Організація експериментальної роботи в навчальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація експериментальної роботи в навчальному закладі

Експеримент є головним методом збирання інформації в науці. Його проведення пов'язане з пошуком причинно - наслідкових зв'язків досліджуваних явищ дійсності. Цей метод є розвитком методу спостереження та логічного аналізу. Здійснення експерименту завжди супроводжується активним впливом на об'єкт, що веде до його переструктурування, тому планувати експеримент можна тільки тоді, коли є певність, що цей вплив ні в якому разі не ущемлятиме інтереси учасників експерименту. «Експеримент дає можливість, - пише Г.Г. Ващенко, - робити спостереження в такій кількості й протягом такого часу, як це потрібно для досконалого вивчення явища….В експерименті є змога розкласти явище на його складові елементи і вивчати кожен з них зокрема» [3, с. 123]. На актуальність здійснення експериментальних досліджень у своїх працях указують: С.А. Болсун, Л.М. Ващенко, О.Е. Жосан, Л.П. Макарова, П.Г. Шемет [1-7].

Проте це питання в практичній своїй площині потребує додаткового розгляду. Метою нашої статті є аналіз теоретико - методологічних засад, нормативної бази організації експериментальної роботи в школі, а також опис досвіду Каховського НВК «Гімназія - спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов».

Педагогічний експеримент - своєрідний навчальний процес, організований так, щоб можна було спостерігати педагогічні явища в контрольованих умовах. Основними ознаками педагогічного експерименту, які одночасно становлять і його сутність, є:

- внесення в навчальний процес певних змін відповідно до плану й гіпотези дослідження;

- створення умов, у яких можна найбільш яскраво бачити зв'язки між різними сторонами навчального процесу;

- облік результатів навчального процесу й формулювання остаточних висновків [5].

Педагогічний експеримент, на відміну від інших методів, створює умови для:

1) перевірки ефективності запроваджень у навчально - виховний процес;

2) порівняння ролі та впливу на педагогічний процес різних факторів;

3) вибору оптимальних факторів для організації певних ситуацій навчання та виховання;

4) виявлення умов реалізації певних педагогічних задач;

5) виявлення специфіки та закономірностей перебігу педагогічного процесу в конкретних, у тому числі й заданих, умовах [5].

Експериментальна робота в навчальних закладах повинна передбачати щонайменше:

- чітку фіксацію стартових умов;

- точне та зрозуміле формулювання гіпотез й очікуваних результатів;

- фіксування незалежних змінних, тобто того, що спеціально впроваджується в експериментальну ситуацію;

- фіксування умов експерименту;

- виявлення реальних результатів та їх відповідності гіпотезі [6].

Як правило, розрізняють такі види педагогічного експерименту:

1. Констатувальний - полягає в тому, що дослідник експериментальним шляхом установлює лише стан педагогічної системи, що вивчається: констатує наявність зв'язків, залежностей між явищами, визначає вихідні дані для подальшого дослідження.

2. Формувальний - супроводжується застосуванням спеціально розробленої системи заходів, спрямованих на формування в учнів певних якостей, на покращення результатів їх навчання, виховання, трудової діяльності тощо.

3. Контрольний - визначає рівень знань, умінь та навичок за матеріалами формувального експерименту.

Міністерством освіти і науки України визначено такі рівні педагогічного експерименту: всеукраїнський; регіональний; рівень вищого навчального закладу, закладу післядипломної освіти.

Експериментальним загальноосвітнім навчальним закладом є загальноосвітній навчальний заклад, у якому проводиться експеримент із перевірки результативності та можливості застосування освітніх інновацій. Даному закладу надається статус експериментального всеукраїнського або регіонального рівня.

Статус експериментального всеукраїнського рівня надається загальноосвітньому навчальному закладу, на базі якого проводитиметься експеримент із перевірки результативності та можливості застосування: освітніх, дидактичних, виховних систем; державних стандартів загальної середньої освіти, інваріантної складової змісту загальної середньої освіти.

Статус експериментального регіонального рівня надається загальноосвітньому навчальному закладу, на базі якого проводитиметься експеримент із перевірки результативності та можливості застосування: варіативної складової змісту загальної середньої освіти; систем організації навчально-виховного процесу, методів навчання та виховання в загальноосвітньому навчальному закладі; систем внутрішньошкільного управління або їх компонентів. Статус експериментального не змінює підпорядкування, тип, форму власності даного закладу.

Експериментальний загальноосвітній навчальний заклад у своїй діяльності керується Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Положенням про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, Положенням про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад та власним статутом.

Згідно з наказом про проведення експерименту відповідний орган управління освітою надає експериментальному загальноосвітньому навчальному закладу та органу управління освітою, засновникам, яким цей заклад безпосередньо підпорядкований, право вносити передбачені програмою дослідно-експериментальної роботи зміни в зміст освіти (працювати за експериментальним навчальним планом, застосовувати в навчально-виховному процесі експериментальні навчальні програми, книги), методи, форми організації навчання та виховання, організацію навчально-виховного процесу, режим роботи, систему внутрішньошкільного управління, штатний розпис (право вводити додаткові штатні одиниці), форми комплектування, підготовки та перепідготовки кадрів, оплати їх праці з наданням права встановлювати доплати до посадових окладів працівникам експериментального загальноосвітнього навчального закладу, які виконують дослідно-експериментальну роботу.

Під час підготовки до планування експерименту слід обов'язково враховувати умови конкретного закладу (зовнішні та внутрішні). Творче використання в здійсненні планування експериментальної діяльності в закладі вимог нормативних документів та методичних рекомендацій допоможе створити необхідну базу для піднесення рівня навчально-виховного процесу та сприятиме успішному й результативному виконанню завдань, що постають сьогодні перед освітою.

Експериментальний загальноосвітній навчальний заклад повинен здійснювати дослідно-експериментальну роботу відповідно до наказу про проведення експерименту на його базі, вносити передбачені програмою дослідно-експериментальної роботи зміни до своєї діяльності, як правило, на початку навчального року, звітувати про хід і результати дослідно - експериментальної роботи перед органом управління освітою, що видав наказ про проведення експерименту на його базі, та органом управління освітою, засновниками, яким даний заклад безпосередньо підпорядкований, у встановлені ними терміни.

Для початку педагогічного експерименту потрібна інноваційна ініціатива. З ініціативою може виступити фізична або юридична особа, що виявляє намір удосконалити або оновити освітню практику, експериментально перевірити продуктивність і можливість застосування нових ідей та підходів у системі освіти.

Інноваційна ініціатива має виявлятися шляхом складання заявки на проведення експерименту. Заявка містить:

- інформацію про її автора (авторів), про наукового керівника експерименту (адреса, телефон, місце роботи, посада, кваліфікаційна категорія, педагогічне, учене звання, науковий ступінь);

- формулювання теми дослідно-експериментальної роботи;

- визначення мети й завдань, гіпотези дослідно-експериментальної роботи;

- опис інновації;

- установлення термінів та етапів проведення експерименту;

- визначення бази проведення експерименту (перелік дошкільних закладів освіти, навчальних закладів);

- опис наявного й потрібного забезпечення експерименту (організаційного, науково-методичного, дидактичного, кадрового, матеріально-технічного, фінансового), його кошторис;

- пропозиції щодо змісту й термінів здійснення контролю за ходом експерименту.

Підготовка програми експерименту передбачає:

- окреслення мети та завдань експерименту;

- визначення місця, часу проведення експерименту та його обсягу;

- характеристику вибірки та задіяних в експерименті груп;

- опис використовуваних для проведення експерименту матеріалів;

- опис методики проведення експерименту;

- характеристику додаткових змінних, що впливають на результати експерименту;

- опис методики фіксування, обробки та інтерпретації результатів експериментального дослідження.

Каховська гімназія (нині - Каховський навчально-виховний комплекс «Гімназія - спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов») була заснована у 2000 році, як заклад, покликаний плекати інтелектуальну еліту нашої держави, розвивати обдарування молодого покоління, творити сучасну, громадсько-активну, високоморальну особистість. Сьогодні тут навчається 318 учнів (це 5 прогімназичних класів, 7 основної та 2 старшої школи), працює 32 педагоги, серед яких 40% мають вищу категорію, четверта частина - педагогічні звання. Серед них є переможці обласних та лауреати всеукраїнських конкурсів «Вчитель року», учасники всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференцій, переможці різноманітних конкурсів фахових видань і т. ін. Учні гімназії - учасники міжнародних програм і проектів, переможці олімпіад, конкурсів МАН, різноманітних творчих робіт обласного й всеукраїнського рівнів. Результати ЗНО випускників гімназії багато років поспіль є одними із кращих серед гімназій Херсонщини, а вступ у ВНЗ за всі роки існування закладу складає 100%. Керівники гімназії були учасниками міжнародних програм з обміну досвідом у галузі освіти (США, Польща). Сам заклад атестований із відзнакою, двічі переможець обласного конкурсу «Школа Херсонщини», внесений до банку інноваційних шкіл України.

Розвиваючись крок за кроком, оцінюючи свої здобутки, колектив закладу відчув, що прагне більшого. Тому експеримент, який реалізовувала протягом 2010-2013 років Каховська гімназія, був абсолютно логічним етапом в еволюції закладу. Колектив прагнув не просто систематизувати свій перспективний досвід, а й забезпечити індивідуальний стиль свого подальшого розвитку, і тим самим гарантовано мати успіх на освітньому ринку нашого міста й регіону в цілому. І головне, що підштовхнуло до цього, це розуміння того, що необхідно на практиці, а не папері, забезпечити ту особистісну орієнтацію освітнього процесу, про яку йдеться вже багато років в усіх державних документах. Не потребує доказів, що традиційна педагогічна система (уроки в класах по 30-35 учнів, орієнтовані на «середнячка») не здатна вирішити це глобальне освітнє завдання, і той індивідуальний розвиток, про який освітяни «звітують» багато років, є лише декларацією, і не забезпечується належною мірою в умовах масового навчання.

Розуміючи, що особистісно-зорієнтований навчально-виховний процес - це в першу чергу індивідуальна траєкторія розвитку кожної дитини, педагогічний колектив Каховської гімназії намагається реально створити такі умови для всіх своїх учнів (із різними характерами, здібностями, типом мислення, темпом і стилем навчання тощо). Починати будувати будь - яку «велику споруду» треба з фундаменту, тобто із прогімназії. Тож у 2009 році адміністрація закладу самостійно звернулася до Інституту педагогіки Національної академії наук України (в особі кандидата педагогічних наук А.Д. Цимбалару) із проханням підтримати педагогічний колектив у проведенні дослідно - експериментальної роботи за темою «Проектування освітнього простору в прогімназії як організаційно-педагогічна умова інноваційного розвитку Каховської гімназії», актуальність якої була зумовлена факторами, що впливають на трансформаційні процеси в системі освіти й викликають потребу в експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу. На основі укладеної угоди про співпрацю між Інститутом педагогіки й Каховською гімназією у 2010 році рішенням ученої ради заклад було визначено експериментальною школою Інституту.

За мету дослідження колектив визначив розробку й експериментальну перевірку моделі інноваційного освітнього простору в прогімназії як однієї з організаційно-педагогічних умов ефективності інноваційного розвитку Каховської гімназії, об'єкт дослідження - створення організаційно-педагогічних умов інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу, а предмет - проектування інноваційного освітнього простору в прогімназії.

