Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолого-дослідницькі позиції в освітології

Неоніла Побірченко

Анотація

У межах психологічних наукових категорій освіти, діючих сучасних підходів - кооперативного, комунікативного, когнітивного (інтелектуального), міждисциплінарного - розглянуто сутність змісту психологічних дослідницьких позицій в освітології. Окреслено коло базових понять, де обґрунтовано їх інноваційну актуальність.

Ключові слова: дослідницька позиція; консультативно-орієнтоване спілкування; освітологія; партнерські взаємини; рефлексивне мислення.

W ramach psychologicznych badan wspolczesnych podejsc w edukacji - kooperacyjnego, komunikacyjnego, kognitywistyczego (intelektualnego), interdyscyplinarnego - przeanalizowano teoretyczne podstawy oswiatologii. Zdefiniowane zostaly podstawowe poj^cia i uzasadniona ich innowacyjnosc.

Slowa kluczowe: podejscie badawcze; komunikowanie zorientowane na doradztwo; oswiatologia; relacje partnerskie; myslenie refleksyjne.

Within the category of psychological science education, current date approaches - a cooperative, communicative, cognitive (intellectual), an interdisciplinary - the essence of psychological research content items in osvitologiya. Defined set of basic concepts, which proved their innovative relevance.

It was identified some scientific facts in the history of education that are closely related to the theoretical and methodological research of educology. The essence of these items is treated according to such issues: the creation of integrity of education (patterns of intensive scientific approach to the educational development by L. S. Vygotsky) and the problem of developing of the classification characteristics in determining the role of labor education of youth. These components of psychological and research aspects of educology, in our opinion, may be an integral part of lifelong learning in professional training of the future specialists in educological areas.

освітологія інноваційна актуальність психологічний

Thanks educology and its current research it can be argued the requirement for high quality professional training of educologist in the present conditions of university multi-disciplinary education.

Keywords: research position; consulting-oriented communication; osvitologiya; partnerships; reflexive thinking.

Основний зміст дослідження

Актуальність дослідження. Настав час вносити якісно-раціональні зміни в освітню сферу сучасного суспільства. Актуалізується професійна підготовка фахівців на міждисциплінарних зв'язках та розробка напрямів професійної багатопрофільної освіти. Людина у наукових дослідженнях визначилися суб'єктом вибору професійної діяльності. Чітке усвідомлення таких наукових позицій дозволяє кожному реалізовувати власний інтелектуальний, характерологічний, емоційно-вольовий потенціал в умовах взаємовигідних партнерських стосунків.

Зростання суспільної потреби в історії якісної освіти завжди було і буде стимулом життєдіяльності людини. Це відобразилося і на соціальному запиті щодо визначення психологічно-дослідницьких позицій нової науки - освітології - що є необхідною для модернізації сучасної освіти. Терміном "дослідництво", що є вихідним від "дослідження" визначено пізнавально-орієнтований простір пошуку суб'єктом необхідної для його дослідження інформації. Дослідницькі психологічні позиції в освітології все активніше включаються у вирішення прикладних задач, що ставляться соціальною та приватною сферою освіти перед особистістю в її пізнавальних пошуках нових наукових напрямів.

Освітологія як новий напрям у сучасній освіті є затребуваним дослідженням самою соціально - економічною практикою освіти. Традиційним підходом до визначення історії освіти як витоку ідей для сучасної освіти закладено багатогранність змісту її психолого-дослідницьких основ. Дослідження, якими користуються у професійній підготовці сучасного фахівця, набувають нового цільового змісту та форм організації. У результаті виникнення нових наукових напрямів дослідження в освіті загострюються протиріччя між досягненнями різних наукових напрямів, зокрема, між тими, що продиктовані потребами суспільства. Згідно авторського наукового підходу, оптимальним вирішенням таких протиріч, що позитивно впливатиме на духовний стан та емоційне благополуччя людини в новій освіті, можуть стати визначені психолого-дослідницькі позиції в освітології.

Слід підкреслити історичні факти про те, що в освіті склався особливий вид діяльності - пізнавально-орієнтоване дослідництво. В такий спосіб людиною створюється пізнавальний простір з організацією умов для взаємодії її внутрішніх прагнень з зовнішніми об'єктами. Дослідництво спрямовано на пізнання, засвоєння і передачу із покоління в покоління накопиченого досвіду, знань, культури. Дослідництво відноситься до провідних видів діяльності на кожному етапі життєдіяльності людини. Завдяки дослідництву у людини розвивається інтелектуальна, емоційна, моральна сфера тощо. На результатах дослідництва моделюються певні пізнавальні ситуації, виникають конфлікти в стосунках, ставленнях та відношеннях до нових ідей в освіті. Таким чином, дослідництво як орієнтувальний простір пізнання новизни в освіті функціонує як форма навчання, метод, шлях розвитку науки. В умовах дослідництва відбувається не лише реальне засвоєння предметного світу, але й формування і удосконалення основних психічних процесів - сприймання, мислення, уява, закладаються основи довільного управління власного поведінкою, засвоєння соціальних норм і правил поведінки, формування практичних навичок і умінь. Тому важливим практичним завданням психологічного дослідництва є розробка для освітології об'єктивної позиції "Я", що стосується побудови власного образу і адекватного йому образу іншої людини. Можливо, першоосновою такої дослідницької позиції в освітології будуть рефлексивно-мисленнєві дії, що підтримують взаємодію між людьми, є ознакою адекватності їх індивідуально-психологічних особливостей в розумінні один одного. Побудова такої позиції вимагає від людини сформованого рефлексивного мислення. Далі за поняттям "рефлексивне мислення" розкрито три його значення, що забезпечують розуміння людиною свого партнера у виконанні спільних завдань діяльності. Значущість рефлексивного мислення відображено предметним змістом самопізнання; критичним ставленням до змісту, методів пізнання новизни; діями самоконтролю та самооцінки.

