Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема якості засвоєння іншомовного тексту студентами інженерно-педагогічних спеціальностей

Проблема якості підготовки фахівців в області інженерної педагогіки є однією з актуальніших проблем сучасної вищої освіти [1]. У сучасних умовах різко зросли вимоги, що ставляться до випускників інженерно-педагогічних спеціальностей. Знання іноземної мови сьогодні є одним з показників якості підготовки фахівця. Іноземна мова є засобом пошуку, систематизації та вивчення науково-технічної літератури за фахом, засобом оперативного одержання інформації (наприклад, за допомогою Internet), розширення кругозору, розвитку мислення, пам'яті, відіграє важливу роль у процесі творчого розвитку особистості. Використання комунікативних зв'язків у процесі вивчення іноземної мови є безпосереднім кроком на шляху до глобалізації знань студента. Не слід забувати про те, що іноземна мова відіграє важливу роль у процесі гуманітаризації і гуманізації інженерно-педагогічної освіти і може розглядатися як засіб підготовки всебічно розвиненої, творчо мислячої особистості, висококваліфікованого фахівця.

Оволодіння студентом навичками вивчаючого, проглядового та ознайомлювального читання літератури загальнонаукового і спеціального характеру, а також умінням спілкуватися іноземною мовою на професійному рівні є головною метою підготовки майбутнього інженера-педагога у курсі викладання іноземної мови. Роботи з методики викладання англійської мови для немовних спеціальностей, опубліковані в останні роки, порушують проблему якості підготовки студентів [2-4]. Але, слід зазначити, що питання розробки чітких критеріїв щодо якості підготовки студентів немовних вузів з іноземної мови залишається відкритим.

Під час занять з іноземної мови однією з головних форм роботи є читання та переклад наукових текстів. Переклад можна розглядати як: а) мету навчання студентів іноземній мові у технічному вузі; б) засіб контролю при навчанні основним видам читання; в) засіб навчання читанню технічного тексту [5, с. 87]. Якість засвоєння текстового матеріалу англійською мовою є системообразуючим фактором при перекладі тексту студентом. По якості перекладу ми можемо судити про якість засвоєння даного тексту. Аналіз стану підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей з іноземної мови показує, що проблема якості засвоєння текстового матеріалу іноземною мовою є однієї з найбільш актуальних і вимагає детального розгляду.

Програма з англійської мови для немовних спеціальностей передбачає в курсі викладання пріоритет читання наукової літератури над практикою усного мовлення. Це пояснюється необхідністю засвоєння студентом великої кількості лексичних одиниць за порівняно невеликий відрізок часу. Так, в Українській інженерно-педагогічній академії навчальним планом більшості спеціальностей передбачено по 34 академічних години занять з іноземної мови у I-III семестрах і 50 академічних годин у IV.

На першому етапі (І-ІІ семестри) студентам пропонуються тексти загальнонаукового характеру та за спеціалізацією вузу. На другому етапі навчання (ІІІ-ІV семестри) програмою передбачений перехід від вивчення текстів загально технічної спрямованості до текстів вузько спеціалізованих. Іншими словами, зміст навчання англійській мові на другому курсі має формуватися з урахуванням лексики не тільки по профілю вузу, але по профілю окремих спеціальностей. Обумовлено це тим, що «в технічному вузі вузьку спеціалізацію можна починати не раніше ІІ курсу, коли дисципліни попереднього навчального року (наприклад, «Вступ до спеціальності») вже сформували у студентів ту мінімальну понятійну базу, без якої проведення вузької спеціалізації нереальне» [4, с. 18].

Головною особливістю методики викладання іноземної мови студентам інженерно-педагогічних спеціальностей є можливість формування у студентів не просто уміння читати оригінальну літературу і спілкуватися в професійній сфері, але і застосовувати уміння, отримані в курсі вивчення іноземної мови, у процесі освоєння майбутньої професії.

Основним засобом навчання в курсі викладання англійської мови в технічному вузі є текст, орієнтований на спеціалізацію студента. У процесі навчання можливе використання як оригінальних текстів із наукової періодики, так і адаптованих. Отже, ми можемо розглядати іншомовний текст: а) як засіб формування умінь читати, перекладати та обговорювати проблеми у професійній галузі на англійській мові; б) як засіб отримання нових знань по спеціальності, та, відповідно, підвищення професійного рівня студента.

