Особливості навчання англійської мови майбутніх програмістів

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Особливості навчання англійської мови майбутніх програмістів

Назаренко І. М.

В статті розглядаються такі особливості навчання англійської мови майбутніх програмістів, як: недостатня кількість аудиторних годин, що відводиться на вивчення англійської мови в технічних університетах, складність підготовки кваліфікованих викладачів для навчання програмістів англійської мови професійного спрямування та недостатня розробленість проблеми міждисциплінарності знань. Пропонується використання фреймового підходу у навчанні англійської мови, як способу залучення міждисциплінарних зв'язків під час навчання майбутніх програмістів англійської мови професійного спрямування.

Ключові слова: англійська мова професійного спрямування, майбутні програмісти, міждисциплінарні зв'язки, фрейми.

навчання англійський фреймовий програміст

Володіння англійською мовою необхідне для сучасного кваліфікованого фахівця не лише гуманітарного профілю, що вже загально визнано, але й технічного. І потреба у кваліфікованих фахівцях технічного профілю, які на належному рівні володіють англійською мовою, постійно зростає. Причиною того є швидкоплинні зміни у суспільстві, яке швидко глобалізується, завдяки розвитку інформаційних технологій, які впливають на всі сфери діяльності сучасного світу. В цьому контексті, аби утримати свої позиції на ринку виробництва, підприємства потребують фахівців, які здатні опрацювати весь спектр інформації з конкретного напрямку, адаптуватись до можливих змін та налагодити власний процес з їх урахуванням. На цьому шляху володіння англійською мовою, (як письмовою її формою, так і усною) вкрай необхідні інженеру-програмісту, професійна діяльність якого, на думку досвідчених фахівців з програмування, безпосередньо пов'язана зі знанням англійської мови.

Завдання підготовки такого фахівця не є простим. Студенти вищих технічних навчальних закладів (далі ВТНЗ), зазвичай, перевантажені фаховими дисциплінами і, мають обмежену кількість годин на вивчення іноземної мови (ІМ). Результатом цього, як визнають роботодавці та викладачі англійської мови професійного спрямування (далі АМПС), сучасні випускники технічних університетів, одночасно із високим професійним потенціалом та ґрунтовною базою підготовки в межах основних дисциплін, виявляють незадовільний рівень володіння англійською мовою. Недостатнім є як словниковий запас, так і обсяг граматичних конструкцій англійської мови в активі програміста. Потребують покращення сприйняття англійського мовлення на слух та рівень усного англомовного спілкування в межах спеціальності. Зокрема, недостатньо розвинені уміння формулювати і пояснювати власні думки ІМ, обґрунтовувати свої професійні позиції, а також вміння вести розширену бесіду ІМ із закордонними колегами у професійно-орієнтованих ситуаціях спілкування, виступати з доповідями.

Актуальність статті зумовлена протиріччям між нагальною потребою у висококваліфікованих інженерах-програмістах з належним рівнем володіння професійно орієнтованою англійською мовою та все ще незадовільним рівнем володіння нею випускниками зазначеної спеціальності.

Можливі шляхи підвищення рівня володіння іноземною мовою студентів немовних спеціальностей досліджувалися багатьма науковцями, серед них О. Б. Тарнопольський, С. П. Кожушко, Г. В. Барабанова, А. С. Балахонов, Н. С. Саєнко, О. С. Малюга, І. О. Сімкова, Л. В. Бондар, О. Б. Соловйова, А. П. Литньова та багато інших.

Значна кількість досліджень присвячена розробці методик навчання англійської мови для фахівців з інформаційних технологій, це зокрема: Л. К. Сальна, Д. М. Алексеєнко, І. В. Чірва, В. В. Стрілець, І. М. Мороз, Т. С. Руженцева, Т. В. Сидоренко, О. Г. Бєляєва та інші. Зокрема, Т. В. Сидоренко розробила методику формування професійних компетенцій бакалаврів у сфері інформаційних технологій у процесі самостійної роботи. І. В. Чірва запропонувала методику навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення з використанням комп'ютерних програм. Дослідниця обґрунтувала необхідність диференційованого навчання студентів-програмістів в умовах використання засобів інформаційно-комунікативних технологій. В. В. Стрілець розробила проектну методику навчання англійської мови майбутніх програмістів також із застосуванням інформаційних технологій [10]. Дослідниця вбачає у проектній роботі той засіб, який може допомогти подолати прогалину між вивченням мови та реальним користуванням нею. Проте завдання підвищити рівень англомовної підготовки майбутніх програмістів залишається актуальним і до сьогодні.

