Інтеграція педагогічних та комп'ютерно-інформаційних знань майбутніх викладачів професійно-практичних дисциплін на етапі проектувальної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378. 011. 31: 004

ІНТЕГРАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ТА КОМП'ЮТЕРНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗНАНЬ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ПРАКТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН НА ЕТАПІ ПРОЕКТУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Волкова Т.В.

Розглядається питання підвищення ефективності підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін інформатичного спрямування ПТНЗ на етапі проективної діяльності за рахунок інтеграції педагогічних та інформатичних знань. Показано, що використання запропонованої методики інтеграції педагогічних та інформативних знань на етапі проектувальної діяльності дозволяє майбутнім викладачам на достатньому рівні розробляти проекти навчальних програм із використанням засобів ІТТ.

Рассматриваются вопросы повышения эффективности подготовки будущего педагога на этапе проектировочной деятельности за счет интеграции педагогических и информационных знаний. Показано, что использование предложенной методики интеграции педагогических и информационных знаний на этапе проектируемой деятельности позволяет будущим преподавателям на достаточном уровне разрабатывать проекты учебных программ с использованием способов ИТТ.

The issue being considered is rising efficiency of training a future teacher at the stage of design activities due to integrating pedagogical and informational knowledge. The use of the suggested methodology of integrating pedagogical and information knowledge at the stage of the activity being designed allows future teachers to develop sillabi projects using methods

викладач професійний інформаційний навчальний

Постановка проблеми. Вимоги до професійної діяльності майбутнього викладача професійно-практичних дисциплін інформатичного спрямування професійно-технічного навчального закладу (ПТНЗ) пов'язані зі зростаючими суспільними потребами навчання і виховання кваліфікованої робітничої сили, здатної працювати в галузі автоматизованих систем управління виробництвом; з необхідністю переорієнтації підготовки на компетентнісну основу; з інтеграцією галузевого і психолого-педагогічного компонентів; з розробкою начальних програм за інтегрованими професіями, з інформатизацією навчально-виховного процесу.

Ефективність застосування засобів інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТТ) у навчально-виховному процесі ПТНЗ однозначно залежить не лише від якості та дидактичних можливостей відповідних апаратних і програмних засобів, але й від готовності викладача до самостійного проектування та практичного використання цих засобів у процесі навчання. Викладач-початківець повинен уміти самостійно здійснювати проектно-технологічну діяльність, використовуючи при цьому нові педагогічні технології та засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У теорії та практиці професійно-педагогічної освіти визначено концепцію і побудовано модель підготовки інженерів-педагогів, розроблено її структуру і зміст. Узагальнено-інтегруючим етапом психолого-педагогічної підготовки студентів виступає методична підготовка, дидактичні засади якої розкрито в роботах С. Артюра, О. Бєлової, Н. Брюханової, І. Зеєра, О. Коваленко, В. Нікіфорова, Н. Никало, Б. Соколова та інших. У наукових працях В. Бикова, Ю. Дорошенка, М. Жалдака, В. Мадзігона, Н. Тверезовської та інших висвітлено питання впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТТ) у навчанні. Наголошується на тому, що „мета використання засобів навчання, реалізованих на основі ІТТ, визначається завданнями інформатизації сучасного суспільства, а також необхідністю інтенсифікації процесів інтелектуального розвитку учнів [10, с. 15]”.

На сьогодні за умов модернізації професійно-технічної освіти та інформатизації навчально-виховного процесу актуальним виступає питання розробки методики навчання майбутніх викладачів професійно-практичних дисциплін інформатичного спрямування ПТНЗ проектувальної діяльності з використанням засобів ІТТ.

Постановка завдання. Розробити методику підготовки майбутніх викладачів професійно-практичних дисциплін на етапі курсового проектування та експериментально перевірити її ефективність.

