Контекстне навчання майбутніх рятувальників в умовах університету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.091.33-027.22:004

Контекстне навчання майбутніх рятувальників в умовах університету

Любов Дідух

Аннотация

контекстний навчання професійний інтерактивний

В статье рассматривается содержание контекстного обучения, специфика его использования в профессиональной подготовке специалистов на основе внедрения интерактивных форм и методов обучения, которые основываются на творчестве, продуктивном мышлении, поведении, общении. Автор делает вывод, что, исходя из теории контекстного обучения, построение учебного процесса в общем виде может осуществляться в соответствии с образовательно-квалификационной характеристикой и созданием модели специалиста, воплощается в требованиях к знаниям, умениях выпускника по данной специальности и образовательно-квалификационному уровню, на основе чего определяется контекст будущей профессиональной деятельности при условии разбиения его на более мелкие составляющие. Для каждого компонента подбирается содержание учебного материала, определяются виды учебной работы, позволяющие усваивать этот материал в условиях квазипрофессионального обучения.

Ключевые слова: контекстное обучение, интерактивные формы и методы обучения, будущий спасатель, университет.

Annotation

L. Didukh. Contextual Education of Future Rescuers under University Conditions

The article discusses the contents of the contextual learning, the specifics of its use in specialists' vocational training through the introduction of interactive forms and teaching methods, which are based on creativity, productive thinking, behavior, and communication. The author concludes that, based on the theory of contextual learning, the construction of the educational process in general form can be carried out in accordance with the educational and qualificational characteristics and the creation of a specialist's model, embodied in the requirements for knowledge, skills, graduates of this specialty and the qualification on the basis of which the context of the future professional activity is determined provided partitioning it into smaller components. For each component, the content of teaching material is selected, and the types of academic work are defined, allowing mastering the material under the quasi- professional training.

Key words: contextual learning, interactive forms and methods of teaching, future rescuer, university.

Входження України в Європейський освітній простір зумовило необхідність модернізації освіти, що передбачає зміну, вдосконалення всіх її компонентів: структури, змісту, технологій, засобів, способів оцінки знань та ін. Нині значна увага приділяється розробці сучасних технологій і відповідних засобів навчання. Змінюються підходи до організації навчального процесу в професійних навчальних закладах, здійснюються пошуки шляхів ефективної підготовки компетентних фахівців, що відповідають вимогам сучасного ринку праці. Тому виникає потреба в розробці й апробації нових ефективних методів і підходів до підготовки майбутнього фахівця в навчальному закладі.

Аналіз попередніх досліджень свідчить, що проблемі модернізації освіти на компетентнісній основі присвячені дослідження Н. Бібік, А. Вербицького, Р. Гуревича, І. Зимньої, Н. Ничкало, С. Сисоєвої, М. Палтишева, О. Пометун, Ю. Татура, А. Хуторського та ін.

Головним питанням сьогодення є таке: як зробити так, щоб теоретична підготовка в навчальному закладі максимально допомагала підготовці фахівця-професіонала? Як теорію підпорядкувати практиці?

Мета статті полягає в аналізі особливостей контекстного навчання майбутніх рятувальників в умовах університету.

Основним завданням будь-якого навчального закладу є забезпечення студентів сумою необхідних компетенцій. Цей факт є незаперечним, це спостерігається в молодих фахівцях після завершення їхнього навчання. Але вони потребують значного часу для того, щоб після завершення навчання адаптуватися до своєї діяльності на робочому місці, а також у них виникають проблеми адаптації в новому колективі. Дуже часто вони не можуть теоретичні знання використати на виробництві, інтегрувати ці знання та здійснювати пошук для розв'язання виробничих проблем. Тому необхідною умовою оволодіння прийомами діяльності у виробничих ситуаціях є зв'язок знань і досвіду. Практичний досвід набувається у процесі застосування знань і професійних умінь у різноманітних ситуаціях, у більшості випадків відбувається їх інтеграція. Від того, наскільки повно використовується теоретична і практична підготовка в розв'язанні професійних завдань, залежить рівень фахової компетентності майбутнього випускника навчального закладу.

У процесі навчання студенти набувають певних знань, проте недостатніми є необхідні професійні уміння і навички, а також навички розв'язання виробничих проблем.

Нині в сучасній професійній освіті широкого використання набуло розв'язання проблемних ситуацій, що моделюють в аудиторних умовах наявні суперечності, проблеми професійної діяльності.

За такої технології відбувається об'єднання навчальної, професійної та наукової діяльності. Таким чином, розв'язання професійних завдань відрізняється від традиційного процесу навчання - запам'ятовування навчального матеріалу і формування відповідних умінь і навичок (ЗУН), яке не забезпечує підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності (формування професійної компетентності). Тому і виникає потреба, як зазначає А. Вербицький, переходу від навчальної до виробничої діяльності, що викликає певні труднощі, котрі необхідно враховувати, а саме: суперечності між абстрактним характером навчальної діяльності та реальним предметом виробничої діяльності; невідповідність між певними знаннями з предметів і необхідністю їхньої інтеграції у процесі професійної діяльності; суперечність між індивідуальним і особистісним характером навчальної роботи та суспільним колективним характером праці; відмінність між виконавчою позицією студента і фахівця.

Одним зі шляхів розв'язання цих проблем може бути здійснення контекстного навчання. Контекстне навчання - це навчання, в якому на основі науки і за допомогою всієї системи форм, методів і засобів навчання (традиційних і нових) моделюється предметний і соціальний зміст професійної діяльності студентами. Воно включає форми навчальної діяльності академічного типу, квазіпрофесійної і навчально-професійної діяльності, множину проміжних форм, що забезпечують перехід від однієї базової діяльності до іншої за допомогою семіотичних, імітаційних і соціальних навчальних моделей. Метою контекстного навчання є формування цілісної професійної діяльності майбутніх випускників за напрямом їхньої підготовки [1, с. 231].

Концепція контекстного навчання була розроблена А. Вербицьким на основі аналізу суперечностей системи, що використовується в навчанні у ВНЗ, а також може бути використана в підготовці кваліфікованих робітників у ПТНЗ і фахівців у коледжах і технікумах.

Здійснення контекстного навчання має цілу низку переваг, що утворює фундамент професійної підготовки будь-якого профілю. При цьому необхідно звернути увагу на специфіку розробки і використання контекстного підходу в підготовці фахівців різних рівнів і спеціальностей. Наприклад, підготовка будь-яких фахівців з інформаційних технологій потребує системного регулярного підвищення кваліфікації, де відбувається повернення, хоч і тимчасове, до навчання.

Як свідчать дослідження вчених і ретроспективний педагогічний досвід, навчатися виконувати певні дії можливо лише за умови, якщо ці дії виконувати особисто.

Контекстне навчання надає можливість здійснення навчання студентів від власної навчальної (лекції, лабораторні, семінарські заняття, заліки та ін.) через квазіпрофесійну (ігрові форми) і навчально-професійну (педагогічна, професійна, науково-дослідна практика студентів, кваліфікаційна робота та ін.) діяльність до власної професійної діяльності.

Побудова навчального процесу в навчальному закладі на базі контекстного навчання дозволить наблизити навчання до принципів, методів і форм професійної діяльності, здійснити поступовий перехід від навчальної до професійної діяльності поступово і природно. Це зумовлює зміни компонентів діяльності: мотиви, цілі, операційний компонент.

У контекстному навчанні цілісна професійна діяльність складається з трьох основних (базових): навчальна діяльність, квазіпрофесійна і навчально-професійна.

Особливу роль у контекстному навчанні відводиться поняттю “професійний контекст”. Професійний контекст - сукупність предметних задач, організаційних, технологічних форм і методів діяльності, ситуацій соціально-психологічної взаємодії, характерних для певної сфери професійної роботи [3]. А. Вербицький виокремлює такі види професійного контексту: соціальний - включає ціннісно-орієнтаційний і особистісний контексти; предметний - поєднує виробничо-технологічний, організаційно-управлінський, посадовий контексти.

Умови перетворення реальної професійної діяльності за допомогою навчального змісту, форм, законів тощо. мають проявитися у формах діяльності викладачів, студентів. Ці процеси здійснюються в поєднанні традиційних і нетрадиційних форм.

Розглянемо приклади використання контекстного навчання у професійній підготовці фахівців на різних рівнях, за різним фахом.

Найширшого використання в навчальному процесі набуло ігрове імітаційне моделювання, матеріальне або уявно імітоване в ігровій формі реально існуючої системи шляхом створення спеціальних аналогів (моделей), у яких відтворюються принципи організації та соціальний зміст професійної діяльності майбутнього фахівця. Так, у процесі підготовки рятувальників державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності створений і функціонує психолого-тренувальний центр, що дозволяє на базі одержаних теоретичних знань та вмінь у процесі вивчення спеціальних дисциплін набувати професійних умінь і навичок здійснення професійної підготовки кожним пожежником і рятувальником команди та звести до мінімуму загибель і травмування рятувальників і цивільних людей під час реальної надзвичайної ситуації та психологічно адаптувати їх до дій в екстремальних умовах, а також додає практичного досвіду самим рятувальникам.

У центрі передбачені приміщення для медиків, психологів, зали для інструкторів і занять, а також система лабіринтів і перешкод, де в умовах, наближених до реальних, рятувальники виконують складні завдання.

Тренінг розпочинається з інструктажу, який проводить начальник Центру. Потім група, яка прибула для тренінгу (3-5 чоловік), проходить медичне обстеження і тести психолога. Згодом учасники тренінгу, отримавши спецодяг і спорядження, апарат на стислому повітрі, переходять у зал очікування. Там виконують вправи на тренажерах, дістають певні фізичні навантаження. Далі починається проходження системи лабіринтів із перешкодами, за якими спостерігає оператор чи керівник навчань за допомогою екрану пульта управління. Проходження супроводжується димовими і звуковими ефектами, а також температурою від 60 до 80 градусів у секції, де “горить вогонь” (насправді - лампи розжарювання). За цих умов рятівник має винести на плечах потерпілого, який не може йти (спеціальні шкіряні манекени, які важать 60-70 кілограмів, тобто їх треба тягнути).

Щодо моделі технологічного об'єкту, то завдання полягає в тому, щоб у випадку аварії відключити електроенергію, перекрити газ, винести ємності з легкозаймистими рідинами. Також є макет житлової квартири, в якій створюється імітація пожежі. У ній є можливість створення затемнення, заземлення, короткого замикання електромережі, витоку газу тощо.

Навички дій людини, отримані під час відповідних тренінгів у центрі, надзвичайно необхідні, оскільки в надзвичайних ситуаціях і пожежах найбільше потерпають люди в будинках і житловому секторі (75-80 % пожеж; 50 % смертельних випадків).

Після виконання завдань майбутні рятувальники детально аналізують увесь процес на телеекрані, що вмонтований на пульті керування, котрий призначений для здійснення безперервного контролю за всіма робочими приміщеннями центру з можливостями проведення подальшого аналізу, коригування і дотримання відповідних умов тренування та навчання. Встановлені інфрачервоні відеокамери надають можливість здійснення відеоконтролю в усіх відносно критичних зонах психолого-тренувального центру [2].

Іншим прикладом використання ігрового імітаційного моделювання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій може бути технологія Веб-квест, що набула широкого впровадження у процесі вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням.

Так, у процесі вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності у процесі підготовки рятувальників використовуються проекти Веб-квест.

Розглянемо Веб-квест на тему “Natural Disasters”.

Виконання цього проекту дозволяє вивчити та закріпити професійну лексику з англійської мови, відпрацювати та закріпити професійні знання, а також набути навичок комунікативного спілкування в мережі Інтернет, що сприятиме формуванню професійної компетентності фахівця, підвищити активність, мотивацію майбутнього педагога.

Рис. 1. Веб сторінка “Вступу”

Навчання на основі ігрового імітаційного моделювання надає можливість курсантам або студентам об'єктивно оцінити свою власну компетентність, підвищити мотивацію й активізацію навчання, коли вони потрапили в умови, наближені до реальних.

Рис. 2. Веб-сторінка “Проблема”

Таким чином, виходячи з теорії контекстного навчання, побудова навчального процесу в загальному вигляді може здійснюватися відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики і створення моделі фахівця, що втілюється у вимогах до знань, умінь випускника за даним фахом і освітньо-кваліфікаційним рівнем, на основі чого визначається контекст майбутньої професійної діяльності за умови розбиття його на більш дрібні складові. Для кожного компонента добирається зміст навчального матеріалу, визначаються види навчальної роботи, що дозволяють засвоювати цей матеріал в умовах квазіпрофесійного навчання.

Посилання

1. Вербицкий А. А. Инварианты профессионализма: проблемы формирования : монография / А. А. Вербицкий, М. Д. Ильязова. -- М. : Логос, 2011. -- 288 с.

2. Дидух Л. И. Организация контекстного обучения будущего спасателя государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям // Деятельностная педагогика и педагогическое образование : сборник тезисов Международной конференции “ДППО-2013” / под ред. А. В. Боровских ; МГУ имени М. В. Ломоносова, ВОИП- КиПРО, ИТИП РАО, МГППУ. -- М. : Изд-во-МАКС ПРЕСС, 2013. -- C. 49-51. -- [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.live/daily.lviv/ua\news\5657

3. Попов В. А. Личностно-ориентированное обучение в рамках профессионального контекста / В. А. Попов. -- [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://paganel.info\arhiv\lides2011\article_popov.pdf

Стаття надійшла до редакції 05.09.2013

Рецензент - доктор педагогічних наук, професор О. В. Діденко

Размещено на Allbest.ru