Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Дослідження ефективності формування здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку

Дослідження ефективності формування здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку

Аналіз ефективності формування в дошкільників здоров’язбережувальної компетентності. Педагогічні методи та прийоми, що використовуються при цьому. Позитивний вплив цілеспрямованої освітньої діяльності в даному процесі та обґрунтування її доцільності.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.02.2019
Размер файла 25,6 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження ефективності формування здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку

Збереження здоров'я підростаючого покоління - одне з найважливіших завдань сучасного суспільства і, насамперед, системи освіти. Здоров'я дітей безпосередньо залежить від знань про здоров'я та чинники його збереження; харчування, рухової активності, особистої гігієни, спілкування з оточуючими, спільної діяльності, сприйняття себе та інших, самоконтролю тощо, від сформованості життєвих навичок, які сприяють фізичному, соціальному, психічному та духовному здоров'ю і є підґрунтям здоров'язбережувальної компетентності. У державних нормативних документах відображується зазначена проблема. У Базовому компоненті дошкільної освіти заявлена здоров'язбережувальна компетенція (освітня лінія «Особистість дитини»), на основі якої у дітей може бути сформована здоров'язбережувальна компетентність [1, с. 11].

З огляду на це, організація в дошкільних навчальних закладах навчально-виховної роботи з формування у дітей здоров'язбережувальної компетентності є актуальною на сучасному етапі розвитку освіти, оскільки оптимальний стан здоров'я підростаючого покоління є запорукою перспективи прогресивного розвитку держави.

Останнім часом активізувалися дослідження проблеми формування компетентностей у дітей дошкільного віку. До кола наукових інтересів увійшли такі аспекти компетентності дошкільників: життєва (О. Кононко та інші), соціальна (В. Кузьменко, Т. Поніманська, І. Рогальська та інші), математична (Л. Зайцева, С. Скворцова, В. Старченко, К. Щербакова та інші), комунікативна (А. Богуш, Н. Гавриш, А. Гончаренко, О. Дзюба та інші), фізична (С. Замрозевич) тощо. Водночас, формування здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку, розроблення моделі формування зазначеної якості не були предметом спеціального дослідження українських учених.

Метою статті є представлення методики діагностики сформованості здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку, визначення впливу цілеспрямованої освітньої діяльності з формування у дітей здоров'язбережувальної компетентності й обґрунтування її доцільності.

На констатувальному етапі експерименту діагностували дітей (ЕГ і КГ) четвертого року життя. З дітьми ЕГ надалі проводилася виховна робота. Контрольний етап експерименту відбувався по досягненні цими дітьми (ЕГ і КГ) шостого року життя. З метою виявлення змін рівнів сформованості здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку в експериментальних групах використано методику дослідження, застосовану на етапі констатувального експерименту. Вона містила критерії, які відповідали виділеним й обґрунтованим компонентам здоров'язбережувальної компетентності. Кожен із критеріїв розкривався через систему показників, що відображали ступінь сформованості мотиваційно-ціннісного, когнітивно-усвідомлюваного та діяльніс - но-поведінкового компонентів здоров'язбережувальної компетентності. Кожен показник досліджувався за допомогою спеціально дібраних методів (табл. 1.)

здоров'язбережувальний дошкільник освітній педагогічний

Таблиця 1. Діагностика сформованості здоров'язбережувальної компетентності (ЗЗК) у дітей дошкільного віку

Критерії

Показники

Методи діагностування ЗЗК

Мотиваційно-

ціннісний

Домінантність здоров'я в системі цінностей особистості

Метод альтернативного вибору «Що для людини найважливіше»

Інтерес щодо чинників, які сприяють збереженню здоров'я

Спостереження. Карта проявів інтересу до чинників, що сприяють здоров'ю

Позитивна мотивація на формування здоров'яз - бережувальних життєвих навичок і дотримання здорового способу життя

Тест «Чому потрібно бути здоровими»

Когнітивно-

усвідомлюваний

Знання про ознаки здоров'я

Метод незакінченого речення «Я думаю, що здорова людина така:…»

Знання про основні чинники збереження здоров'я

Бесіда «Як здоров'я зберегти?»

Знання й усвідомлення правил здорового способу життя

Практичне завдання. Виготовлення колажу «Шлях до здоров'я»

Діяльнісно-

поведінковий

Застосування у повсякденній діяльності життєвих навичок, що забезпечують збереження здоров'я

Спостереження. Карта застосування здоров'язбережувальних життєвих навичок

Володіння навичками здоров'язбережувального способу дії

Практичні завдання

Вміння оцінити власну поведінку і поведінку інших людей з позиції здорового способу життя

Аналіз ситуацій «Чи правильно вчинили?»