Виклад основного матеріалу. Успішне розв'язування багатоаспектної проблеми підготовки майбутнього викладача професійно-практичних дисциплін інформатичного спрямування можливе за умов оновлення мети навчання, змісту навчання та процесу навчання [5-10]. На основі інтеграції предметних знань, набутих студентом при вивченні психології, педагогіки, теоретичних основ дисципліни “Методика професійного навчання”, низки дисциплін комп'ютерно-інформаційного спрямування за спеціальністю “Комп'ютерні технології в управлінні та навчанні” формуються технологічні, етичні, психолого-педагогічні, ергономічні, комп'ютерно-інформаційні знання, а також система цінностей і ціннісних орієнтацій. Вони визначають ставлення особистості майбутнього викладача до себе, інших людей, навколишнього світу й підсилюють ефективність самостійної проектувальної діяльності, метою якої при виконанні курсової роботи є засвоєння діяльності з розробки і створення комп'ютерно орієнтованих засобів навчання для грамотного методичного їх застосування при викладанні дисциплін комп'ютерного циклу, що вивчаються учнями ПТНЗ і машинобудівних коледжі.

Проектувальна діяльність майбутнього викладача є поліфункціональною і включає процеси прогнозування, планування, управління, конструювання та моделювання навчально-виховних явищ, процесів і систем. Результатом цієї діяльності є створення відповідного освітнього розвивального середовища в навчанні. Специфіка професійної діяльності майбутнього викладача професійно-практичних дисциплін інформатичного спрямування передбачає розв'язання низки проблем, пов'язаних із упровадженням у навчальний процес інформаційних та комунікаційних технологій для того, щоб зробити цей процес адекватним до вимог сучасного інформаційного суспільства.

Загальна тематика проектних робіт формується відповідно до переліку тем курсу “Методика професійного навчання”, а також напрямів науково- і навчально-методичної роботи кафедри “Комп'ютерні технології в управлінні та навчанні”.

Усе більше науковців та викладачів-практиків системи професійної освіти приходять до розуміння доцільності зберігання навчально-методичних матеріалів у електронному вигляді. Тому пріоритетним завданням курсового проекту будемо вважати створення майбутнім викладачем розподіленого інформаційного ресурсу, можливості якого і організація на його основі інформаційної взаємодії дозволить створити єдиний інформаційно-методичний освітній простір інформатизованого навчально-виховного процесу закладу професійної освіти (Рис. 1). Сукупність дидактичного і методичного забезпечення, реалізованого за допомогою матеріально-технічних засобів навчання, призначеного для використання у навчальному процесі ПТНЗ, будемо називати розподіленим інформаційним ресурсом.

На рисунку 1 є такі позначення. Викладач планує методику навчання: послідовність викладу навчального матеріалу (В1); кількість і типи навчальних і контрольних завдань (В2); режим контролю процесу навчання (В3).

Рис. 1. Модель взаємодії в інформаційно-методичному освітньому просторі інформатизованого навчально-виховного процесу закладу професійної освіти

Процес навчання розглядається як поетапний технологічний процес: накопичення інформації (У1); вироблення розуміння (У2); вироблення уміння вирішувати завдання (У3); вироблення навичок практичного застосування знань при вирішенні прикладних завдань; накопичення інформації (У4); контроль знань проблемної сфери (У5).

Успішне функціонування інформаційного ресурсу можливо бути забезпечено лише при виконанні принципів його побудови: дидактичних (П1); методичних (П2); програмно-технічних (П3); ергономічних (П4) [3; 4; 6; 7].

Для реалізації принципу науковості доцільно використовувати в навчанні новітні досягнення науки інформатики та інформаційних технологій; використовувати логіку науки; вивчення законів науки починати не з готових формулювань, а пропонувати учням самостійно виконувати дослідження, надавати їм можливість конструювати свої теоретичні моделі й пояснювати одержані факти.