Особливою функцією простору дослідництва є розвиток раціонально-пізнавальних, інтелектуальних можливостей людини, які складають основу свідомої діяльності. Інтелектуальні можливості людини в дослідництві виявляються в її здібностях швидко і ефективно оволодівати різнообразним змістом інформації. Дослідництво формує здатність до швидкої орієнтації в умовах мобільного навчання. Людина в стані дослідництва набуває здатності абстрактного та логічного розуміння причинно-наслідкових зв'язків. Дослідництво в інтелектуальному супроводі сприяє розвитку умінь адекватно використовувати свої знання і досвід у вирішенні складних мисленнєвих задач і проблемних ситуацій. Інтелектуальне дослідництво в освітології формується і розвивається на основі змін, що відбуваються в суспільно-історичній практиці. Рівень інтелектуального потенціалу в дослідництві залежить від соціально-економічних умов життя людини. Зауважимо, спостерігається залежність інтелектуальних здібностей людини в дослідництві від емоційно - вольових якостей особистості.

Психологічна діяльність - це діяльність специфічна. Провідною її особливістю є те, що предметом праці психолога є дослідження особистості іншої людини. До специфіки психологічної діяльності можна віднести і те, що вона будується за законами консультативно-орієнтованого спілкування. Змістом психологічної позиції такого спілкування відображено схему "суб'єкт - суб'єкт" в будь-якій професійній діяльності.

Психолого-дослідницькі позиції в освітології за змістом та функціями - багатопрофільні. Їх призначення в організації супроводу дослідження цілісності особистості. За змістом такого супроводу складається той життєво-діяльнісний простір, в якому людина постійно знаходиться в діалозі із своїм здоров'ям, формує в собі уміння підтримувати ділові міжособові взаємини. Науково-визначені психолого-дослідницькі позиції в освітології - це формування у людини почуттів приналежності до завдань та потреб нової організації господарювання в суспільстві - ринкової економіки. Психолого - дослідницькі позиції в освітології - це програма формування у людини системи ставлення до вирішення проблем нового суспільства. Важливі кроки в реалізації таких актуальних практичних завдань зроблено багатьма дослідниками, шляхом введення в сучасний освітній простір нового наукового напряму - освітології (Побірченко Н.С., 2000; Сухомлинська О.В., 2002; Фурман А.В., 2005). У статті ми зосереджуємося на тих психологічних позиціях, що закладено в історії освіти та продовжують наповнювати актуальний зміст освітології сьогодення. Йдеться про теорії Л.С. Виготського щодо дослідництва в науці: "закономерность в смене и развитии идей, возникновение и гибель понятий, даже смена классификации и т.п. - все это может быть научно объяснено на почве связи данной науки 1) с общей социально-культурной подпочвой эпохи;

2) с общими условиями и законами научного познания;

3) с теми объективными требованиями, которые предъявляет к научному познанию природа изучаемых явлений на данной стадии их исследования, т.е. в конечном счете - с требованиями объективной действительностии, изучаемой данной науки; ведь научное познание должно приспосабливаться, применяться к особенностям изучаемых фактов, должно строиться согласно их требованиям." (Выготский Л.С., 1984, с.302).

Дослідницька позиція С.А. Ананьїна щодо трудового виховання молоді та педології (1925 рік) зосереджена на ролі праці для людини - "праці, що в ній як найповніше прагне виявитися особа трудящого та його потреба працювати суспільству на користь. Праця стає осередком індивідуального та колективного життя." (Ананьїн С.А., 2003, с.223).

С.А. Ананьїн, досліджуючи наукову практику вченого Є. Бургера визначив ознаки поняття "праця", підтримав наукову позицію свого колеги щодо класифікації значення праці для людини, природи самої праці тощо. До таких позицій вченим віднесено наступні напрями трудового виховання: перший - гігієнічний напрям - праця сприяє здоров'ю; другий - дидактична течія -". щоб наука була повноцінною, учень повинен працювати"; третій напрям надає праці "виховального значення"; четвертий - натуралістичний напрям - вихованням враховуються "природні, індивідуальні й соціальні чинники"; п'ятий напрям - "індивідуалістичний" - основне завдання виховання - розвиток усіх своєрідних нахилів і сил; шостий напрям - "самодіяльність" - обов'язкова умова індивідуального розвитку; сьомий напрям - "соціальний" - праця - найбільший засіб соціального виховання.

Сьогодні наука не забуває про термін "педологія". У своїх працях професор С.А. Ананьїн окремо розглядає термін "педологія" на позиціях американського вченого Холла Оскара (1893 р.). Педологія як особливе явище в наукових напрямах освіти вченим розглядається "як наука, метою якої є всестороннє вивчення дитини". Така наукова думка не отримала широкого застосування в освіті тільки тому, що наукові протиріччя в освіті вирішувалися лише у межах "виховання дитини".

Вчені-історики освіти продовжували розробляти дослідницькі позиції щодо організованого виховання "дитини". На основі аналізу результатів таких досліджень узагальнено позиції про те, що "ребенок своеобразное существо, и, как такое, в меру и силу своеобразия, должен найти и свое особое место в науке о человеке вообще". Таким чином, терміном "педологія" об'єднувалося три науки: в одній науці предметом вивчення була дитина "сама по собі", в другій - "дитина складала об'єкт виховання", в третій - предметом науки визначилося "виховання дитини".

Результати аналізу представлених вище наукових надбань в історії освіти, актуалізували проблеми, які потребують поглиблених розробок у сучасних психолого-дослідницьких позиціях освітології.

Висновки