Калініченко,), особливо коли йдеться про травмонебезпеку уроків фізичної культури, спортивно-масових заходів, організації самостійних занять спортом.

У контексті висвітлення проблеми, що розглядається, актуальними вважаємо наукові дослідження з проблем формування здорового способу життя (О. Вакуленко, О. Кокун, В. Оржеховська, Н. Урум та ін.); формування культури здоров'я та фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями (Л. Іванова, Л. Мірошниченко та ін.); збереження здоров'я підростаючого покоління (О. Вержбицька, Є. Лупаренко, О. Омельченко, Є. Федосімов та ін.).

Мета статті - визначити сутність та зміст застосування здоров'язбережувальних технологій у системі шкільної фізкультурної освіти.

Виклад основного матеріалу. Перш, ніж з'ясувати сутність здоров'язбережувальних технологій у фізкультурній освіті, вважаємо за необхідне розглянути поняття «технологія», яке визначається як певний комплекс, що складається із запланованих результатів, засобів оцінки для коригування та вибору методів і прийомів навчання, оптимальних для кожної конкретної ситуації, а також розробленого вчителем на цій підставі набору методів навчання (за Т. В. Бойко).

У контексті розгляду ключової проблеми наукової статті доречно говорити про поняття «здоровий спосіб життя», найповніше визначення якого, на нашу думку, наводить Н. С. Урум - це «спосіб життєдіяльності людини, який вона усвідомлено обирає і відтворює самостійно в повсякденному бутті, це спосіб життя, стан здоров'я, фізичний розвиток та психоемоційний стан дітей шкільного віку взаємопов'язані та, в значній мірі, детермінуються відповідністю організації навчання і виховання в освітніх закладах функціональному стану та адаптаційним можливостям організму учнів» [10, 13].

Основними механізмами формування здорового способу життя, як зазначає О. В. Вакуленко, є створення для окремих осіб, груп людей, громад позитивно впливати на проблеми здоров'я, а результатом сформованості здорового способу життя є культура здоров'я. З одного боку - це інтегративна якість особистості, з іншого - показник її вихованості [1].

О. М. Кокун наголошує, що робота з формування здорового способу життя має складатися з двох взаємопов'язаних складових:

1) прийняття молоддю цінностей здорового способу життя (пропагувальна складова);

2) здобуття молоддю знань, умінь та навичок, необхідних для виконання його вимог (змістово-інформаційна та практична складові).

Дослідник також акцентує увагу на тому, що найбільш цінними для здоров'я є заняття фізичними вправами з обтяженнями, спортивні ігри та змагання [5].

Таким чином, суміжним поняттям для даного наукового дослідження вважаємо поняття «культура здоров'я». За визначенням Л. Мірошниченка культура здоров'я - це позитивний результат дотримання здорового способу життя, що забезпечує єдність фізичного, психічного, духовного і соціального розвитку особистості [7].

Проаналізувавши сучасні наукові дослідження з проблеми збереження здоров'я учнів нами визначено, що здоров'язбереження - це :

• процес збереження та закріплення здоров'я, направлений на перетворення інтелектуальної та емоційної сфер особистості, підвищення ціннісного ставлення до власного здоров'я та здоров'я оточуючих на основі усвідомлення власної особистісної відповідальності (О. І. Глєбова, 2005);

• складова частина охорони здоров'я, що поєднує медичні, психологічні, валеологічні та педагогічні знання (Є. Г. Федосімов, 2004).

У сучасній педагогічній науці здоров'язбережувальні технології в системі шкільної освіти визначаються як:

• технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі, а також вирішують завдання раціональної організації виховного процесу, відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини (Л. О. Демінська, 2010);

• частина педагогічної науки, яка вивчає та розробляє цілі, зміст і методи навчання здоровому способу життя, яка спрямована на вирішення питань здоров'язбереження в системі освіти; спосіб організації, модель навчального процесу, що гарантує збереження здоров'я всіх суб'єктів навчального процесу; інструментарій освітнього процесу, система вказівок, які повинні забезпечити ефективність і результативність навчання разом зі збереженням здоров'я учнів (В. М. Єфімова, 2011);

• процес навчання й виховання, що не наносить прямої або опосередкованої шкоди здоров'ю учнів, створює безпечні й комфортні умови перебування дітей у школі, забезпечує індивідуальну освітню траєкторію дитини, запобігання стресів, перевантаження, втоми вихованців і тим самим сприяє збереженню та зміцненню здоров'я школярів (О. М. Іонова, Ю. С. Лукьянова, 2009);

• послідовна сукупність педагогічних і дидактичних прийомів, форм, методів та засобів, спрямованих на побудову психологічно комфортного освітнього середовища, що сприяє формуванню здорової компетентної особистості (С. Є. Лупаренко, 2010);

• система, що створює максимальні умови для збереження, зміцнення і розвитку духовного, емоційного, інтелектуального та фізичного здоров'я всіх суб'єктів освітнього процесу (Ю. В. Науменко, 2009).