Відтворення навчального матеріалу засобами інформаційно-комунікаційних технологій повинно відбуватися у вигляді моделей, які є адекватними до наукового знання й одночасно доступними для розуміння учнями. Способи подання навчального матеріалу, форми і методи організації навчальної діяльності мають відповідати рівню підготовки учнів. Необхідно забезпечувати послідовне ускладнення навчальних і практичних задач; здійснювати диференційовану допомогу. Принцип посильної складності у навчанні передбачає ретельний відбір навчального матеріалу та видів завдань і вправ із урахуванням рівнів підготовки учнів. Завдання, що ставляться перед учнями, повинні бути зрозумілими.

Навчальна діяльність повинна будуватися з максимальним залученням більшості органів чуття, за максимально можливої модальності навчальних впливів. Таке розуміння принципу наочності потребує точного визначення тих дій, які необхідно виконати з предметами і засобами діяльності, щоб, з одного боку, виявити зміст майбутнього поняття, а з іншого - подати цей зміст у вигляді знакових (або інших) моделей. Наочною може бути і демонстрація викладачем зразка діяльності за комп'ютером при роботі з готовою програмою, наприклад текстовим чи графічним редактором.

Має передбачатися реалізація індивідуального підходу до учня, врахування його індивідуальних можливостей щодо сприймання та засвоєння навчального матеріалу. Індивідуалізація можлива під час роботи учнів із програмними засобами, що вивчаються, зі своїм індивідуальним темпом, своїми шляхами подолання труднощів та за допомогою гнучкого налагодження навчальної програми. Причому передбачається налагодження на тип мислення учня (образний чи мовний) шляхом звільнення часу викладача для індивідуальної роботи з учнями. У педагогічному процесі на базі засобів інформаційно-комунікаційних технологій принцип індивідуалізації реалізується насамперед за допомогою гіпертекстової технології подання інформації.

Необхідно забезпечити створення передумов формування учнем особистої моделі знань згідно з принципом систематичності та послідовності викладу навчального матеріалу, зв'язку навчання з практикою. Задля того, щоб в учнів із самого початку склалась система уявлень про діяльність, яку слід виконати, необхідно на початку навчання дати загальну установку, тобто створити орієнтувальну основу дій.

Мають бути забезпечені самостійні дії учнів щодо пошуку й отримання необхідної навчальної інформації за умови чіткого розуміння кінцевої мети і завдань навчальної діяльності. Реалізується принцип свідомого ставлення учня до навчання, самостійності і активізації його діяльності через усю організацію навчання, протягом якого відбувається перехід від усвідомлення правил виконання дії до її автоматизованого навчання, від формування окремих елементів діяльності до їх об'єднання.

Передбачається наявність зручного діалогу в режимі інтерактивної взаємодії “учень-програма” і можливості його організації за вимогою користувача. Сугестивний зворотний зв'язок здійснює контроль і корекцію дій учня, надає рекомендації щодо подальшої роботи з програмою, реалізує постійний доступ до довідкової та методичної інформації.

Передбачається формування алгоритмічного, наочно-образного, теоретичного типів мислення; формування вмінь приймати оптимальне рішення; формування умінь щодо опрацювання інформації із застосуванням певних систем і технологій.

Інформаційне забезпечення повинно надавати можливість застосування інформації як засобу навчання, засобу управління, засобу комунікації, засобу обробки інформації відповідно до принципу системності подання інформації.

Повнота подання матеріалу забезпечується адекватністю змісту навчально-освітнього середовища навчального закладу. Розроблені студентом навчально-методичні матеріали мають відповідати дидактичним і методичним вимогам.

Зручність і прозорість інтерфейсу, єдність стилю, адекватність візуальних образів змісту забезпечує єдність способів доступу до інформаційних ресурсів, єдність форм і методів здійснення інформаційної взаємодії із засобом навчання.

Масовість забезпечується незалежністю від браузерів.

Періодичність зміни змісту. Оновлення повинно проводитися із заданою періодичністю залежно від конкретних умов і можливостей адміністрування.

Відкритість ресурсу. Організація структури інформаційного ресурсу повинна забезпечувати можливість додавання нових компонентів.

