Динаміка рівнів вихованості у молодших школярів ціннісного ставлення до людини

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Інтерес до проблеми виховання ціннісного ставлення до людини у молодших школярів виявився на тлі демократичних перетворень в Україні, зорієнтованості на гуманістичні цінності й гуманістичну мораль, згідно з якими людина визнається найвищою цінністю. Розуміння людини як мети, а не як засобу є підґрунтям ціннісного ставлення до неї. Особливо таке виховання актуальне у початковій ланці школи, коли на основі засвоєних гуманістичних цінностей формується ставлення дитини до себе та до інших.

Різні аспекти ціннісного ставлення до людини досліджували І. Бех, С. Гаряча, О. Докукіна, К. Журба, В. Киричок, Г. Кирмач, Г. Назаренко, В. Рибалка, К. Чорна, І. Шкільна, Н. Щуркова та інші вчені.

Метою статті є висвітлення динаміки рівнів вихованості у молодших школярів ціннісного ставлення до людини в рамках проведеного автором дослідження з формування означеної якості.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася згідно з програмою і методикою виховання ціннісного ставлення до людини в навчально-виховному процесі початкової школи, затверджених на засіданні лабораторії морального та етичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України. Експериментом охоплювалися 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з наданням науково-методичної допомоги організаторам з виховної роботи, учителям, класоводам, учням, батькам.

Заключний етап дослідження підтвердив нашу гіпотезу, що процесом виховання ціннісного ставлення до людини можна управляти за створення відповідних педагогічних умов.

Згідно з метою та завданнями експериментального дослідження, після завершення формувального етапу був проведений контрольний етап, який дав змогу унаочнити динаміку змін рівнів вихованості ціннісного ставлення до людини у молодших школярів, що стали можливими завдяки впровадженню визначених нами педагогічних умов.

Контрольні зрізи були аналогічними тим, що проводилися на констатувальному етапі дослідження. Це уможливило отримання об'єктивної, достовірної картини досліджуваного явища в контексті проведеного формувального експерименту. Виміри здійснювалися згідно з визначеними нами критеріями і показниками вихованості ціннісного ставлення до людини у молодших школярів.

З метою виявлення рівнів вихованості у молодших школярів ціннісного ставлення до людини нами були проведені відповідні опитування, анкетування, бесіди, інтерв'ювання, педагогічні спостереження, аналіз документації загальноосвітнього навчального закладу. В оцінюванні рівнів ми спиралися на знання, уявлення, судження учнів про людину як найвищу цінність, характеристики етичних категорії людяності, справедливості, відповідальності, людської гідності, толерантності та переживання їх на емоційному рівні, уміння дотримуватись гуманістичної етики у власному житті, сформованість мотиваційної сфери та її зв'язок із моральною поведінкою. школяр ціннісний корекційний

Бесіда з молодшими школярами, спрямована на з'ясування розуміння ними сутності поняття «ціннісне ставлення до людини», показала, що в експериментальній групі повні й обґрунтовані відповіді з цього питання дали 41,6 % молодших школярів, дещо звужене розуміння характерне для 46,8 % молодших школярів, частково правильні уявлення мають 7,2 % та не змогли розкрити сутність 4,4 % дітей. У контрольній групі результати були значно гіршими. Повні, вичерпні відповіді щодо досліджуваного поняття дали 8,5 % молодших школярів, неповні правильні відповіді -- 41,8 %, частково правильні відповіді -- 36,9 %, не змогли розкрити поняття -- 12,8 % респондентів.

У молодших школярів розширилось коло етичних знань про людину як найвищу цінність та уявлення про вияви ціннісного ставлення до людини, чому сприяла цілісна система навчально-виховної роботи початкової школи (табл. 1).

Таблиця 1. Рівні ціннісного ставлення до людини у молодших школярів за когнітивним критерієм (у %)

З-поміж найважливіших виявів ціннісного ставлення до людини молодші школярі експериментальних груп назвали повагу до старших (86,9 %), любов до батьків (79,2 %), ввічливість (66,9 %), готовність прийти на допомогу (64,4 %), уміння співчувати (55,7 %), вдячність (51,6 %), турботу про близьких і навіть незнайомих людей (45,8 %), готовність заступитися за слабших (38,2 %), здатність поступатися чимось заради інших (25,4 %), уміння співрадіти успіхам своїх друзів чи товаришів (21,7 %), увагу до проблем менших братиків і сестричок (14,4 %). Також діти вважають неприпустимим насміхатися над чужими вадами (8,5 %), пліткувати про своїх товаришів (6,4 %), розповідати всім чужі таємниці (5,2 %), принижувати когось (4,6 %), намовляти проти когось (3,9 %), поступатися моральними принципами заради вигоди (2,5 %), обмовляти когось (1,8 %), намагатися використати інших у своїх цілях (0,8 %), обманювати (0,5 %), заздрити (0,2 %). Молодші школярі експериментальних груп не обмежувались однією відповіддю, що свідчить про розвиток когнітивної сфери, інтерес до зазначеної проблеми.