Результати дослідження сформованості мотиваційно-ціннісного компонента здоров'язбережувальної компетентності за мотиваційно-ціннісним критерієм засвідчили, що домінантність здоров'я в системі цінностей особистості стала більш вираженою у всіх вихованців експериментальної групи. Після цілеспрямованої освітньої роботи з дітьми, під час якої їм була продемонстрована здатність організму здорової людини пристосовуватися до впливів різноманітних чинників зовнішнього середовища, показано, що саме здорова людина є інтелектуально і соціально активною, здатною до постійного саморозвитку, постановки і досягнення мети. Дошкільники, вибираючи цінності, віддавали перевагу переважно здоров'ю (від 5-6 випадків вибору, що відповідало достатньому рівню, до 7-8 випадків - високому рівню).

У процесі спостереження за життєдіяльністю дітей було виявлено, що у дошкільників посилився інтерес до чинників, що сприяють здоров'ю. У більшості дітей з ЕГ (38,2%) він відповідав достатньому рівню. Зазначеному вище сприяло розкриття дорослими під час експериментальної роботи з дітьми ролі раціонального харчування, рухової активності, особистої гігієни, ефективного спілкування, спільної діяльності, позитивне ставлення до себе та інших людей, самоконтролю, установки на успіх тощо у збереженні здоров'я. Водночас у дітей КГ переважав середній рівень (54,1%).

Аналіз відповідей дітей на питання тесту «Чому потрібно бути здоровими?» дав можливість визначити наявність у вихованців ЕГ позитивної мотивації на формування здоров'язбережувальних життєвих навичок і дотримання здорового способу життя. В ЕГ переважав достатній рівень (37,9%), хоча велика кількість дітей ЕГ (26,4%) мала високий рівень.

За вищезазначеним критерієм і показниками було виявлено рівні сформованості мотиваційно-ціннісного компонента здоров'язбережувальної компетентності у дітей шестирічного віку (табл. 2).

Таблиця 2. Характеристика сформованості мотиваційно-ціннісного компонента здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку (%)

Рівні

Констатувальний етап

Контрольний етап

ЕГ

КГ

КГ ст

ЕГ

КГ

Високий

-

-

6,5

26,4

5,2

Достатній

0,7

0,9

24,7

37,9

25,2

Середній

45,3

44,9

57,2

32,1

53,3

Низький

54,0

54,2

11,6

3,6

16,3

Позитивна динаміка в отриманих результатах експериментальних груп проявилася тому, що під час освітньої роботи у дітей формувалася: мотивація на збереження фізичного здоров'я, а саме: позитивна установка на раціональне харчування, прагнення до рухової активності, свідоме ставлення до гігієни, позитивне ставлення до чергування фізичної та розумової активності; мотивація на збереження соціального здоров'я: позитивна мотивація на ефективне спілкування та спільну діяльність, прагнення до співчуття, бажання допомагати іншим та обстоювання своєї позиції в умовах тиску; мотивація на збереження психічного і духовного здоров'я: позитивне ставлення до себе та інших людей, установка на вміння контролювати емоції, мотивація на успіх та тренування волі.

Отримані результати сформованості мотиваційно-ціннісного компонента здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку свідчать, що ціннісне ставлення до здоров'я, мотивацію на здоровий спосіб життя можливо сформувати у дітей у процесі цілеспрямованої освітньої роботи.

Рівень сформованості когнітивно-усвідомлюваного компонента здоров'язбережувальної компетентності визначався через когнітивно-усвідомлюваний критерій. Запропонувавши дітям за методом «незакінченого речення» продовжити думку «Я думаю, що здорова людина така:…», ми виявили знання дітей про ознаки здорової людини.

У дошкільників з ЕГ ситуація змінилася на краще порівняно з констатувальним етапом. Більшість із них (39,3%) називали до дев'яти ознак здорової людини, що відповідало достатньому рівню. 29,6% вказали до 12 ознак здоров'я і, відповідно, мали високий рівень. У дітей з КГ простежувалося прагнення до протиставлення станів здоров'я і хвороби. Серед них переважали діти (54,1%), які називали до шести ознак здоров'я. Вони мали середній рівень.