Оскільки на даному етапі методичної підготовки студента здобуті раніше знання та уміння інтегруються в методичні дії, що виконуються з опорою на зовнішнє керівництво, виникла необхідність розробки критеріїв, відповідно до яких визначається ефективність проектувальної діяльності майбутнього викладача, продуктом якої виступає розподілений інформаційний ресурс із конкретної теми навчання професійно-практичних дисциплін інформатичного спрямування для учнів ПТНЗ і коледжу.

Структурно тематичний блок складається з набору ієрархічних структурних компонентів, а саме календарно-тематичного плану вивчення теми, теоретичного блоку, лабораторно-практичних робіт, словника термінів (з можливістю пошуку окремих термінів), тестування.

Звертається увага на структурування навчального матеріалу з метою його подання невеликими логічно завершеними тематичними блоками в чіткій послідовності. В межах блоку забезпечуються всі види діяльності учнів, необхідні для опанування нового матеріалу, застосування здобутих знань, самостійного відпрацювання навичок і вмінь та самоконтролю.

Логічна послідовність подання матеріалу забезпечується завдяки гіпертекстовій технології. Зміст інформаційних матеріалів добирається з урахуванням можливості застосування інформаційних матеріалів або їх адаптації до подальшого використання навчальними закладами професійної освіти; відповідності діючим у цих закладах програмам; обґрунтованості з наукової точки зору; відповідності мови, стилю викладу об'єкту навчання.

Повнота набору структурних компонентів: теоретичний блок, практичний блок, блок тестування, словник термінів.

Функціональність забезпечується коректністю перегляду сторінок і доступністю інформаційного ресурсу для різної швидкості з'єднання. Означає забезпечення правильності роботи всіх аудіо-, відеофрагментів, інтерактивних елементів, гіперпосилань, відповідність обраних технологічних засобів навчальним завданням, а також наявність контролю і зворотного зв'язку в навчальних матеріалах, коректне з позицій психології використання мультимедіа засобів, створення посилань для завантаження додаткових програмних засобів.

Доступність матеріалів, знання й урахування інтересів учнів; повнота інформації.

Дизайн інформаційного ресурсу забезпечує вимоги ергономічної кольорової гами; логічності та очевидності навігації, гармонійного співвідношенню між елементами оформлення (текст, графіка, мультимедіаоб'єкти), які сприяють розумінню змісту, єдності стилю, дотриманню правил орфографії та синтаксису, мові.

Зміст інформаційних матеріалів: можливість застосування інформаційних матеріалів або їх адаптація до подальшого використання ПТНЗ і машинобудівними коледжами; відповідність діючим у навчальних закладах програмам; обґрунтованість з наукової точки зору; відповідність мови, стилю викладу об'єкту навчання.

Функціональність: коректність перегляду сторінок і доступність інформаційного ресурсу для різної швидкості з'єднання. Означає забезпечення правильності роботи всіх аудіо -, відеофрагментів, інтерактивних елементів, гіперпосилань, відповідність обраних технологічних засобів навчальним завданням. Це наявність контролю і зворотного зв'язку в навчальних матеріалах, коректна з позицій психології використання мультимедіа засобів, створення посилань для завантаження додаткових програмних засобів.

Доступність матеріалів, знання й урахування інтересів учнів; повнота інформації.

Дизайн інформаційного ресурсу: забезпечення вимог ергономічної кольорової гами; логічності та очевидності навігації, гармонійному співвідношенню між елементами оформлення (текст, графіка, мультимедіаоб'єкти), які сприяють розумінню змісту, єдності стилю, дотриманню правил орфографії та синтаксису, мові.

Експертна оцінка результатів проектувальної діяльності здійснюється на основі факторно-критеріальної моделі, розробленої О. Коваленко і адаптованої з урахуванням особливостей підготовки інженерів-педагогів інформатичного спрямування (табл.).

