Законодавче забезпечення міжнародної діяльності у сфері вищої освіти України

Размещено на http://allbest.ru

УДК 94(477):378:37.014.24

Законодавче забезпечення міжнародної діяльності у сфері вищої освіти України

Тетяна Антонюк

Законодавче забезпечення сфери вищої освіти на сучасному етапі є головною умовою успішного реформування і модернізації галузі. Міжнародне співробітництво та інтеграція у галузі освіти є важливою нормою Болонської співдружності освітян, оскільки реально сприяє підвищенню мобільності викладачів і студентів, самостійності студентів, рівня їх самоорганізації. Постійне вдосконалення і оновлення законодавчого забезпечення відповідно до загальновизнаних стандартів, забезпечить якість вітчизняної вищої освіти та її інтеграцію в світове освітнє середовище.

Помітний інтерес громадськості і науковців до цієї проблеми в сучасній Україні і за кордоном спостерігається з середини 90-х років ХХ століття, коли Україна стала членом Ради Європи і визначилася зі стратегією освітніх реформ.

Питання законодавчого забезпечення міжнародного співробітництва в галузі освіти досліджують такі вчені, як Т. Антонюк [1], В.Н. Гайкалова [3], М. Згуровський [10], О. Козієвська [13], В. Кремень [15], В. Луговий [17; 18; 19], та ін. Проблеми розвитку міжнародних зв'язків вітчизняних вищих навчальних закладів та процеси інтеграції української системи освіти в міжнародний освітній простір окреслені в нормативно-правових документах, що регламентують освітню галузь в Україні. На сьогодні зберігається потреба всебічного й об'єктивного висвітлення даної теми в історичній літературі.

Метою даного дослідження є акцентування уваги на необхідності вдосконалення законодавчого забезпечення міжнародного співробітництва українських ВНЗ як важливого фактора реформування та модернізації національної системи освіти, її успішної інтеграції до світового освітнього простору.

У розвитку міжнародних зв'язків, а отже і формуванні їх законодавчого забезпечення в новітній Україні, логічно виокремити три періоди:

1) 1991 - 1995 рр. - від проголошення незалежності України і до вступу її до Ради Європи;

2) 1995 - 2005 рр. - від вступу до Ради Європи до приєднання до Болонського процесу;

3) 2005 - 2014 рр. - від приєднання до Болонської декларації до сьогодення.

На кожному етапі відповідно формувалася нормативно-законодавча база для функціонування системи вищої освіти і забезпечення її стратегічної мети.

Серед складових структури законодавства про вищу освіту посилюється така важлива для сучасного етапу розвитку освітньої галузі компонента, як “міжнародна і зовнішньополітична діяльність”[10, с. 360], потреба законодавчого забезпечення якої є умовою успішної інтеграції до європейського і світового освітнього простору [13].

Підготовка законодавчого підґрунтя України до вступу до світового освітнього співтовариства розпочалася з проголошенням незалежності і значно активізувалася після вступу до Ради Європи у жовтні 1995 року. Курс на загальноєвропейський рівень розвитку проявив себе започаткуванням ряду прогресивних реформ [15, с. 91]. З 1991 по 1995 рік в Україні здійснювався перший етап освітянської реформи, яка спричинила помітні зміни у вищій школі [12, с. 107].

Здійснення реформ було спрямоване на адаптацію законодавства в галузі вищої освіти до законодавства Європейського Союзу, що уможливлювало активізацію партнерських зв'язків з закордонними вишами та міжнародними освітніми організаціями. За цей час напрацьована значна законодавчо-правова база для функціонування вищої школи і забезпечення процесів інтеграції національної системи освіти у світовий освітній простір. У травні 1991 р. ухвалено Закон Української РСР “Про освіту” та підготовлено проект державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття), затвердження якого сталося у березні 1996 р. і яка нині реалізується в основних своїх складових [22, с. 233 - 261]. Позитивні результати у подальшому розвитку освітньої сфери дало створення єдиного Міністерства освіти і науки, Академії педагогічних наук, певні кадрові зміни на рівні керівництва вишами, відкриття нових університетів [12, с. 107 - 108]. З прийняттям Верховною Радою України 17 січня 2002 року Закону України “Про вищу освіту” дано законодавче визначення понять “ліцензування”, “акредитація”, “ліцензований напрям”, “ліцензована спеціальність”, “акредитований напрям”, “акредитована спеціальність”, “акредитований навчальний заклад” тощо. 29 серпня 2003 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1380 “Про ліцензування освітніх послуг”. Постановою затверджено порядок ліцензування освітніх послуг та Положення про Державну акредитаційну комісію. Завершив формування нормативної бази щодо ліцензування освітніх послуг наказ Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2003 року № 847 “Про затвердження Ліцензійних умов надання освітніх послуг, Порядку здійснення контролю за дотриманням ліцензійних умов надання освітніх послуг, Положення про експертну комісію та порядок проведення ліцензійної експертизи та Типового положення про регіональну експертну раду з питань ліцензування та атестації навчальних закладів” [9, с. 3 - 5].