Опитування 87 викладачів АМПС у низці університетів України, які викладають англійську мову студентам, які спеціалізуються на інформаційних технологіях, свідчить про неготовність випускників усно спілкуватися англійською мовою в професійній сфері з носіями мови (71% опитаних викладачів). Попри той факт, що, на противагу іншим технічним спеціальностям, студенти-програмісти краще володіють англійською мовою, про що свідчать результати щорічного вхідного тестування, певно, існують аспекти, які негативно впливають на ефективність навчання.

В нашій статті ставиться завдання розглянути особливості навчання англійської мови майбутніх програмістів, зокрема вивчити сучасний стан навчання студентів цієї спеціальності, проаналізувати існуючі проблеми і виявити можливі шляхи підвищення ефективності навчання.

Державний освітній стандарт вищої професійної освіти вимагає врахування професійної специфіки під час вивчення ІМ, її спрямованості на реалізацію завдань майбутньої професійної діяльності студентів. Під професійно-орієнтованим навчанням ми, слідом за П. І. Образцовим, розуміємо таке навчання, що засноване на врахуванні потреб студентів, які, в свою чергу, обумовлені особливостями майбутньої професії [6]. Таке навчання передбачає поєднання оволодіння професійно-орієнтованою ІМ та розвиток особистісних якостей студентів, їхню обізнаність щодо культури країни, мова якої вивчається, та набуття спеціальних навичок, заснованих на професійних і лінгвістичних знаннях.

Професійно-орієнтована спрямованість навчання ІМ студентів-програмістів передбачає формування у них здатності до іншомовного спілкування в конкретних професійних, ділових, наукових сферах і ситуаціях з урахуванням особливостей професійного мислення, за організації мотиваційно-спонукальної та орієнтовно-дослідницької діяльності. Сутність професійно-орієнтованого навчання полягає в його інтеграції зі спеціальними дисциплінами з метою отримання додаткових професійних знань і формування професійно значущих якостей особистості. Серед компетентностей, якими мають володіти фахівці, виокремлюють вміння логічно будувати усне та письмове мовлення, здатність добирати й аналізувати науково-технічну інформацію у сфері професійної діяльності, здатність вирішувати комунікативні завдання в межах професійного спілкування. ІМ в цьому випадку є засобом підвищення компетентності та особистісного розвитку програміста і є необхідною умовою його успішної професійної діяльності.

Розглядаючи особливості навчання ІМ майбутніх програмістів, не можна обійти увагою деякі аспекти процесуального характеру, які впливають на навчання. На думку низки фахівців з методики навчання ІМ щодо врахування спрямованості підготовки студентів, зокрема, М. В. Баканової, А. Л. Буран, І. В. Зайцевої, О. Ю. Іванової, П. І. Образцова, Є. І. Соколової, І. М. Хмелідзе, одним з аспектів є дефіцит фахівців, які володіють регістром професійної лексики, необхідної для навчання студентів іншомовного професійного спілкування. Інший важливий аспект, який підтримують 73,1% опитаних викладачів АМПС, полягає в недостатній кількості аудиторних годин, відведених на навчання ІМ у немовному університеті. Розглянемо їх детальніше.

Шляхи подолання негативного впливу цих аспектів на навчання не є однозначними, оскільки дефіцит фахівців потребує глобального перегляду підготовки фахівців-лінгвістів з тим, щоб основний акцент у процесі підготовки робити на зміст навчання, що передбачає подвійну кваліфікацію "на виході". Однак, українська система вищої освіти не передбачає підготовку такого класу фахівців. Вирішення цієї проблеми можливе у випадку отримання фахівцем спеціальних дисциплін другого диплому і кваліфікації перекладача або викладача ІМ, але ми погоджуємося з Т. В. Сидоренко, що реалізація цієї ідеї можлива лише у випадку елективних курсів або факультативних занять, а отже, за своїм значенням не може замінити цілісний навчальний процес [9]. Необхідно зазначити, що багато викладачів АМПС за роки викладання на певному факультеті набувають неабиякі знання у сфері спеціалізації студентів, але ці знання, здебільшого, стосуються окремих базових тем і не носять ґрунтовного системного характеру.

