Вивчення професійної української мови методом спілкування у малих групах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вивчення професійної української мови методом спілкування у малих групах

Тюріна Д.М., Шматков Є.В.

Наводяться результати формуючого педагогічного експерименту щодо використання методу малих груп при вивченні дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)”.

Показано, що використання цього методу в умовах Харківського фінансово - економічного коледжу дозволяє суттєво підвищити якісні і кількісні показники процесу навчання.

Тюрина Д.Н., Шматков Е.В.

Изучение профессионального украинского языка методом общения в малых группах

Приводятся результаты формирующего педагогического эксперимента по использованию метода малых групп при изучении дисциплины “Українська мова (за професійним спрямуванням)”.

Показано, что использование этого метода в условиях Харьковского финансово-экономического колледжа позволяет значительно увеличить качественные и количественные показатели процесса обучения.

D.N. Tyurina, E.V. Shmatkov

Learning Ukrainian for Specific Purposes Frough the Method of Small Groups Communication

The results of the practical pedagogical experiment, concerning the application of the method of learning the Ukrainian language (for special purposes) in small groups, are presented.

It is illustrated that the application of this method in the conditions of Kharkiv College of Finance and Economics substantially improves the qualitative and quantitive indices of the process of learning.

Для майбутнього фахівця будь-якого рівня і профілю володіння державною мовою є обов'язковим елементом професійного успіху. Тому в навчальні плани вищих навчальних закладів II - IV рівнів акредитації обов'язково включена навчальна дисципліна “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Програмою передбачається, що випускники повинні вільно спілкуватися державною мовою у процесі виконанні своїх професійних обов'язків, грамотно складати ділові папери, розширювати і поповнювати свій словниковий запас.

Основний шлях засвоєння державної мови - це мовна практика, постійне і багатогранне спілкування у колективі на професійні теми. Разом з цим процес навчання студентів у межах академічної групи не завжди надає таку можливість. Виникає протиріччя між необхідністю одержання максимальної мовної практики і відсутністю такої можливості під час використання стандартних методів навчання.

Розв'язати його можна за рахунок використання однієї з інноваційних технологій - навчання методом “малих груп”. Суть його викладено в роботах [1], [2], [3] і деяких інших.

Мета статті: висвітлення досвіду вивчення професійної української мови методом спілкування у малих групах.

З метою реалізації цього методу і визначення його педагогічної ефективності проведено формуючий педагогічний експеримент у Харківському фінансово-економічному коледжі у процесі вивчення нормативно-обов'язкової дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)”.

Експеримент проводився серед студентів першого курсу денної форми навчання. На різних стадіях його проведення в ньому брали участь біля 160 студентів. Дослідження передбачало:

сформувати за результатами тестування експериментальну і контрольну групи студентів, які б мали максимально подібний рівень успішності;

організувати формуючий експеримент щодо проведення заняття у малих групах з вузлової теми дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)”;

дати якісний аналіз результатів і визначити його педагогічну ефективність.

Діагностичні тести для визначення рівня успішності експериментальної групи були стандартизовані, перевірені експертами-викладачами української мови на їх валідність і надійність.

Комплексні тестові завдання містили:

а) два завдання на репродуктивному рівні: обрати правильні відповіді щодо належності визначених слів до окремих частин мови. Повне їх виконання оцінювалось одним балом, часткове - 0,5 бала;

б) завдання на реконструктивному рівні складності: пропонувалось провідміняти наведені частини мови. Максимальна оцінка за правильне його виконання - 3 бали. Часткове його виконання оцінювалось меншими балами (зміна бала у разі помилок складала інтервал 0,5 бала);

в) останнє завдання формулювалося на частково-пошуковому рівні. Воно вимагало застосування знань з різних розділів курсу - переписати текст, встановлюючи пропущені знаки (букви, апострофи, знаки пунктуації). Правильне його виконання оцінювалося у 6 балів.

Правильне і повне виконання всього діагностичного тестового завдання оцінювалося одинадцятьма балами.

У тому випадку, якщо студент набирав не менше ніж 6 балів, успішність вважалася високою; до 5,5 балів - низькою.

Таку градацію успішності можна пояснити тим, що бал 5,5 передбачає виконання в основному завдань І і ІІ рівнів складності і не вимагає застосування творчих умінь.

Балом вище 5 оцінюється частково-пошукові і творчі завдання, які належать до ІІІ рівня складності.

