Підготовка учнів шкіл нового типу до здійснення навчальної діяльності у вищому технічному навчальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка учнів шкіл нового типу до здійснення навчальної діяльності у вищому технічному навчальному закладі

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими практичними завданнями. В умовах переходу суспільства від індустріальних до науково-інформаційних технологій стає особливо гострим питання безперервної освіти людини впродовж життя. Вирішення цього питання вимагає гнучкості всіх ступіней системи освіти, забезпечення їх спадкоємності і взаємозв'язку.

Зростання обсягів навчального матеріалу у вищих навчальних закладах при незмінних строках підготовки фахівців робить закономірним посилення вимог до абітурієнтів, а тому - потребує докорінних змін в організації навчально-виховного процесу, власно, у загальноосвітніх навчальних закладах.

До нових видів організації навчального процесу і нових типів загальноосвітніх закладів відносяться:

- створення у межах традиційних середніх загальноосвітніх шкіл гімназичних класів, класів різного рівня навчання, корекційно-розвивальних класів;

- створення в межах традиційних загальноосвітніх середніх шкіл класів з поглибленим вивченням окремих предметів, профільних класів;

- відкриття шкіл-гімназій як експериментальних майданчиків;

- створення авторських шкіл;

- відкриття професійних ліцеїв, вищих професійних училищ, коледжів;

- створення центрів довузівської освіти і т.і.

Саме формою організації навчання і відрізняється педагогічний процес у навчальних закладах нового типу. Разом з відомими формами навчання в середній загальноосвітній школі (урок, навчальні екскурсії, факультативні заняття) у зазначених навчальних закладах використовуються вузівські форми навчання (лекційні, семінарські, лабораторно-практичні заняття, тематичні екскурсії, виробнича практика, курсове і дипломне проектування).

Умовою ефективного застосування не зовсім традиційних для загальноосвітніх навчальних закладів способів навчання є наявність в учнів навичок здійснення навчальної діяльності.

Проте результати спостережень та констатуючого експерименту свідчать про недостатній рівень сформованості зазначених навичок. Так, понад 70 % учнів стикаються із значними труднощами при узагальненні чи конкретизації отриманих знань, 75 % - при виділенні головної, суттєвої інформації, 65 % - при виборі послідовності подання інформації під час складання планів, конспектів, рефератів, 87 % - при самостійному обґрунтуванні теорем та теорій, 85 % - при виборі способів перекладу змісту тексту в образні уявлення, тобто побудові схем, графіків, діаграм тощо, 67 % - при наданні оцінки прочитаному та обґрунтуванні власної точки зору.

В результаті цього втрачається iінтерес учнів до навчальних предметів, накопичується нерозуміння тих чи iінших фактiв, вони не встигають обробляти отримані знання, не мають цілісної уяви хпро явища, процеси і як наслідок - страждає рівень якості їх підготовки. Тому питання навчати вчитися майбутніх студентів вищих навчальних закладів, в тому числі й технічних, останнім часом набуває все більшого значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Взагалі проблема формування навичок здійснення навчальної діяльності не є новою і досить давно хвилює дослідників як педагогіки школи, так і педагогіки ВНЗ.

Загальні питання організації навчальної діяльності школярів розглядаються К.В. Бардіним, Д.М. Богоявленським, Н.Ф. Тализіною та ін. Пропозиції щодо навчання працювати з підручником під час вивчення певного шкільного предмету поступають від К.Т.Бровкіна, В. Буряка, Г.М. Володимирської, В.З. Рєзникової та ін.

Рекомендації першокурснику щодо здійснення навчальних дій пропонують Г.О. Атанов, В.М. Аридін, В.М. О.Б. Варнавських, К.О. Гадельшин, В.М. Дворянінов, О.С. Зубра, Е.О Майєр, М.Г.Нікітін, М.К. Тутишкін та ін. Організації інформаційно-пошукової роботи студентів приділяється увага в роботах О.Д. Гетьманової, Г.Г. Гецова, В. Графа, Т.О. Дмитренко, І.І. Ільясова, В.А. Козакова, В.Я. Ляудіс, В.О. Якуніна та ін. Особливостям методичної підготовки майбутніх викладачів спеціальних дисциплін, втому числі і формуванню умінь здійснювати проектування дидактичних матеріалів присвячені роботи Н.О. Брюханової, Н.Є. Ерганової, О.Е. Коваленко, В.П. Козирєва, Є.В.Шматкова та ін.

Разом з тим, аналіз джерел показує, що узагальнених рекомендацій з формування навичок навчальної діяльності саме у школярів, які в подальшому стають студентами вищих технічних навчальних закладів немає.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). З метою позбавитися зазначеного недоліку експериментальним майданчиком, заснованим на базі Іллічівської загальноосвітньої школи, передбачено у навчальних планах підготовки учнів новий предмет «Основи навчальної діяльності студента». Саме розкриття програми предмету та обґрунтування ефективності способів навчання, які застосовуються на практиці, і є метою даної статті.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Вивчення предмету «Основи навчальної діяльності студента» відбувається в останньому класі протягом 38 годин і має теоретико-практичний характер:

- теоретичні заняття, направлені на формування уявлень про властивості і ознаки елементів навчальної діяльності (предметів, засобів, процесів, продуктів), способів її виконання, розраховані на 18 годин;

- практичні заняття, направлені на відробіток способів навчальної діяльності, - на 20 годин.

Більш конкретні цілі занять сформульовані відповідно до характеристик діяльності учнів на кожному з рівнів засвоєння навчального матеріалу, які запропоновані В.П. Безпальком [2]. У даному випадку до дій першого рівня відносяться: виділення освітнього і освітньо-кваліфікаційного рівнів, на отримання яких орієнтований майбутній студент; розпізнавання організаційних і змістовних елементів навчального процесу у ВНЗ; встановлення цільового призначення форм, методів, засобів навчання і контролю у ВНЗ; здійснення вибору джерел необхідної інформації; розпізнавання видів навчальних записів і встановлення ступеня їх відповідності вимогам; відміна психологічних процесів, рекомендацій по їх розвитку і вдосконаленню вольової сфери особистості. До дій другого рівня відносяться: характеристика елементів організаційної і змістовної структур навчального процесу у ВНЗ; вказівка видів навчальних записів, вимог, що пред'являються до них, і особливостей виконання; відтворення алгоритмів здійснення різних видів навчальної діяльності, рекомендацій по розвитку психічних процесів і вольової сфери особистості. До дій третього рівня відносяться: формулювання цілей власної навчальної діяльності на різних її етапах; планування навчальної діяльності; характеристика форм, методів і засобів шкільної підготовки в аспекті вимог ВТНЗ; виконання відповідно до необхідних вимог навчальних записів; вибір і реалізація способів розвитку психічних процесів і вольової сфери особистості відповідно до базових значень необхідних показників.

Зміст курсу побудований відповідно до цілей, з використанням у першу чергу робіт [1, 3, 4 ,5 ,6 ,7 ,8] і містить питання:

- організації навчальної діяльності студента (організаційні та змістовні особливості навчання у технічному ВНЗ; робота студента на лекції; підготовка до семінарських та лабораторно-практичних занять; науково-дослідна діяльність студента, курсове і дипломне проектування; контроль навчальної діяльності студентів);

- здійснення інформаційного пошуку і роботи з текстом (робота з бібліотечними каталогами; основи роботи з книгою);

- розвитку психологічних процесів і вольової сфери особистості (розвиток уваги, пам'яті, технічного мислення, вольових дій; підвищення розумової працездатності).

Всього в програму по дисципліні закладено 12 навчальних тем. Матеріал кожної теми строго структурований, і основні його моменти представлені у вигляді схем. По кожній з тем розроблені контрольні питання і спеціальні завдання, сприяючі формуванню умінь і навичок, а також розвитку властивостей і якостей особистості, необхідних саме майбутнім студентам вищих технічних навчальних закладів.

Навчання побудоване таким чином, що з окремими питаннями майбутнього теоретичного заняття учні можуть ознайомитися заздалегідь удома за допомогою відповідного роздавального матеріалу (схеми), що заощадить навчальний час. Також контрольні питання і частина спеціальних завдань виноситься в домашню роботу. Тоді на заняттях відбувається визначення характеру труднощів, з якими зіткнулися учні і відповідно до результатів - заповнення пропусків в їх підготовці.

Останні дві години практичних занять відведені на комплексну контрольну роботу, яка є заліковою по даному курсу. Вона проводиться по картках, що містять по чотири завдання: перші три завдання направлені на перевірку знань і теоретичних умінь в області організації навчальної діяльності студента, інформаційного пошуку і роботи з текстом, психологічних процесів і вольової сфери особистості; останнє четверте завдання - на перевірку практичних умінь здійснювати роботу з технічним текстом. Прикладом завдань одного варіанту можуть бути такі:

- вкажіть рівні освіти, які Ви зможете одержати у ВТНЗ;

- назвіть прийоми скорочення тексту в процесі конспектування;

- вкажіть шляхи розвитку уваги;

- здійсніть згортання заданого технічного тексту в послідовності: конспект - план - схема.

Перевірка відповідей і виставляння оцінок здійснюється відповідно до розроблених критеріїв. За наслідками контрольної роботи робиться висновок про необхідність проведення додаткових занять і консультацій для учнів.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напряму. Саме таким чином здійснювана підготовка майбутніх студентів вищих технічних навальних закладів до навчальної діяльності вже має позитивні результати. Студенти, які отримали своєчасно цю підготовку скоріше за інших адаптуються до навчального процесу ВНЗ, мають кращі показники успішності. Але вже можна вказати і перспективи розвитку даного напряму дослідження - залучення до формування (опосередкованого формування) навичок навчальної діяльності учнів всіх викладачів загальноосвітнього навчального закладу.

навчальний загальноосвітній технічний

Література

навчальний загальноосвітній технічний

1.Арыдин В.М., Атанов Г.А. Учебная деятельность студентов / Справочное пособие для абитуриентов, студентов, молодых преподавателей. - Донецк, „ЕАИ-пресс”, 2000. - 80 с.

2.Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. - М.: Педагогика, 1989. - 192 с.

3.Бочарова С.П. Память в процессах обучения и профессиональной деятельности. - Тернополь, 1998. - 351 с.

4.Брюханова Н.О. Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичних матеріалів/ Методичні рекомендації викладачам різноманітних дисциплін, що викладаються в інженерно-педагогічних навчальних закладах.- Х.: УІПА, 2001. - 154с.

5.Граф В., Ильясов И.И., Ляудис В.Я. Основы организации учебной деятельности и самостоятельной работы студентов: Учеб.-метод. пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. - 80с.

6.Зубра А.С. Культура умственного труда: Учеб. пособие. - Мн.: РИПО, 1997.- 215 с.

7.Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение: Учеб. пособие - К.: Выща шк.,1990. - 248с.

8.Тутышкин Н.К. Основы самоуправления учебной деятельностью // Проблемы самоуправления в системе психологической службы вузов / Под ред. Н.М. Пейсахова - Казань: Из-во Казанского ун-та, 1983. - С. 54-135

Размещено на Allbest.ru