З метою розуміння сутності поняття «здоров'язбережувальні технології» поділяємо думку О. О. Єжової про те, що означена дефініція може розглядатися з двох позицій. Перша, на думку дослідниці, зводить здоров'язбережувальні технології до методів і засобів для забезпечення санітарно-гігієнічних умов навчання й виховання, які сприятимуть збереженню та зміцненню здоров'я учасників навчально-виховного процесу. Друга позиція переконує про обмеження можливостей освіти забезпеченням тільки санітарно-гігієнічних умов навчально-виховного середовища, які й так є обов'язковими для всіх закладів освіти [3].

Важливим вважаємо для даної наукової роботи визначення поняття «фізкультурно-оздоровча робота», що Л. І. Івановою розглядається як «один з основних напрямів упровадження фізичної культури в освітнє середовище, що спрямований на підтримання та зміцнення здоров'я дітей і молоді та здійснюється з урахуванням стану їх здоров'я, рівня фізичного та психічного розвитку» [4, 11]. просвітницький культура здоров'язбереження

Мета застосування здоров'язбережувальних технологій, на думку дослідників [6], - забезпечити учням високий рівень реального здоров'я, надати їм необхідний арсенал знань, умінь та навичок, які необхідні для ведення здорового способу життя, і виховувати в них культуру здоров'я. Як зауважує В. М. Оржеховська, здоров'язбережувальні технології покликані формувати навички здорового способу життя. Серед важливих складових означеного процесу дослідниця виділяє:

• використання виховних можливостей уроку (як спеціального, так і з основ наук для передачі знань про здоровий спосіб життя, збереження репродуктивного здоров'я);

• забезпечення рухової активності дітей та молоді;

*створення позитивного мікроклімату в колективі навчального закладу;

• використання можливостей позакласної та позашкільної роботи;

• підвищення педагогічної культури батьків тощо [9].

Одним із напрямів реалізації здоров'язбереження у школі, на думку О. Г. Вержбицької, є педагогічне просвітництво батьків учнів. Дослідниця визначає організаційні умови формування високого рівня педагогічного просвітництва батьків стосовно здоров'язбереження дітей:

*визначення загальної мети діяльності школи та сім'ї - виховання фізично та морально здорової особистості;

• підготовка колективу до співпраці з батьками, забезпечення необхідного рівня валеологічної компетентності вчителів;

• формування партнерських стосунків педагогів та батьків стосовно виховання дітей;

• розвиток взаємодії, зміни позицій, ступеня та мотивації, зацікавленості сім'ї та школи у формуванні цілісного здоров'язбережувального простору [2].

Є. Г. Федосімов виокремлює поняття «формування готовності до здоров'язбереження» і визначає його як інтегративне особистісне утворення, що виражає ціннісне ставлення особистості до власного здоров'я. У структурі такої готовності дослідник визначає мотиваційний, інформаційно-гностичний, операційно-діяльнісний та поведінковий компоненти [11].

В. Омельченко виділяє поняття «здоров'язбережувальний навчально-виховний процес», під яким розуміє це процес навчання й виховання, який не наносить прямої або опосередкованої шкоди здоров'ю учнів, створює безпечні й комфортні умови перебування дітей у школі, забезпечує індивідуальну траєкторію навчання й виховання дитини, запобігання стресів, перевантаження, втоми вихованців і тим самим сприяє збереженню й зміцненню здоров'я школярів [8].

Цінними є фактори ризику щодо погіршення стану здоров'я дітей у процесі навчання, виявлені дослідницею, а саме:

• невідповідність змісту, форм і методів освіти віковим та індивідуальним потребам дітей;

• інформаційне перенасичення й нераціональна організація освітнього процесу;

*авторитарність учителя, його неповажне, упереджене ставлення до учня, застосування прийомів примусу й насилля щодо учнів;

*відсутність у багатьох учасників педагогічного процесу мотивації здоров'я й здорового способу життя тощо [там само].

Таким чином, здоров'язбережувальні технології мають на меті не лише формування в учнів навичок здорового способу життя, а й створення в навчальному закладі належних умов для збереження здоров'я підростаючого покоління та виховання власної особистісної відповідальності.