Таблиця

Експертна оцінка результатів проектувальної діяльності

Як приклад, наводиться розроблений майбутнім викладачем професійно-практичних дисциплін інформатичного спрямування ПТНЗ, студентом групи ОЗІ-405 факультету комп'ютерних технологій та систем університету Петром Остафійчуком проект розподіленого інформаційного ресурсу. Тема проекту “Розробка мультимедійного електронного підручника для вивчення модуля “Методи захисту інформації” з дисципліни “Комп'ютерна обробка інформації” за спеціальністю 4112 “Оператор комп'ютерного набору” (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Загальний вигляд електронного підручника

При проектуванні макета підручника студентом було використано деякі компоненти мультимедіа: набори різних текстів, екранні копії, відеофрагменти виконання окремого завдання зі звуковим супроводом.

У структурно-цільовій моделі змісту модуля виділено логічно завершені блоки - теми. Вони містять найбільш зв'язний матеріал теми. Відповідно до категорій таксономії Б. Блума цілі навчання кожної теми модуля конкретизовано на знання, розуміння, застосування; подано послідовність їх вивчення на занятті відповідно до вимог навчальної програми дисципліни, діючої у професійному машинобудівному ліцеї № 19 м. Бердянська.

Навчальний модуль “Методи захисту інформації” виступає єдністю змістового і процесуального блоків. Тому в електронному підручнику, в єдності зі змістом, необхідним для засвоєння, передбачено апарат організації його засвоєння.

Структурно модуль складається з лекцій, лабораторно-практичних занять, одного контрольного заняття; словника термінів до модуля. Основна функція кожної теми модуля - розгортання навчального матеріалу в єдності всіх аспектів. Відповідно до вимоги структурного подання змісту підручника в комп'ютері, він подається у вигляді структурних формул. Структурна формула окремої теми модуля складається з сукупності структурних одиниць, таких як поняття, завдання, питання (рис. 3). Набір структурних одиниць визначається предметом. Кожна структурна одиниця позначається прямокутником, всередині якого вказується її назва і номер, який складається з трьох чисел, розділених крапками. Перше число - номер модуля в навчальному плані дисципліни “Комп'ютерна обробка інформації”, друге - номер теми, третє - порядковий номер структурної одиниці в межах теми. Структурні одиниці, введені в кожній темі, є змістовими. Якщо підвести курсор миші на будь-яку структурну одиницю, то на екрані з'явиться повна інформація про цю одиницю: зміст, рисунок, відео.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Структурна формула окремої теми модуля

Зміст заняття забезпечено методичними рекомендаціями до виконання практичних вправ, а також відеофрагментами із звуковим супроводом із можливістю призупинити відео і виконати відповідні команди.

Контрольне заняття передбачає комп'ютерне тестування учнів із модуля й містить доступну кількість завдань відповідно до рівнів складності.

Розглянуті вище особливості спроектованого майбутнім викладачем електронного інформаційного ресурсу дозволять підвищити ефективність навчання учнів ПТНЗ завдяки можливості застосування кількох каналів сприйняття інформації у навчальному процесі; можливості прилаштовуватися під індивідуальний стиль навчання; подання інформації у різний спосіб; візуалізації змісту; стимуляції пізнавальних мотивів навчання.

Електронний підручник виступає, насамперед, як універсальний засіб навчання і методичний посібник для викладача. У цьому випадку управління уроком здійснюється викладачем через ряд послідовних екранних відображень, відповідних змісту заняття. За необхідності можна легко пересуватися підручником вгору і вниз, акцентуючи увагу учнів на певних вузлових моментах змісту. Також електронний підручник може виконувати свою основну функцію: бути джерелом знань для учнів. Мотивація навчання при роботі з електронних підручником набагато вища, ніж при роботі зі звичайним підручником.

Ефективність розвитку творчих здібностей учнів залежатиме також від використання можливостей і засобів їх самоуправління. Усе, що учні у процесі навчальної діяльності здатні виконати без допомоги, вони повинні виконати самостійно.