Під час бесіди з дітьми «Як здоров'я зберегти?» нами були виявлені знання вихованців про основні чинники збереження здоров'я. До 27,9% дітей з ЕГ давали повну відповідь, самостійно наводили приклади, робили пояснення. Вони мали високий рівень. У КГ кількість дітей з високим рівнем була значно меншою - 7,0%. Під час бесіди в ЕГ не було виявлено дітей з низьким рівнем, однак в КГ до 13,3% дітей або відмовлялися відповідати, або давала коротку відповідь, не пояснюючи своє бачення життєвої ситуації. У більшості дошкільників з КГ (54,1%) визначили середній рівень володіння знаннями щодо чинників збереження здоров'я. Їхні відповіді були непошире - ними, пояснення надавалися лише після додаткових запитань дорослого.

Аналіз створених дітьми колажів «Шлях до здоров'я» дав змогу виявити знання й усвідомлення ними правил здорового способу життя. Серед дошкільників ЕГ і КГ було виявлено усі рівні: високий, достатній, середній, низький. Кількість дітей ЕГ із високим і достатнім рівнем знань правил здорового способу життя була значно більшою, ніж у КГ. В їхніх роботах відображалися усі складові здоров'я: фізична, соціальна, психічна і духовна. У дітей із високим рівнем (29,6,8% в ЕГ та 7,4% у КГ) колаж слугував ілюстрацією до створеною дитиною казки. У таких роботах зафіксовано до 10-12 ознак здорового способу життя. Більшість дітей ЕГ (39,3%) мали достатній рівень. В їхніх колажах було відображено до дев'яти ознак здорового способу життя. У КГ більшість становили діти, які мали середній рівень (54,1%). Вони згадали до шести ознак здорового способу життя.

За вищезазначеним критерієм і показниками було виявлено рівні сформованості когнітивно-усвідомлюваного компонента здоров'язбережувальної компетентності у дітей шестирічного віку (табл. 3).

Таблиця 3. Характеристика сформованості когнітивно-усвідомлюваного компонента здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку (%)

Рівні

Констатувальний етап

Контрольний етап

ЕГ

КГ

КГ ст

ЕГ

КГ

Високий

-

-

2,5

27,9

7,0

Достатній

-

-

20,4

39,3

25,6

Середній

44,1

43,7

60,0

28,9

54,1

Низький

55,9

56,3

17,1

3,9

13,3

На нашу думку, позитивний результат отримано завдяки реалізації методики формування здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку. Упровадження методики забезпечило набуття дітьми необхідних знань щодо збереження і зміцнення власного здоров'я, чинників, що сприяють здоровому способу життя, усвідомлення важливості його дотримання, оволодіння теоретичними основами життєвих навичок, що сприяють фізичному, соціальному, психічному і духовному здоров'ю. Основним теоретичним підґрунтям зазначеного були знання щодо: раціонального харчування, рухової активності, особистої гігієни, режиму діяльності та відпочинку (основи збереження фізичного здоров'я); ефективного спілкування, розуміння почуттів, потреб і проблем інших людей; уміння вирішувати конфлікти; поведінки в умовах тиску і погроз; організації спільної діяльності (основи збереження соціального здоров'я); уміння усвідомлювати власну унікальність, позитивного ставлення до себе, інших людей; визначення суті проблем та причин її виникнення; уміння приймати оптимальні рішення, контролювати прояви гніву; мотивації успіху та тренування волі (основи збереження психічного і духовного здоров'я) [2, с. 87-89].

Вважаємо, що досягти поставленої мети можливо лише за умови систематичного і послідовного надання дітям інформації, що позитивно впливає на формування здоров'язбережувальної компетентності. Варто зауважити, що засвоєння знань не може автоматично впливати на формування у дошкільників здатності вести здоровий спосіб життя. Педагогам необхідно забезпечувати умови для використання отриманих знань на практиці.

Сформованість діяльнісно-поведінкового компонента здоров'язбережувальної компетентності визначалася через діяльнісно-поведінковий критерій. Під час спостереження за життєдіяльністю дітей досліджувалося застосування ними у повсякденній діяльності життєвих навичок, що забезпечують збереження здоров'я. Рівень застосування дитиною здоров'язбережувальних життєвих навичок визначався за частотою їх прояву протягом всього періоду спостереження. У процесі спостереження було виявлено, що кількість дітей, які мали достатній рівень застосування життєвих навичок, що сприяють збереженню фізичного, соціального, психічного і духовного здоров'я, переважала в ЕГ (37,5%). У вихованців з КГ більшість дітей мала середній рівень (53,7%).

