Педагогічна технологія формування психологічної готовності курсантів-льотчиків до льотної діяльності у вищому закладі військової освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ КУРСАНТІВ-ЛЬОТЧИКІВ ДО ЛЬОТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩОМУ ЗАКЛАДІ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ

Керницький О.М.

В статті аналізується проблема формування психологічної готовності курсантів-льотчиків до льотної діяльності, обґрунтовується її актуальність в умовах реформування Військово-повітряних сил. Автор аналізує сутність інноваційних педагогічних технологій, зміст та особливості впровадження педагогічної технології формування психологічної готовності курсантів-льотчиків до льотної діяльності у вищому закладі військової освіти.

Керницкий А.М.

Педагогическая технология формирования психологической готовности курсантов-летчиков к летной деятельности в высшем военном учебном заведении

В статье анализируется проблема формирования психологической готовности курсантов-летчиков к летной деятельности, обосновывается ее актуальность в условиях реформирования Военно-воздушных сил. Автор анализирует сущность инновационных педагогических технологий, содержание и особенности внедрения педагогической технологии формирования психологической готовности курсантов-летчиков к летной деятельности в высшем военном учебном заведении.

А. Kernitsky

Pedagogical Technology of Forming of Psychological Readiness of Students-Pilots to Flying Activity in Higher Military Educational Establishment

In article the problem of formation of psychological readiness of cadets - pilots to professional activity is analyzed, its urgency in conditions of reforming of air forces is proved. An author analyses essence of innovative pedagogical technologies, maintenance and features of introduction of pedagogical technology of forming of psychological readiness of students-pilots to flying activity in higher military educational establishment.

Постановка проблеми

Всебічний розвиток освіти, примноження наукового та інтелектуального потенціалу суспільства сьогодні відноситься до найвищих національних пріоритетів. Актуальність цієї думки підтверджують праці відомих українських вчених В.Г. Кременя, І.А. Зязюна, С.У.Гончаренка, І.Д. Беха, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєвої, В.В.Ягупова, Л.Л.Товажнянського, О.Г. Романовського, В.І. Астахової.

У Законах України “Про освіту” і “Про вищу освіту”, Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Національній доктрині розвитку освіти накреслена стратегія розвитку освіти, у тому числі й військової, на найближчі роки та перспективу.

Сучасний стан розвитку ЗС України та реалії ХХІ ст. вимагають якісно нових підходів до підготовки офіцерського складу, налагодження і впровадження сучасних психолого-педагогічних, організаційних і соціально-психологічних технологій, які могли б забезпечити ефективне розв'язання завдань цього реформування [3]. Безпосередній вплив на ці процеси має система військової освіти.

Підвищення ефективності системи військової освіти вимагає дослідження ряду психолого-педагогічних проблем, серед яких важливе місце займає проблема готовності спеціаліста до майбутньої військово-професійної діяльності. У цьому контексті особливе місце посідає проблема формування психологічної готовності курсантів-льотчиків до льотної діяльності в частинах та підрозділах ВПС ЗС України, актуальність дослідження якої обумовлена, по-перше, тією ситуацією, яка складається в світовому просторі і насамперед наявністю загрози існування людської цивілізації в цілому. По-друге, застосуванням принципово нових форм і методів воєнної боротьби для досягнення політичних цілей на геополітичному рівні [3;9].

По-третє, з одного боку, зростанням ролі людського фактору у сучасних збройних силах будь-якої країни та, з іншого боку - специфічними вимогами професії воїна-авіатора до морально-психологічної сфери особистості [4;5;7].

По-четверте, реформуванням українського війська та воєнно-політичним курсом України, спрямованим на вступ до блоку НАТО, стрімким розвитком та становленням системи морально-психологічного забезпечення життєдіяльності підрозділів Військово-Повітряних Сил.

По-п'яте, безпосередньою участю військовослужбовців ЗС України в підготовці та проведенні миротворчих операцій в різних регіонах Світу.

По-шосте, негативним впливом таких факторів, як зниження престижу військової служби, нестабільне соціально-економічне та правове положення військовослужбовців, критично низьке фінансування потреб процесу підготовки авіаційних спеціалістів ВПС.

Мета публікації полягає у визначенні підходу до підготовки майбутніх військових льотчиків у сучасних умовах та обґрунтуванні педагогічної технології формування психологічної готовності курсантів-льотчиків до льотної діяльності у вищому закладі військової освіти.

З початку створення авіації розв'язується проблема - як найкраще адаптувати людину до параметрів літальних апаратів. Людина залишається і буде завжди центральним ланцюгом в системі “пілот - повітряне судно - середа”. Пошук шляхів оптимізації цієї системи, пристосування людини до машини, а машини до людини - це основні напрями роботи вчених і спеціалістів різних профілів та напрямів [5;9].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз наукових джерел показав, що маються певні дослідження з проблем підготовки фахівців, у тому числі й льотчиків і формування у них готовності до професійної діяльності. Це - такі проблеми: дослідження у галузі професійного відбору льотчиків та інших фахівців (Т.Т.Джамгаров, Є.О.Мілерян, В.Д.Небиліцин, К.К.Платонов, Н.Мunstenberg, W.Stern та ін.); формування психологічної готовності до діяльності (О.Ф.Генов, М.І.Дяченко, Л.О.Кандибович та ін.); формування професійної придатності (В.Я. Димирський, Є.О.Клімов та ін.); психологічна та психофізіологічна підготовка льотчиків військовій авіації (Д.В.Гандер, П.А.Корчемний, М.М.Рудний та ін.); педагогічні основи професійної підготовки пілотів (П.В.Картамишев, Р.М.Макаров та ін.), професійна діяльність пілотів і психічні особливості льотної праці (Н.Д.Завалова, В.В.Лапа, Б.Ф.Ломов, В.Л.Маріщук, К.К.Платонов та ін.).

В дисертаційних дослідженнях останніх років (О.В.Бикова, Т.В.Бунєєв, С.О.Кубіцький, І.В.Платонов, М.В.Руденко, А.С.Сіцінський та ін.) теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено структуру готовності особистості до діяльності в умовах ЗС України та МВС, але проблема психологічної готовності курсантів-льотчиків Військово-Повітряних Сил (ВПС) до льотної діяльності залишається недостатньо розробленою.

Виклад

військовий льотчик педагогічний психологічний

В основу нашого дослідження покладено припущення, що психологічна готовність - це інтегральна властивість і складне психологічне утворення особистості військового льотчика, які проявляються як психічний стан його готовності до льотної діяльності. Ефективність його майбутньої діяльності залежить від наукового обґрунтування педагогічної технології формування психологічної готовності курсантів-льотчиків ВПС до льотної діяльності та її оптимального використання у процесі льотної практики у Харківському інституті ВПС.

Компонентами такої готовності нами визначені: мотиваційний, когнітивний, емоційно-вольовий, операційний, професійно важливі якості особистості курсанта-льотчика.

Нові реалії сучасності та необхідність широкомасштабного реформування українського війська вимагають адекватних підходів до підготовки офіцерів ВПС. Ми наголошуємо на необхідності постійного пошуку та впровадження інноваційних форм і методів підготовки курсантів-льотчиків, які адекватно відображають складність і специфіку льотної праці на засадах вивчення і впровадження прогресивних тенденцій, що відбуваються в національній освіті взагалі та професійній освіті, зокрема.

Метою ведення інновацій в педагогічний процес вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ), насамперед, є: формування активно-творчої особистості, здібної до ефективного саморозвитку; створення в якості кінцевої мети у ВВНЗ моделі спеціаліста, визначення актуальних і перспективних знань, умінь, навичок, якостей особистості, які необхідні для ефективної професійної діяльності; обґрунтування мети навчання для кожної дисципліни, розділу, теми, кожного заняття; включення до мети навчання не лише знань, умінь, навичок, які стосуються конкретної дисципліни, а й елементів, які пов'язані з вихованням, розвитком, навчанням курсантів різним засобам розумової роботи.

Педагогічна інновація - процес створення, поширення, використання нових засобів, методів, технологій (нововведень) в педагогічному процесі для найбільш ефективного розв'язання проблем, які пов'язані з навчально-пізнавальною, виховною, викладацькою, управлінською діяльністю його суб'єктів.

Значний внесок в розробку теорії педагогічних технологій внесли О.А. Абдуліна, О.М. Алексюк, Г.С. Альтшуллер, Ш.О. Амонашвілі, С.І. Архангельський, Ю.К. Бабанський, В.П. Беcпалько, П.Я. Гальперін, О.Є. Гуменюк та ін. [1;2;3].

Сучасні надбання педагогічної науки дозволяють зробити висновок, що науковий зміст технології формування психологічної готовності курсантів-льотчиків до льотної діяльності має полягати:

- у переведенні практичної діяльності на шлях попереднього проектування навчально-виховного процесу (НВП) та наступного поетапного свідомого засвоєння знань курсантами, створенні сприятливого простору для їх творчої діяльності. Підґрунтям технології навчання є наявність дидактичного завдання;

- у розумінні, що педагогічна технологія - це проект (модель) НВП, який визначає структуру та зміст навчально-пізнавальної діяльності курсанта на відміну від традиційних методичних розробок;

