Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Впровадження варіативної складової освітніх програм бакалавра та магістра: філософський аспект

Впровадження варіативної складової освітніх програм бакалавра та магістра: філософський аспект

Проблеми впровадження варіативної частини освітніх кваліфікаційних програм бакалавра та магістра у вищих навчальних закладах України. Оволодіння студентом професійних компетенцій, отриманих під час вивчення вибіркових міждисциплінарних навчальних курсів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.02.2019
Размер файла 105,5 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПРОВАДЖЕННЯ ВАРІАТИВНОЇ СКЛАДОВОЇ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ БАКАЛАВРА ТА МАГІСТРА: ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ

Тетяна Купрій

Анотація

бакалавр магістр варіативний освітній

У статті розглядаються проблеми впровадження варіативної частини освітніх кваліфікаційних програм бакалавра та магістра у вищих навчальних закладах України. Аналізується філософсько-соціальний аспект університетської освіти як предмету науково-дослідницької уваги, у зв'язку зі зростанням вимог до якості підготовки кадрів, ваги наукового потенціалу, який є основою економічного розвитку в суспільстві. Визначається процес оволодіння студентом необхідних професійних компетенцій, отриманих під час вивчення вибіркових міждисциплінарних навчальних курсів.

Ключові слова: навчальна програма; вибіркова дисципліна; індивідуальний план/графік; компетенції.

Annotation

Tetyana Kupriy

IMPLEMENTATION OF THE VARIATIVNOY COMPONENT OF EDUCATIONAL PROGRAM OF BACHELORS AND MASTERS: PHILOSOPHICAL ASPECT

The article deals with the problem of introducing the variable part of educational qualification BA and MA programs in higher educational institutions of Ukraine. Analyzes the philosophical and social aspects univrsytetskoyi education as a subject of research attention due to the increasing demands for quality training, the weight of scientific potential, which is the basis for economic development in the community. During the research proved that the flexibility and effectiveness of training programs demonstrate not normative and selective discipline. The conservation of structural logic teaching sample subjects defined as the weight of individual choice for Ukrainian students. A procedure for enactment of lists with the list of training programs for bachelors, masters and doctors in various specialties, including the name and a brief description of subjects, and a list of subjects required for graduation a certain educational level. It is proved that the introduction of individual program / curriculum based on training, range of interests and choice of training dystsypiln student is promising to create an innovative approach to the educational process. The analysis of the process of obtaining a certificate of additional student enrolled courses that automatically increases its konkuretospromozhnist the labor market. Determine the process of mastering the necessary professional competencies among them is the ability to communicate in their native and foreign languages, the use of mathematical skills and techniques and information technology and self expression, skill building correct behavior in relationships obtained in the study sample of interdisciplinary courses that provides a reliable foundation for occupational mobility.

Keywords: on-line tutorial; selective discipline; individual plan/graph; jurisdictions.

Вступ

Сучасний світ поставив перед освітою, її філософськими засадами принципово нові найважливіші проблеми. Загострення глобальних проблем, яке щораз більше загрожує знищенню людства, потребує саме суттєвих змін усієї стратегії діяльності людства і формування того нового типу практичного світогляду, який і визначає цю стратегію. У вирішенні цього завдання, яке стало найважливішим не лише для сучасних політиків, громадських та міжнародних діячів, а й для всього людства, безумовно, повинна відігравати сучасна освіта, яка дарує громадянському суспільству без виключення можливості і перспективи свого становлення.

На етапі реального впровадження Закону «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII «з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях» українське суспільство в цілому, а освітня сфера зокрема, потребує існування якісного наукового обґрунтування модернізаційних процесів навчальної міждисциплінарності як компоненти дискурсу глобалізації освіти. Аналіз цього складного явища постає актуальним завданням соціальної філософії та філософії освіти, адже навчальна міждисциплінарність є найбільш розвиненою формою інтеграції освіти, яка забезпечує доступ до освоєння багатопрофільності, широкого кругозору майбутніх фахівців, підтримує розвиток взаємодії різних дослідницьких напрямів.

Метою статті є спроба дослідити і визначити перспективи впровадження варіативної частини навчальних кваліфікаційних програм в Україні, коло проблем, які пов'язані з цим складним процесом; розкрити загальні підходи до вибору форм, напрямів, принципів у європейському та світовому форматі.

