Сформованість когнітивного компоненту готовності майбутніх вчителів інформатики до моніторингу навчальних досягнень учнів профільної школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сформованість когнітивного компоненту готовності майбутніх вчителів інформатики до моніторингу навчальних досягнень учнів профільної школи

У статті зазначено компоненти та рівні готовності майбутніх вчителів інформатики до моніторингу навчальних досягнень учнів. Крім того, було охарактеризовано організаційно-педагогічні та педагогічні умови ефективного формування даної готовності. Описано зміст експериментального дослідження формування когнітивного компоненту готовності до здійснення моніторингової діяльності майбутніми вчителями інформатики у профільній школі та представлено отримані результати. У заключній частині зазначено напрями, що потребують подальшого дослідження.

Проблема підготовки вчителя і його готовності до організації навчальної діяльності учнів спирається на філософські положення про єдність теорії та практики, принципи системності та комплексності, які забезпечують взаємозв'язок педагогічної та професійної готовності. Орієнтація на дане положення створює передумови для інтеграції науково-теоретичної, психолого-педагогічної, методичної та спеціальної підготовки майбутніх вчителів.

Проблемам педагогічного професіоналізму було присвячено праці таких науковців, як А. Алексюк, І. Багаєва, Є. Барбіна, І. Богданова, М. Букач, Н. Гузій, В. Горбенко, Л. Гребенкіна, В. Гриньова, Б. Дьяченко, І. Ісаєв, Н. Кузьміна, В. Міжериков, І. Підласий, О. Пєхота, О. Рудницька, В. Синенко, С. Сисоєва, В. Сластьонін, А. Столяренко, І. Харламов та інші.

Питання формування професійної готовності до педагогічної діяльності розглядається у багатьох сучасних психолого-педагогічних дослідженнях К. Дурай-Новаковської [4], М. Кобзева, А. Міщенко, В. Тамаріна, В. Сластьоніна та ін.

У літературі приділено значну увагу конкретним формам готовності: установці (Д. Узнадзе та ін.), готовності особистості до особистої діяльності (Н. Левітов, К. Платонов, Л. Кандибович та ін.) тощо.

Крім поняття готовності, варто також розглянути пов'язані поняття «підготовка», «професійна підготовка» та «педагогічна підготовка». У великому тлумачному словнику поняття «підготовка» визначається як «запас знань, навичок, досвід і т. ін., набутий у процесі навчання, практичної діяльності» [1, С. 952]. Досить часто сучасні теоретики професійної освіти пов'язують професійну підготовку з професійною готовністю, діяльністю та цілеполяганням.

Проведений аналіз літератури з питання готовності майбутніх вчителів до педагогічної діяльності дозволяє виділити основні підходи до визначення готовності до професійної діяльності:

- на особистісному рівні готовність розглядається як багатопланова структура якостей, властивостей та станів, які у сукупності дозволяють більш або менш успішно здійснювати діяльність;

- на функціональному рівні готовність - це результат підготовки до певної діяльності; деяке інтегративне особистісне утворення, яке включає різні компоненти: сукупність знань,вмінь, навиків, особистих якостей, адекватних вимогам та змісту діяльності.

Таким чином, готовність - це внутрішній стан (здатність) особистості, що являє собою певну цілісність, яка є ознакою професійної кваліфікації, а також результатом цілеспрямованої підготовки.

Враховуючи вищевказане, ми формулюємо поняття «готовність майбутнього вчителя інформатики до моніторингу навчальних досягнень учнів». Вказана готовність розглядається нами як інтегративне особистісне утворення, яке виражається в наявності у вчителя комплексу знань, вмінь, навичок та особисто-професійних якостей, що необхідні йому для створення системи контролюючих і діагностуючих заходів, що обумовлені завданнями процесу навчання, які дозволяють спостерігати за процесом навчання, визначати його результати (рівні засвоєння знань) і корегувати їх по мірі необхідності у відповідності з встановленими еталонами на підставі проведеного аналізу.

Також будемо виходити з того, що структура готовності майбутнього вчителя інформатики до моніторингу навчальних досягнень учнів інтегрує в собі три взаємопов'язані компоненти: когнітивний, практичний та мотиваційний.

Когнітивний компонент готовності майбутнього вчителя інформатики до моніторингу навчальних досягнень учнів представлений сукупністю знань (загальнокультурних, природничо-наукових, психолого-педагогічних, спеціальних), що необхідні майбутньому вчителю для ефективної організації моніторингових досліджень, аналізу їх результатів та внесення змін у навчально-виховний процес учнів.

Практичний компонент готовності включає сукупність знань, що дозволяють майбутньому вчителю ставити цілі проведення моніторингових процедур, вибирати методики та інструментарій для їх проведення, здійснювати збір та аналіз отриманих даних, корегувати індивідуальні траєкторії розвитку учня та удосконалювати власні професійні компетенції.

Мотиваційний компонент готовності, що забезпечує цілісний характер даного утворення, характеризує професійно-педагогічну спрямованість особистості вчителя за наступними показниками: ціннісне ставлення до педагогічної діяльності; ступінь сформованості інтересу до здійснення моніторингової діяльності; усвідомлення соціальної значущості професії вчителя; різносторонні інтереси; наявність соціальної активності; наявність творчих здібностей тощо.

Залежно від рівня сформованості готовності вчителя інформатики до моніторингу навчальних досягнень учнів пропонуємо виділяти три рівні: низький, середній, високий.

1. Низький рівень готовності майбутнього вчителя інформатики характеризується відсутністю або слабким ставленням до педагогічної діяльності, що виявляється у відсутності стійкого інтересу, прояві зовнішньої мотивації професійної діяльності; проявом незадоволеності вибором професії; низьким рівнем знань зі спеціальних та психолого-педагогічних дисциплін; відсутнім або низьким рівнем знань щодо питання профільного навчання старшокласників; знання про зміст, організацію та проведення моніторингового дослідження є поверховими, мають неусвідомлений характер; практична реалізація таких досліджень можлива лише у типових або подібних ситуаціях та потребує допомоги колег.

2. Середній рівень характеризується пасивним та епізодичним ставлення до професійної діяльності; фрагментарними та несистематичними знаннями зі спеціальних та психолого-педагогічних дисциплін; потребою у самовдосконаленні лише при появі труднощів у професійній діяльності; базовими теоретичними знаннями програми інформатики для профільних класів; наявністю базових знань з питання організації та проведення моніторингу навчальних досягнень учнів профільної школи.

3. Високий рівень готовності вчителя інформатики до моніторингу навчальних досягнень учнів профільної школи характеризується чітким позитивним ставлення до професійної діяльності; високим рівнем знань зі спеціальних та психолого- педагогічних дисциплін; знаннями методики вивчення інформатики у різних навчальних профілях (суспільно-гуманітарному, природничо-математичному, спортивному, технологічному тощо); оволодіння вчителем технікою організації і проведенні моніторингу навчальних досягнень учнів, що приводить до моделювання нового педагогічного досвіду, розробки власних інноваційних методик; умінням знаходити рішення у нестандартних ситуаціях; вмінням і здатністю оцінити вчителем свій індивідуальний стиль діяльності і побудувати план розвитку своєї педагогічної діяльності.

З метою експериментального дослідження процесу підготовки майбутніх вчителів інформатики до проведення моніторингу навчальних досягнень учнів профільної школи нами розроблена експериментальна модель та було проведено експериментальну перевірку її ефективності.

Для успішного формування готовності у майбутніх вчителів, на нашу думку, необхідно забезпечити виконання певних організаційно-педагогічних умов, що розглядаються в комплексі, бо вони є взаємозалежними та взаємообумовленими.

Так, однією з організаційно-педагогічних умов є наявність навчально-методичного забезпечення (навчальних програм, посібників, методичних рекомендацій, дистанційних курсів тощо). Для якісного забезпечення даної умови нами було підготовлено навчальний посібник «Моніторинг навчальної діяльності» та розроблено і сертифіковано два дистанційні курси «Моніторинг навчальної діяльності» та «Освітні вимірювання» в платформі дистанційного навчання Moodle.

Однією з організаційно-педагогічних умов, які необхідні для якісного формування готовності майбутніх вчителів інформатики до здійснення моніторингу навчальних досягнень, є створення сприятливого освітнього середовища у навчальному закладі. Оскільки для повноцінної підготовки вчителя до моніторингу необхідно сформувати не лише систему теоретичних знань, практичних вмінь та навичок, але й набути безпосереднього досвіду проведення такого дослідження, то студенти набувають цей досвід за підтримки викладачів-наставників під час проходження навчальної та виробничої практики у загальноосвітніх навчальних закладах, проводячи безпосередньо моніторингові дослідження, зокрема моніторинг навчальних досягнень учнів з математики, інформатики. Результати проведених досліджень фіксуються у звітних матеріалах та обговорюються на звітних конференціях з практики.

Щодо безпосередньо педагогічних умов підготовки вчителя інформатики ми віднесли:

У досягнення високого рівня підготовки вчителя інформатики до моніторингу навчальних досягнень учнів профільної школи;

У залучення студентів до наукової діяльності під час навчання у ВНЗ;

У забезпечення позитивної мотивації студентів до оволодіння необхідним компетенціями проведення моніторингу.

Всього у експерименті взяли участь 250 студентів 3-6 курсів ВНЗ України. Для експериментальної групи (ЕГ) (74 особи) було впроваджено дві спецдисципліни: «Моніторинг навчальної діяльності» та «Освітні вимірювання». У контрольній групі (КГ) (176 осіб) також заняття проводилися згідно навчального плану і удосконалення їх професійної підготовки з моніторингу здійснювалося за рахунок фахових дисциплін та дисциплін природничо-наукової підготовки.

Для діагностики рівнів сформованості готовності майбутніх учителів інформатики до моніторингу навчальних досягнень учнів профільної школи нами було вибрано бальні показники ознак зазначеної готовності: 5 балів - ознака виражена яскраво; 4 бали - ознака виражена достатньо; 3 бали - ознака виражена середньо; 2 бали - ознака виражена слабко; 1 бал - ознака виражена надзвичайно слабко. Для діагностики рівнів готовності майбутніх вчителів нами було використано ряд методик, такі як: розроблені анкети з метою встановлення того, що студенти розуміють під поняттями «моніторинг», «функції моніторингу»; анкети для виявлення рівня знань з питання профілізації старшої школи; опитувальники для з'ясування, якими теоретичними та практичними методами педагогічних досліджень володіють студенти; методику мотивації професійної діяльності К. Замфір у модифікації А. Реана. Крім того, нами були використані довготривалі власні спостереження за підготовкою студентів до занять, майбутньої професійної діяльності, методика незалежних характеристик викладачів, опитування, бесіди, аналіз проходження педагогічної практики, самоаналізу, а також на підставі спостережень за діями студентів під час проведення практичних занять, вирішення педагогічних ситуацій, дискусій.

Рівень сформованості когнітивного компоненту готовності майбутніх вчителів інформатики до моніторингу навчальних досягнень профільної школи визначався за такими показниками: виявлення знань про профілізацію старшої школи; володіння теоретичними знаннями з питання моніторингу; володіння теоретичними методами педагогічних досліджень; володіння практичними методами педагогічних досліджень; володіння статистичними методами обробки даних.

Таблиця 1. Результати оцінки рівня сформованості когнітивного компоненту готовності майбутніх вчителів інформатики на констатувальному етапі

За показником «Володіння теоретичними знаннями з питання моніторингу» результати розподілилися у такий спосіб: 0% КГ і 2,7% ЕГ знаходяться на високому рівні, 18,9% ЕГ і 11,4% КГ перебувають на середньому рівні, 78,4% ЕГ і 88,6% КГ виявлено на низькому рівні. Аналіз результатів дозволив дійти висновку, що більшість студентів знаходяться на низькому рівні. Тобто майбутні вчителі інформатики практично не володіють необхідними теоретичним знаннями для організації моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів.

За показником «Виявлення знань про профілізацію старшої школи» отримано наступні показники: на високому рівні виявилися знання 5,4% студентів ЕГ і 5,7% студентів КГ, при цьому на середньому рівні перебувають 73% ЕГ та 64,2% КГ, а на низькому - 21,6% ЕГ та 30,1% КГ відповідно. Як бачимо, більшість студентів мають базові знання про напрями навчання у старшій школі, їх профілі та зміст навчання на них, проте потребують їх покращення.

Щодо показника «Володіння теоретичними методами педагогічних досліджень», то тут виявлено досить проблемну ситуацію. Виявилося, що у 75,7% студентів ЕГ і 86,4% КГ низький рівень наукової підготовки та знання теоретичних методів педагогічних досліджень, 23% ЕГ і 11,4% КГ показали середній рівень, на жаль, лише 1,4% ЕГ і 2,3% КГ виявилися на високому рівні.

Практично аналогічна ситуація і з результатами за показником «Володіння практичними методами педагогічних досліджень». 2,8% КГ і 5,4% ЕГ знаходяться на високому рівні, 16,2% ЕГ і 15,3% КГ перебувають на середньому рівні, 78,4% ЕГ і 81,8% КГ виявлено на низькому рівні.

Отримані результати дають можливість стверджувати, що студенти у своїй професійній підготовці не приділяють належної уваги науковій діяльності. А тому цей напрямок потребує значної мотиваційної діяльності з боку викладачів.

Щодо показника «Володіння статистичними методами педагогічних досліджень», то тут теж наявна проблема. Було з'ясовано, що на високому рівні лише 8,1% ЕГ і 3,4% КГ, на середньому - 16,2% ЕГ і 5,7% КГ, на низькому - 75,7% ЕГ та 90,9% КГ. Результати показали, що більшість студентів не до кінця усвідомлюються доцільність використання статистичних методів, технологію вибору та застосування у конкретній педагогічній ситуації.

Узагальнені результати стосовно когнітивного компоненту готовності майбутніх вчителів інформатики подано у табл. 2.

педагогічний когнітивний школа

Таблиця 2. Середньоарифметичні показники когнітивного компоненту готовності майбутніх вчителів інформатики до моніторингу навчальних досягнень учнів профільної школи на констатувальному етапі

Після проведення констатувального етапу експерименту розпочався другий змістово-операційний етап підготовки майбутніх вчителів інформатики.

Для експериментальної групи було впроваджено дві спецдисципліни: «Моніторинг навчальної діяльності» та «Освітні вимірювання». У контрольній групі також заняття проводилися згідно навчального плану і удосконалення їх професійної підготовки з моніторингу здійснювалося за рахунок фахових дисциплін та дисциплін природничо-наукової підготовки.

По закінченні формувального етапу експерименту було проведено контрольні зрізи щодо ставлення майбутніх вчителів до педагогічної діяльності, готовності організовувати та проводити наукові дослідження, і моніторинг зокрема, здійснювати контроль та корекцію навчальних досягнень учнів у профільній школі.

Для визначення змін у рівнях професійного становлення майбутніх вчителів нами було використано ті самі методики, що й на констатувальному етапі експерименту. Одержані результати подано у табл. 3.

Таблиця 3. Результати оцінки рівня сформованості когнітивного компоненту готовності майбутніх вчителів інформатики після формувального експерименту