Ґрунтовна перебудова системи вищої освіти в Україні вимагає створення нових навчально-методичних комплексів державною мовою, розробки робочих зошитів для організації ефективної аудиторної та самостійної роботи студентів в опануванні дисципліни. Сучасні навчальні програми з наукових дисциплін спрямовані не лише на підвищення якості освіти, але й на інтенсифікацію навчального процесу. У цьому контексті абсолютно слушним є зауваження М.І. Лахатової про якість освіти як про оцінку професійних якостей випускника вишу та як оцінку процесу функціонування системи освіти. При цьому одними із чинників, що виявляють якість освітнього процесу, є якість змісту освіти й якість освітніх технологій [1, с.276].

У процесі навчання виникає потреба в адаптації освітніх технологій, методики проведення занять в умовах кожної конкретної дисципліни та форм навчання. Доцільно враховувати різні види педагогічної взаємодії для підвищення якості навчального процесу, в якому викладач намагається виробити та застосувати різні форми інтеракції зі студентами.

Предметом нашого наукового інтересу в межах цього дослідження є лекція, як одна з форм організації навчання. Втім лекція як метод навчання у сучасній методиці піддається критиці, зважаючи на те, що це - переважно однобічний метод комунікації. Однак університети ще не знайшли практичні альтернативні методи навчання. У ході лекції відбувається системне та послідовне переважно монологічне викладення матеріалу викладачем. Діяльність студентів полягає у сприйнятті та письмовій фіксації змісту лекційного матеріалу. Відтак схематично сутність лекційного процесу полягає у триєдності викладач - навчальний матеріал - студент.

Як показує практика, лекційна форма роботи виявляється недостатньо ефективною через ігнорування психолого-педагогічних аспектів організації та використання інформації в навчальному процесі. Психологи, надаючи узагальнений портрет сучасного студента, зазначають тенденцію, з одного боку, до збільшення інформованості, а з другого, - до зниження рівня теоретичної підготовки, сформованості логічного мислення. Тобто відбувається підміна знання поінформованістю. Лектори досить часто на це не зважають. До того ж, вони, зазвичай, відстають від студентів у використанні нових комунікаційних можливостей, що спричиняє виникнення комунікаційних бар'єрів [1, с.277]. Дидактична причина недостатньої ефективності лекційної форми навчання полягає у невідповідності рівня навчального матеріалу рівню сформованості мислення студентів. Варто також ураховувати й ту обставину, що студенти зацікавлені в конкретному вирішенні практичних проблем, тобто в оцінці їхньої роботи більше, ніж в отриманні загальнотеоретичної інформації.

Зазначені проблеми покликаний вирішити робочий зошит, який уможливлює поєднання пасивного й активного навчання. У зошиті надаються методичні рекомендації, плани, практичні завдання, література для підготовки до практичного заняття і зазначається кількість балів, які може отримати студент. Робочий зошит містить завдання для перевірки пропущених практичних занять. Вони передбачають уважне читання художнього твору та ґрунтовний аналіз окремих структурних елементів твору. В одному із розділів робочого зошита пропонуються питання для підготовки до модульного контролю.

Велика увага в зошиті надається організації та оцінці самостійної роботи студентів і творчим завданням. Творча робота складається з таких видів діяльності: робота над проектом у творчих групах, декламування віршів, письмова робота після перегляду театральної постановки твору, що вивчається.

У робочому зошиті пропонується індивідуальний план роботи студента для організації власної результативної роботи.

Деякі розділи робочого зошиту вже набули свого висвітлення [2; 3]. Метою цього дослідження є викладення результатів чотирьохрічного впровадження робочого зошита в практику, що виявило найоптимальніший, найзмістовніший і схематизований виклад теоретичного матеріалу, аби уникнути зазначених вище проблем. Пропонуються плани-конспектів лекцій, де в формі тез викладені основні поняття, подаються терміни та власні імена, складні для написання. Студент має доповнити цей конспект власними нотатками. У разі пропуску лекції, студенту пропонується законспектувати лекційний матеріал з підручнику згідно з поданим у робочому зошиті планом, зазначаючи при цьому назву, автора, рік видання та сторінки підручника, яким він користувався.

Одним із видів роботи на лекції є доповіді. У робочому зошиті наводяться назви статей та монографій, науково-популярні фільми для доповіді на лекції. Викладач відводить 5-7 хвилин для доповіді, яка повинна бути стислою, змістовною, цікавою для інших студентів. Зазначається кількість балів, які може отримати студент за цей вид роботи,

Проілюструємо наші здобутки на прикладі робочого зошита з курсу "Історія зарубіжної літератури сходу" для студентів ІІ курсу філологічного факультету. В основі цього курсу лежить конгломерат теоретико-літературних, історико-культурних і філософсько-релігійних знань, які, на жаль, не знайшли свого висвітлення ні у системі загальної середньої освіти, ні у базовому підручнику. Відтак викладення лекційного матеріалу у блок-схемах передбачає не лише механічне відтворення матеріалу, але й його логічне і графічне впорядкування. Також підготовка блок-схем сприяє усуненню проблем з написанням іншомовних слів, з їх правильним наголошуванням і з запам'ятовуванням дат; це спрощує сприйняття, розвиває вміння стислого та логічного фіксування та сприяє ефективному засвоєнню.

Проілюструємо викладене прикладом:

1. Особливості індійського літературного процесу Середніх віків:

санскрит (оброблена) - літературна мова. Санскритська література ввібрала фольклорні та літератур ні традиції народів Індії й розвивалася до Х-XII ст.;

з І ст н. е. - формування окремий народностей і літератур місцевими мовами; подальший розвиток стародавній традицій:

істотну роль відігравали найдавніші пам'ятки давньоіндійської літератури,

створені у кінці П - на початку І тисячоліть до н. е. - священні книги індуїзму “Рігведа” (Книга гімнів), “Яджурвёда” (Вед а жерт^вань), “Самавёда" (Вед а мелодій), “Атхарваведа” (Вед а заклинань)

ведична літера тура:

послідовники джайнізму:

послідовники буддизму:

VI-V ст до н. е. - виникнення релігій ник учень: джайнізму і буддизму:

1. Лихатова М.И. Психолого-педагогические аспекты применения теории информации в учебном процессе с учетом педагогического взаимодействия "преподаватель - студент" / М.И. Лихатова // Известия Тульского государственного университета. Гуманитарные науки. - 2008. - № 2. - С.276-285.

2. Пікун Л.В. Використання робочого зошита з Історії зарубіжної літератури для оптимізації та контролю самостійної роботи студентів / Л.В. Пікун // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 70. Серія: педагогічні науки: Збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2009. - № 70. - С.160 162.

3. Пікун Л.В. Організація колективної проектної діяльності студентів з курсу Історія зарубіжної літератури / Л.В. Пікун // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 85. Серія: педагогічні науки: Збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2011. - № 85. - С.187-188.

Размещено на Allbest.ru