Аналіз результатів виконання дітьми практичних завдань дав змогу виявити рівень володіння дошкільниками навичками здоров'язбережувального способу дії. Достатньо велика кількість дітей ЕГ (27,1%) набрала від 29 до 36 балів при самостійній роботі і була віднесена до високого рівня. У КГ таких дітей було лише 5,6%. Достатній рівень володіння навичками здоров'язбережувального способу дії переважав також у дітей з ЕГ. У КГ більше було дітей середнього рівня володіння вищезазначеними навичками. Завдання вони виконували з підказкою або допомогою дорослого.

Аналізуючи ситуації «Чи правильно вчинили?», діти презентували вміння оцінити власну поведінку і поведінку інших людей з позиції здорового способу життя. Серед дітей ЕГ 27,8% виявили високий рівень зазначеного вміння. Такий же рівень був лише у 6,3% дітей КГ. 39,2% вихованців з ЕГ і 25,2% з КГ на достатньому рівні змогли оцінити власну поведінку і поведінку інших людей з позиції здорового способу життя. Середній рівень вміння виявили 29,6% дітей з ЕГ і 53,3% - з КГ. Інші діти показали низький рівень.

За діяльнісно-поведінковим критерієм і представленими показниками виявлено рівні сформованості у дітей діяльнісно-поведінкового компонента здоров'язбережувальної компетентності (табл. 4).

Таблиця 4. Характеристика сформованості діяльнісно-поведінкового компонента здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку (%)

Рівні

Констатувальний етап

Контрольний етап

ЕГ

КГ

КГ ст

ЕГ

КГ

Високий

-

-

6,5

27,1

5,6

Достатній

-

-

24,7

37,5

23,7

Середній

29,2

29,0

51,7

30,0

53,7

Низький

70,8

71,0

17,1

5,4

17,0

Позитивний результат забезпечило створення в ЕГ здоров'язбережувального середовища відповідно до експериментальної моделі формування здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку. Діти мали змогу в процесі самостійної ігрової та дослідницької діяльності, виконання практичних завдань та вправ, інсценізації ситуацій, розігрування пантомім на запропоновану тему, розваг, змагань, доручень закріплювати вміння визначати основи раціонального харчування, обґрунтовувати доцільність виконання гігієнічних процедур, закріплювати навички рухової активності, моделювання здоров'язбережувальної поведінки з оточуючими, контролю негативних емоцій, спільної діяльності тощо, що становить основу здоров'язбережувальної компетентності.

Узагальнені кількісні результати сформованості здоров'я - збережувальної компетентності у дітей дошкільного віку з експериментальних і контрольних груп відображено у таблиці 5.

Таблиця 5. Характеристика сформованості здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку (%)

Рівні

Констатувальний етап

Контрольний етап

ЕГ

КГ

КГ ст

ЕГ

КГ

Високий

-

-

5,2

27,1

5,9

Достатній

0,2

0,3

23,3

38,2

24,8

Середній

39,5

39,2

56,3

30,3

53,7

Низький

60,3

60,5

15,2

4,4

15,6

Аналіз даних, наведених у таблиці 5, доводить, що за результатами формувального експерименту в ЕГ відбувся перерозподіл дітей за рівнями сформованості здоров'язбережувальної компетентності. Зокрема, виявилося 27,1% вихованців з високим рівнем (до експерименту їх не було), на 38% збільшилася частка дітей, у яких було діагностовано достатній рівень. Після впровадження експериментальної моделі формування здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку на 9,2% зменшилася кількість дітей, які мали середній рівень, а низький рівень був в одиничних випадках (4,4%), що на 55,9% менше, ніж на констатувальному етапі.

У КГ, де не проводилася цілеспрямована робота з формування здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку, відбулися незначні зміни у рівнях її сформованості. Однак, дітей в ЕГ з високим рівнем на 21,2%, з достатнім рівнем - на 13,4% більше; із середнім рівнем - на 24,3%, а з низьким - на 11,1% менше, ніж дітей з КГ.

Результати, отримані під час експерименту, доводять доцільність впровадження перевіреної моделі формування здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку в практику роботи дошкільних навчальних закладів.

Література

здоров'язбережувальний дошкільник освітній педагогічний

1. Базовий компонент дошкільної освіти // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2012. - Спецвипуск. - С. 1-29.

2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики / під заг. ред. О.В. Овчарук. - К.: К. І. С., 2004. - 112 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены