Структурно-функціональний аналіз системи професійних умінь студентів в курсі загальної хімічної технології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структурно-функціональний аналіз системи професійних умінь студентів в курсі загальної хімічної технології

Лазарєва Т.А.

Анотація

Лазарєва Т.А.

Структурно-функціональний аналіз системи професійних умінь студентів в курсі загальної хімічної технології

В статті висвітлені основні проблеми підготовки студентів в курсі загальної хімічної технології. Проведений структурно-функціональний аналіз та виявлені головні рівні системи професійних умінь. Встановлено, що розробка професійних умінь повинна базуватися на системі професійно-орієнтованих задач.

Аннотация

студент хімічний технологія навчальний

Лазарева Т.А.

Структурно-функциональный анализ профессиональных умений студентов в курсе общей химической технологии

В статье рассмотрены основные проблемы подготовки студентов в курсе общей химической технологии. Проведен структурно-функциональный анализ и выявлены главные уровни системы профессиональных умений. Установлено, что разработка профессиональных умений должна опираться на систему профессионально-ориентированных задач.

Annotation

T.A. Lazareva

Structural and Functional Analysis of Students' Professional Abilities in Course of General Chemical Technology

The main problems of students' training in the course of general chemical technology are considered in the paper. The structural and functional analysis of professional abilities is carried out. The fact that the development of professional abilities should be based on a system of professionally oriented tasks, is established.

Постановка проблеми. На сучасному етапі соціально-економічних змін загострилась проблема підготовки висококваліфікованих спеціалістів, рішення якої бачиться в оновленні змісту професійної освіти. В системі професійної освіти необхідно розв'язати ряд протиріч між:

- розвитком науки, техніки та мірою готовності випускників вищих навчальних закладів до продуктивного рішення виробничих задач на рівні світових стандартів;

- збільшенням обсягів наукової інформації та обмеженою кількістю годин, відведених на їх засвоєння.

Сьогодні проблема підготовки спеціалістів особливо актуальна в галузі хіміко-фармацевтичної промисловості, яка дуже швидко розвивається.

Аналіз останніх досліджень з визначеної проблеми. Курс загальної хімічної технології, який викладається у вищих навчальних закладах, є базовою дисципліною при підготовці спеціалістів з цієї галузі промисловості. Програма курсу складається з теоретичної частини, де студент вивчає структуру і функції хіміко-технологічних систем, та практичної частини, де відбувається формування професійно важливих знань, умінь, навичок. Теоретична частина досить повно розроблена і представлена в працях [3-5]. Практична частина в умовах зростання обсягів науково-технічної інформації та підвищення вимог до якісної підготовки спеціалістів потребує детальної розробки.

Постановка завдання. Метою роботи є виявлення і формування у студентів тих професійно важливих умінь та знань курсу загальної хімічної технології, які визначають модель майбутнього спеціаліста.

На підставі кваліфікаційної характеристики спеціаліста проведено структурно-функціональний аналіз професійних умінь, які необхідно сформувати у студентів в курсі загальної хімічної технології. Це дозволило виявити наступний перелік функцій, яким повинен оволодіти спеціаліст:

1) проводити розрахунок хімічних реакцій;

2) проводити розрахунок хімічних процесів;

3) проводити розрахунок хімічних реакторів;

4) здійснювати ідентифікацію параметрів об'єктів і процесів;

5) розробляти хіміко-технологічні системи;

6) розробляти методи захисту навколишнього середовища.

Наведений перелік умінь можна визначити як перелік умінь першого рівня (рис.1). Уміння першого рівня являють собою комплексні цілі навчання зі спеціальності [2]. Кожне уміння першого рівня ієрархічно організовано і складається з великої кількості умінь другого, третього та інших рівній. Система умінь являє собою складну структуру (рис. 2), в формуванні якої бере участь не тільки курс загальної хімічної технології, але й інші фундаментальні та прикладні дисципліни: вища математика, фізика, загальна та фізична хімія, комп'ютерні технології в галузі та інші.

Уміння проводити розрахунок хімічних реакцій спирається на уміння другого рівня:

1) розроблення математичних моделей хімічних реакцій;

2) проведення аналізу кінетичних моделей хімічних реакцій.

В свою чергу розробка математичних моделей хімічних реакцій включає уміння третього рівня:

1) визначення механізму реакції;

2) визначення кількості фаз хімічної реакції;

3) визначення зони проведення хімічної реакції;

4) визначення теплового ефекту реакції;

5) визначення умов проведення хімічної реакції;

6) складання рівнянь, які характеризують процес хімічної реакції.

Уміння проводити аналіз кінетичних моделей хімічних реакцій засновано на таких уміннях третього рівня:

1) проведення термодинамічного аналізу;

2) проведення кінетичного аналізу.

Кожне уміння третього рівня містить цілий ряд умінь четвертого рівня. Так, щоб визначити механізм реакції, необхідно уміти:

1) визначати стадії хімічного перетворення;

2) визначати кількість молекул, які беруть участь в елементарному хімічному перетворенні;

3) визначати порядок реакції.

Уміння п'ятого рівня складаються з простих дій, які повинен виконати студент. Так, визначення стадій хімічного перетворення складається з:

1) визначення кількості елементарних стадій;

2) виявленні зворотних стадій реакції (реакція зворотна чи ні);

3) визначенні реакції як простої чи складної.

Таким чином, щоб сформувати, наприклад, уміння другого рівня, необхідно перед цим сформувати уміння третього, четвертого і п'ятого рівнів.

З літературних джерел [1-2] відомо, що професійні уміння формуються в результаті дій, які здійснює суб'єкт. Так, щоб сформувати у майбутнього спеціаліста професійно важливе уміння проводити розрахунок хімічної реакції, йому необхідно навчитись виконувати більш простіші дії, які в сукупності і визначать це уміння.

Висновки та результати.

1. Проведений аналіз професійних умінь в курсі загальної хімічної технології показав, що кожне уміння є складною ієрархічною системою умінь нижчого рівня.

2. Формування умінь вищого рівня можливо в тому випадку, коли вже сформовано уміння нижчого рівня.

3. В ієрархічній системі умінь можна виділяти мікровміння, формування яких ґрунтується на переліку певних елементарних дій (визначення кількості стадій хімічного перетворення, розрахування за відомою формулою та відомими даними необхідну величину та ін.).

4. Наявність визначеної системи не дозволяє формувати уміння першого рівня відірвано одне від одного. Наприклад, починати розрахунок хімічного реактора можна тільки тоді, коли проведено розрахунок хімічної реакції або процесу; розробити хіміко-технологічну систему можна в тому випадку, коли розраховано хімічний реактор.

5. Дії студента на кожному рівні повинні виконуватися розгорнуто, з повним переліком операцій.

6. Процес формування професійних умінь повинен бути керованим та контрольованим як з боку педагога, так і з боку студента.

7. Поетапне формування умінь дозволяє оптимізувати процес підготовки спеціалістів.

8. Будь-яке уміння може бути сформовано лише в результаті рішення завдань-задач.

Для формування у студентів професійних умінь подальшої розробки потребує система професійно-орієнтованих задач курсу загальної хімічної технології. Структура системи професійно-орієнтованих задач повинна відповідати розробленої структурі професійних умінь. Така їх однозначна відповідність дозволить формувати професійні уміння оптимальним шляхом.

Цей підхід при вивченні курсу загальної хімічної технології надає можливості мотивувати студентів на вивчення дисципліни, покращити показники навчальної діяльності, інтенсифікувати процес підготовки майбутніх спеціалістів за рахунок професійної орієнтації задач та поетапного формування умінь.

Література

1. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения. - Харьков: Изд-во “Штрих”, 2003. - 480 с.

2. Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение. - Киев: “Выща школа”, 1990. - 248 с.

3. Кутепов А.М., Бондаренко Т.И., Беренгартен М.И. Общая химическая технология. - М.: “Высшая школа”, 1990. - 368 с.

4. Царева З.М., Орлова Е.И. Теоретические основы химической технологии. - Киев: “Вища школа”, 1986. - 271 с.

5. Царева З.М., Товажнянский Л.Л., Орлова Е.И. Основы теории химических реакторов. - Харьков: ХГПУ, 1997. - 624 с.

Размещено на Allbest.ru