Щодо іншого аспекту проблеми, який полягає в дефіциті аудиторних занять з ІМ, то можливим шляхом її часткового вирішення є використання резерву навчального часу, відведеного на самостійну позааудиторну роботу студентів-програмістів. За умови її доцільної організації, підвищення якості знань студентів ІМ можливе. Практика свідчить, що найефективніший навчальний процес реалізується в освітніх системах, де він спирається на змістовну самостійну роботу студентів. Саме тому сучасна наука приділяє більше уваги розробці методики самостійного опанування студентами теоретичних знань, практичних навичок і вмінь.

Під самостійною роботою ми, слідом за В. В. Ягуповим, розуміємо сукупність різноманітних прийомів і дій, за допомогою яких студенти самостійно закріплюють і поглиблюють раніше набуті теоретичні знання, практичні навички й уміння, а також оволодівають новими [12]. Задля досягнення ефективності самостійної роботи, треба, перш за все, визнати, що найскладнішим, з методичної точки зору, тут є планування й організація діяльності студентів. Необхідно враховувати психологічні механізми процесу учіння, особливості засвоєння певного обсягу інформації за один раз, чергування видів роботи, систематизація матеріалу та його зв'язок з майбутньою професійною діяльністю тощо. Не менш важливим є докладне визначення завдань як для окремих студентів, так і для всієї групи; конкретне формулювання проблемних завдань для вирішення, забезпечення навчальною літературою та всебічне врахування індивідуально-психологічних особливостей студентів, їхніх здібностей та інтересів. До того ж, щоб самостійна робота студентів реалізувала свої освітні та виховні функції, вона має бути планомірною, систематичною та змістовною.

Однак ми вважаємо, що не можна вирішити проблему навчання ІМ лише збільшенням самостійної позааудиторної роботи студентів, оскільки її не можна вважати рівноцінною заміною. Опановуючи ІМ студентам важливо наслухатися мовлення її носіїв, поспостерігати за мовною поведінкою викладача, його вимовою, інтонаційними моделями, мімікою, жестами, коментарями щодо соціокультурної інформації тих чи інших обставин спілкування.

У процесі вивчення ІМ важливою є можливість задати уточнююче запитання викладачеві і негайно отримати відповідь, тим самим закріпивши сприйняття нової інформації. Низка науковців, зокрема П. Я. Гальперін, Р. У. Ісмагілов, З. І. Калмикова, Г. В. Кірія, В. Я. Кікоть, Н. В. Кухарев, Н. Ф. Тализіна, Л. І. Уманський, В. А. Якунін, неодноразово підкреслювали, що процес управління пізнавальною діяльністю студентів утримує їх від помилок [4; 5]. В той же час зазначалось, що помилковий рух думок під час вирішення навчальних завдань стоїть на заваді формуванню правильного мислення, а, отже, гальмує засвоєння навчального матеріалу.

Як показує практика викладання АМПС для програмістів, організація самостійної позааудиторної роботи з англійської мови не завжди достатньо ефективна. Одну з причин ми вбачаємо у несформованості навчально-стратегічної компетентності, до якої належить знання власних індивідуальних психологічних особливостей, навчальних та комунікативних стратегій, вмінь та навичок використання цих стратегій відповідно до поставлених завдань. Інша причина, на нашу думку, пов'язана з проблемою мотивації самостійного вивчення мови студентами, що значно ускладнює цей процес, оскільки однією з внутрішніх ознак самостійної роботи є активність студентів, яка виявляється у напруженості навчальної діяльності, їхніх розумових, вольових і фізичних зусиль, спрямованих на досягнення конкретної мети. Здібності не можуть вважатися єдиною характеристикою особистості, яка вивчає мову, не менш важливою є роль мотивації та особисте ставлення до ІМ, що означає дещо більше, ніж просто хотіти вивчити мову.

