Впровадження новітніх педагогічних технологій в навчальний процес

Размещено на http://allbest.ru

УДК 378.147

Впровадження новітніх педагогічних технологій в навчальний процес

Вікторія Хвіст

Вступ

Нині в житті українського суспільства існує безліч загострених кризових явищ. Всі сфери нашого щоденного буття пронизані ними і щоб ми не робили, якого б питання не торкнулися, все одно весь час потрапляємо на низку незрозумілостей, бюрократизму певних недоречностей або ще чого-небудь подібного.

Сферу освіти, на жаль, також не оминула така доля. І хоча вважається, що сучасна українська освіта є прямою спадкоємницею і продовжувачем радянської школи освіти, та все таки останнім и десятиліттями набула власного забарвлення.

Ще в перші роки становлення нашої держави було визначено, що «існуюча в Україні система освіти перебуває в стані, що не задовольняє вимог, які постають перед нею в умовах розбудови української державності, культурного та духовного відродження українського народу». [8, с. 5] Саме тому тоді ж і було розпочато процес реформування галузей освіти і науки. Розвиток сучасної системи вищої освіти слід розглядати у контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем, у тому числі європейських.

Модернізація української освіти передбачає підготовку кваліфікованих, компетентних фахівців на рівні світових стандартів, соціально й професійно мобільних, конкурентоспроможних на вітчизняному, європейському і світовому ринках праці. Гармонійно розвинена особистість має стати головною метою і змістом всієї системи освіти.

В контексті тривалих реформувань відбувається перехід освіти до якісно нового стану, оскільки інновації в освіті вважаються процесом творення, запровадження та поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, педагогічних та управлінських технологій.

Актуальність використання інноваційних педагогічних технологій в навчальному процесі очевидна і відноситься до пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти і науки в цілому [31].

Адже створення ефективних засобів функціонування вітчизняної системи вищої освіти є необхідною умовою якісної професійної підготовки майбутніх фахівців. Це уможливлює піднесення вищої освіти України до рівня вищої освіти в розвинених країнах світу та її інтеграцію у міжнародне науково- освітнє співтовариство.

Метою статті є висвітлення новітніх технологій навчання та їх впровадження у викладанні загальноосвітніх дисциплін. Питання використання їх при виконанні різних форм самостійної роботи студентів є її пріоритетним завданням.

Останнім часом з'явилися чисельні розвідки в напрямку впровадження новітніх (інноваційних) технологій навчання в різних формах навчальної роботи студента.

Науковці розкривають, порівнюють та аналізують старі й нові методики, обмінюються міжнародним досвідом, діляться власним баченням та практичним досвідом на прикладі різних дисциплін. Їх дослідження присвячені різним аспектам даного питання, тому дають можливість зрозуміти суть його як в цілому так і в конкретних ситуаціях; побачити різнобічність і різноплановість можливостей, які відкриваються перед викладачем в застосуванні цих напрацювань під час виконання різних форм самостійної роботи студентами

Націленість навчання на нові технології, насамперед, на інформаційні комп'ютерні технології знайшла відображення в чисельних роботах вітчизняних учених.

Так, питаннями розробки та застосування засобів навчання на основі комп'ютерної техніки та створення методичної підтримки їх використання займалися: А. Гуржій, Ю. Дорошенко, М. Жалдак, Ю. Жук, Н.Морзе, І. Роберт та ін. [7, с. 7, 10; 11, с. 3; 13; 14, с. 3; 23; 28].

Найбільш ґрунтовно і повно сутність електронних засобів навчання й особливості їх використання у процесі професійної підготовки фахівців у вищій школі розглянуто і конкретизовано в роботах О. Башмакова, Д. Чернилевського, В. Гасова та ін. [2; 6; 34]. Проте, незважаючи на певні напрацювання, залишаються невирішеними питання, пов'язані з використанням електронного підручника в освітньому процесі вузу.

З приводу різнопланового впливу інформаційних технологій на студента висловлюють думку В. Сумський, Р. Воловий, О. Безсонюк, Ю. Красюк Г. Козлакова [30, с. 462-466; 3, с. 394-397; 21, с. 385-387; 18].

Викладення основного матеріалу

Як свідчить міжнародна практика, сучасний фахівець у будь-якій сфері діяльності ефективно реалізує свої професійні здібності лише за умов засвоєння ним загальнолюдських гуманітарних цінностей. Особливу роль у цьому відношенні мають загальноосвітні дисципліни гуманітарного циклу, які сприяють гуманізації освіти, подоланню вузькофахового мислення майбутніх фахівців різноманітних галузей.

Важлива роль в оволодінні студентами знаннями з нормативних курсів належить самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм навчання. Вона набула особливого значення після приєднання України до Болонської конвенції, коли активно почалося впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Ця система, насамперед, базується на самостійній навчально-пізнавальній діяльності студентів, стимулює проблемний, дискусійний характер навчання, підвищує творчу активність студентів у процесі оволодіння професійними й загальноосвітніми знаннями [32, с. 8]. Поняття активізації, оптимізації та інтенсифікації всіх ланок навчально-виховного процесу стають невід'ємними складовими сучасної дидактики. освіта студент інноваційний навчальний

Головна мета самостійної пізнавальної діяльності студентів - навчитися індивідуально здобувати, оновлювати, поповнювати знання, плідно використовувати їх під час навчання та в подальшій професійній діяльності.

Самостійна робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання, відбувається без безпосередньої участі викладача, але під його керівництвом. У процесі самостійної роботи реалізується основна функція навчального процесу - одержання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення у стійкі вміння і навички.

Завдяки самостійній роботі студенти набувають також здатність: більш чітко й усвідомлено проявляти мотивацію й цілеспрямованість та набутті знань; виховувати в собі самоорганізованість, самоконтроль та інші особистісні якості; заповнювати «інформаційний вакуум» необхідним науковими знаннями; позбавитися від так званого «явища вторинної неграмотності», зокрема, невміння осмислено читати, аналізувати отриману інформацію, робити власні висновки; формувати мовну компетентність; набувати навичок самостійної роботи для майбутньої професійної діяльності: брати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблеми, знаходити конструктивні рішення, виходити з кризових ситуацій [1; 3, с. 17-57].

Головною умовою успішного виконання самостійної роботи є ретельне планування і контроль з боку викладачів, тому що плідність самостійної роботи студентів - це, насамперед, результат постійної взаємодії студента й педагога-керівника. Саме тому пріоритетна мета викладача - не просто ретранслювати знання, а й стимулювати дослідницьку і пізнавальну активність студентів.

Серед технологій, що активно застосовуються в педагогічній практиці, можна виділити традиційні та інноваційні. Їх порівняльний аналіз дозволяє виділяти як позитивні, так і негативні сторони. Так, до переваг традиційних технологій можна віднести: науковість (помилкових знань бути не може, можуть бути тільки неповні); організаційна чіткість педагогічного процесу, постійний ідейно-емоційний вплив особистості викладача; оптимальні витрати ресурсів при масовому навчанні; впорядкована, логічно структурована подача навчального матеріалу, орієнтація на розвиток пам'яті (запам'ятовування і відтворення); доступність; врахування вікових та індивідуальних особливостей студентів; усвідомлення завдань і активність.

Проте традиційним технологіям властиві і недоліки: характер відносин між викладачами та студентами типу «суб'єкт-об'єкт», орієнтація на формування шаблонного мислення; відсутність орієнтації на розвиток творчого потенціалу, пригнічення ініціативи, однаковий підхід до всіх студентів.

Під інноваційними процесами в освіті розуміють процеси виникнення, розвитку і проникнення в широку практику педагогічних нововведень, оскільки інновація - це не лише створення і впровадження нововведень, а й такі зміни, які мають визначальний характер, супроводжуються змінами в різновидах діяльності, стилі мислення. Впровадження інновацій у педагогічний процес навчального закладу покликане забезпечити підвищення якості навчання студентів або знизити витрати на досягнення звичних результатів освіти [9; с.25].

Однією з головних задач сучасної вищої освіти є комп'ютеризація, реалізація якої потенційно сприяє підвищенню якості навчання. Мережа електронних засобів комунікації передбачає можливості вільного доступу до різноманітних інформаційних джерел і задоволення зростаючих інформаційних потреб сучасної молоді шляхом залучання усіх ресурсів міжкультурного спілкування. Комп'ютерні та інтернетні технології дають можливість користуватися віртуальними бібліотеками, музеями, інформаційно-пошуковими системами тощо. З інноваційними технологіями навчання сьогодні пов'язані реальні перспективи підготовки у вищий школі України конкурентоспроможних фахівців, оскільки вони покращують якість та швидкість сприйняття інформації, підвищують інтерес до навчання. Саме через це в сучасних українських вузах потрібно активно поширювати новий тип культури - інформаційний.

Одним з актуальних завдань при вивченні загальноосвітніх дисциплін гуманітарного напрямку є виховання у студентів здатності удосконалювати і розвивати практичні уміння з оволодіння новими інформаційними технологіями і за їх допомогою самостійно здобувати необхідні знання.

Проблема організації навчального процесу з використанням електронних засобів навчання надзвичайно актуальна, вона дозволяє здійснити перехід від предметного принципу побудови змісту освіти до створення інтегрованих навчальних курсів. На перше місце виходять не просто знання, уміння застосовувати ці знання для розв'язання різноманітних життєвих, професійних проблем. Якість освіти тепер пов'язують із поняттям конкурентоспроможності фахівця, його компетентністю, що, у першу чергу, передбачає вміння працювати з інформацією, приймати самостійні обґрунтовані рішення. Останнім часом з'явилися дослідження, пов'язані з розглядом питань створення і застосування електронного підручника в навчальному процесі. Електронний підручник має важливу перевагу перед друкованим виданням, оскільки він не має обмежень в обсязі представленого матеріалу.

Під електронним підручником розуміється тематично завершений, детально структурований автором навчальний матеріал, який через Інтернет або на DVD і CD поставляється користувачу. На відміну від друкованого підручника, електронний підручник повинен розроблятися таким чином, щоб він зміг забезпечити: більш детальну структуризацію змісту курсу; інтерактивність (у тому числі зручність навігації) - можливість зміни подання матеріалу залежно від дій учня, а також можливість зміни траєкторії навчання; гіпертекстову структуру теоретичного матеріалу в понятійної частини курсу (посилання на визначення), а також у логічній структурі викладу (послідовність, взаємозв'язок частин); використання потужних ілюстративних матеріалів - різноманітних малюнків і картинок, анімації і інших мультимедіа-додатків; використання різних практичних і контрольних заходів для закріплення знань, самоконтролю, контролю і оцінки отриманих знань, вбудованих в електронний підручник (тести, вправи, творчі, індивідуальні та групові завдання тощо); наявність системи посилань (гіперпосилань) на різні електронні текстові та графічні освітні матеріали: літературні та наукові джерела, електронні бібліотеки, словники, довідники та інші освітні та наукові ресурси, розміщені в мережі Інтернет.

Принципи створення і застосовування електронних засобів навчання детально розглянуті в працях українських і російських учених. В основу застосовування електронних засобів навчання покладені такі основні дидактичні принципи: принцип наочності навчання - передбачає використання в процесі навчання різноманітних засобів наочної демонстрації навчальної інформації, зокрема образотворчих засобів (малюнків, фотопортретів, фоторепродукцій картин, живопису, архітектури та інших фотозображень навколишнього світу), умовно-графічних засобів (таблиць, схем, блок-схем, креслень, графіків, діаграм, карт, картосхем тощо), сучасних мультимедія (аудіо- і відеофрагменгів, анімації); принцип розподілу навчального матеріалу - передбачає, що навчання, основане на комп'ютерних технологіях, базується на технічній інфраструктурі: комп'ютері (як інструменту для розміщення і демонстрації навчальної інформації), комп'ютерних мережах (як засобу доступу до неї). Тому, електронні засоби навчання можуть знаходитися безпосередньо у студента, у межах локальної мережі (Інтранет-ресурси) або розміщені на серверах глобальної мережі Інтернет (Інтернет-ресурси); принцип інтерактивності навчального матеріалу - передбачає інтеграцію різних засобів демонстрації інформації таких як текст, статична і динамічна графіка, відео- і аудіозаписи, у єдиний комплекс, що дозволяє студентові стати активним учасником навчального процесу; замість розрізнених навчальних програм повноту демонстрації матеріалу забезпечують цілісні інтерактивні курси; принцип мультимедійної репрезентації навчальної інформації - передбачає максимальне врахування індивідуальних особливостей сприйняття інформації завдяки мультимедія; принцип адаптивності до персональних особливостей студента - передбачає варіювання обсягу інформації, пропонованої для вивчення за певний проміжок часу, залежно від індивідуальних особливостей студента; у зв'язку з цим основною проблемою оптимізації навчання з точки зору збереження і розвитку адаптаційних резервів є оцінка і корекція стану людини в процесі здобуття нових знань.

Отже, досить очевидним є той факт, що розвиток вищої освіти слід розглядати у контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем, у тому числі європейських. Першочерговим і вкрай необхідним, зокрема, кроком має стати потужна законотворча діяльність. Зрозуміло, запорукою майбутніх практичних успіхів, є приведення нині законодавчої і нормативно-правової бази вищої освіти України до світових вимог, структурування системи вищої освіти та її складових, упорядкування переліку спеціальностей, перегляд змісту вищої освіти в цілому, забезпечення інформатизації навчального процесу та широкий доступ до міжнародних інформаційних систем.

Інноваційні педагогічні технології в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців покращують їх засвоєння навчального матеріалу, зменшують час на вирішення стандартних завдань та допомагають знайти розв'язки нестандартних, стимулюють творчий потенціал, зумовлюють позитивне ставлення до навчальних дисциплін, підвищують рівень інформаційної культури та створюють умови для повноцінного розкриття їх як особистостей. Тому застосування інноваційних педагогічних технологій є однією з умов якісної підготовки майбутнього фахівця.

Проведений аналіз наукової літератури показав, що існуючі підходи до розгляду питання використання електронних засобів навчання тією чи іншою мірою розкривають різні теоретичні основи. Представлення навчальної інформації за допомогою електронних засобів навчання дозволяють отримати максимальний ефект у засвоєнні матеріалу, так як під час роботи з такого роду засобами активізуються всі види розумової діяльності, правильно побудований навчальний процес, дає можливість досягти необхідної якості навчання.

Електронні підручники в цілому спрощують роботу викладача, водночас роблячи процес засвоєння студентами нового матеріалу доступним, наочним і цікавим. Результати впровадження ЕП в навчальний процес показують, що потрібно вивчати і поширювати досвід їх використання та проводити роботу зі створення електронних навчальних підручників для різних дисциплін.

Бібліографія

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія / А. М. Алексюк. - К.: Либідь, 1998. - 560 с.

2. Башмаков А.И. Разработка компьютерных учебников и обучающих систем: монография / А.И. Башмаков, И.А. Башмаков. - М.: Информационно -издательский дом «Филинъ», 2003. - 616с.

3. Безсонюк О.О., Лукін В.Є. Нові інформаційні технології навчання як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів / О.О. Безносюк, В.Є. Лукін // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. праць. - Київ- Вінниця, 2004. - Вип. 5. - С. 394-397.

4. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна-Болонья- Саламанка-Прага-Берлін) / Упорядники: Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І. - Тернопіль: Видавництво ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. - 52 с.

5. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За ред. В.Г. Кременя. - Тернопіль: Навчальна книга -Богдан, 2004.-384 с.

6. Гасов В.М., Цыганенко А.М. Методы и средства подготовки электронных зданий: Учебн. пособие / В.М. Гасов. - М., 2001.

7. Гуржій А. Інформатизація освіти і проблеми створення комп'ютерних програмно -педагогічних засобів навчання / А. Гуржій // Освіта України. - 2003. - №23. - С.7,10.

8. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»). - К.: Райдуга, 1994. - 62 с.

9. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник / І.Дичківська. - К.: Академвидав, 2004. - 352 с.

10. Доповідна записка про стан проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ - IV рівнів акредитації // http://www. mon.gov .ua/education/higher

11. Дорошенко Ю. Педагогічні програмні засоби: Організаційно-технологічні аспекти облаштування комп'ютерних систем навчального призначення / Ю.Дорошенко // Освіта. - 2003. - №34. - С.3.

12. «Європейський Союз - Україна: співробітництво у сфері вищої освіти» // http://ec.europa.eu/delegations/ukraine

13. Жалдак М.И. Система подготовки учителя к использованию информационных технологий в учебном процессе / М.И. Жалдак. - М.: Просвещение, 1989. - 48 с.

14. Жук Ю. Можливості нової технології: Психолого-педагогічні проблеми використання засобів нових інформаційних технологій у навчальному процесі / Ю. Жук // Освіта. - 2003.- №34. - С.3.

15. Жуковська С. Шляхи модернізації вищої освіти України. Інтерв'ю з міністром освіти і науки України Василем Кременем / С. Жуковська // http://www.agronmc.com.ua/3 zhurn.htm

16. Загальні відомості про вищу освіту в Україні // http://www.mon.gov.ua/education/higher

17. Зязюн І.А. Інтелектуально - творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти / І.А. Зязюн // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Моногр. / За ред. І.А. Зязюна. - К.: Віпол, 2000. - С. 11-57.