Висновки

Розробка електронного інформаційного ресурсу як складника електронного підручника відкриває можливості поєднання досягнень дидактики та нових комп'ютерно - орієнтованих систем навчання на основі інтеграції педагогічних та комп'ютерно-інформаційних знань студентів педагогічного університету.

Отже, сьогодні очевидна необхідність і можливість методичної підготовки майбутнього викладача професійно-практичних дисциплін інформатичного спрямування ПТНЗ до самостійного створення і застосування комп'ютерних засобів навчання завдяки інтеграції педагогічних та комп'ютерно-інформаційних знань. Результати проведеного педагогічного експерименту показали, що Якщо процес підготовки майбутнього викладача професійно-практичних дисциплін інформатичного спрямування ПТНЗ побудувати на основі проектування ним власних систем навчання і методично реалізувати на конкретному навчально-методичному матеріалі з використанням сучасних комп'ютерно-інформаційних засобів, то вже в педагогічному університеті майбутні викладачі зможуть оволодіти необхідними методичними уміннями, що дозволять самостійно створювати комп'ютерні засоби навчання і проектувати ефективні демонстраційно-інформаційні матеріали. Участь у проектувальній діяльності забезпечує самореалізацію майбутнього викладача, розкриття його інтелектуального потенціалу, здатність здійснювати творчий процес, упроваджувати інноваційні технології в практику.

Перспективи подальших досліджень. Актуальними залишаються питання розробки стандартного інструментального комп'ютерно-інформаційного середовища для проектування власних методичних систем навчання і впровадження їх у реальний навчальний процес ПТНЗ.

Література

Биков В.Ю., Чепурна Н.М., Саух В.М. Створення регіональної колекції цифрових освітянських ресурсів// Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2007. - №5. - С. 3-6.

Волкова Т.В. Методика курсового проектування: Програма, методичні вказівки та завдання для бакалаврів за спеціальністю „Професійне навчання. Комп'ютерні технології в управлінні та навчанні. Комп'ютерні системи і мережі. Обробка і захист інформації в комп'ютерних системах і мережах”. - Бердянськ, БДПУ, 2006. - 96 с.

Дорошенко Ю., Лапінський В., Мальований Ю. Педагогічні програмні засоби: сучасний стан і можливості // Гуцульська школа. - 2000. - № 1-2. - С. 6-10.

Дашниц Н.Л. Дидактические возможности школьной информационной образовательной среды// Мир психологии. - 2005. - № 1. - С. 230 - 242.

Коваленко О.Е., Артюх С.Ф., Лобунець В.І., Резніченко М.К., Тарасюк А.П. Основні концептуальні положення розвитку інженерно-педагогічної освіти// Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Зб. наук. пр. - Випуск 6. - Х.: УІПА, 2004. - С.14-27.

Мадзігон В.М., Лапінський В.В., Дорошенко Ю.О. Педагогічні аспекти створення і використання електронних засобів навчання// Проблеми сучасного підручника. - К.: Педагогічна думка, 2003. - Вип. 3. - С. 70-82.

Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 4-х ч./ За ред. М.І. Жалдака. - К.: Навчальна книга, 2003. - Ч. І.: Загальна методика навчання інформатики. - 254 с.

Ничкало Н.Г. Підносити науковий потенціал педагогів професійної школи// Професійно-технічна освіта. - 2006. - № 1. - С. 11-12.

Практикум по методике преподавания машиностроительных дисциплин: Учеб. пособие/ А.М. Копейкин, В.И. Никифоров, Б.А. Соколов. Под ред. В.И. Никифорова, 1990 - 112 c.

Сидоренко В.К., Тверезовська Н.Т. Підвищення якості навчання учнів ПТНЗ засобами інформаційно-телекомунікаційних технологій // Проблеми інженерно-педагогогічної освіти. Збірник наукових праць. - Випуск 13. - Х.: УІПА, 2006. - С.12-21.

Размещено на Allbest.ru