Серед причин зниження мотивації може бути наявність хибної психологічної установки на власну нездатність до вивчення ІМ після невдалого попереднього досвіду в школі, що також ускладнює самостійне вивчення мови [2]. Як показує практика викладання ІМ у технічному університеті, студенти, які спеціалізуються в інформаційних технологіях, значно краще володіють мовою і мають вищу мотивацію до її вивчення порівняно з іншими технічним спеціальностями. Однак, не завжди це бажання оволодіти мовою має практичний вихід у позааудиторній роботі.

Серед основних умов створення необхідної мотивації до оволодіння ІМ І. О. Зимня зазначає:

формування пізнавально-комунікативної потреби;

зміст навчального матеріалу, що має виховне, розвивальне та освітнє значення;

застосування особистісно-діяльнісного підходу [3].

Навіть за умови ретельного відбору змісту навчального матеріалу, під час самостійного позааудиторного навчання, на нашу думку, неможливо забезпечити повне виконання всіх трьох умов, а отже, мотивація знижується.

В той же час, глобальне, всеохоплююче керівництво навчальним процесом, на думку деяких дослідників, може призвести до протилежних результатів [4]. Робота під жорстким управлінням навчальною діяльністю, за вказаним ззовні зразком більше сприяє формуванню репродуктивного мислення, часто стаючи на заваді продуктивному мисленню.

Два попередніх аспекти мають процесуальний характер. Звернімося до ще одного, який більше відображає предметну сторону навчання. Існує низка протиріч між вимогами, що пред'являються сучасним фахівцям і реальними можливостями їх задоволення у вищій школі. Існує думка, що підготовка фахівців у ВТНЗ із залученням широкого спектру базових дисциплін та їх ґрунтовним вивченням стає на заваді практичній підготовці фахівця, який уміє грамотно користуватися отриманими знаннями у власній професійній діяльності [11]. Для ефективного подолання цього протиріччя, на нашу думку, необхідна інтеграція знань у різних сферах в єдине інформаційне поле, що в результаті дають змогу сформувати повноцінну професійну компетентність фахівця, а саме у забезпеченні міждисциплінарності навчання. Сутність міждисциплінарної інтеграції полягає в забезпеченні рівня освіти студентів з кожної дисципліни навчального плану, що задовольняє їхні потреби в побудові цілісних і якісних рішень та в уміннях реалізовувати ці рішення в подальшій професійній діяльності [7]. Поруч із безперервним збільшенням числа вмінь, якими повинен володіти сучасний фахівець, найбільш цікаві проблеми виникають на стикові наук. Зростає роль співпраці фахівців з програмування та викладачів інших дисциплін, серед них і АМПС.

Дисципліна "іноземна мова професійного спрямування" сама по собі має міжпредметний характер. Це полягає в тому, що змістом мовлення, наприклад, програмістів можуть бути дані зовсім різних дисциплін: інформатики, математики, логіки, програмування, тощо. Викладачі АМПС змушені освоювати нові грані наук відповідно до спеціалізації їхніх студентів. На жаль, зараз міждисциплінарність як забезпечення міжпредметних зв'язків у навчанні реалізується лише окремими викладачами-ентузіастами. Це складний і трудомісткий процес з огляду на організацію і виконання. Але все більше науковців, які працюють зі студентами ВТНЗ, приділяють увагу цьому питанню. Зокрема, у своїй роботі з навчання усного мовлення фахівців із захисту інформації, Л. К. Сальна зазначає, що ефективність навчання професійно орієнтованого іншомовного спілкування фахівців технічних спеціальностей збільшується за рахунок врахування вихідного рівня навченості студентів, варіативності системи завдань, а також проективності навчальної іншомовної діяльності міжпредметного характеру [8].

Реалізація міждисциплінарного навчання, на думку фахівців, можлива за умови ретельного відбору змісту навчання на основі специфічних принципів; організації та проведення спеціальних занять, що мають носити систематичний характер; постійного контролю і корекції процесу міждисциплінарного навчання [1]. Ми вбачаємо можливість забезпечити міжпредметні зв'язки шляхом залучення засобів когнітивної візуалізації (зокрема фреймів) у навчанні майбутніх програмістів професійно орієнтованої англійської мови.