В інтерв'ю діти зазначили, що найбільше знань про людину, її можливості, досягнення, права, гідність, ціннісне ставлення вони почерпнули на уроках «Я і Україна» (65,2 %), «Читання» (60,0 %), «Основи здоров'я» (55,4 %), «Українська мова» (49,7 %), «Громадянська освіта» (45,9 %), «Музика» (19,5 %), «Образотворче мистецтво» (7,5 %), а також під час виховних годин (48,7 %), гурткової роботи (45,9 %), в іграх (20,1 %), проектах (12,2 %), різноманітних виховних заходах (8,6 %), спілкуючись з батьками (7,4 %), з художньої літератури (6,9 %), із телевізійних програм (5,4 %), настанов старших (4,8 %), зустрічей з цікавими людьми (4,5 %), індивідуальних бесід з учителем (3,5 %) та ін.

Діти зауважили, що здобуті знання їм стали у нагоді вдома у спілкуванні зі старшими (батьками, дідусями і бабусями) (36,5 %). З цього приводу Валерій С. поділився своїм досвідом: «Я завжди звертався до дідуся і бабусі на «Ти», але після того, як дізнався про пошанівні традиції українського народу на виховній годині, розповів мамі, і ми домовились, що я також буду звертатися до наших стареньких на «Ви». Це для них був приємний сюрприз. Бабуся навіть розплакалась від щастя. І весь вечір згадувала про своє дитинство, і про те, як вона завжди зверталася на «Ви» до своїх мами і бабці Ганни. Ми передивлялись сімейні альбоми. Не хотілось іти спати, а дідусь мене наодинці похвалив, сказав, що на шляхетність здатні лише справжні чоловіки».

Отримані знання допомогли змінити і ставлення до незнайомих людей (20,1 %), діти у своїх відповідях вказали, що потрібно поважати усіх людей (4,6 %), поступатися місцем у транспорті (3,2 %), вітатися першим (3,2 %), надавати посильну допомогу (2,4 %), не створювати конфліктних ситуацій (1,8 %), бути милосердним (1,2 %), уважним до інших (1,2 %), дотримуватись загальноприйнятих моральних правил і норм етикету (0,9 %), знати свої права і поважати права інших (0,5 %), не допускати конфліктів (0,5 %), протистояти злу (0,2 %), завжди бути людиною (0,2 %), а також не дозволяти використовувати себе в цілях інших людей (0,2 %). Типовою щодо цього є відповідь Максимка Н.: «Дорослі завжди кажуть, щоб ми були обережними з незнайомцями. Але, коли я їду в школу, то поступаюсь місцем бабусям, тітонькам з маленькими дітьми, на прохання можу передати гроші чи талони. Охоче підказав би, як пройти чи знайти щось у нашому районі. Лише одного разу бабуся у магазині попросила прочитати склад продукту і ціну, отож я і виконав її прохання, бо бабуся забула вдома окуляри».

Окрім того, під час експериментально-дослідної роботи вдалося скоригувати ціннісне ставлення до вчителя у молодших школярів (8,8 %). Учитель для дітей цього віку, безумовно, є авторитетом, і діти всіляко намагаються демонструвати свою увагу, захоплення, що виявлялося у бажанні здобути якісь виключні знаки уваги, деколи у надмірній цікавості, фамільярності, прагненні отримати заохочення, привернути увагу до себе, розповісти свої і чужі секрети та ін. Корекційна робота передбачала ознайомлення дітей з етикетом спілкування з учителем, правилами тактовності і делікатності. Важливо було не втратити довіру дітей, їхню любов, тому така робота проводилась за допомогою сюжетно-рольових ігор «У школі», «На перерві», «По секрету», розв'язання проблемних ситуацій, індивідуальних бесід, консультацій психолога, що сприяло налагодженню гармонійних стосунків та суб'єкт-суб'єктної взаємодії вчителя й учня.

Також більша частина дітей переконана, що отримані знання знадобляться їм у дорослому житті, оскільки визначатимуть характер взаємодії і ставлення до інших людей незалежно від обраної професії.

У дітей експериментальних груп спостерігалося зростання гуманістичних мотивів та зниження конформістських і егоїстичних (табл. 2).

Таблиця 2. Рівні ціннісного ставлення до людини у молодших школярів за емоційно-ціннісним критерієм (у %)