18. Козлакова Г. О. Інформаційно-програмне забезпечення дистанційної освіти: зарубіжний і вітчизняний досвід: Монографія / Г.О. Козлакова. К: Просвіта, 2002. - 230 с.

19. Концепція (основи державної політики) національної безпеки України // Урядовий кур'єр. 1997, 6 лютого.

20. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І.Європейський Союз: заснування і етапи становлення. Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / В.В. Копійка. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. - 448 с.

21. Красюк Ю.М. Умови та етапи впровадження нових інформаційних технологій у процес навчання інформатики вищих навчальних закладів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. праць / Ю.М.Красюк. - Київ-Вінниця, 2000. - С. 385-387.

22. Мадіссон В.В, Шахов В.А. Сучасна українська геополітика: Навч. посібник / В.В. Мадіссон. - К.: Либідь, 2003. - 176 с.

23. Морзе Н. Основи інформаційно - комунікаційних технологій / Н. Морзе. -- К.: Видавнича група BHV, 2006. -- 298 с.

24. Освіта України. Інформаційно-аналітичний огляд / Під заг. ред. В.Г. Кременя. - К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2001. - 224 с.

25. Освітні технології. Навч.-метод. посіб / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарский. - К., 2003. - 255с.

26. Пометун О., Піроженко Л. Інтерактивні технології навчання: Теорія, практика, досвід / О. Пометун. - К., 2002. - 136 с.

27. «Програма економічних реформ на 2010 -2014 роки» за напрямом «Реформа системи освіти» // http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/divalnist/refor ma-osviti

28. Роберт И.В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы, перспективы использования / И.В.Роберт. - М.: Педагогика, 1994. - 136 с.

29. Сиротенко Г.О. Шляхи оновлення освіти. Науково-методичний аспект / Г.О. Сиротенко. - Х., 2003. - 96 с.

30. Сумський В.І., Воловий Р.П., Писаренко Д.І. Підвищення ефективності викладання розділу «Плазма» засобами інформаційно-комунікаційної технології навчання у вищій школі / В.І. Сумсбкий, Р.П. Воловий, Д.І. Писаренко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. праць. - Київ -Вінниця, 2004. - Вип. 4. - С. 462466.

31. Указ Президента України «Про Національну доктрину розвитку освіти» від 17 квітня 2002 року (№ 347/2002) //http ://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/347/2002

32. Ушакова Н. Новітні навчальні ресурси - передумова реалізації вимог Болонського процесу / Н. Ушакова // Освіта України. - 2004. - № 91. - С. 8.

33. Фоменко А.В. Комп'ютер як засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках історії: дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / А.В. Фоменко. - Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2003. - 256 с.

34. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе: учебн. пособие для вузов / Дмитрий Владимирович Чернилевский. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 437 с.

Анотація

УДК 378.147

Впровадження новітніх педагогічних технологій в навчальний процес. Вікторія Хвіст

В статті акцентовано увагу на інноваційних педагогічних технологіях, що необхідно використовувати в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців, оскільки, це є однією з умов надання якісних освітніх послуг. Очевидним є й те, що розвиток вищої освіти України слід розглядати у контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем, у тому числі й європейських.

Метою статті є висвітлення новітніх технологій навчання та їх впровадження у викладанні загальноосвітніх дисциплін. Питання використання їх при виконанні різних форм самостійної роботи студентів є її пріоритетним завданням. В контексті тривалих реформувань відбувається перехід освіти до якісно нового стану, оскільки інновації в освіті вважаються процесом творення, запровадження та поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, педагогічних та управлінських технологій.

Ключові слова: інноваційні педагогічні технології, професійна підготовка, якісні освітні послуги, вища освіта, самостійна робота студентів, електронні засоби навчання, електронний підручник.

Annotation

The paper emphasis on innovative teaching techniques that should be used in the process of training future professionals, because it is a condition of providing quality educational services. The obvious is the fact that the development of higher education in Ukraine should be considered in the context of trends in world education systems, including European ones. The article aims to highlight new learning technologies and their implementation in teaching general subjects. The use of them in the performance of various forms of independent work is her priority. In the context of long-term reforms of education there is a transition to a qualitatively new state, as innovations in education are considered the process of creation, implementation and dissemination of educational practice new ideas, tools, pedagogical and management technologies.

Key words: innovative educational technology, training, quality educational services, higher education, independent study students, e-learning, electronic textbooks.

Размещено на Allbest.ru