Поняття фрейму є добре зрозумілим для студентів-програмістів. Вони стикаються з поняттям фреймового представлення знань під час вивчення фахових дисциплін. Зокрема, у навчанні об'єктно - орієнтованого програмування використовуються так звані фреймворки, що за своєю сутністю є каркасними схемами створення програм. Цей процес називається паттерне або шаблонне проектування. В розробці програмного забезпечення паттерни, тобто архітектура конструкція, що повторюється і є рішенням проблеми проектування в межах деякого контексту, що повторюється. Паттерни не пов'язані з мовою програмування, це лише підхід до проектування. Навчальна фреймова опора може бути виражена у словесній формі (наприклад, як алгоритмований припис), у знаково-символьній формі у вигляді схеми або мати змішаний тип, називаючись словесно-схемним фреймом.

Студенти-програмісти характеризуються високим рівнем інтелекту, добре розвиненим логічним мисленням, його гнучкістю і динамічністю, міцною пам'яттю. Вони мають алгоритмічний стиль мислення, а отже, вміють за допомогою фіксованого набору засобів спланувати структуру дій на шляху до поставленої мети. Видається можливим використати їхні природні нахили до розробки певного алгоритму їхньої діяльності для спрощення оволодіння ІМ.

Отже, в результаті проведеного дослідження були виявлені деякі особливості навчання англійської мови майбутніх програмістів, до яких, насамперед, належать особистісні характеристики студентів - високий рівень інтелекту, розвинене логічне мислення, його динамічність, алгоритмічний стиль мислення і висока мотивація до вивчення англійської мови. Існуючі проблеми іншомовної підготовки фахівців з програмування обумовлені недостатньою кількістю аудиторних занять, складністю підготовки викладачів АМПС та недостатнім використанням міжпредметних зв'язків у навчальному процесі. Шлях до розв'язання проблеми вбачаємо в забезпеченні міждисциплінарності навчання та у використанні фреймових технологій.

Використані джерела

Громова В. В. Формирование межкультурной коммуникативной компетенции на основе интердисциплинарного обучения : автореф. ... канд. пед. наук / В. В. Громова. - М. : МГЛУ, 2011. - 25 с.

Емельянова Н. А. Формирование оптимальной мотивации овладения иностранным языком студентами неязыкового вуза : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н. А. Емельянова. - М., 2002. - 229 с.

Зимняя И. А. Педагогическая психология : учебник для вузов. - М. : Логос, 2000. - 384 с.

Калмыкова З. И. Обучаемость и принципы построения методов ее диагностики / З. И. Калмыкова // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. - М. : МГУ, 1981. - С. 290-293.

Кирия Г. В. Особенности формирования конструктивно-технического умения у старшеклассников : автореф. ... канд. пед. наук / Г. В. Кирия. - Тбилиси : Тбилис. гос. ун-т., 1963. - 23 с.

Образцов П. И., Иванова О. Ю. Профессионально-ориентированное обучение иностранному языку на неязыковых факультетах вузов : учебное пособие / Под ред. П. И. Образцова. - Орел : ОГУ, 2005. - 114 с.

Саєнко Н. С. Розвиток полікультурної особистості студента у навчанні іноземних мов на основі міждисциплінарності / Н. С. Саєнко // Збірник наукових праць "Педагогічна освіта: теорія і практика". Вип. № 10 -Кам'янець-Подільський нац. ун-т. ім. І. Огієнка, 2012. - С. 161-165.

Сальная Л. К. Обучение профессионально ориентированному иноязычному общению / Л. К. Сальная // Под ред. И. А. Цатуровой. - Таганрог : Изд-во ТТИ ЮФУ, 2009. - 198 с.

Сидоренко Т. В. Формирование профессиональных компетенций студентов в процессе самостоятельной работы при обучении иностранному языку : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Т. В. Сидоренко. - Томск, 2011. - 230 с.

Стрілець В. В. Проектна методика навчання англійської мови майбутніх програмістів із застосуванням інформаційних технологій : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / В. В. Стрілець. - К., 2010. - 23 с.

Размещено на Allbest.ru