Програма дослідно-експериментальної роботи в Каховській гімназії обговорювалася та затверджувалася на засіданні науково-методичної ради й направлялася на проведення незалежної зовнішньої експертизи. Експертиза програми педагогічного експерименту передбачала оцінку за такими параметрами:

1. Обґрунтованість вибору теми (грамотність, актуальність, практична значимість, посильність, доступність, наявність необхідних ресурсів тощо).

2. Зрілість і наукова обґрунтованість ідей експерименту, його концептуальної основи, її відповідність загальній системі цінностей школи.

3. Наявність і виваженість рішення про склад учасників роботи, розподіл обов'язків між ними, керівництво експериментом.

4. Доцільність і обґрунтованість вибору бази експерименту, достатність експериментальних об'єктів.

5. Наявність та зрозумілість (чіткість) мети, гіпотези, задач, очікуваних результатів експериментальної роботи й критеріїв їх оцінки.

6. Обґрунтованість критеріїв і послідовності етапів роботи.

7. Наявність обґрунтування методів дослідження й засобів досягнення мети, необхідність та достатність методів і методик, їх взаємодоповнюваність.

8. Продуманість ресурсного забезпечення роботи (програмного, методичного, матеріального, фінансового, нормативного, консультативного, управлінського).

9. Повнота відображення в програмі логіки експерименту:

- назва етапів, терміни їх початку та завершення;

- зміст роботи, процедури, методики;

- хто організовує, проводить дослідження, бере в ньому участь;

- необхідне забезпечення;

- очікувані результати, критерії й показники їх оцінки;

- способи контролю та фіксації результатів;

- відмітка про виконання.

10. Наявність та обґрунтованість прогнозу можливих негативних наслідків експерименту, пропозиції із профілактики, компенсації та подолання цих наслідків.

Наявність та обґрунтованість рішення про форми подання результатів роботи.

11. Наявність та обґрунтованість варіантів перспектив подальшого розвитку експерименту [6].

Отже, до експериментальної роботи було залучено 11 педагогічних працівників прогімназії, представників відділу освіти Каховської міської ради (начальник) і міського методичного кабінету відділу освіти Каховської міської ради (завідувач). Завдання дослідження реалізовувались у ході підготовки й проведення таких заходів як Конференція колективу гімназії, робочі наради, круглі столи, співбесіди, засідання науково - методичної ради з експериментальної роботи, опитування, спостереження, анкетування, моделювання, якісний і кількісний аналіз експериментальних даних тощо.

Згідно із програмою дослідно-експериментальної роботи було реалізовано п'ять етапів.

На підготовчому етапі (вересень - листопад 2010 р.) вирішувались наступні завдання:

- визначення та наукове обґрунтування теми, мети та завдань дослідно-експериментальної роботи;

- налагодження спільної діяльності з науковими установами, за допомогою яких здійснюватиметься апробація і впровадження експериментальної моделі;

- створення науково-методичної ради експериментальної роботи;

- складання програми й плану експериментальної роботи;

- підготовка педагогічного колективу до проектування та впровадження експериментальної моделі освітнього простору в прогімназії;

- розроблення діагностичного комплексу та проведення оцінювання стану функціонування гімназії;

- підбиття підсумків підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи.

Для вивчення питання «Інноваційний розвиток загальноосвітній навчальних закладів у вітчизняній теорії та практиці» було проведено круглий стіл «Авторські школи України»; учителі гімназії ознайомились з досвідом шкіл-учасниць Державної цільової соціальної програми «Школа майбутнього» за матеріалами міжнародної науково-практичній конференції «Моделі інноваційного розвитку 12-річної школи», підготовленої лабораторією педагогічних інновацій Інституту педагогіки НАПН України, а також матеріалами фахових видань, інтернет - ресурсів, де висвітлено зміст інноваційних освітніх моделей шкіл України та Росії.

