Стаття присвячена формуванню інтелектуальних умінь у студентів системи післядипломної освіти. З'ясовано значення цього процесу при підготовці компетентного фахівця. Із загальної структури системи післядипломної освіти особливу увагу приділено отриманню нової чи спорідненої педагогічної спеціальності або додаткової освіти. Представлено схему поетапного формування інтелектуальних умінь студентів розглянутої форми навчання та проілюстровано особливості її реалізації при підготовці вчителів математики на прикладі вивчення професійно-орієнтованих навчальних дисциплін.

Ключові слова: інтелектуальні вміння, система післядипломної освіти, нова педагогічна спеціальність, споріднена педагогічна спеціальність, додаткова освіта, поетапне формування, рівні засвоєння знань, професійно-орієнтовані навчальні дисципліни.

Статья посвящена формированию интеллектуальных умений у студентов системы последипломного образования. Выяснено значение этого процесса при подготовке компетентного специалиста. Из общей структуры системы последипломного образования особое внимание уделено получению новой или родственной педагогической специальности или дополнительного образования. Представлена схема поэтапного формирования интеллектуальных умений студентов рассмотренной формы обучения и проиллюстрированы особенности ее реализации при подготовке учителей математики на примере изучения профессионально-ориентированных учебных дисциплин.

Ключевые слова: интеллектуальные умения, система последипломного образования, новая педагогическая специальность, родственная педагогическая специальность, дополнительное образование, поэтапное формирование, уровни усвоения знаний, профессионально-ориентированные учебные дисциплины.

The article is devoted to the formation of intellectual abilities of the students of postgraduate education. Analysis of the pedagogical, methodological, psychological sources on this issue demonstrates the need for the adaptation of existing theoretical propositions to the peculiarities of the educational process in the system of post - graduate education. The article explained the significance of the formation of intellectual abilities at training of competent specialist and considered the features of the implementation of this process in the system of post - graduate education, taking into account the specificity of this form of learning. Especially it concerns the training of teachers, because intellectual abilities are substantive components of their professional competence. From the general structure of post - graduate education of the teachers, special attention is paid least represented in the scientific literature of its elements - obtaining a new teaching or related educational specialty or supplementary education. Considering that in the training of specialists in these categories it is necessary to solve specific pedagogical, methodological, psychological, etc. objectives, the role of intellectual abilities as the ability to replenish their own knowledge and to navigate in the information flow is increasing.

The author has modified and implemented in the educational process technology of the stage-by-stage providing of the educational process by O. Chemerys. The article presents a scheme of the stage-by-stage formation of the intellectual abilities of students of postgraduate education and illustrated the features of its realization in the training of teachers of mathematics at the example of study of professionally-oriented educational disciplines, providing methodological training of future teachers ("School mathematics course and methods of teaching", "History and Methodology of Mathematics", "Mathematics in educational technologies", coursework on methods of teaching of mathematics, pedagogic practice). For each of the six stages of the system, depending on the levels of mastering of knowledge (according to B. Bloom's taxonomic approach) - reproductive and productive - the basic educational goals, learning outcomes and tasks are carried out, as well as various functions of intelligence, which in this case developing. Approaches under which this system can be implemented in the system of post - graduate education are considered.

Key words: intellectual abilities, system of post - graduate education, new teaching specialty, related educational specialty, supplementary education, stage-by-stage providing, levels of mastering of knowledge, professionally-oriented educational disciplines.

інтелектуальне уміння студент післядипломна освіта

Основний зміст дослідження

Таблиця 1. Схема поетапного формування інтелектуальних умінь майбутніх педагогів

Проілюструємо, як при викладанні зазначеної і розглянутих вище навчальних дисциплін можна реалізувати запропоновану нами систему.

На першому етапі студенти вивчають основні математичні поняття, означення, теореми тощо, ознайомлюються з основними методами розв'язування математичних задач, навчаються відтворювати як окремі теми, так і весь матеріал цілком. Крім цього, на першому етапі вирішуються дві проблеми: по-перше, адаптація студентів до нових умов навчання та формування взаємостосунків із сокурсниками й викладачами, по-друге, формування навичок самостійної роботи та установки на самостійний пошук і добування знань.