Результати теоретичного аналізу проблеми

Аналіз вітчизняної й закордонної наукової літератури та інформаційно-аналітичних тез міждержавних європейських та американських організацій свідчить, що дослідження сутності процесу навчальної мобільності стало предметом вивчення провідних науковців сучасності. Так, В. П. Андрущенко, Н. В. Наливайко, Ф-К. Кіссам, у своїх наукових працях досліджують проблему філософської парадигми сучасної освіти і її вплив на розвиток суспільства; І. А. Зимня, О. Ю. Красовська вивчають та аналізують ключові компетенції фахівців вищої школи й визначають тенденції, перспективи розвитку новітніх освітніх програм. Проблеми міжнародної діяльності вищих навчальних закладів в контексті вибірковості навчальних програм та вироблення підходів до формування концепції розвитку в різних регіонах світу розглядають О. Пивоварова, Й. Колер, Д. Девіс. За останні десятки років відбулися значні зміни у вищій школі, які спричинили реформування системи вищої освіти України відповідно до міжнародних стандартів та норм. Актуальним сьогодні залишається розкриття тих можливостей й нових шляхів, які дозволяють сучасному університету інтегруватись до світового освітнього простору.

Постановка проблеми

Глобалізація кардинально змінює показники успішного соціального й економічного розвитку будь-якого суспільства. На перший план виступає здатність до технологічних і соціальних інновацій, уміння ефективно діяти у швидкомінливому соціальному середовищі, масштаби інформатизації суспільства, рівень інтелектуальної й політичної волі, розвиток науко- містких технологій, де освіта завжди має ключову роль. Без філософського підходу не можна вибудувати стратегію, тактику та політику в сфері розвитку освіти й суспільства. Методологічна функція філософії в її праксіологічному вигляді дозволяє виявити сутність такого важливого явища сучасності, як єдиний освітній простір, без осмислення якого навряд чи можна розраховувати на скільки- небудь помітні досягнення в галузі освіти (Андрущенко В. П., 2005, с. 12-13)

Одним з головних моментів реформування освіти, враховуючи бурхливі та контраверсійні політичні процеси в Україні, повинно стати реальне запровадження вищими навчальними закладами права самостійного вибору змісту, програм і технологій введення дисциплін «на вибір», вибору форм, методів і способів навчання й виховання студентів. Студент, який отримує класичну університетську освіту, повинен розуміти той світ, що його оточує, і вміти орієнтуватись у ньому. Крім того, ВНЗ покликаний готувати не тільки дуже добре теоретично підготовленого фахівця у певній сфері, мета вищої освіти - сформувати людину з широким світоглядом, нонконформістською свідомістю, системою гуманістичних цінностей. Студент повинен володіти методами одержання знань, (гнучкістю (здатність вибору й об'єднання знань для розв'язання певних завдань), дієвістю (здатність використання компетенцій в різних ситуаціях) у стандартних і нестандартних ситуаціях, творчому підходу до розв'язання відповідних професійних завдань (Зимня І. А., 2003, с. 47). Це завдання можливо виконати лише за допомогою викладання міждисциплінарних, інтегрованих дисциплін.

У зв'язку з входженням України до Європейського освітнього і наукового поля, наголошується на якості й універсальності підготовки випускника вищої школи, його адаптованості до ринку праці. Навчально-організаційна діяльність все більше ускладнюється, розширився склад її функцій. Так, залежно від профілю спеціаліста збільшилася частка управлінської функції - до 18-21 %, організаційної функції до 16-22 %, комунікативної функції - до 12-27 %, діагностичної функції - до 18-32 % (Кра- совська О. Ю., 2011, с.186). Тобто ці зміни повинні відбитись у змісті фахової підготовки. Отже, виникає необхідність удосконалення змісту професійної підготовки.

Гнучкість і дієвість у навчальних програмах демонструють не нормативні, а вибіркові дисципліни. Новий Закон «Про вищу освіту», який вступив у дію місяць назад, проголосивши у ст. 62 п. 15, 16 що «вибір навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та робочим навчальним планом, в обсязі має становити не менш як 25 % загальної кількості кредитів ECTS, передбачених для даного рівня вищої освіти». При цьому здобувачі певного рівня вищої освіти мають право вибирати навчальні дисципліни за декількома освітніми програмами, а також у декількох вищих навчальних закладах, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти, за погодженням з керівництвом вузу (Закон України «Про вищу освіту»).

Введення дисциплін «на вибір» уже давно практикується в різних зарубіжних університетах. Наприклад, Гарвардський університет ще на початку 90-х років запропонував на вибір приблизно 620 навчальних курсів різного рівня за окремими і інтегрованими дисциплінами (QS Top Universities...). Кожна країна, яка переживає за своє майбутнє, хоче мати найкращу систему вищої освіти. Класична університетська освіта вимагає встановлення співвідношення між нормативними і вибірковими дисциплінами в бік збільшення останніх. Якщо у бакалавраті пропонується віднести на вивчення нормативних дисциплін 75% загального навантаження студента, а на вибіркові - 25%, то в магістратурі це співвідношення змінюється 60 до 40.