Тема «Теоретичні засади інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу» була реалізована через проведення серії семінарів-практикумів за розробками А.Д. Цим - балару («Освітній простір у школі як об'єкт педагогічного моделювання», «Аналіз моделей освітнього простору, що утворюється в межах певних інноваційних освітніх технологій», «Структура й етапи діяльності вчителя з розробки моделі інноваційного освітнього простору», «Оцінювання ефективності педагогічного моделювання інноваційного освітнього простору в школі та його результатів»). Учителі й вихователі в груповій та індивідуальній формах вивчали питання «Освітній простір у школі як об'єкт проектування її інноваційного розвитку», «Педагогічне моделювання освітнього простору в педагогічній теорії і практиці» (за матеріалами, наданими науковим керівником, інтернет-ресурсів, методичної літератури). Усе це допомогло подолати колективу прогалини в підготовці до проектування освітнього простору в загальноосвітньому навчальному закладі, що підтвердилося результатами діагностики (за інструментарієм А.Д. Цимбалару) стану готовності вчителів гімназії до проектування означеного об'єкта. Таким чином, було експериментально підтверджено функціональну придатність Програми підготовки педагогів до проектування освітнього простору в школі в системі внутрішньошкільної методичної роботи.

ІІ етап - констатувальний (листопад 2010 р. - січень 2011 р.) передбачав наступні завдання:

- моніторинг стану, перспектив та умов інноваційного розвитку Каховської гімназії;

- визначення критеріїв та розроблення методики оцінювання стану функціонування прогімназії Каховської гімназії з метою визначення проблемного поля щодо проектування інноваційного освітнього простору школярів прогімназії;

- експериментальна перевірка стану функціонування прогімназії Каховської гімназії й виявлення проблемного поля щодо проектування інноваційного освітнього простору в прогімназії Каховської гімназії;

Для реалізації поставлених завдань було здійснено:

- адаптацію до умов закладу комплексу діагностувальних матеріалів, розроблених науковим керівником, для аналізу стану, перспектив і умов інноваційного розвитку Каховської гімназії;

- проаналізовано систему оцінювання діяльності навчального закладу в період атестації й обрано її як таку, критерії та інструментарій якої в змозі забезпечити аналіз стану функціонування прогімназії;

- вивчено фахову літературу з питань психолого-педа - гогічного оцінювання учнівського колективу й сформовано комплекс діагностик із визначення таких характеристик учнів: рівень пізнавального інтересу школярів, рівень мотивації до навчання, рівень адаптивності учня в освітньому середовищі, оцінка вихованості учнів прогімназії;

- проведено оцінювання стану функціонування гімназії, за результатами якого виявлені напрями розгортання експериментальної моделі.

На ІІІ етапі - констатувальному (січень 2011 р. - серпень

р.) було здійснено:

- адаптацію до умов закладу базової і варіативної (для спеціалізованих шкіл) моделей освітнього простору в школі І ступеня, розроблених науковим керівником, і побудову субмоделі освітнього простору молодших школярів Каховської гімназії - полілогічний простір молодших школярів на уроках гуманітарного циклу;

- відібрано інструментарій виявлення індивідуальних особливостей навчальної діяльності молодших школярів і проведено їх діагностику;

- проаналізовано підходи до оцінювання педагогічних моделей, визначено критерії й розроблено методику оцінювання експериментальної моделі (субмоделі) освітнього простору в Каховській прогімназії;

- зроблено прогностичний аналіз експериментальної моделі інноваційного освітнього простору в прогімназії Каховської гімназії на основі результатів її оцінювання за визначеною методикою (експертиза, самооцінювання (внутрішнє оцінювання педагогічним колективом гімназії, батьками) і зовнішнє оцінювання (педагогами інших шкіл);

- вивчено фахову літературу з питань побудови програм впровадження педагогічних інновацій та розроблено програму впровадження експериментальної моделі інноваційного освітнього простору Каховської гімназії, окремим етапом якої є пілотування.

