Сформованість патріотизму старших підлітків на етапі становлення української держави: компоненти, критерії та показники

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.035.6

СФОРМОВАНІСТЬ ПАТРІОТИЗМУ СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ НА ЕТАПІ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ: КОМПОНЕНТИ, КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ

В.М. Гарнійчук

Формування правової демократичної України можливе лише на основі розвинутого громадянського суспільства, яке є метою і засобом громадянського виховання особистості, передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури громадян, розквіт їхнього патріотизму. Патріотизм же, своєю чергою, є пріоритетною ланкою громадянського виховання. Адже незалежність і могутність держави багато в чому визначаються саме патріотизмом її громадян.

Ефективне виховання патріотизму у старших підлітків вимагає виявлення реального стану сформованості цієї якості. Метою статті є визначення компонентів, критеріїв і показників сформованості патріотизму у старших підлітків загальноосвітньої школи.

Досліджуючи проблему, ми виходили з того, що для становлення й утвердження незалежної України потрібно виховувати у свідомості старших підлітків український, духов- но-осмислений, рефлексивний патріотизм громадянського спрямування. Означений тип патріотизму поєднує пристрасну любов до Батьківщини із тверезим почуттям міри і поваги до громадян усіх регіонів України, піднімає особистість на високий рівень ідентифікації з усім українським народом, який відстоює право гідно жити в незалежній, цілісній, самостійній Україні.

Патріотизм -- одне з найглибших почуттів особистості. Виховати свідомого громадянина-патріота означає сформувати в особистості систему якостей і почуттів, а саме: любов до Батьківщини, свого народу; усвідомлення своєї приналежності до української нації; почуття громадянського обов'язку та відповідальності перед Батьківщиною; готовність активно діяти на шляху становлення суверенної, правової, демократичної, соціальної держави; високу правосвідомість, повагу до Конституції, законів держави; готовність служити Батьківщині та встати на захист державних інтересів країни; повагу до державних символів, традицій та звичаїв рідного народу; шанобливе ставлення до культури, традицій, звичаїв всіх інших народностей, що населяють країну; гуманістичну моральність.

Такий патріотизм має ґрунтуватися на знаннях про історичне минуле і сучасність України, її культуру, мистецтво, цінності, мораль, звичаї, обряди, символіку свого народу, рідного краю. Не менш важливими є знання про права і свободи громадян, сутність громадянського суспільства, правової держави та інших суспільно-політичних понять. Старші підлітки вже мають виявляти інтерес до внутрішньої і зовнішньої політики Вітчизни, інших країн світу, цікавитися найважливішими документами уряду.

Духовно-осмислений патріотизм старших підлітків проявляється у виконанні обов'язків та дотриманні норм закону, намаганні демократичним шляхом відстоювати свої права і свободи. Цей феномен передбачає практичну турботу про своє благо і благо рідного народу. Любов до своєї Батьківщини виявляється у творчій громадській діяльності, умінні аналізувати суспільно-політичну ситуацію, визначати і захищати свою позицію, бажанні вислухати і зрозуміти іншу думку, з повагою ставитися до опонента. Патріотизм старшого підлітка нерозривно пов'язаний з його усвідомленою самореаліза- цією й самовдосконаленням.

Розробляючи діагностичний інструментарій, ми керувалися положенням, проголошеним К. Ушинським: «Якщо педагогіка хоче виховати людину всебічно -- вона повинна, насамперед, пізнати її всебічно» [5, с. 455]. Виявлення у старших підлітків ознак патріотизму тісно пов'язане з положеннями особистісно орієнтованого підходу: ставлення до вихованця як до самоцінної особистості, суб'єкта виховної взаємодії; допомога у розкритті власних здібностей та їх реалізації. І. Бех зазначає, що особистісно орієнтоване виховання -- це утвердження людини як найвищої цінності, навколо якої ґрунтуються всі суспільні пріоритети [1, с. 39].

У психолого-педагогічній літературі описано різні підходи до визначення критеріїв вихованості особистості. За спрямованістю, способом і місцем застосуванням критерії вихованості умовно поділяють на: а) пов'язані з проявом результатів виховання у зовнішній формі -- у вигляді оцінки, суджень, вчинків або дій вихованця (основні ставлення, провідні якості, суспільна спрямованість, поведінка у проблемній ситуації тощо) і б) пов'язані з явищами, прихованими від вихователя, -- мотиви, плани, переконання, орієнтації вихованця. Основними ознаками вихованості є ставлення особистості (інтерес, прагнення, готовність, любов до чогось), добровільне виконання певних дій (допомагати, здійснювати вчинки, виявляти самостійність), мотиви дій, вчинків. Зокрема, дослідники М. Єфременко, М. Монахов критеріями вихованості учнів різного віку вважали: любов до Батьківщини, інтернаціоналізм, ставлення до однокласників, гуманність, чесність, ставлення до праці, дисциплінованість, відповідальність, активність, допитливість, сміливість, сила волі, скромність, гідність, любов до прекрасного та інші.