Таблиця 1

Основні блоки навчальних дисциплін за програмою підготовки бакалавра в галузі гуманітарних наук досліджуваних університетів

п/п

Назва університету

Блоки/цикли навчальних дисциплін

% НП

Гарвардський

1. Програма загальної освіти

25

Університет

2. Фахова програма концентрації

50

3. Дисципліни вільного вибору

25

Лондонський

1. Головні обов'язкові курси

30

університет

2. Основні елективні курси як загальноосвітні, так і спеціальні

50

3. Додаткові факультативні курси

20

4. Дисципліни вільного вибору, які не не входять в обов'язкове число

кредитів

*

Сіднейський

1. Соціально-економічні дисципліни

18,75

університет

2. Фундаментальні дисципліни

18,75

3. Професійно орієнтовані дисципліни

25

4. Спеціальні дисципліни за вибором

21,9

Львівський

1. Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки

12,5

національний

2. Цикл дисциплін природничо-наукової підготовки

16,6

університет

3. Цикл дисциплін професійної та практичної підготовки

58,3

ім. І. Франка

4. Блок дисциплін, орієнтованих на майбутню спеціальність

7,5

5. Дисципліни за вибором студента

5

6. Практика та державна атестація

15,1

Київський

1. Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки

університет

(нормативна частина)

5,4

ім. Б. Грінченка

2. Цикл дисциплін природничо-наукової підготовки (нормативна

частина)

3,7

3. Цикл дисциплін професійної та практичної (професійно-

орієнтованої) підготовки

49,8

4. Дисципліни за вибором ВНЗ

20,8

5. Дисципліни за вибором студента

10,8

6. Практика та державна атестація

9,5

Суть філософії університетської освіти полягає в тому, що освіта повинна бути структурованою, послідовною й одночасно максимально гнучкою та придатною для індивідуального вибору для українських студентів в межах 20 годин на тиждень в аудиторії, а не 36 на даний час і запропонованих 30 год. у новому законі «Про вищу освіту». Заняття, які проводяться викладачами в малих групах (не більше 10 студентів) чи індивідуально за програмою спеціалізації, є основною частиною навчального процесу студентів. При цьому близько 75 % часу студент повинен витрачати на самопідготовку.

За кордоном для отримання ступеня бакалавра, як зазначає О. Пивоварова, необхідно набрати 60 кредитів, а магістра - 15 дисциплін за вибором (Пивоварова О., 2007, с. 125). При цьому практика (виробнича) у переважній кількості університетів є добровільною, хоча враховується під час працевлаштування. Увесь навчальний процес варіативної частини підготовки бакалавра зі спеціальностей суспільно-гуманітарного напряму у вітчизняних університетах складає за різними підрахунками фактично в 2 рази менше за кредитами і в 2 рази більше за кількістю дисциплін, ніж в країнах Заходу. А якщо врахувати, що в європейському або американському університеті переважають вибіркові дисципліни обсягом у 3-6 кредитів, на відміну від українського еквіваленту у 1,5-2 кредити, то це ще стає більшою перепоною у досягненні якості вітчизняної освіти. Вирахування середнього балу, який залежить від кількості кредитів, відведених на її вивчення, дозволяє відобразити успішність студента в оволодінні різним за обсягом і фаховою значимістю матеріалом засвоєних навчальних дисциплін. Охарактеризований вище підхід до обчислення середнього балу, наприклад в американських університетах, дозволяє нівелювати вплив нефахових дисциплін на рівень професійної підготовки студента.

Подрібнення дисциплін за кредитами також створює окремі проблеми, пов'язані з плануванням та управлінням навчальним процесом і задоволення вимог схеми підготовки фахівця. Для забезпечення логічності процесу навчання вибіркові дисципліни пропонується обирати не хаотично, а зі збереженням структурно-логічних схем їх викладання. Для цього запропоновано ввести в межах кожної спеціальності щонайменше дві спеціалізації та закріпити за ними блоки фахових дисциплін вільного вибору студента. Обираючи спеціалізацію, на пропозицію В. Д. Базилевич, студент обирає перелік дисциплін (кластер), який він буде вивчати. Це дає йому змогу вже на рівні бакалаврату визначитись з науковим напрямом своїх майбутніх кваліфікаційних робіт (Базилевич В. Д., 2010, с. 13). Слід зазначити, що такий підхід до організації навчального процесу є типовим для Європи. Під час присвоєння кваліфікацій випускникам європейських закладів освіти проголошується, що кластери спеціалізації дозволяють студентам отримати знання та навички в декількох суміжних галузях базової науки, що значно підвищує їх конкурентоспроможність на ринку праці.

