Постановка проблеми. Сучасний період розвитку суспільства характеризується інтенсивною розробкою комп'ютерних технологій, які реалізуються в усіх галузях діяльності людини, створюючи глобальний інформаційний простір нашого світу. Тому, на сьогоднішній день стало актуальним говорити про інформаційну культуру, яка являється одним із головних понять для сучасної людини, а, насамперед, для студентів, які увійшли в новий технологічний прорив, і які повинні вміти добре орієнтуватися в ньому.

Аналіз актуальних досліджень. Протягом останніх років розглядаються різноманітні аспекти формування інформаційної культури людини. Безпосередньо питанню сутності її приділяється увага в роботах С.Г. Антонової, В.О. Виноградова, В.З. Когана, Б.С. Гершунського, Л.І. Білоусової та ін. Звертається увага на аспекти формування всебічно розвиненої, гармонійної особистості в умовах інформаційного суспільства [7].

Мета статті - визначити вплив інформаційних технологій в освіті на формування інформаційної культури студентів політехнічних коледжів.

Виклад основного матеріалу. Одним із найважливіших елементів культури взагалі, що характеризує духовний і матеріальний розвиток суспільства, є інформаційна культура, яка демонструє досягнутий рівень інформаційних процесів, ступінь задоволення потреб людей в інформаційному спілкуванні, в своєчасній, вірогідній та вичерпній інформації, що буде забезпечувати цілісне бачення світу. Поняття інформаційна культура є багатоаспектним і різноплановим. За одним із визначень - це інформаційна діяльність людини, яка, з одного боку, спрямована на ефективний пошук і використання інформації, а з іншого - на її формування, збереження, перетворення й відтворення.

Проблема формування інформаційної культури та вивчення специфіки інформаційної поведінки, як окремих людей, так і соціальних груп, в умовах інформатизації набуває особливого значення. Ця проблема пов'язана з різними стратегічними завданнями, такими, як професійна підготовка та оптимізація професійної творчості молоді. Один із шляхів розв'язання даної проблеми належить інформатизації освіти.

Інформатизація освіти - це сукупність взаємопов'язаних організаційно - правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, виробничих та управлінських процесів, спрямованих на задоволення інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу, а також тих, хто цим процесом керує та його забезпечує [1, 140].

Інформаційну культуру в професійній підготовці студентів політехнічних коледжів можна розглядати як вагому складову формування всебічно розвиненої особистості, при цьому інформаційну культуру вважають однією з граней загальнолюдської культури або інформаційною компонентою людської культури в цілому.

Формування інформаційної культури студентів політехнічних коледжів може здійснюватися, виводячи на головні позиції комунікації та володіння технологією раціонального використання інформаційних ресурсів. Саме завдяки комунікації здійснюється смислове відтворення суспільства, в якому кожна соціальна підсистема створює і передає інформацію всередині себе, виробляючи власні символічні репрезентації з претензією на цілісність та універсальність.

Рівень інформаційної культури людини, як правило, визначається не тільки засвоєними нею знаннями та вміннями в галузі інформаційних процесів і комп'ютерних дисциплін, а також спроможністю існувати в інформаційному суспільстві. Щоб студент міг оволодіти ІК, треба створити навколо нього певне інформаційне середовище, для оволодіння яким викладач постачає йому необхідні знання, сприяє розвитку вмінь і навичок.

Визначення рівня інформаційної культури фахівця може здійснюватися у трьох основних ракурсах, орієнтованих на оцінку:

1) якості знань і вмінь використовувати знання з тієї чи іншої предметної сфери;

2) якостей особистості через практичну діяльність або безпосередньо у спілкуванні;

3) світогляду особистості, її інформаційно-інтелектуального рівня, інформаційної моделі в цілому [8, 392-393].

Оскільки формування і переформування навичок інформаційної діяльності може і повинно відбуватися упродовж всього життя людини, необхідна цілісна і системна методика формування інформаційної культури особи. В ній можуть бути виділені три основні етапи [2, 27].

Перший, підготовчий, етап пов'язаний із формуванням уявлень про спектр, зміст і операційні форми основних інформаційних процесів та базових навичок їх здійснення, насамперед, через спілкування з родичами та друзями, використання засобів масової інформації, участь у мультиплеєрних комп'ютерних іграх, використання світової інформаційної мережі Інтернет, тощо. Другий етап інформаційної освіти пов'язаний з отриманням навичок цілеспрямованого та ефективного використання всіх основних варіантів і компонентів інформаційних технологій у навчальній діяльності, формуванням потреби і вмінь здійснювати їх постійне оновлення і вдосконалення відповідно до темпів розвитку сучасного інформаційного суспільства. Третій етап передбачає формування системної розвиненої інформаційної культури особистості як професійного спеціаліста та активного представника громадянського суспільства.

Дуже складно уявити собі повноцінне життя без використання комп'ютера. Використання персонального комп'ютера в навчальному процесі на всіх рівнях здобуття освіти дозволяє: найбільш повно реалізується діяльнісний підхід; учень виступає в процесі навчання в ролі активного партнерства викладача та "комп'ютера"; більш ефективно стимулюються і мотивуються активність учнів в учінні; забезпечується індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності; ефективно реалізуються і тренувальні стадії навчального процесу завдяки можливості поєднання за допомогою комп'ютера функції контролю за навчальним процесом із забезпеченням гнучкості й різноманітності інтерфейсу користувача; підвищується рівень логічного структурування навчального процесу завдяки певній алгоритмічності в діяльності комп'ютерних систем; з'являються можливості для досить швидкої та зручної комплексної візуалізації складних образів і конструкцій, віртуального відображення певних явищ і подій [5, 23].

Одним із найперспективніших напрямів розвитку системи освіти є широке використання сучасних телекомунікаційних, інформаційних і комп'ютерних технологій, у першу чергу - технологій глобальної мережі Інтернет.

Потоки інформації в Інтернеті утворюють складні структури, що перетинаються в часі і просторі й вимагають одночасного включення суб'єкта в різноманітні комунікативні сфери. Отже, людина знаходиться немов би на перетині цих потоків, намагаючись "прочитувати" відразу по декілька повідомлень. Усе це дозволило визначити гіпертекст, а разом з ним і Інтернет, як систему "нелінійної документації", яка розгалужується й взаємопов'язується, що дозволяє людині досліджувати інформацію, яка міститься в ній, у послідовності, яку він сам обирає.

Інтернет дозволяє вирішувати сьогодні багато проблем. Останнім часом популярності набувають Інтернет-проекти, які не тільки сприяють формуванню готовності студентів до майбутньої професійної діяльності, але й допомагають отримати великий обсяг професійної інформації. Використання проектної технології дозволяє актуалізувати її знання, які вже мають студенти, прийшовши на навчання до коледжу, а також активізувати науково - дослідницьку діяльність. Студент не лише повинен вміти шукати необхідну інформацію, але і обробляти її, а саме класифікувати й аналізувати певні факти. Далі перед студентом постає питання презентації свого проекту. Визначеного стандарту представлення проекту немає. Студент може показати свою творчість. Він може подати свій проект у вигляді друкованого тексту - з фото-, аудіо - або відео - представленнями.

Інформаційні технології навчання дозволяють використовувати як основу для самостійної дослідницької роботи не лише друковану продукцію навчального чи дослідницького характеру, але й електронні видання, ресурси мережі Інтернет - електронні бази даних, каталоги і фонди бібліотек, архівів тощо [4, 101].

Під час роботи в мережі Інтернет створюється найсильніша мотивація для самостійної пізнавальної діяльності студента в групах та індивідуально. Така сумісна діяльність стимулює студентів до ознайомлення з різними точками зору на досліджувальну проблему, на пошук додаткової інформації, на оцінку одержаних власних результатів [3, 280].

Самостійна навчальна робота студентів - це різноманітні види індивідуальної та колективної навчальної діяльності студентів, яка здійснюється ними на навчальних заняттях або вдома за завданням викладача, під його керівництвом, але без його безпосередньої участі [6, 250]. Вона є інформаційно-розвивальним методом навчання і спрямована на первинне оволодіння знаннями.

Висновки