У своєму дисертаційному дослідженні ми спиралися на роботи вчених І. Беха, Л. Божович, М. Болдирєва, І. Мар'єнка, В. М'ясищева, К. Шевчука, В. Яковлєва та інших, що як критерій вихованості пропонували використовувати систему ціннісних ставлень. Так, І. Д. Бех наголошує, що категорія «ставлення» є ключовою для процесу формування особистості, «оскільки за її допомогою розкривається становлення смислового зв'язку, єдності людини і світу, самого змісту цієї єдності: чи буде вона морально-конструктивною чи деструктивною стосовно індивіда» [1, с. 207].

Ціннісне ставлення виступає системним утворенням особистості. Під «ціннісним ставленням» ми розуміємо активну суб'єктну спрямованість, яка належить до цінностей свідомості та поведінки особистості. Ціннісні ставлення особистості визначають потужність інтересу, міцність емоцій, переконань, потреб та проявляються у практичній діяльності. Відбувається перетворення внутрішнього ставлення особистості на відповідні звички, уподобання, які в результаті стимулюють її внутрішню життєдіяльність. З плином часу та зі зміною соціальних зв'язків особистість набуває рефлексивних рис. Рефлексивні риси є проявом ціннісних ставлень до себе (Б. Г. Ананьєв). Водночас вони є внутрішнім індивідуально-вибірковим ставленням особистості до матеріальних та ідеальних предметів, інакше -- це особистісні властивості, що своєчасно емоційно оцінені суб'єктом і набули свідомого суб'єктивного смислу та цінностей. «Саме ці усвідомлені узагальнені морально-духовні утворення, що набули статусу власної особистісної цінності суб'єкта, складають зміст образу Я, Я-концепції, що є ядром людської особистості, регулятором її поведінки й діяльності» [2, с. 152]. Ціннісні ставлення ґрунтуються на потребах особистості, які спонукають до практичних дій, визначають діяльність і позначаються на її якості.

Інтегративні компоненти патріотизму старших підлітків ми детермінуємо через такі ціннісні ставлення: до Батьківщини, до українського народу та до себе як громадянина-пат- ріота незалежної України. Ці ставлення розглядаємо також як емоційно-вольові установки особистості, що визначають її внутрішню позицію стосовно вищеназваних сторін патріотизму, трансформуються в особистісні цінності й спрямовані на становлення особистості як громадянина-патріота своєї Батьківщини.

Відповідно до основних складових патріотизму ми виокремлюємо три критерії його вихованості: емоційно-мотиваційний (забезпечує стійкі почуття, оцінювальні ставлення і судження); когнітивний (оснований на системі знань, усвідомлених і внутрішньо прийнятих особистістю, які є визначальними у розумінні сутності патріотизму і набувають відображення у певних ціннісних ставленнях до Батьківщини, до народу, до себе як громадянина-патріота України); діяль- нісний (проявляється в уміннях і навичках творчої громадської діяльності і поведінки, виконанні обов'язків та дотримання норм закону; прояві моральної рефлексії; усвідомленій самореалізації своїх патріотичних рис (табл. 1).

Таблиця 1 Компоненти, критерії ціннісних ставлень старших підлітків

На основі зазначених компонентів, критеріїв і показників визначено три рівні вихованості патріотизму у старших підлітків: високий, середній, низький. Нижче представлено характеристику рівнів патріотизму старших підлітків.