Світова практика показує, що спеціалізацію та вибірковість організації навчального процесу варто розпочинати з 3-го року навчання, коли надається певний перелік предметів на вибір, який орієнтований на студентів, що зацікавлені отримати знання з різних предметів соціогуманітарної сфери, і який найбільш сприятливий для послідовного здобуття спеціальності на 4-му курсі.

У Київському університеті імені Бориса Грінченка кластери розроблені і в бакалавраті, і в магістратурі практично всіма кафедрами. Наприклад, кафедра всесвітньої історії за спеціальністю «Міжнародна інформація» пропонує два кластери: «Інформаційна аналітика та консультування» та «Електронне врядування». Обираючи перший кластер, студент вивчає дисципліни: «Політичний аналіз», «Інформаційне середовище аналізу політики», «Політичне консультування», «Інформаційно-аналітична діяльність держави на світовій арені». Другим кластером передбачено такий перелік дисциплін: «Система електронного врядування», «Інформатизація органів міжнародного представництва держави», «Електронний документообіг», «Світові інформаційні системи і мережі».

Для розширення загальнонаукової ерудиції студента пропонується також залишити у навчальних планах підготовки кваліфікаційних рівнів позакластерні дисципліни вільного вибору студента, орієнтовані не лише на теоретичне навчання, а і практичні роботи. З цією метою українські вищі навчальні заклади, надаючи студентам можливість самостійно складати свій навчальний план і відвідувати навчальні курси за власним вибором, можуть запропонувати щорічні спеціальні списки з переліком навчальних програм підготовки бакалаврів, магістрів та докторів наук за різними спеціальностями, що містять назви навчальних дисциплін (і короткий опис їх змісту), а також перелік дисциплін, обов'язкових для отримання диплома певного освітнього рівня.

а

б

Рисунок 1 Вікно переліку дисциплін вільного вибору (а) та вікно анотації дисципліни вільного вибору В КУ ім. Б.Грінченка (б)

У вищому навчальному закладі кожен студент повинен скласти індивідуальну програму / навчальний графік залежно від рівня підготовки, кола інтересів і вибору навчальних дисциплін як студента, так і наукового керівника. Програма є спробою відходу від традиційної форми навчання і надає сучасним науковим дослідженням міждисциплінарного характеру (Модернізація системи вищої освіти..., 2007, с.149). Кожна програма складається з урахуванням кількісних вимог, необхідних для зарахування курсу (кількість годин, заліків, іспитів, письмових робіт і практичних занять). Щороку студент зобов'язаний виконувати наукову роботу в межах програми спеціальності, удосконалюючи грамотність, аналіз та чіткий виклад своїх думок в письмовому вигляді.

Студенти, які завершили навчання в університеті, окрім державного диплома по закінченню власного факультету, можуть отримати сертифікат про всі додаткові зараховані курси. Поза реалізацією основного навчального плану студенти, як пропонує освітня система Нідерландів, можуть за власним бажанням і згодою куратора, тьютора, наукового консультанта випускаючої кафедри доповнити основну навчальну програму, запропонованими іншими факультетами або партнерськими навчальними закладами, в межах 1080 додаткових аудиторних годин курсами, 10 додаткових заліків і екзаменів включно з іспитом з іноземної мови (The Higher Education Qualifications Framework in the Netherlands.).

З огляду на відповідність спеціальності вибраним студентом дисциплін та сучасним світовим тенденціям в галузі вищої освіти, у 2005 році комісія освіти Європейського парламенту розробила «Методичні рекомендації Парламенту та Ради Європи щодо ключових компетенцій» (The Key Competences for Lifelong Learning.). Згідно з цим документом, ключовими компетенціями випускника будь-якої спеціальності є вміння спілкуватися рідною та іноземними мовами, навички використання математичних та інформаційних методів і технологій, самоосвіти та самовираження, вміння побудови вірної поведінки у міжособистісних, міжкультурних та суспільних взаємовідносинах. Як видно з представленого переліку, студенти по закінченню навчання повинні володіти компетенціями, які дозволяють їм обіймати посади, які відповідають широкому спектру професій. Крім того, володіння декількома іноземними мовами підвищує шанси на ринку праці і дає надійне підґрунтя для професійної мобільності впродовж усієї діяльності.

Висновки і практичні рекомендації

Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні включають інновації, пов'язані із загальними процесами у суспільстві, глобальними проблемами, інтеграцією знань і форм соціального буття. Новий гнучкий багатокомпонентний навчальний план дасть змогу поєднувати необхідні основи професійної підготовки з можливістю обирати індивідуальну стратегію навчання, і приведе до прискорення реформ у галузі вищої освіти України та сприятиме інтеграції національної системи освіти в європейський освітній простір.

В зв'язку з цим, доцільно провести укрупнення дисциплін, збільшивши їх середній показник до 3-6 кредитів та розглянути можливість об'єднання суміжних дисциплін в окремі інтегровані курси, вивчення яких за необхідності можуть здійснювати декілька викладачів, використовуючи єдину програму (за зразком курсу «Управлінська діяльність керівника НЗ» в Київському університеті ім. Б.Грінченка). На вивчення кожної навчальної вибіркової дисципліни не встановлювати лімітований час, що надасть можливість засвоїти навчальний матеріал відповідно до індивідуальних здібностей кожного студента. Таким чином, проведені заходи не гальмуватимуть процес необхідного оновлення змісту фахової підготовки.

Література

1. Андрущенко В. П. Філософія освіти ХХІ століття: пошук пріоритетів /В.П. Андрущенко / В. П. Андрущенко // Філософія освіти - К.: Майстер-клас, 2005. №1. С. 5-17.

2. Базилевич В. Д. Класична економічна університетська освіта як фактор конкурентоспроможності / В.Д Базилевич // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вип. 94- К. 2010. с. 11-14.

3. Варіативна частина освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за спеціальністю «Філософія» - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s &source=web&cd=2&ved=0CCEQFjAB&url=http%3A%2F%2Fgeology.lnu.edu.ua%2Fphis_geo%2Ffourman%2Far xiv%2FAcredetationE0%25EB.doc&ei=IX4yVNm7LYnB7AbikICoCw&usg=AFQjCNHTYwSPp8ZjYnuWA0nAAyS KqzYFig&sig2=zquVkf9HTW3z7HDWhizroQ&bvm=bv.76802529,d.bGQ&cad=rjt.

4. Закон України «Про вищу освіту» - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/1556-18/. Заголовок з екрана.

5. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования / И.А. Зимняя // Высшее образование сегодня. 2003. № 5. С. 45-49.

6. Красовська О. Ю. Роль освіти в сучасних глобальних умовах / О.Ю.Красовська // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму -Д.: ТОВ «Роял Принт», 2011. №1(4). С. 182-188.

7. Модернізація системи вищої освіти: соціальна цінність і вартість для України: Монографія / [Ми- хальченко М.І., Андрущенко В.П., Лукашевич М.П. и др.]; АПН України; Інститут вищої освіти / В. Кремень (голова ред.кол.). К.: Педагогічна думка, 2007. 257 с.

8. Наливайко Н. В. Философия образования: формирование концепции: Монография / Нина Васильевна Наливайко. Новосибирск: Изд-во СО РАН, 2008. 269 с.

9. Пивоварова О. Організаційно-педагогічні особливості професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах США / О. Пивоварова // Освіта і управління. 2007. №1. C. 121-128.

10. Kohler J. Quality Assurance, Accreditation, and Recognitionof Qualifications as Regulatory Mechanisms in the EuropeanHigher Education Area/ Higher Education in Europe. Vol.XXVIII. No. 3. October 2003. P. 32-36.

11. Davis D. Transnational Education Providers, Partners, and Policy: Challenges for Australian Institutions Offshore /[Davis D., Olsen О., Bohn A., eds.]. Sydhey: International Development Programme Education Australia, 2000. 74 p.

12. Commonwealth of Australia / Australia. by Australian Government // Australian Education International. Country education profiles. 2008. 97 p.

13. Philip C. Kissam. The Discipline of Law Schools: the Making of Modern Lawyers. Carolina Academic Press, 2003. 280 p.

14. QS Top Universities: Top 200 universities in the THE QS World Ranking - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.topuniversities.com/ worlduniversity rankings/ - Заголовок з екрана.

15. The Higher Education Qualifications Framework in the Netherlands, a presentation for compatibility with the framework for Qualif ications of the European Higher Education Area Self-certification document dated 15 December 2008 - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nvao.net/page/downloads/NQF_Dutch_National_ Qualifications _ Framework. pdf.

16. The Key Competences for Lifelong Learning - A European Framework is an annex of a Recommendation of the European Parliament and of the Council of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning that was published in the Official Journal of the European Union on 30 December 2006/L394. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/site/en /oj/2006/l_394/l_39420061230en 00100018.pdf.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены