Сучасні моделі оцінювання якості професійної підготовки студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.14

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

СУЧАСНІ МОДЕЛІ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Р.А. Кубанов

Постановка проблеми. Сьогодні в Україні відбувається модернізація освітньої галузі. Зміни, що стосуються всіх сфер суспільного життя, спричинені не лише потребою оновити й змінити їх, вони є наслідком взаємовпливів і закономірних перетворень, що відбуваються в усьому світі. Освітня галузь України, обравши шлях кардинальних реформ, що передбачають входження до європейського освітнього простору, поліпшення якості освіти, потребує узгодження всіх компонентів із загальноприйнятими світовими стандартами, що відповідатимуть найкращим світовим зразкам. Цього потребує сучасне суспільство, ринок праці, що стрімко розвивається.

Аналіз актуальних досліджень. У сучасному світі особливої уваги набуває поняття якості освіти. Саме тому сьогодні зацікавлюють технології, що дозволяють контролювати й управляти якістю професійної підготовки майбутніх фахівців. Аналіз численних досліджень у галузі оцінювання підготовки студентів у вищих навчальних закладах підтверджує, що й до теперішнього часу ще не склалося однозначного підходу до оцінювання якості професійної підготовки та її показників. На сьогоднішній день практично відсутні науково обґрунтовані універсальні вимоги до оцінювання якості знань студентів вищих навчальних закладів. Так, проблему оцінювання якості підготовки фахівців ВНЗ досліджували Н. Сухова [6]; О. Волков, Л. Віткін, Г. Хімічева, А. Зенкін [5]; М. Мурашко, С. Назарко [3]; Є. Нємкова [4];

О.Дубасенюк, О. Вознюк [2]; М. Головань [1]. Проте системні дослідження зазначеної проблеми нам невідомі.

Мета статті полягає в окресленні основних моделей оцінювання якості професійної підготовки студентів у вищих навчальних закладах, виявленні головних принципів оцінювання, на основі яких можливе визначення універсальних критеріїв оцінювання, а також консолідації різних точок зору на вирішення проблеми.

Виклад основного матеріалу. Фундаментом сучасних моделей оцінки якості вищої освіти і професійної підготовки студентів є, за спостереженням Н. Сухової [6], світові концептуальні підходи, до яких відносяться:

1) утвердження пріоритету оцінки «споживача» над оцінкою «виробника»;

2) комплексний розгляд проблеми якості через створення ключових елементів (освітніх стандартів, оцінки досягнень незалежними організаціями, автономії освітніх закладів тощо);

3) розуміння можливостей більш об'єктивної оцінки якості освіти лише з плином певного верифікаційного часу;

4) визначення рейтингу вищих навчальних закладів переважно за такими основними параметрами, як репутація в суспільстві, вступний конкурс, науковий потенціал професорсько-викладацького складу (у тому числі кількість Нобелівських лауреатів), фінансові ресурси закладу, задоволеність студентів якістю та організацією навчального процесу, задоволеність роботодавців якістю підготовки фахівців;

5) повага до відмінностей між різними національними системами, а також до індивідуальних конкурентних переваг з оцінюванням закладу в цілому;

6) поєднання внутрішньої та зовнішньої оцінки;

7) використання оцінки як засобу звітності та як засобу сприяння розвитку навчального закладу;

8) використання багаторівневого системного моделювання при плануванні досліджень з якості освіти;

9) широке розуміння освітніх досягнень (досягнення з предмета, динаміка освітніх досягнень, відношення до навчальних предметів; ключові міжпредметні компетентності; задоволеність освітою; подальша освіта і кар'єра);

10) проведення моніторингу якості на національному та міжнародному рівнях як основи для прийняття управлінських рішень;

11) розуміння, що якість університетської освіти не піддається абсолютному та однозначному вимірюванню, оскільки таке вимірювання має включати наявний рівень соціально-економічного розвитку країни, реальні доходи, обсяги споживання матеріальних і духовних благ та послуг, а також різні рівні розвитку потреб людини;

12) тенденція до використання єдиної термінології, що сприяє покращенню міжнародної комунікації як між національними системами вищої освіти, так і між різноманітними освітніми профілями (програмами підготовки) [6, 171].

На нашу думку, узагальнення зазначених підходів можливе в процесі розробки авторської педагогічної моделі. Проаналізуємо моделі оцінювання якості професійної підготовки різних науковців.

Модель оцінювання якості професійної підготовки, на думку її розробників (О. Волков, Л. Віткін, Г. Хімічева, А. Зенкін [5]), є універсальною й придатною для використання в будь-якому ВНЗ. Ця модель ґрунтується на використанні принципів загального управління якістю (TQM) і вимогах стандартів ISO 9000:2000, в основу яких покладено положення процесного й системного підходів, а також урахування рівня підготовки на основі оцінки ступеня задоволеності споживача та можливості постійного самовдосконалення. До моделі включено також кількісні інтегровані показники (критерії оцінювання), що поділяються на дві групи (можливості (60 балів) та результати (40 балів), що становить загальну кількість 100 балів:

1. Базовий рівень загальних знань і вмінь абітурієнтів (5 балів, 5%).

2. Професійна придатність абітурієнтів (20 балів, 20%).

3. Особисті якості абітурієнтів (5 балів, 5%).

4. Ключові процеси підготовки абітурієнта, студента (30 балів, 30%).

5. Оцінювання якості підготовки студентом (5 балів, 5%).

6. Оцінювання якості підготовки ВНЗ (10 балів, 10%).

7. Оцінювання якості підготовки суспільством (5 балів, 5%).

8. Оцінювання якості підготовки роботодавцями (20 балів, 20%) [5, 92-94].

Автори пропонують для різних критеріїв використовувати різні методики оцінювання. Зокрема, для оцінювання критеріїв 1, 2, 3, 6 використовується методика тестування, оцінювання 4-го критерію має здійснюватися групою експертів за окремою методикою. В цілому, загальна методика оцінювання якості підготовки складається з методики оцінювання абітурієнта, методики оцінювання процесів, методики оцінювання досягнень студента, методики їх самооцінювання, методики оцінювання роботодавцем, суспільством. Що стосується оцінки якості діяльності ВНЗ, то за мету автори висувають отримання кількісних результатів, які можна порівняти або з попередніми здобутками цього самого ВНЗ або з показниками інших ВНЗ, також виражених у чисельному вимірюванні. Невід'ємною перевагою такого підходу є те, що в запропонованій концептуальній моделі оцінювання якості підготовки студента на основі процесного підходу з'являється можливість управляти системою якості підготовки студентів на будь-якому етапі цієї підготовки. Але при порівнянні з іншими ВНЗ слід урахувати, що в інших ВНЗ може використовуватися інша система вимірювання якості й, відповідно, за таких умов неможливо брати участь у рейтингах. Одним із недоліків пропонованої моделі, на нашу думку, є відображення всіх показників результативності в кількісному вигляді, що ускладнює її використання в навчальному процесі ВНЗ.

М. Мурашко і С. О. Назарко [3] пропонують модель оцінювання якості підготовки випускника за допомогою індексів. Цей підхід, адаптований до потреб навчального процесу та системи оцінювання якості підготовки випускника, засновано на моделі, що вже мала успіх у практичному використанні європейського (EFQM) і національного конкурсів якості та ділової досконалості. Автор пропонує критеріальну модель якості підготовки фахівців, а саме - формулу накопичувального індексу якості підготовки фахівців з кожної спеціальності, яка сумує наступні показники: індекс якості оцінки знань за весь період навчання (5 %); індекс якості знань за результатами ректорського контролю (15 %); індекс якості дипломних робіт (30 %); індекс якості підготовки фахівців за відгуками роботодавців (55 %). При цьому автор поділяє ці критерії на дві групи: потенційні можливості фахівці (перші три критерії) і результативний показник (останній критерій). Отже, за умови використання такої моделі ідеально підготовлений фахівець має рівновагу критеріїв можливостей і результату, тобто 50% на 50%.

Аналізуючи цю методику наголосимо на застосуванні чітких, об'єктивних даних при визначенні індексів потенційних можливостей. Адже це питання, на наш погляд, є проблемним і залежить від багатьох чинників. Зокрема, неможливо оцінювати якість підготовки фахівців без урахування впливу суб'єктивного фактора оцінювача та професійно спрямованого освітнього простору ВНЗ.

Серед психолого-педагогічних підходів до визначення критеріїв контролю якості професійної підготовки у ВНЗ слід звернути увагу на підхід, заснований на системі компетенцій, які мають бути сформовані в майбутнього фахівця. Компетенціями прийнято називати сформовані загальні здатності, що базуються на знаннях, якостях особистості, досвіді творчої діяльності, цінностях, що набуті завдяки навчанню. Компетенції можна оцінювати за результатами підсумкового контролю, використовуючи бальну шкалу. Є. Нємкова, підкреслюючи важливість педагогічного контролю на всіх етапах навчання, зазначає, що компетенції є інтегрованими характеристиками особистості й результатом навчальної діяльності студентів, формуються, передусім, на основі опанування змісту програм навчальних дисциплін. Сукупність опанованих компетенцій формує компетентність фахівця, яка передбачає наявність таких ознак: професійно-особистісну спрямованість знань (самопізнання й самооцінку професійних здібностей саморозкриття творчого потенціалу, особистісне самовизначення та самотворення); ґрунтовність і мобільність професійних знань (оволодіння сучасними технологіями, постійне самостійне поновлення фахової інформації); відповідність теоретичних знань і практичних умінь та навичок вимогам державних стандартів освіти; оптимізм та любов до своєї професії; наявність критичного мислення [4].

У цьому контексті зауважимо, що компетентність можна вимірювати, як правило, в результаті комплексного оцінювання, а інтегрований показник може складатися за результатами переддипломної практики, захисту дипломної роботи (проекту) та відгуків роботодавців. Проте застосування тільки кількісних критеріїв притаманне не для всіх галузей знань. Прикладом застосування такого комплексного оцінювання може бути оцінювання творчої художньої роботи випускника. У процесі оцінювання, залежно від тематики завдання, звертається увага на таки критерії, як виразність, логічне завершення, цілісність, адекватність темі, лаконічність, естетична доцільність, точність пропорцій, розміщення елементів у композиції тощо. Для кожного показника можна визначити певну кількість балів, які складаються в загальну оцінку. Але, якщо не враховувати, що людська особистість є цілісним поняттям, де всі компоненти взаємопов'язані, то можлива формальна оцінка творчого потенціалу випускника. Ми вважаємо, що при оцінюванні творчих робіт має бути застосоване комплексне оцінювання системного завершеного твору. У цьому випадку доцільно використовувати п'ятибальну систему з певним діапазоном балів, наприклад 181-200 (відмінно), 161-180 (добре), 141-160 (задовільно), 124-140 (достатньо), 100-124 (незадовільно). Цей підхід заслужено користується популярністю серед викладачів більшості ВНЗ України.

Деякі дослідники (О. Дубасенюк, О. Вознюк) вважають важливим аспектом формування особистості майбутнього фахівця становлення його Я- концепції, сфери самосвідомості, що також має бути враховано в процедурі оцінювання якості професійної освіти. У такому разі оцінювання якості професійної освіти доцільно здійснювати за допомогою аналізу розвитку репрезентативних систем майбутніх фахівців. Крім того, ураховуючи перспективи підвищення якості професійної підготовки студентів, автори звертають увагу на таку особливість цієї підготовки, як динаміка морального зростання особистості, розвитку статусу творчої людини, застосування синергетичного принципу «талант - це сума талантів», яка потребує розробку в майбутньому нових перспективних напрямів обґрунтування критеріїв оцінювання, відповідних методик оцінювання якості та моніторингу якості професійної освіти [2].

Безумовно, в швидко мінливих економічних умовах зростає роль професійно-особистісних якостей, що забезпечують конкурентоспроможність на ринку праці, успішність у професійній самореалізації, кар'єрі - загальна компетентність, мобільність, висока працездатність, ініціативність, працьовитість, комунікабельність, здатність до неперервного навчання. У сучасних умовах оцінювання якості професійної підготовки фахівця, на погляд

М. Голованя [1], повинно здійснюватися за такими показниками, які б відповідали якісним характеристикам моделі сучасного фахівця, що має наступні групи якостей: знання професійний навчальний

1) професійні: високий професіоналізм; здатність до професійної адаптації; здатність до післядипломної освіти (підвищення кваліфікації); здатність до інтеграції з фахівцями суміжних і інших спеціальностей; здатність до проектної діяльності; системне бачення виробничих процесів;

2) особистісні: розуміння сутності й соціальної значущості своєї спеціальності; дотримання етичних і правових норм суспільства; наявність аксіологічних устремлінь (ідеалів, цінностей, пріоритетів, мотивацій); знання законів міжособистісного спілкування й уміння використовувати їх на практиці; здатність приймати рішення і нести за них відповідальність; наявність таких якостей, як справедливість, людяність, співчуття, готовність прийти на допомогу, єдність слова і справи, любов до Батьківщини; наявність власного соціального й виробничого досвіду, здатність ураховувати в роботі чужий досвід; невиробничі резерви особистості (дотримання законів валеології, працездатність, уміння створити сприятливий психологічний клімат у колективі, участь у суспільному житті, патріотизм, почуття корпоративності, уміння переключатися з одного виду діяльності на інший);

3) творчі (креативні): творче ставлення до роботи; володіння евристичними методами та практичними навичками вирішення творчих завдань; здатність узагальнювати й робити висновки; здатність планувати і прогнозувати; володіння методикою пошуку ефективних способів вирішення проблем, уміння контролювати хід розв'язання; наявність естетичних потягів та ідеалів [1, с. 57].

Варто враховувати, що формування особистості відбувається в процесі впливу на неї соціокультурного середовища. Тому для формування яскравої, творчої, високорозвиненої особистості студента вкрай важливе створення у вищому навчальному закладі професійно спрямованого середовища. Луганський національний університет імені Тараса Шевченка орієнтується у своїй діяльності на якісну професійну підготовку фахівців, що відповідають вимогам ринку праці. Сучасний фахівець, у нашому розумінні, здатний успішно вирішувати виробничі завдання у швидко мінливих економічних ситуаціях ефективними методами. Успіхів на сучасному ринку праці може досягти тільки той, хто готовий до змін, комунікабельний, здатний до постійного відновлення знань, підвищення кваліфікації, має знання із суміжних галузей, володіє високими особистісними якостями і міцним фізичним здоров'ям. У зв'язку з цим головним завданням вищої освіти є підготовка фахівців, що легко навчаються, швидко пристосовуються до умов, що змінюються, до змісту праці, зацікавлені в неперервній освіті й удосконаленні.

На основі вивчення й аналізу запитів замовників фахівців економічного профілю в університеті розроблено основи концепції розвитку освітньої програми, що вдосконалюється й уточнюється, деталізовано особистісні якості й система знань, умінь і навичок, які повинні мати фахівці, і відповідно до цього на різних кафедрах викладачами розробляється багаторівнева система показників якості професійної підготовки студентів економічних спеціальностей.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок.

Узагальнюючи викладене вище, вважаємо, що існує чимало варіантів та можливостей вибору підходів до оцінювання якості вищої освіти залежно від висунутої мети й розуміння, що саме робить освіту якісною для зацікавлених сторін. Зокрема, найбільшої об'єктивності оцінка якості професійної підготовки майбутніх фахівців набуде за умови використання сукупності різних підходів, що сприятиме розробці достатньо універсальних критеріїв оцінювання, які містять у собі спільні вимоги щодо якості підготовки фахівців для всіх галузей знань, і слугуватиме ґрунтовною теоретичною основою оцінювання якості підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, забезпечуватиме надійність та валідність одержаних результатів. Наприклад, оцінювання якості професійної підготовки фахівця може здійснюватися за такими показниками, які б відповідали якісним характеристикам моделі сучасного фахівця (аналіз розвитку професійних, особистісних, творчих груп якостей у студентів за допомогою методу експертних оцінок).

Отже, рівень знань випускників, їх морально-етичної та соціальної зрілості є визначальними чинниками успішного навчання у ВНЗ. Тому система управління якістю освіти у ВНЗ повинна мати комплексний характер, охоплюючи всі стадії навчання, включаючи довузівську підготовку, безпосереднє навчання у ВНЗ і закінчуючи супроводом випускників у сфері виробництва.

У подальших дослідженнях буде розроблена й описана модель оцінювання професійної підготовки студентів економічних спеціальностей.

Література

1. Головань М. С. Методологічні та практичні аспекти забезпечення якості освіти в економічному вузі / М. С. Головань // Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі : зб. наук. пр. - Кривий Ріг : Видавничий відділ НМетАУ, 2004. - С. 56-60.

2. Дубасенюк О. Проблема оцінювання якості професійної освіти в умовах суспільних трансформацій / О. Дубасенюк, О. Вознюк // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Моніторинг якості освіти: теорія та практика»], (Київ, 16 - 17 грудня 2009 р.) ; редкол.: В. О. Огнев'юк, Л. Л. Хоружа та ін. - К. : КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2009. - С. 72-76.

3. Мурашко М. І. Формування моделі оцінювання якості вищої освіти і можливість її реалізації в системі підготовки фахівців / М. І. Мурашко, С. О. Назарко // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Сер. : Економічні науки. - 2010. - № 43. - С. 108-112.

4. Нємкова Є. В. Система критеріїв педагогічного контролю як фактор забезпечення якості підготовки фахівців у вищих навчальних закладах / Є. В. Нємкова // Наука і освіта. - 2007. - № 1-2. - С. 28-35.

5. Системи якості вищих навчальних закладів: теорія і практика : монографія / О. Волков, Л. Віткін, Г. Хімічева, А. Зенкін. - К. : Наукова думка, 2006. - 302 с.

6. Сухова Н. М. Якість вищої освіти як одна з філософських засад трансформації освіти ХХІ століття: європейський контекст / Н. М. Сухова // Вісник Національного авіаційного університету : зб. наук. пр. Сер. : Філософія. Культурологія. - К. : Вид-во Національного авіаційного університету «НАУ-друк», 2009. - № 1. - С. 170-174.

Анотація

Ключові слова: студенти, модель, якість вищої освіти, критерії оцінювання, професійна підготовка фахівців, якість професійної підготовки студентів.

Ключевые слова: студенты, модель, качество высшего образования, критерии оценивания, профессиональная подготовка специалистов, качество профессиональной подготовки студентов.

Key words: students, model, quality of higher education, evaluation criteria, professional training of specialists, quality of training students.

Размещено на Allbest.ru