Другий етап освітянських змін започаткував Указ Президента України № 77/96 від 23. 01. 1996 року “Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів” [25], яким були передбачені не лише загальні напрями, а й конкретні кроки, засоби, шляхи їх реалізації. Не були визначені, на жаль, ресурси, зокрема фінансові. Розпочався перехід до підготовки фахівців за новими спеціальностями. В системі освіти з'явилися національні університети і перші технопарки.

На цьому етапі значно активізувалася і стала більш ефективною співпраця українських ВНЗ із зарубіжними партнерами. Цьому сприяли такі події: у 1995 році Україна стала членом Ради Європи; у 1997 році підписала Лісабонську конвенцію щодо визнання кваліфікацій у галузі вищої освіти; у 1999 році її було ратифіковано Верховною Радою. Україна отримала можливість розпочати двосторонні переговорні процеси щодо взаємовизнання документів про освіту з рядом зарубіжних країн [12, с. 108].

З 1995 по 2005 рр. були створені передумови для входження національної системи вищої професійної освіти в Болонський процес [26, с. 446]. Відбувалося подальше удосконалення базового законодавства про освіту: ухвалений Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР “Про освіту”, який за своєю суттю, змістом і напрямами став фактично новою редакцією Закону “Про освіту”. Ядром законодавчої бази вищої освіти в Україні стала Конституція України (1996 р.)[14] і Закон України “Про вищу освіту” (редакція 2002 р.) [7, с. 7 - 35]. Спробою системного осмислення ролі вищої освіти в майбутньому українського суспільства стала також підготовка проекту Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті, затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 року N 347/2002 [21]. Затвердження стратегічного плану дій - Національної доктрини розвитку освіти, започаткувало формування відповідної нормативно-правової бази, спрямованої на її реалізацію [4].

Ще більш дієвим каталізатором розвитку міжнародних зв'язків і співробітництва в сфері вищої освіти стала Болонська декларація, яка була підписана 19 червня 1999 року з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти, а також активізації європейської системи вищої освіти у світовому масштабі [5, с. 67 - 70].

Приєднання України до Болонського процесу у 2005 році, посилило необхідність законодавчих змін та подолання кризового стану законодавства у сферах науки та освіти.

З цього моменту розпочався новий етап у розвитку міжнародних зв'язків та співробітництва українських і зарубіжних вишів. Основні зобов'язання України було відображено у Наказі “Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року” № 612 від 13 липня 2007 року [20]. План визначив низку завдань за багатьма напрямами діяльності [16, с. 155]. Кроком до активізації міжнародного співробітництва та інтеграції системи вищої освіти до європейського і міжнародного освітнього простору стало створення інноваційної інфраструктури університетів України. Закон України “Про наукові парки [8] як основні елементи інноваційної інфраструктури, що забезпечують виробниче впровадження наукомістких розробок, високих технологій вищих навчальних закладів та створення конкурентоспроможної продукції [30].

Великим реформаторським кроком і основою для забезпечення якісної освіти стало розроблення і затвердження Національної рамки кваліфікацій (НРК). НРК є найголовнішим інструментом осучаснення вищої школи в Україні [24, с. 103 - 111].

Постанову про її затвердження схвалив Кабінет Міністрів України 23 листопада 2011 року. НРК має стати основою для розроблення і модернізації цілої низки документів, які визначатимуть розвиток і якість української освіти відповідно до європейських стандартів [23].

Законодавче забезпечення міжнародної діяльності системи вищої освіти знаходиться в процесі постійного вдосконалення та оновлення [28, с. 565]. Важливим завданням, невирішеним до цього часу, залишається розробка і прийняття нового Закону України “Про вищу освіту”. Чинний Закон України “Про вищу освіту”, прийнятий у 2002 році до приєднання України до Болонського процесу, не відповідає вимогам сьогодення. Виникла гостра потреба привести нормативну базу у відповідність до сьогоднішніх реалій. Представники МОН, освітяни-практики, залучені ними експерти розробили декілька варіантів проекту Закону “Про вищу освіту”[6; 17; 11]. Проект Закону України “Про вищу освіту” (№ 1187-2), підготовлений робочою групою під керівництвом М. Згуровського, ухвалений у першому читанні у квітні 2014 року Верховною Радою України.

На даний час освітянська громадськість обговорює проект Положення про кваліфікації (ступені) вищої освіти[2]. Положення визначає загальні вимоги до змісту, обсягу та рівня вищої освіти відповідно до кваліфікаційних рівнів НРК та встановлює вимоги до результатів навчання, яких має досягнути особа для здобуття кваліфікацій вищої освіти.

Отже, у системі вищої освіти України успішно здійснено низку важливих практичних кроків з реалізації вимог Болонського процесу, що відкрило можливості для безпосередніх міжнародних контактів і реальної співпраці. Проте зберігається необхідність продовжувати працювати над вдосконаленням законодавчого забезпечення системи вищої освіти, домагатися цілковитої гармонізації нормативних актів з європейськими стандартами.

Станом на сьогодні, у загальному плані міжнародні зв'язки є недостатніми, вони мають обмежений і непаритетний характер через відсутність повного законодавчого забезпечення сфери вищої освіти, недостатнє володіння іноземними мовами, брак інформації про міжнародні організації та можливості співпраці, вузький доступ до сучасних комунікаційних систем, фактичну непріоритетність міжнародних зв'язків через важкі матеріальні умови. Документ “Проблеми нормативно-правового забезпечення розвитку міжнародного співробітництва в сфері вищої освіти” 27] за підсумками Парламентських слухань у грудні 2013 року відправлено на доопрацювання. університет освіта україна болонський

Бібліографія

1. Антонюк Т. Д. Законодавче забезпечення міжнародної діяльності ВНЗ як фактор міжнародної конкурентоспроможності освітньої системи України / Т. Д. Антонюк // Наукові записки: [збірник наукових статей]/М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова; укл. Л. Л.Макаренко. - К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2012. - Випуск CVI (106). - C. 204 - 214.

2. Бахрушин В., Горбань О. Про деякі аспекти проекту Положення про кваліфікації (ступені) вищої освіти / В.Бахрушин., О. Горбань// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://education-ua.org/ua/articles/69-pro-deyaki- aspekti-proektu-polozhennya-pro-kvalifikatsiji- stupeni-vishchoji-osviti

3. Гайкалова Наталія. Правове регулювання європейського освітнього простору/ Наталія Гайкалова //Освіта на Луганщині. - № 1 (34). - 2011. - С. 12 - 15.

4. Державна політика в галузі освіти України:уроки та перспективи розвитку [Електронний ресурс]. - Режимдоступу :ttp://kno.rada.gov.ua/komosviti/con trol/uk/publish/article?art_id= 53486&cat_id=46939

5. Журавський В. С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / В.С. Журавський, М. З. Згуровський - К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка”, 2003. - 200 c.

6. Забезпечення реальної європейської інтеграції вітчизняної вищої школи в новій якості // Педагогічна газета. - № 5 (190). - травень. - 2010.

7. Закон України “Про вищу освіту”// Вища освіта. Нормативно -правові акти про організацію освіти у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації: У 2 кн./Укладачі М. І. Панов, Ю. П. Битяк, Г. С. Гончарова та ін.; За ред. проф. М. І. Панова. - Х.: Право, 2006. - 688 c.

8. Закон України “Про наукові парки” від 25. 06. 2009 № 1563-V1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1563-17

9. Законодавство, організація та проведення ліцензування і акредитації/ Упоряд. О. В. Ситяшенко. - К.: Задруга, 204. - 151 с.

10. Згуровський М. Болонський процес: головні принципи та шляхи структурного реформування вищої освіти України / М. Згуровський. - К.: НТУУ “КПІ”, 2006. - 544 c.

11. Іванов Сергій. Виняток без правил / Сергій Іванов // Освіта України. - № 45. - 11 листопада 2013 року.

12. Калюжна Т. Основні напрями розвитку вищої освіти України у ХХІ столітті / Т. Калюжна / Вища освіта України - Додаток 4 - 2006. - Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. - 246 c.- С. 106 - 114.

13. Козієвська О. І. Законодавче і нормативно - правове забезпечення вищої та післядипломної освіти в Україні / О. І. Козієвська // [Еле ктронний ресурс]. - Режим досту пу: http ://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/u k/publish/article?art id=53703&cat id=46939

14. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.

15. Кремень Василь. Обговорення завершено. Огляд починаємо. А процес - триває / Василь Кремень //Болонський процес в дії: Матеріали “Круглого столу”, проведеного Інститутом вищої освіти АПН України та редакцією тижневика “Освіта” (травень 2004 р. - лютий 2005 р.) / За ред. О.С.Коноваленко; Б. І. Корольова. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. - 98 c. - С.87 - 93.

16. Кринська Н. В. Розробка системи оцінювання рівня володіння англійською мовою у вищих навчальних закладах як передумова запровадження європейських стандартів вищої освіти в Україні / Н. В. Кринська // Вища освіта України Додаток 4, том ІІ (20), - 2010 р. - Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. - 616 c. -С. 154 - 158.

17. Луговий Володимир: автономія має розглядатись у парі з відповідальністю / Володимир Луговий // Освіта України. - № 6 . - 6 лютого 2012 року.

18. Луговий В. І. Це кваліфікаційна конституція нації [Текст]/ В. І. Луговий, Б. І. Корольов //Освіта: Всеукраїнський громадсько -політичний тижневик. - № 1 - 2. - січ. 2012 - C. 12 - 13.

19. Луговий В. І., Слюсаренко О. М., Таланова Ж. В. Національна рамка кваліфікацій як інструмент інтеграції до європейського простору вищої освіти / В. І. Луговий, О. М. Слюсаренко, Ж. В. Таланова // Вища освіта України № 1 (додаток 1) - 2012 р. Тематичний випуск “Інтеграція вищої школи України до європейського та світового освітнього простору”. - Київ, 2012 - С. 6 - 12.

20. Наказ “Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року” № 612 від 13 липня 2007 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://elib.crimea.edu/zakon/min612.pdf

21. Національна доктрина розвитку освіти. -[Електронний ресурс]: Режим доступу: zakon2.rada.gov.ua/laws/show/347/2002

22. Освіта в України: зб. законодав. і нормат. актів: (відповідає офіційному текстові)/ Упоряд. Ю. В. Паливода. - К.: Паливода А. В., 2009. - 312 с.

23. Освіта України. - № 1 - 2. - 10 січня 2012 року.

24. Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Пост. Каб. Мін. України від 23 лист. 2011 р. № 1341 // Вища школа. - 2012. - № 3 - С. 103 - 111.

25. Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/17143/

26. Радченко О. Державне регулювання розвитку приватного сектора системи освіти України: сучасний стан дослідження проблеми / О.Радченко // Вісн. НАДУ.- 2006.- № 2. - С. 445 - 454.

27. Рекомендації погоджено // Освіта України. - № 51 (1370). - 23 грудня 2013 року.

28. Сватюк О. Р.. Концепція управління стандартами у галузі вищої освіти та їх законодавчо-нормативний супровід / О.Р. Сватюк, Н. І. Якубик, Ю. В. Марчук // Вища освіта України Додаток 4, том ІІ (20), - 2010 р. - Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. - С. 563 - 568.

29. Сидорчук Марина. Звірили годинники адже попереду - Наукові парки / Марина Сидорчук // Освіта. - №43 (5582). - 2 - 9 жовтня 2013 року. Стратегія розвитку освіти // Освіта України. - № 26 (1345). - 1 липня 2013 року. http://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/36037/

Анотація

УДК 94(477):378:37.014.24

Законодавче забезпечення міжнародної діяльності у сфері вищої освіти України. Тетяна Антонюк

Розглядається проблема законодавчого забезпечення міжнародного співробітництва в галузі вищої освіти, акцентується увага на необхідності його вдосконалення як важливої умови активізації інтеграційних процесів у сфері вищої освіти України.

Ключові слова: вища освіта, законодавче забезпечення, міжнародне співробітництво, інтеграція, Болонський процес, світовий освітній простір, академічна мобільність, конкурентоздатність.

Annotation

In the article the problem of legislative providing of International cooperation In the field of higher education is examined and attention is accented on the necessity of its perfection as an important condition of integration processes activation in the field of higher education of Ukraine.

Key words: higher education, legislative providing, international cooperation, integration, Boulogne process, world educational space, academic mobility, competitiveness.

Размещено на Allbest.ru