IV етап - узагальнювальний (серпень 2012 р. - січень 2013 р.) передбачав наступні завдання:

- перевірка ефективності експериментальної моделі інноваційного освітнього простору молодших школярів Каховської гімназії;

- корекція експериментальної моделі інноваційного освітнього простору школярів у прогімназії;

- аналіз і порівняння результатів дослідно-експериментальної роботи;

- апробація експериментальної моделі інноваційного освітнього простору в прогімназії Каховської гімназії через публікації, проведення науково-практичного семінару;

- аналіз результатів оцінювання та апробації експериментальної моделі інноваційного освітнього простору в прогімназії.

На V етапі - рефлексивному (січень 20І3 р. - вересень 2013 р.) було здійснено:

- підготовку аналітичного звіту за результатами експериментальної роботи;

- підготовку виступів, слайдових презентацій, публікацій за результатами експериментальної роботи;

- участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції, підготовленої лабораторією педагогічних інновацій Інституту педагогіки НАПН України;

- проведення й участь у семінарах із метою оприлюднення результатів експериментальної роботи тощо.

Про належний рівень відповідності звітних матеріалів вимогам до організації та проведення дослідно-експериментальної роботи свідчать експертні висновки доктора педагогічних наук, професора, директора Інституту педагогіки НАПН України О.М. Топузова. Розроблена в ході експериментальної роботи модель освітнього простору школяра, як методика, може бути запроваджена в будь-якій початковій школі й використана за основу при побудові субмоделей спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов.

За результатами вищеописаної роботи була підготовлена низка матеріалів (статті, виступи, доповіді, слайдові презентації), що була оприлюднена на Всеукраїнській науково-практичній конференції, підготовленій лабораторією педагогічних інновацій Інституту педагогіки НАПН України (завідувач лабораторії Д.О. Пузіков), на сайті Інституту педагогіки НАПН України, обласному конкурсі відеоматеріалів «Педагогічний досвід освітян Таврії», семінарах, проведених на базі Каховської гімназії за темами «Управління інноваційним розвитком загальноосвітнього навчального закладу», «Проектування професійного педагогічного середовища гімназії як складова освітньої реформи», «Педагогічний простір, що стимулює зовнішню і внутрішню мобільність усіх учасників навчально-виховного процесу», а також у виступах учителів початкових класів на заходах, які проводились іншими закладами й установами.

Отже, як бачимо, завдячуючи експерименту, Каховська гімназія отримала неоціненний досвід у сфері експериментальної роботи, трансформації НВП, його радикальних перетворень; професійного зростання педагогів; цілісного діагностичного комплексу для оцінки освітнього простору закладу й особистості учня, який педагоги закладу використовують після закінчення експерименту; інтегративного підходу в освіті та методичних рекомендацій, розроблених творчою групою разом із науковим керівником щодо його забезпечення; нових підходів до організації НВП, оцінювання рівня досягнень учнів; виявлення надійного способу вирішення проблем наступності між початковою і середньою ланкою; відкритості педагогічної системи гімназії - умови її соціалізуючої спрямованості; інноваційного характеру розвитку прогімназії і закладу в цілому.

Література

школа експериментальний педагогіка освітній

1. Болсун С.А. Актуальність інноваційних підходів у сучасній школі // Методичний вісник Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. - 2001. - №34. - С. 119-123.

2. Ващенко Г.Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. - К.: Всеукраїнське Педагогічне Товариство ім. Г. Ващенка, 1997. - 410 с.

3. Жосан О.Е. Інноваційна діяльність гімназії. З досвіду роботи гімназії №9 Кіровоградської міської ради: Методичний посібник. - Кіровоград: Вид-во КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2007. - 64 с.

4. Жосан О.Е. Педагогічний експеримент // Навчально - методичний посібник Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. - 2008. - №60. - C. 10 - 30

5. Макарова Л.П. Організація експериментальної роботи в навчальному закладі. - Волгоград: Учитель, 2008. - С. 5 - 27

6. Шемет П.Г. Педагогічні інновації як умова розвитку освіти регіону. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //ipe.poltava.ua/.

Размещено на Allbest.ru