Висновки

Стаття є спробою узагальнення існуючих наукових поглядів на проблему визначення сутності та змісту здоров'язбережувальних технологій у системі шкільної фізкультурної освіти. Перспективним вважаємо питання визначення ризиків фізкультурно-спортивної діяльності як соціально- педагогічної проблеми фізичної культури.

Література

1. Вакуленко О. В. Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова становлення особистості у підлітковому віці : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / Олена Василівна Вакуленко ; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. - К., 2001. - 27 с.

2. Вержбицкая Е. Г. Педагогическое просвещение родителей как компонент деятельности школы по здоровьесбережению учащихся : автореф. дисс. ... канд. пед. наук: спец. : 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Елена Григорьевна Вержбицкая ; Адыгейский государственный университет. - Майкоп, 2006. - 24 с.

3. Єжова О. О. Здоров'язбережувальні технології у педагогічній системі формування ціннісного ставлення до здоров'я в учнів професійно-технічних навчальних закладів / О. О. Єжова // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2011. - № 3. - С. 65-74.

4. Іванова Л. І. Підготовка майбутніх учителі фізичної культури до фізкультурно- оздоровчої роботи з учнями загальноосвітніх навчальних закладів : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Любов Іванівна Іванова ; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. - К., 2007. - 24 с.

5. Кокун О. М. Заняття фізичною культурою та спортом як ключова складова здорового способу життя молоді / О. М. Кокун //Фізична культура, спорт та здоров'я нації : зб. наук. пр. Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. - 2009. - Вип. 8. - Т. 3. - С. 7-13.

6. Лупаренко Є. С. Сутність, види та особливості здоров'язберігаючих технологій у дітей в умовах сучасного навколишнього середовища / Є. С. Лупаренко, О. І. Попов, П. І. Потейко, Л. А. Суханова // Гігієна населених місць. - 2010. - № 55. - С. 382-386.

7. Мірошниченко Л. Формування культури здоров'я особистості як соціально- педагогічна проблема / Л. Мірошниченко // Гуманізація навально-виховного процесу. - 2011. - Вип. LV. - Частина ІІІ. - С. 231-236.

8. Омельченко О. В. Особливості професійно-педагогічної діяльності вчителя початкових класів з організації здоров'язберігаючого навчально-виховного процесу : автореферат дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Ольга Владиславівна Омельченко ; Харківський національний педагогічний університет імені Г. Сковороди. - Харків, 2008. - 21 с.

9. Оржеховська В. М. Педагогіка здорового способу життя / В. М. Оржеховська // Проблеми освіти : науко-метод. зб. / кол. авт. - К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2006. - Вип. 48. - С. 3-7.

10. Урум Н. С. Підготовка майбутніх учителі до забезпечення здорового способу життя молодших школярів : автореферат дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Наталія Степанівна Урум ; Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти» АПН України. - К., 2008. - 21 с.

11. Федосимов Е. Г. Формирование готовности старшеклассников к здоровьесбережению : автореф. дисс. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Евгений Геннадьевич Федосимов ; Оренбургский государственный педагогический университет. - Оренбург, 2004. - 24 с.

Анотація

У статті висвітлено питання застосування здоров'язбережувальних технологій у фізкультурній освіті. Визначено сутність та зміст поняття «здоров'язбереження». З'ясовано відношення поняття «здоровий спосіб життя» до проблеми, що розглядається. Виокремлено основні механізми формування здорового способу життя та визначено складові реалізації означеного процесу. Обґрунтовано доцільність застосування поняття «культура здоров'я» у контексті розгляду проблеми здоров'язбереження. На основі аналізу сучасних наукових досліджень наведено основні підходи до визначення понять «здоров'язбереження» та «здоров'язбережувальні технології». Обґрунтовано доцільність просвітницької роботи з батьками учнів стосовно необхідності здоров'язбереження підростаючого покоління. Окреслено перспективи подальших наукових досліджень.

Ключові слова: технологія, здоров'язбереження, здоров'язбережувальні технології, здоровий спосіб життя, культура здоров'я, фізично-оздоровча робота, формування готовності до здоров'язбереження, здоров'язбережувальний навчально- виховний процес.

Ключевые слова: технология, здоровьесбережение, здоровьесберегающие технологии, здоровый образ жизни, культура здоровья, физкультурнооздоровительная работа, формирование готовности к здоровьесбережению, здоровьесберегающий учебно-воспитательный процесс.

Key words: technology, health saving, health saving technology, healthy lifestyles, health culture, physical and recreation activities, formation of health saving technology, health- educational process.

Размещено на Allbest.ru