Компонент -- Ціннісне ставлення до Батьківщини. Високий рівень. Учневі притаманні: систематичні та свідомі прояви любові до Батьківщини, віра в її гідне майбутнє; постійна повага до законів України, державної символіки, культурного та історичного минулого Батьківщини; систематичні прагнення розбудовувати Україну як правову демократичну, соціальну, цілісну державу-націю; усвідомлені бажання жити на її території; активна готовність захищати Україну у випадку загрози національній безпеці. Старший підліток має глибокі знання про сутність патріотизму, культуру, цінності та історичне минуле Батьківщини; обізнаний із суспільно-політичним та економічним устроєм України; усвідомлює важливість демократичної перспективи нашої Батьківщини. Для старшого підлітка характерне постійне та свідоме дотримання законів та обов'язків громадянина України; уміння самостійно брати участь у збереженні природи рідного краю, пам'яток історії та культури країни; активна участь у громадській діяльності; володіння державною мовою. Середній рівень. Представник цієї групи ситуативно виявляє любов до Батьківщини, повагу до законів України, державної символіки, культури та історії рідного краю; не систематизовано прагне розбудовувати правову демократичну, соціальну, цілісну Україну, та не має постійних намірів жити на Батьківщині; не завжди готовий захищати Батьківщину у випадку загрози національній безпеці. Старший підліток недостатньо обізнаний щодо сутності патріотизму; має неповні знання про культуру, цінності та історію України; недостатні вміння аналізувати явища суспільно-політичного та економічного устрою Батьківщини, не спроможний об'єктивно оцінити події, які стосуються демократичного розвитку незалежної України. Учень не регулярно дотримується законів та обов'язків громадянина України, не завжди може правильно пояснити, для чого вони потрібні; епізодично бере участь у громадській діяльності й збереженні природи рідного краю, пам'яток історії та культури Батьківщини. Низький рівень. Старший підліток любить Батьківщину та не вірить у її майбутнє; не поважає законів України, державної символіки, історії Батьківщини; у нього відсутній інтерес до розвитку України, становлення цілісної держави-нації та немає бажання жити на Батьківщині; немає бажання захищати Україну у випадку загрози національній безпеці. Представник цієї групи не знає сутності патріотизму, культури, цінностей та історичного минулого Батьківщини;

не розуміє суспільно-політичного та економічного устрою України та її демократичних перспектив. Старший підліток здійснює правопорушення; не бере участі у громадській діяльності навіть за умов зовнішнього контролю; не знає і не хоче вчити державної мови.

Компонент -- Ціннісне ставлення до українського народу. Високий рівень. Старший підліток усвідомлено і стійко ідентифікує себе з українським народом. Учень цієї групи має систематизовані знання про гуманні форми поведінки в поліетнічному суспільстві. Вихованець виявляє повагу до усіх етносів, що становлять український народ, націю; усвідомлено засуджує шовінізм, расизм, фашизм. Середній рівень. Старший підліток ситуативно ідентифікує себе з українським народом. Представник цієї групи має поверхневі знання про гуманні форми поведінки в поліетнічному суспільстві. Вихованець епізодично проявляє повагу до українського народу та фрагментарно засуджує шовінізм, расизм, фашизм. Низький рівень. Учень не ідентифікує себе з українським народом. Представник цієї групи не знає про гуманні форми поведінки в поліетнічному суспільстві. Старший підліток не виявляє поваги до українського народу та не засуджує шовінізм, расизм, фашизм. патріотизм державотворення інтегративний ціннісний

Компонент -- Ціннісне ставлення до себе як громадянина- патріота незалежної України. Високий рівень. Старший підліток має постійну та усвідомлену позицію, що він громадянин- патріот України, суб'єкт громадського життя, носій і джерело влади. Вихованець цієї групи має ґрунтовні знання про права, свободи та обов'язки людини й громадянина. Учень виконує громадянські обов'язки в межах місцевої громади та самостійно захищає власні інтереси, права, свободи. Середній рівень. Представник цієї групи фрагментарно сприймає себе грома- дянином-патріотом України, суб'єктом громадського життя. Старший підліток має поверхневі знання про права, свободи та обов'язки людини й громадянина. Учень старшого підліткового віку епізодично виконує громадянські обов'язки в межах місцевої громади та не завжди захищає власні інтереси, права, свободи. Низький рівень. Старший підліток не усвідомлює себе громадянином-патріотом України. Вихованець цієї групи не має знань про права, свободи та обов'язки людини й громадянина. Учень не виконує громадянських обов'язків у межах місцевої громади та не прагне вчитися захищати власні інтереси, права, свободи.

Для виявлення рівня вихованості патріотизму у старших підлітків використано сукупність діагностичних методів і методик, а саме: опитування, анкетування, інтерв'ювання, індивідуальні та групові бесіди з учнями, бесіди з учителями, педагогічне спостереження, метод написання листів, метод незакінчених розповідей, методика «Незакінчене речення», інші спеціально розроблені методи (конкурс «Добрі справи для рідного краю», методика «По секрету всім планетам», ігри «Партнер», «Небезпечні повідомлення», дискусійна гра «Мовна проблема», ситуації-завдання тощо).

Базою дослідно-експериментальної роботи стали школи міста Києва (спеціалізована школа № 16, гімназія «Троєщи- на», спеціалізована середня загальноосвітня школа № 320), Бориспільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6, Кса- верівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Васильківського району Київської області та Прилуцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Чернігівської області. В експерименті взяли участь 340 старших підлітків загальноосвітніх навчальних закладів. Результати констатувального етапу експерименту представлено в таблиці 2.

Таблиця 2 Узагальнені результати сформованості ціннісних ставлень старших підлітків за результатами констатувального експерименту