Формування інтеркультурної компетентності у майбутніх стоматологів

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Формування інтеркультурної компетентності у майбутніх стоматологів

Кульбашна Ярослава Аркадіївна

кандидат медичних наук, доцент кафедри хірургічної стоматології і щелепно-лицевої хірургії

Анотація

У статті розглядаються проблеми формування інтеркультурної складової міжнародної професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів. Необхідність дослідження пов'язана із зростанням полікультурності у суспільстві в цілому і вищих медичних навчальних закладів, зокрема, потребою активного упровадження принципу академічної мобільності у вітчизняній вищій освіті.

Ключові слова: вища освіта; іноземні студенти; інтеркультурна компетентність; майбутні стоматологи; професійна компетентність.

інтеркультурний компетентність освіта мобільність

Постановка проблеми. Одним із завдань Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 визначено формування нового громадянина України і світу. Цьому повинна сприяти вища освіта, навчаючи поваги і толерантності у ставленні до носіїв різних мов і культур [16]. З розширенням Євросоюзу та процесами глобалізації, природно утворюються багатокультурні середовища. У них виникають складнощі, які вказують на потребу у реформуванні системи освіти для спроможності реагувати на структурні зміни у суспільстві. Це потребує адекватних зусиль вищої школи. Крім того, у освітній галузі активно упроваджується академічна і професійна мобільність. Виникає необхідність забезпечити розвиток міжнародної професійної компетентності, виховання у майбутніх фахівців полікультурності і формування інтеркультурної компетентності. Такі заходи сприятимуть забезпеченню адаптації випускників вищої школи у будь-якому новому соціокультурному середовищі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 р.р. визначені основні напрями державної політики у вихованні молоді, які доповнюють і поглиблюють викладені у попередні державних документах [15; 22]. Всі вони спрямовані на реалізацію соціальної функції виховання - забезпечення наступності моральних цінностей, досвіду поколінь в успішній життєдіяльності як у національному, так і полікультурному середовищі. Це уможливить інтеграцію української спільноти у європейський і світовий простір, толерантне сприйняття вітчизняною молоддю відмінних від національних ідей, цінностей, поведінки. Культура міжнаціональних і міжнародних відносин виявляється у повазі до прав, цінностей, культури і традицій інших народів, гуманізації міжнаціональних і міжнародних стосунків; мирному співіснуванні; співпраці у глобальному масштабі на засадах моральних ідеалів, виробленню негативного ставлення до насильства. Це сприяє формуванню активної громадянської позиції студентської молоді, вищою цінністю якої є вільна особистість з розвиненим почуттям відповідальності і почуттям громадянського обов'язку [10]. Такі якості особливо необхідні майбутньому лікарю. Їх розвиток дозволить створити клімат сприятливої співпраці з визнаними світовими лідерами розвитку медичної освіти, ефективній реалізації принципу академічної мобільності для повноцінного обміну досягненнями вітчизняної і зарубіжної медичної школи [13].

Сучасні тенденції розвитку суспільтва у політичних, соціальних, культурних, економічних аспектах, привели до його полікультурності [7]. Вони породжують у освітній галузі потребу формування інтеркультурної самосвідомості і толерантності майбутніх фахівців. Це активує забезпечення полікультурного виховання у освіті. Його зміст має багато спільних ознак, незважаючи на відмінності навчальних середовищ різних країн [7; 18]. Великий досвід у вирішенні проблеми міжнаціонального співіснування, корисний для України, має, зокрема, Німеччина. У цій країні приділяється велике значення завданням інтеркультурного виховання у зв'язку з великою кількістю мігрантів (близько 7 млн.), і розмаїттям етнічного складу навчального середовища, починаючи з дитячого садочка і далі - на всіх рівнях освіти, враховуючи вищу (що також характерно для України). Через це з'явився окремий напрям у педагогіці - полікультурний [24; 27; 28], підгрунттям якого стала давня європейська проблема трудової міграції і законодавчий захист прав мігрантів та їхніх традицій. Однак, в останні десятиліття розвивається новий вектор у освіті - професійна і академічна мобільність - пошук шляхів фахового зростання майбутніх випускників, забезпечення їх конкурентоздатності і місця оптимального працевлаштування. Цей принцип визначено як один з основних у розвитку міжнародної професійної компетентності [25; 26]. Оскільки метою сучасної освіти стало формування компетентного фахівця, який уміє адаптуватись у новому соціумі і виконувати нестандартні завдання, розвиток інтеркультурної складової професійної компетентності виглядає вкрай необхідним [1; 18]. Як вказує Т. В. Сидоренко [18], терміном «інтеркультурність» підкреслюється взаємодія та взаємопроникнення між національною більшістю і меншиною. Для розвитку інтеркультурності у вітчизняному суспільстві створюються окремі освітні напрями, зокрема: полікультурність освіти, мультикультурність виховання, педагогіка мігрантів. Такий підхід дозволив ученим - педагогам як вітчизняним, так і зарубіжним (О. Ісак, О. Грива, П. Гусєва, Т. В.Сидоренко, С. Древз, М. Крюгер- Портрац, В. Ніке та ін.), виокремити інтеркультурну компетентність (далі - ІК) як важливий компонент професійної компетентності майбутнього фахівця і вважати її набуття невід'ємною складовою навчального процесу сучасної інтернаціоналізованої вищої освіти. На основі визначення, приведеного З. В. Бовою [1], інтеркультурна компетентність - це здатність особистості здійснювати інтеркультурну комунікацію - адекватне взаєморозуміння представників різних культур, досягати взаєморозуміння в ситуаціях міжкультурного спілкування. І. В. Іванюк [8] аналізує дані зарубіжної науково-дослідної літератури щодо визначення полікультурної компетентності, яка за характерними ознаками близька ІК. Так, Е. Тейлор розглядає її як перетворюючий навчальний процес, в якому «чужий» розвиває здатність до адаптації, змінюючи точку зору, щоб ефективно зрозуміти і задовольнити вимоги культури приймаючої країни, а М. Ракотомена - як набір якостей, необхідних для успішної взаємодії в групі осіб з різними культурами, що базуються на основі знань про культуру в цілому, власну культуру та інші культури; можливостей: поведінки, адаптації, управління конфліктами, ведення переговорів; компетентностей: гнучкість, відкритий розум, емпатія, оптимізм, терпимість; психологічних та емоційних ресурсів: мотивації, задоволення від ризиків, управлінні напругою. Вище приведений аналіз дефініцій дозволив визначити термін «інтеркультурна» компетентність, як оптимальний щодо проблеми дослідження.

Ще на перших етапах упровадження компетентнісного підходу, європейські фахівці [29], ввели до переліку загальних компетентностей, необхідних випускнику ВНЗ, такі, що у процесі інтеграції формують ІК. Німецькі учені глибоко дослідили проблему формування міжнародної професійної компетентності і покладають ІК (разом з іншими складовими - фахові та інтеркультурні знання, толерантність до інших культур та знання іноземних мов), в основу цього процесу [25; 26]. У період долучення до Болонських угод і модернізації української освітньої галузі, вітчизняні науковці-педагоги ознайомились з досвідом зарубіжних колег і, виходячи з національних ціннісних традицій вищої освіти, створили національну класифікацію складових професійної компетентності [11]. Аналіз літературних джерел і власний педагогічний досвід свідчать, що ці класифікації можуть ефективно застосовуватись у вивченні конкретних проблем і доповнювати одна одну.

Розвиток ІК відбувається у процесі міжособистісного спілкування, здатність до якого високо цінується як вітчизняними [19], так і зарубіжними фахівцями [29]. ІК тісно пов'язана з поняттям толерантності. Проблема формування толерантності у сучасному полікультурному суспільстві залежить від духовно-морального виховання як підгрунття розвитку ставлення людини до себе і оточуючих [1]. Вона має глибокі історичні і релігійні корені, де об'єднуються цінності різних конфесійних громад, а вирішення проблеми лежить у площині об'єднуючої сили милосердя і шани до людини.

Враховуючи тенденції розвитку українського суспільства, освітнє середовище останні десятиліття все більше насичується іноземними громадянами (мігранти і представники різних етнічних груп, які історично входять до складу населення України), увага до питань міжнаціональної толерантності і культури стає одним із першочергових для вітчизняної вищої школи у процесі формування компетентного фахівця. Велика кількість іноземних студентів в українських вищих медичних навчальних закладах, упровадження принципу академічної і професійної мобільності майбутніх фахівців та науково-педагогічних працівників умотивовує до створення програм дослідження і розвитку інтеркультурної компетентності майбутніх фахівців як складової професійної компетентності. Аналіз науково- педагогічних джерел і напрямів міжнародної діяльності провідних вищих медичних навчальних закладів (інформація, викладена на їх сайтах) висвітлює недостатню увагу до цього напряму діяльності як на рівні ВМНЗ, так і законодавчих органів, які опікуються вищою освітою.

Мета статті. Виявити проблеми формування інтеркультурної компетентності, як складової міжнародної професійної компетентності майбутніх стоматологів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Одним із стратегічних напрямів розвитку вищої медичної освіти є досягнення міжнародних стандартів підготовки медичних кадрів шляхом набуття професійної компетентності та інтеграція до європейського освітнього і наукового простору на засадах Болонської декларації [12]. Полікультурне виховання, згідно аналізу вище приведених літературних джерел, відіграє у цьому важливу роль і визначається як сучасний педагогічний процес, що характеризується дослідженням співіснування різних культур і виступає як компонент вищої освіти, одна з базових складових професійної підготовки майбутніх фахівців. Потреба у ньому постійно зростає у зв'язку із збільшенням частки іноземних студентів у вищих медичних навчальних закладах України, а метою упровадження є формування інтеркультурної компетентності у майбутніх фахівців. Розширюються організаційні форми навчання: до російськомовного викладання упроваджується англомовне. Дані щодо наповнення окремих вищих медичних навчальних закладів, іноземними студентами [2; 3; 6; 12; 14; 17; 20; 23] представлені у таблиці 1.

Таблиця 1

Наповнення вищих медичних навчальних закладів іноземними студентами

Згідно отриманих даних, кількість іноземних студентів у ВМНЗ України (лише 9 з 15 сайтів ВМНЗ містять необхідну інформацію щодо проблеми дослідження) складає 9,0% - 38,5% (загалом 32,5%) від загальної кількості тих, хто навчається. Оскільки ці дані постійно оновлюються, вони відображають картину на час проведення дослідження. Отримані результати підтверджують, що від десятої частини до третини студентів є офіційними носіями іншої культури і традицій. До цього необхідно додати показники етнічного різномаїття вітчизняних студентів (конкретні дані відсутні, але згідно офіційної статистики на території України живуть представники десятків різних національностей).

Для конкретизації проблем, які виникають у полікультурному навчальному середовищі, проведено анкетування іноземних студентів 3-5 курсів стоматологічних факультетів Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця, (НМУ), Тернопільського медичного університету ім.І.Я.Горбачевського (ТДМУ), Української медичної стоматологічної академії (УМСА, м.Полтава). Взяти участь погодились 191 особа. Отримані дані об'єднані і представлені у таблиці 2.

Таблиця 2

Характеристика проблем, які виникають у іноземних студентів-стоматологів під час навчання в Україні

Отримані результати свідчать, що більше третини респондентів відзначають проблеми, пов'язані з міжособистісним спілкуванням як з викладачами, так і з оточуючим суспільством. Важливо наголосити, що мова йде про тих, хто перебуває на навчанні уже 3-5 років і, як виявилось, до нині не подолали відмінності інтеркультурного бар'єру. У процесі вибору ВМНЗ студенти знайомились з інформацією про майбутню країну навчання, консультувались з експертами, але очікування щодо умов перебування в Україні підтвердились лише у 46,3% опитаннх, тобто менше половини. Гіршою від прогнозованої, ситуація виявилась для 26,4%. Залишитись в Україні після навчання хотіли б 34,7%. Всі інші планують повернутись у свою країну або мігрувати далі по світу у пошуках оптимального працевлаштування. Для порівняння : бажаючих мігрувати серед українських студентів до 25,2%.

У процесі вивчення проблеми формування професійної компетентності майбутніх стоматологів, шляхом анкетування вітчизняних студентів стоматологічних факультетів, визначено показники самооцінки важливості набуття компетентностей, необхідних для розвитку інтеркультурної складової (НМУ, ТДМУ, Вінницького національного медичного університету (ВДМУ). Всього 842 особи 3-5 курсів). Результати представлені у таблиці 3.

Таблиця 3

Характеристика значущості компетентностей, які забезпечують розвиток інтеркультурної компетентності

Отримані дані свідчать, що полікультурність сприймає лише 4,1 - 27,5% опитаних. Цікаве спостереження: найнижчий рейтинг цієї компетентності у студентів ХДМУ, де відсоток іноземних студентів найвищий в Україні -38,5%. Важливість міжособистісних умінь вважають значущою 17,4 - 37,5%, а здатність працювати у міжнародному середовищі -19,5 - 56,9% опитаних. Вирізняється показник п.«8», який характеризує важливості ІК, який має суттєві регіональні відмінності. Визначені компетентності, за класифікацією В.І.Лугового (Луговий В.І., 2011), на нашу думку, належать до ціннісно-орієнтаційних, діалого-комунікаційних, інтелектуально-знаннєвих.

Висновки

Таким чином, аналіз науково-педагогічної літератури і власні дослідження підтверджують важливість розвитку інтеркультурної компетентності як складової професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів та виявили низку проблем у цьому процесі. Серед них: а) несформованість законодавчого забезпечення засад розвитку інтеркультурної складової професійної компетентності у вищій освіті; б) недостатня увага з боку педагогічного складу ВМНЗ до міжособистісного спілкування, полікультурного виховання і формування інтеркультурної компетентності у випускників. Це поглиблює складнощіі соціалізації студентів - іноземців у зв'язку з особливостями навчального середовища ВМНЗ. Вирішення цих проблем створить підгрунття розвитку ІК, яка, на сьогоднішній день, виявилась значущою лише для третини опитаних. Отримані результати вказують на необхідність теоретичного та методологічного обгрунтування розвитку інтеркультурної компетентості майбутніх лікарів. ЇЇ реалізація у майбутній професійній діяльності дозволить сприймати культуру українських фахівців як складову загальнолюдської культури і пришвидшить інтеграцію вітчизняної вищої школи у світовий освітній простір. Це сприятиме підвищенню якості навчання у ВМНЗ, ефективності упровадження принципу академічної мобільності, як основи досягнення конкурентоспроможності майбутніх фахівців. Пошук шляхів вирішення виявлених проблем становить предмет подальших дослідженнь.

Список використаних джерел

Бова З.В. Становлення соціальної ідентичності студентської молоді в інтеркультурному освітньому просторі. [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://novyn.kpi.ua/2008-3/03_Bova.pdf

Буковинський державний медичний університет. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bsmu.edu.ua/uk/about_us/faculties

Вінницький медичний університет ім.М.І.Пирогова; [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.vnmu.edu.ua/ru/история-университета

Грива О. Толерантність як цінність освіти й виховання в християнській та мусульманській традиціях /О.Грива// Вища освіта України. -2007.- №1.- С.112 - 116.

Гусева П. Т. Иностранный язык как средство выработки социальной интеркультурной компетентности личности / П. Т. Гусева // Мова і культура : Серія "Філологія" / Ін-т міжнар. відносин Київського ун-ту ім. Т. Шевченка, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні, Фонд культури і мистецтв "Парад Планет". - Київ : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2000 .- Вип.

- С. 229-231 .

Запорізький державний медичний університет. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zsmu.edu

Іванова Д.Г.Місце і роль педагогічної діагностики у підготовці майбутніх у підготовців майбутніх учителів до професійної діяльності в полікультурному освітньому середовищі /Д.Г.Іванова, О.Б.Борисова// Проблеми освіти. - 2012.- №70(Ч.2).- С.145 - 149

Іванюк І.В .Питання формування полікультурної компетентності вчителя в зарубіжних країнах [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://core.kmi.open.ac.uk/download/pdf/14343062.pdf

Ісак О.С. Академічна мобільність студентів і викладачів у педагогічній освіті України в контексті Євроінтеграційних процесів /О.С.Ісак// Вища освіта України. -2011.-№3(дод.1).- Т.1.- С.326 -113.

Ліновицька О. Освіта як чинник соціокультурного розвитку особистості /О.Ліновицька// Вища освіта України. - 2011. - №2. - С.20-26

Луговий В. І. Освіта, навчання, інформація, компетентність: канонізація понять. Історико- педагогічні студії: Науковий часопис (Гол.ред. Н. Н. Демяненко).- К.:Вид.НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. - вип.5.- С.11-16.

Міністерство охорони здоров'я України [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/mtbr_eduinstitutions/

Москаленко В.Ф. Міжнародний проект національного медичного університету імені О. О. Богомольця та Каролінського університету в дії /В. Ф.Москаленко, О.П.Гульчій, В.О.Маланчук, Я.А.Кульбашна //Східноєвропейський журнал громадського здоров'я. - 2011. - № 1. - С. 57-59.

Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця (м.Київ) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nmu.edu.ua/a17.php

Національна Програма виховання дітей та учнівської молоді (2004 - 2013 р.р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ipv.org.ua/home/39-programa-vuhovanna- ditej.html?start=3

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 р.р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf

Одеський національний медичний університет. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://odmu.edu.ua/index.php?v=102

Сидоренко Т.В. Розвиток інтеркультурної педагогіки у Німеччині Т.В.Сидоренко Проблеми освіти. - 2012.- №70(Ч.2).- С.145 - 149

Сисоєва С.О. Вища освіта України: реалії сучасного розвитку. С.О.Сисоєва, Н.Г.Батечко. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Київський університет ім.Б.Грінченка, Національний університет біоресурсів і природокористування України - К.: ВД ЕКМО, 2011.- 368 с.

Тернопільський медичний університет ім.І.Я.Горбачевського. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tdmu.edu.ua/ukr/general/info.php

Українська медична стоматологічна академія (м.Полтава). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.umsa.edu.ua/index.html

Указ Президента України №347/2002 від 17 квітня 2002 р. Про національну доктрину розвитку освіти . [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/U347_02.html

Харківський національний медичний університет.[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.knmu.kharkov.ua

Программа федеральной земли Северный Рейн-Вестфалия в 2012 году: Разнообразие объединяет [Electronic resourse]. - URL: www.interkulturell.nrw.de

Размещено на Allbest.ru