На другому етапі знання, уміння й навички здійснення пізнавальної діяльності студентів вдосконалюються. Розпочинається процес формування метакогнітивних інтелектуальних умінь, зокрема, умінь ставити цілі власної інтелектуальної діяльності. Студенти виділяють у викладеному матеріалі головне та відрізняють другорядне, з'ясовують наявні внутрішні й зовнішні взаємозв'язки в межах теми, розділу, всієї навчальної дисципліни. Відбуваються перші спроби з адаптування вивченого матеріалу до певної вікової групи, беручи до уваги особливості пізнавальної діяльності, рівень сформованої інтелектуальних умінь учнів певного віку. Крім того, з'ясовується значення вивченого матеріалу для реалізації навчальних, дидактичних і виховних цілей уроку. Студенти роблять перші спроби установити міжпредметні зв'язки матеріалу, що вивчається, з іншими науками.

На третьому етапі відбувається демонстрація отриманих студентами знань на практиці, розв'язуються завдання відтворювального характеру. Визначаються типи завдань, які розв'язуються за допомогою вивчених понять. Відбуваються перші спроби складання системи завдань з певної теми.

Якщо дисципліну, що нами розглядається, умовно поділити на дві частини, "Основні методи розв'язування математичних задач" та "Методика викладання математики", то перші три етапи реалізуються при викладанні першої частини. Саме при вивченні методики викладання математики організується продуктивна (творча) діяльність майбутніх учителів, оскільки це можливо лише після наявності у студентів певного обсягу знань зі шкільного курсу математики та навичок розв'язання математичних задач і виконання математичних завдань.

Отже, на четвертому етапі студенти уже можуть структурувати поданий матеріал, порівнювати й синтезувати інформацію. У межах розгляду шкільної програми з математики розглядаються існуючі й можливі нові зв'язки в межах теми, розділу, всієї навчальної дисципліни. При сформованих у майбутніх фахівців навичок зіставляння, синтезування й диференціювання інформації студенти навчаються порівнювати програми з математики для різних рівнів і профілів навчання. Під час розв'язування математичних вправ аналізуються найпоширеніші помилки учнів у логічних міркуваннях та розглядаються засоби їх усунення. У процесі вивчення "Історії і методології математики" зіставляються течії в історії математичної думки, порівнюються різні підходи до означення певного математичного поняття в історії математики тощо.

На п'ятому етапі навчальні заняття для студентів носять переважно характер майбутньої професійної діяльності з метою максимального наближення до неї. Майбутні вчителі порівнюють шкільний курс математики з фундаментальними математичними дисциплінами, на які він спирається (математичний аналіз, алгебра й теорія чисел, аналітична геометрія, векторна й лінійна алгебра тощо), - їх спільний математичний апарат, рівень і методи доведення математичних тверджень, основні типи математичних завдань і методи їх розв'язування. Виконуючи в шостому триместрі індивідуальне завдання, студенти складають: а) логіко-дидактичний аналіз певної теми зі шкільного курсу математики; б) схему формування певного математичного поняття; в) методику вивчення певної теореми. Самостійне виділення проблеми в методиці викладання математики, осмислення шляхів їх розв'язання стає в нагоді при написанні в шостому триместрі курсової роботи з методики викладання математики.

Апогеєм вивчення професійно-орієнтованих навчальних дисциплін стає останній, шостий, етап їх вивчення. Саме на цьому етапі студенти мають можливість перевірити набуті знання й сформовані навички під час педагогічної практики. У її ході майбутні фахівці оцінюють власні результати з планування й розподілу навчального матеріалу, вибору методів викладання й виховання, підбору основних типів завдань. Після вивчення навчальної дисципліни "Математика в освітніх технологіях" та на основі власного досвіду роботи в навчальних закладах (зокрема, з викладання математики) майбутні викладачі складають власне ставлення до різноманітних підходів у розвитку математичної науки, педагогічних технологій і методик, розглядаючи їх з точки зору можливої адаптації до процесу викладання математики з урахуванням власної системи педагогічних цінностей. Крім того, майбутні фахівці намагаються піддавати критиці одногрупників стосовно викладу теорії, підбору методів розв'язування задач, складання конспектів уроків і розробок позанавчальних заходів з математики тощо. У кожного студента наприкінці підготовки формується власна система педагогічних цінностей і власна концепція математичної підготовки учнів середньої школи.

Слід зазначити, що всі розглянуті етапи спираються на встановлену в психології структуру пізнавальної діяльності:

ціль - мотив - об'єкт - зразок - операція и результат - корекція

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок. Запропонована нами схема поетапного формування інтелектуальних умінь майбутніх педагогів при вивченні професійно-орієнтованих навчальних дисциплін за рахунок декомпозиції викладачем цілей у конкретні навчальні задачі забезпечує можливість розвитку різних функцій інтелекту. Причому вона може бути реалізована тільки за рахунок комплексного підходу до організації навчального процесу, який повинен мати особистісно-орієнтований характер, що сприяє реалізації потенціалу студентів, їх індивідуальних потреб.

Література