Під навчальним текстом розуміємо текст, який виконує одночасно мотиваційні, інформаційні, контролюючі функції. Такий текст має зосереджувати найбільш типові для англійської наукової мови особливості граматичного та словотворчого характеру, основні лексичні одиниці, оволодіння якими допомагатиме студенту легко читати і розуміти письмову мову, а також використовувати лексико-фразеологічний запас при спілкуванні. Таким чином, якість засвоєння текстового матеріалу іноземною мовою студентами безпосередньо впливає на якість навчання мові в цілому.

Не підлягає сумніву той факт, що якість засвоєння тексту прямо залежить від його розуміння студентами. Розрізняють чотири типи розуміння тексту: 1) загальне розуміння; 2) розуміння логічного стрижня, головної ідеї тексту; 3) розуміння окремих фактів, важливих деталей тексту; 4) розуміння окремих слів, словосполучень [6, с. 10]. Відповідно до цієї класифікації у процесі навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей англійській мові використовують тексти, які відрізняються за об'ємом, кількістю нових для студента лексичних одиниць та змістом.

Усі навчальні тексти, що використовуються в курсі викладання англійської мови, ми можемо розділити на три групи: описові, оповідальні, пояснювальні. Для пояснювальних текстів характерна єдина логічна лінія. Описові й оповідальні багаті різними фактами, деталями. У першому випадку у студента виникає чітка установка на розуміння, у другому на запам'ятовування тексту. Відповідно, визначення якості засвоєння описового тексту не повинне ґрунтуватися на перевірці деталей і фактів, тому що даний текст найчастіше містить лише загальну тему. Слід зазначити, що основним видом текстів, що використовуються у процесі навчання майбутніх інженерів-педагогів є пояснювальні тексти. Описові й оповідальні тексти найчастіше використовуються як додаткові. З метою виділення основних параметрів, що визначають якість засвоєння іншомовного тексту, розглянемо вимоги, що ставляться програмою до студента немовного вузу в процесі вивчення англійської мови.

Лексичний мінімум пасивного словникового запасу для читання, що повинен засвоїти студент, розрізняється в залежності від етапу навчання, у цілому він має складати 2500 лексичних одиниць. Так, О.Б. Тарнопольский виділяє обов'язкове засвоєння 1500 лексичних одиниць до кінця першого курсу навчання [4, с. 37]. Даний мінімум передбачає засвоєння лексики загальнонаукового і побутового характеру. На другому курсі студенти повинні засвоїти 1000 лексичних одиниць, причому акцент тут робиться на термінологію, пов'язану з вузькою спеціалізацією.

Засвоїти весь обсяг лексики для читання допомагають тексти, спроектовані з орієнтуванням на майбутню спеціальність студента, а також комплекс текстових вправ перед та після тексту, спрямованих на закріплення лексичного матеріалу. Комплекс вправ дозволяє навчити студента орієнтуватися в змістовній структурі тексту (завдання на знаходження частин тексту, де виділена основна думка, ставиться проблема, робляться висновки; на скорочення тексту, передачу його основної думки, реферування і т. п.), продуктивно мислити (завдання типу: «Знайдіть у тексті речення, що несе основну думку», «По заголовку припустить, які проблеми піднімаються в тексті», «Складіть план тексту і перекажіть його за планом», «Познайомтесь з текстом і поділіть його на змістові частини» і т. п.).

Для перевірки засвоєння лексичного матеріалу студентами інженерно-педагогічних спеціальностей пропонуємо використовувати клоуз-тести (close-test) [3]. Вони передбачають пропуск контрольного слова або словосполучення у тому місці тексту, де воно відповідає правилам граматичного оформлення речення. За кожну правильну відповідь студент одержує 1 бал, якщо студент використовує слово, що є синонімом або близьким за значенням словом до того, яке потрібно вставити, то він одержує 0,5 бали.

Вивчаюче читання передбачає стопроцентне розуміння інформації, що містить текст. Середня швидкість вивчаючого читання тексту англійською мовою студентом другого курсу складає 400 знаків за хвилину. Головною метою ознайомлювального читання є розуміння лінії загального змісту тексту. Швидкість ознайомлювального читання - 600 знаків за хвилину. Проглядове читання передбачає визначення головної мети та проблем, що розглядаються в тексті. Швидкість проглядового читання має складати 1000-1200 знаків за хвилину.

Якість засвоєння іншомовного тексту безпосередньо залежить від якості перекладу. Отже, наступним показником якості засвоєння тексту студентами пропонуємо вважати якість перекладу. При цьому маємо враховувати кількість переданих фактів з тексту та швидкість перекладу. Стандартний текст за фахом у 1500 знаків містить 20 - 25 важливих фактів, що студент має виділити і потім відобразити їхнє розуміння за допомогою тестів. Слід зазначити, що в подібних тестах основна увага приділяється не граматичним особливостям прочитаного тексту, а лексичному матеріалу. Програмою передбачена норма в одну академічну годину для вивчаючого читання тексту в 1800 знаків (включаючи його повний письмовий переклад). Отже, при середній швидкості читання 300 знаків за хвилину, на письмовий переклад зі словником приділяється 35 - 40 хвилин.

Крім повного письмового перекладу тексту на рідну мову у процесі навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей пропонуємо використовувати інші форми перекладу, а саме реферування та анотування [2]. Реферативний переклад - це письмовий переклад окремих частин тексту, що є найбільш важливими. Як правило такий переклад значно менший за оригінальний текст (у 5 - 10 разів). Саме ця форма перекладу навчає студентів виділяти головну думку у тексті, визначати найважливішу та додаткову інформацію, просліджувати логічну лінію тексту.

Анотаційний переклад полягає у складанні анотації до наукової статті. Ця форма перекладу є особливо важливою тому, що студенти навчаються аналізувати, критично мислити під час роботи над текстом, давати стислу характеристику оригіналу.

У висновку маємо зазначити, що якість засвоєння іншомовного тексту студентами інженерно-педагогічних спеціальностей пропонуємо визначається за допомогою системи показників: швидкість вивчаючого читання тексту 250 - 400 зн./хв.; швидкість ознайомлювального читання 500 - 650 зн./хв.; швидкість проглядового читання має складати 1000-1200 зн./хв.; кількість переданих фактів з тексту у 1500 знаків складає 15 - 25; швидкість письмового перекладу зі словником 30 - 40 хвилин на текст у 1800 знаків.

Рівень засвоєння іншомовного текстового матеріалу студентами інженерно-педагогічних спеціальностей можна вважати сформованим, якщо студент володіє вищезазначеними видами читання (вивчаючим, проглядовим та ознайомлювальним) враховуючи швидкість; вміє працювати як з оригінальними науково-технічними текстами, так з адаптованими та робити різні види їх перекладу (повний письмовий переклад, реферування та складання анотації до наукових статей); володіє достатнім об'ємом лексики для читання та спілкування у професійній сфері згідно до норм.

Література

викладання іноземний педагогічний студент

Методологические и методические основы проектирования технологии оценки качества учебно-познавательной деятельности студентов при изучении инженерных дисциплин / С.Ф. Артюх, В.М. Приходько, Т.В. Ящун, А.Т. Ашеров, Е.В. Громов, И.В. Федоров; под ред. В.М. Журавского. - М.: МАДИ(ГТУ); Харьков: УИПА, 2002. - 180 с.

Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. - Київ: «Фірма «ІНКОС», 2002. - 320с

Саєнко Н.В. Періодична преса як засіб оволодіння іноземною мовою студентами вищих технічних навчальних закладів: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.09 / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Х., 2003. - 21 с.

Тарнопольский О.Б. Методика навчання англійської мови на ІІ курсі технічного вузу: Посібник. - К.: Вища шк., 1993. - 167 с.

Базиев А.Т., Троянская Е.С. Перевод как один из эффективных способов обучения чтению и пониманию научной и технической литературы // Обучение чтению научного текста на иностранном языке. - М.: Издательство «Наука», 1975. - С. 87-95.

Банкевич Л.В. Тестирование лексики иностранного языка: Учеб. пособие. - М.: Высш. школа, 1981. - 112 с. - (Б-ка преподавателя).

Размещено на Allbest.ru