Аналіз результатів експерименту довів, що серед груп І курсу денного відділення існують дві групи, в яких студенти мають приблизно однаковий рівень засвоєння знань, умінь і навичок. За рекомендаціями експертів було обрано контрольну групу (24 студенти) та експериментальну (24 студенти).

В обох групах було проведено комплексне практичне заняття з теми “Застосування морфологічних засобів у текстах ділових паперів”.

Дидактичні цілі його були такі:

засвоїти основні правила добору граматичних форм, які вживаються в офіційно-діловому мовленні;

розвити уміння і навички застосування морфологічних засобів у текстах ділових документів;

навчити студентів стисло й аргументовано висловлювати свої думки українською мовою;

закріпити уміння і навички комунікативного спілкування державною мовою.

У контрольній групі заняття проводилося фронтальним методом з використанням традиційної технології.

В експериментальній групі використовувався метод малих груп. Для цього уся навчальна група за результатами тестування була поділена на малі групи чисельністю три особи.

Усередині групи студенти визначали “капітана”, “експерта”, “секретаря”.

Студентам було запропоновано самостійно опрацювати матеріал з морфології української мови, зокрема морфологічні особливості повнозначних частин мови (іменника, прикметника, займенника, дієслова, числівника, прислівника), їх лексико-граматичні розряди і граматичні категорії.

Капітан команди організовував роботу групи, визначав ролі кожного студента, добирав необхідну літературу. Експерт голосно читав теоретичний матеріал, секретар сприймав навчальний матеріал на слух, графічно зображав лексичні розряди та категорії. Капітан з експертом перевіряли правильність виконаного завдання.

Одночасно була запропонована нова технологія проведення заняття. Актуалізація опорних знань здійснювалася у вигляді гри: капітани команд обирали лотерейні кульки із завданнями. Вони містили запитання з морфології української мови: “Яка частина мови називається іменником?”, “Назвіть лексико-граматичні розряди і граматичні категорії іменників. Наведіть приклади”; “Яка частина мови називається прикметником?”, “Назвіть лексико-граматичні розряди прикметників, способи творення ступенів порівняння прикметників. Наведіть приклади”; “Яка частина мови називається дієсловом?”, “Назвіть граматичні категорії дієслова”, “Поділіть дієслова на дієвідмінники. Наведіть приклади”.

Протягом п'яти хвилин завдання обговорювалось безпосередньо в командах. Будь-який студент з групи (за вибором викладача) повинен був дати відповіді на запитання, навести приклади, аргументовати свою думку. На підставі його відповіді оцінювалися успіхи всієї малої групи. Отже, група була зацікавлена в засвоєнні матеріалу кожним членом команди. Робота оцінювалася максимально у 5 балів. За неточну відповідь, незначні помилки знімався 1 бал, за грубу - 2 бали.

Перевірка сформованості умінь та навичок використовувати морфологічні засоби у ділових паперах здійснювалась за допомогою тестових завдань.

Під час їх підготовки особлива увага приверталася ґрунтовному вивченню особливості такої частини мови як числівник. Знання морфологічних властивостей числівника вкрай необхідно студентам у майбутній фаховій діяльності: робота з обліково-фінансовими документами передбачає словесний запис усього цифрового матеріалу. За допомогою тестів перевірялося знання такої граматичної категорії іменника, як відмінок: зокрема, використання відповідних відмінкових закінчень у кличній формі (кличному відміннику) та звертаннях. Призові бали набирала лише та команда, яка першою давала правильні відповіді на всі запитання.

Наступним був тест на утворення ступенів порівняння прикметників. Отримували завдання капітани команд. Кожній команді пропонувалося 5 слів (прикметників), від яких необхідно утворити всі можливі ступені порівняння прикметників і підкреслити ті форми, які притаманні офіційно-діловому стилю. Це завдання перевіряло знання зі стилістики, уміння добирати і використовувати відповідні мовні конструкції, що вживаються в офіційно-діловому стилі.

Максимальна кількість складала 5 балів. За кожний правильно утворений ступінь порівняння - 1 бал.

Далі було завдання “Брейн - ринг”. Викладач пропонував командам дати відповідь на попередньо підготовлені запитання. За його допомогою перевірявся загальний інтелектуальний рівень студентів, уміння логічно мислити, швидко приймати рішення.

Обговорення тривало одну хвилину, після чого команди припиняли дискусію і давали відповідь.

Наступним було завдання з визначення частин мови. Кожна команда отримувала картку з 10 словами, які необхідно було розподілити на 2 групи: іменник або числівник. Його виконання вимагало знання морфології української мови, уміння правильно визначати приналежність слів до тієї чи іншої частини мови, а також комунікативних умінь працювати в команді: доводити перевагу особистої точки зору, обґрунтовувати свою відповідь тощо.

Правильна відповідь оцінювалася в 1 бал. Максимально можлива кількість балів - 5.

Для завдання “Узгодження іменника з числівником” кожна команда отримувала картки з 5 словосполученнями. Протягом п'яти хвилин необхідно було розкрити дужки і поставити іменники у певних відмінкових формах відповідно донаведених числівників. Ціль цього завдання - з'ясування рівня засвоєння знань і формування вмінь про зв'язок числівника з іменником. Максимально можлива кількість балів - 5. Кожне правильно побудоване словосполучення оцінювалося в 1 бал.

Наприкінці відбулася гра “Число-слово-ребус” (рис. 1).

Рис. 1 - Гра “Число - слово - ребус”

Командам пропонувалися малюнки з ребусами, які по черзі вивішувалися на дошці. У кожному ребусі використано числа та букви. Це завдання призначено перевіряти логічність мислення студентів, швидкість їх реакції. На розшифрування кожного ребусу відводилося 1 хвилину. Максимальна кількість балів - 5. Кожний правильно розшифрований малюнок оцінювався в 1 бал.

У кінці заняття викладач підбивав підсумки, оголошував кількість балів, яку набрала кожна з команд, визначав переможців. Одночасно відбувалося обговорення студентами усієї навчальної групи досягнутого та недоліків.

Одержані статистичні результати були перевірені за допомогою критерію Стьюдента (t).

В експериментальній групі (24 студенти) середній рівень успішності склав 4,17 балів при дисперсії , у контрольній групі (24 студенти) середній рівень успішності - 3,54 при дисперсії . Відхилення між ними становить 0,63 бали. Перевіримо, випадковість цих розбіжностей. Нульова гіпотеза формується на припущені, що відхилення середніх є випадковим, тобто . Альтернативна гіпотеза передбачає, що нова методика ефективніша, тобто . При такому формуванні Н_а проводиться одностороння перевірка нульової гіпотези.

Критерій Стьюдента

спілкування мала група

де (x₁ - x₂) - різниця між середніми двох груп;

- середнє з групових дисперсій;

n₁, n₂ - чисельність студентів у групах.

Критичне значення t-критерію при = 0,05 та R = 46 становить

t_0,95 (24) = 1,71, що менше за фактичного t(3). Отже, нульова гіпотеза відхиляється. З імовірністю 0,95 можна стверджувати, що використання методики спілкування студентів у малих групах є ефективнішим, ніж при традиційному проведенні занять.

Графічна інтерпретація одержаних результатів наведена на рис. 2.

Рис. 2 - Порівняння рівня успішності в контрольній і експериментальній групах.

Аналіз даних діаграми дозволяє стверджувати, що використання методу спілкування студентів у малих групах набагато ефективніше, ніж традиційні методи. Так, рівень абсолютної успішності в експериментальній групі на 4,17 % більше, ніж в контрольній. Незадовільні оцінки в експериментальній групі відсутні. Якісна успішність в експериментальній вище контрольної групи на 33 %. Середній бал в експериментальній групі збільшився у порівнянні з контрольною групою на 0,63.

Висновки

1. Метод навчання у малих групах за методично правильних умов його використання дозволяє суттєво підвищити якісні і кількісні показники навчального процесу.

2. Метод допомагає сформувати комунікативні вміння і навички у студентів, розвиває самостійність як рису характеру, формує доброзичливе ставлення один до одного, відповідальне ставлення до навчання.

Перспективи подальших розвідок. Метод спілкування навчаємих у малих групах вимагає подальшої експериментальної перевірки стосовно використання його при вивченні різнорідних навчальних дисциплін.

Література

Новые педагогические и информационные технологии в системе повышения квалификации педагогических кадров/ Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров; Под. Ред. Е.С. Полат.- М.: Издательский центр “Академия”, 2000.

Хуторской А.В. Современная дидактика. - Учебник для вузов. Санкт - Петербург. Москва - Харьков - Минск, 2001.

Проскуріна Т.В. Українська ділова мова/ Навчальний посібник. - Харків: Штрих, 1999.

Литвин І.В., Литвин С.І. Українська мова в таблицях. Київ.: УВПК, 1999.

Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. - Київ.: Либідь, 1999.

Размещено на Allbest.ru