- у визначенні й обґрунтуванні мети, як центральної ланки педагогічної технології, що розглядається у двох аспектах: 1) діагностичному обґрунтуванні мети і об'єктивному контролю якості засвоєння навчального матеріалу курсантами; 2) розвитку особистості майбутнього військового льотчика;

- у формулюванні важливого принципу педагогічної технології, виходячи із її визначення як проекту (моделі) певної системи професійної підготовки у ВВНЗ. Це принцип цілісності (взаємозв'язку) структури і певного обсягу змісту навчання, який дозволяє гармонійно поєднати всі елементи педагогічної системи (ПС);

- в одночасному поєднанні трьох аспектів у педагогічній технології, що забезпечують поєднання теорії та практики педагогічного процесу (науковий рівень, процесуально-описовий рівень, процесуально-дієвий рівень) [8, с. 15];

- у визначенні основою педагогічної технології теоретичного і технічного інструментарію як спеціального набору і компонування цілей, форм, методів, прийомів, навчально-виховних заходів, які сприяють створенню цілеспрямованого впливу на формування і розвиток особистості курсанта-льотчика [6, с. 135].

Отже, технологія формування психологічної готовності курсантів-льотчиків до льотної діяльності - це теоретично-обґрунтована навчально-виховна система, метою якої є високий рівень сформованості у них психологічної готовності до льотної діяльності.

Основою концепції побудови та обґрунтування педагогічної технології є ідея сучасної педагогічної системи, яка реально діє в умовах ВВНЗ, а педагогічним явищем виступає НВП, що протікає в рамках педагогічної системи [6, с. 254].

Такою ідеєю ми пропонуємо впровадження у НВП військового інституту авіаційного профілю концепції особистісно-орієнтованого навчання (ООН), яке ґрунтується на сучасних принципах гуманістичної психології.

Крім означених принципів ефективної професійної підготовки в основу технології формування психологічної готовності курсантів-льотчиків покладені принципи організації модульного навчання, відповідно до того, що організаційною формою технології є модуль [10, с. 38].

Якщо конкретизувати зміст педагогічної технології як педагогічної системи, то її концепція повинна передбачати визначення таких компонентів, як: мета навчання, виховання та розвитку; умови ефективної навчально-пізнавальної діяльності курсантів; зміст навчання; перебіг дидактичних процесів та їх ефективність; вимоги до діяльності НПП (інструкторів); ефективність використання ТЗН, комп'ютерів, тренажерів; умови застосування тих чи інших форм і методів підготовки. Всі ці компоненти є складовими моделі технології.

Для обґрунтування змісту і умов функціонування, загальною структурою технології формування психологічної готовності курсантів до льотної діяльності нами обрана модель ООН військовослужбовців, що запропонована В.В. Ягуповим [11].

Таким чином, дана технологія є практичним втіленням теоретико-методологічних пошуків військових вчених, педагогів України, продовженням досліджень у цьому напряму. Головними компонентами цієї моделі є цільовий, стимулюючо-мотиваційний, змістовний, операційно-діяльнісний, контрольно-регулюючий та оцінно-результативний.

При розробці цілей технології формування психологічної готовності курсантів-льотчиків до льотної діяльності ми додержувались вимог, що розроблені дослідниками до цілепокладання (Г.Батуріна, В.Беспалько, В.Блінов, Б.Гершунський, Р.Дейв, В.Оконь, Я.Пруха, В.Серіков та ін.). Головною метою технології формування психологічної готовності курсантів до льотної діяльності, її дидактичним завданням (що слідує із її назви) є формування психологічної готовності курсантів до льотної діяльності через ситуацію (умови), яка спирається на основні якості курсанта і реалізується через професійно-орієнтовані дисципліни, систему інформаційно-виховного впливу особистості НПП.

Але, відповідно до особистісно-діяльнісної орієнтації НВП підготовки курсантів-льотчиків як важливої методологічної передумови, створення технології формування психологічної готовності курсантів до льотної діяльності необхідно здійснювати на підґрунті цілісного уявлення про компетентність сучасного офіцера ВПС, щоб не тільки навчати спеціаліста професійно виконувати окремі функції, а й привити йому системний підхід до аналізу проблемних ситуацій і відпрацюванню на основі його аналізу раціональних рішень, бачення цілісної системи професійної діяльності. Тим більше, що особливості та характер льотної діяльності вимагає для її ефективного виконання у процесі професійної діяльності наявності у офіцера ВПС певної сукупності особистісних якостей.

Отже, технологія формування психологічної готовності курсантів до льотної діяльності має чітко визначену таксономію цілей від загальноосвітніх завдань, завдань вирішення проблем професійної підготовки та реалізації напрямів їх вирішення, до специфічних завдань формування окремих компонентів психологічної готовності до льотної діяльності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури (Д.В.Гандер, П.А.Корчемний, Р.М.Макаров, К.К.Платонов), проведене дослідження свідчить, що найбільш ефективними квазіпрофесійними завданнями щодо формування психологічної готовності курсантів-льотчиків до льотної діяльності є професійні завдання, які потрібно вирішувати у процесі льотної практики в навчальних авіаційних базах [5].

Однією із умов застосування квазіпрофесійних завдань у навчальному процесі було використання досвіду курсантів, що як відомо актуалізує їх ціннісне ставлення до проблем, що розглядаються. Шляхом цього стало створення переліку проблемних реальних ситуацій, що зустрічались у підрозділах ВПС. Ці проблемні ситуації вводились у завдання, аналізувались курсантами, порівнювались запропоновані ними рішення з тими, що були прийняті на практиці, аналізувались переваги та прорахунки у діях.

Структура змісту, що повинен засвоїти курсант, розподілена нами за такими етапами:

- ознайомлення з проблемами професійної надійності льотного складу та психологічної готовності до льотної діяльності;

- оволодіння проектуванням і моделюванням окремих видів діяльності військових льотчиків;

- оволодіння методами психологічної підготовки до польотів і програвання службових ситуацій (у процесі вивчення дисциплін “Психологія”, “Педагогіка”, під час льотної практики).

У загальному вигляді передбачає:

- опанування теоретико-методологічними основами формування психологічної готовності до льотної діяльності;

- отримання знань про компоненти психологічної готовності, закономірності, механізми, особливості їх формування;

- оволодіння практичними діями щодо діагностування, прогнозування, моделювання, структурування, конструювання, оцінювання формування компонентів психологічної готовності до льотної діяльності;

- оволодіння навичками під час проведення льотної практики.

За видами навчання його зміст розподіляється таким чином:

- опанування знаннями про провідні положення професійної надійності льотного складу та психологічної готовності до льотної діяльності, їх сучасної моделі (під час проведення лекцій, самостійного опрацювання літератури);

- оволодіння окремими методиками регуляції свого психофізичного стану, набуття навичок комунікативної взаємодії (під час групових вправ, практичних занять);

- оволодіння практичними навичками формування окремих компонентів психологічної готовності, усвідомлення та оцінювання їх рівня в авіаційній базі (навчальній) під час проведення льотної практики;

- самовдосконалення під час професійної діяльності, проведення тренінгів, зборів.

Зміст технології містить її робоча програма, яка вміщує два навчальних модулі. Модуль 1 - “Система формування професійної надійності авіаційного спеціаліста” є логічним продовженням модулю “Психолого-педагогічні аспекти авіаційної діяльності”. Модуль 2 - “Формування психологічної готовності курсантів до льотної діяльності” є зміною, що нами пропонується внести у робочу навчальну програму.

При застосуванні технології велика увага приділяється інформаційно-методичному забезпеченню курсантів і викладачів. Нами розроблені методичні поради до кожного заняття з визначенням змісту заняття, переліку проблемних ситуацій, дій викладачів, курсантів під час занять, методів контролю і звітності за кожною темою.

Висновки

1. Запропонована технологія формування психологічної готовності курсантів-льотчиків до льотної діяльності - це теоретично-обґрунтована навчально-виховна система, метою якої є високий рівень сформованості у них психологічної готовності до льотної діяльності.

2. Технологія формування психологічної готовності курсантів-льотчиків до льотної діяльності впроваджена у навчальний процес Харківського інституту ВПС. Її ефективність підтверджена результатами формуючого експерименту.

Література

1. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. - М., 1982. - 192 с.

2. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. - М., 1989. - 192 с.

3. Державна програма реформування та розвитку Збройних Сил України на період до 2005 року. - К., 2000.

4. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологические проблемы готовности к деятельности. - Мн.: Изд. БГУ, 1976. -167с.

5. Макаров Р.Н., Марищук В.Л., Рубец М.И., Горелов А.А. Психологический практикум летного состава. Пособие. - М.: 1995.- 64 с.

6. Падалка О.С., Нісімчук А.С., Смолюк І.О., Шпак О.Т. Педагогічні технології - К.: Вид-во “Українська енциклопедія”, 1995. - 254 с.

7. Психологическая подготовка лётчика: Учебное пособие /под ред. Д.В.Гандера/ - М.: Воениздат, 1983. - 103 с.

8. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. - М., 1998. - 256 с.

9.Скалько Я.И. Каноны летной службы // Газета «2000», 24 октября 2002.

10. Юцявичене П.А. Теория и практика модульного обучения. - Каунас: Шиеса. 1989. - 272 с.

11. Ягупов В.В. Військова дидактика: Навчальний посібник. - К., 2000. - 400 с

Размещено на Allbest.ru