Становлення професійного інтелекту майбутніх інженерів-педагогів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378

СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ

Волкова А.М.

У статті розглянуті питання становлення інтелекту майбутніх інженерів педагогів; психологічний аналіз інтелектуально-творчої діяльності інженера-педагога; шляхи визначення інтелектуальної готовності до оволодіння працею інженера-педагога; створення інтелектуально-насиченого середовища для підготовки сучасного інженера-педагога.

інтелект творчий інженер педагог

В статье рассмотрены вопросы становлення интеллекта будущих инженеров-педагогов; психологический анализ интеллектуально-творческой деятельности инженера-педагога; пути определения интеллектуальной готовности к овладению работой инженера-педагога; создание интеллектуально-насыщеной среды для подготовки современного инженера-педагога.

In this article we had examine the questions of formation of the professional intelligence of prospective engineers-teachers; psychological analysis of intellectual and creative activity of a engineer-teacher; means for assessment of intellectual aptness for mastering the engineers-teachers skills;creation of intellectually condensed environment for training of a modern engineer-teacher.

Постановка проблеми. Сутність професійного становлення відображається в перетворені студента вищого навчального закладу в професіонала, здатного не тільки створювати корисні для суспільства продукти діяльності, але й активно впливати на розвиток професійної діяльності та професійного суспільства в цілому. Процес розвитку професійного інтелекту майбутніх інженерів-педагогів починається іще до вступу у вищий навчальний заклад, навчання в якому потім відіграє головну роль в професіональному розвитку та не припиняється після закінчення професійного учбового закладу. Становлення свого професіонального розвитку людина досягає на стадії самостійної професійної діяльності.

Саме тому при підготовці інженерів-педагогів велике значення треба приділяти розвитку та поступовому становленню професійного інтелекту майбутніх інженерів-педагогів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Україні потрібні гарні висококваліфіковані спеціалісти, яких готують та випускають вищи навчальні заклади. Тому актуальним є вивчення та дослідження професійної підготовки інженерів, операторів та педагогів (Ю.М. Забродін, Б.Ф. Ломов, О.М. Іванова, О.О. Крилов, М.М. Пейсахов, Н.В. Кузьміна, К,К. Платонов, Б.М. Теплов, Г.В. Суходольский тощо)

В.П. Захарова вивчає безпосередньо структуру технічного інтелекту у інженерів, В.А. Моляко займається дослідженням діяльності інженера-конструктора, Е.Ф. Зєєр досліджує та проводить аналіз професійної підготовки інженера-педагога, а над вивченням психологічних резервів інженерної підготовки займається Р.В. Габдєєв. Саме В.А. Моляко відмічав, що, насправді, дуже мало часу приділяється підготовці до професіональної діяльності інженера, причому вона носить або абстрактний характер, або алгоритмізований, при цьому людина присутня лише як модель[1].

Також, дослідженням процесу підготовки та профпридатності інженера займались М.К. Тутушкіна та О.Т. Ростунов. С.Р. Пантелєєв займався виявленням особливостей прояву само відношення у випускників інженерних спеціальностей.

Вийшло багато праць, в яких розглядаються проблеми готовності випускників вищих навальних закладів до педагогічної діяльності (Р.І. Пенькова, А.І. Немировська, Е.О. Клімов, С.П. Крягжде, В.Ф. Моргун, Б.О. Федоришин, С.М. Чистякова, П.Ф. Шавір та інші).

Дослідженням інтелектуально-творчої праці майбутніх фахівців в ранній юності займалась М.Л. Смульсон, яка вивчала особливості інтелектуально-творчого тренінгу майбутніх винахідників [2].

Постановка завдання. Отже, визначеними цілями та завданнями цієї статті є:

- визначити специфіку професійного інтелекту інженерів-педагогів;

- виявити основні шляхи визначення інтелектуальної готовності до оволодіння працею інженера-педагога;

- проаналізувати результати діагностики інтелекту студентів інженерно-педагогічного ВНЗ ;

- сформувати засоби створення комплексного інлектуально-насиченого середовища для підготовки сучасних інженерів-педагогів.

Виклад основного матеріалу. Професійний інтелект інженерів-педагогів має свою специфіку та залежить від професійних задач та стратегій, які вони розв'язують в процесі діяльності. Високий рівень професіоналізму майбутнього фахівця пов'язаний з володінням емпіричним та теоретичним мисленням, а також водночас - з розвиненою інтуїцією і практичним інтелектом.

Своєрідність професійного інтелекту багато в чому пов'язана з особливостями орієнтування фахівця у предметі своєї діяльності, а також з використовуваними знаряддями, засобами, способами впливу на цей предмет, тобто з технологічною стороною професійної діяльності. Дослідники підкреслюють зв'язок логіки професійного мислення із предметним змістом і технологією професійної діяльності. Специфічний предмет нібито диктує спосіб його осмислення [3].

Велике значення для професійного інтелекту має так зване “почуття” матеріалу, партнера дії, більше того, “почуття проблемної ситуації”, яка ще не виникла, але може виникнути у професійній діяльності. Це “почуття” базується не на сприйманні та емоціях, а на комплексній скоординованій роботі всіх інтелектуальних структур, автоматизованому мисленні, яке миттєво обробляє всі дані, котрі одержують органи відчуттів, пропонує пам'ять, виділяє увага відповідно до потреб особистості. Це дуже важливий чинник формування та становлення професійного інтелекту у інженерів-педагогів.

Становлення професійного інтелекту майбутніх інженерів-педагогів багато в чому залежить від їх особистісних якостей, від того наскільки гармонійно вони будуть взаємодіяти з професією. Особистість та діяльність інженера-педагога дуже тісно пов'язані між собою, тому знаючи особливості змінення особистісних характеристик майбутніх фахівців в процесі професійного становлення, можливо не тільки висувати прогнози відносно змін в професійній діяльності, але й коректувати, покращувати траєкторію процесу професійного становлення інженера-педагога в цілому [2].

Отже специфіка професійного інтелекту майбутніх інженерів-педагогів передбачає наявність таких рис:

- нестандартний сплав творчих властивостей мислення, які необхідні майбутньому інженеру-педагогу для створення нових продуктів;

- логічний характер мислення;

- інтуїція та почуття нового мають співіснувати з усвідомленням, рефлексивним аналізом власних засобів діяльності і розумових стратегій;

- висока працездатність і ретельність у праці;

- об'ємна оперативна пам'ять;

- уважність, що виявляється у вмінні припускати якнайменше помилок, а також знаходити їх і ліквідувати їх наслідки;

- оперативність мислення, вміння приймати рішення в умовах обмеженого часу;

- уміння ефективно вести ділове спілкування, працювати разом, взаємодіяти з колегами.

Основні риси майбутнього професійного інженера-педагога, як бачимо, характеризують його мислення, яке повинно бути творчим, логічним, з перевагою понятійного, рефлексивним, гнучким та стратегічним, а також оперативним.

Велике значення має високий загальний рівень розвитку інтелекту, пам'яті, працездатності, ретельності та уваги. В зв'язку з тенденцією омолодження професії інженера-педагога, ці риси хоча б у потенційному виді мають бути властиві саме юнаку-студенту вищого навчального закладу, що принципово підвищує вимоги до рівня його загальної і спеціальної трудової готовності.

Проведений аналіз дає можливість виявити певні шляхи визначення і прогнозування готовності до навчання і праці майбутніх інженерів-педагогів в своїй галузі. Це, в першу чергу, зондування, аналіз семантичного простору, моделі світу, що формуються (знаходяться в процесі становлення) у майбутнього професіонала, структурних особливостей його інтелекту, зокрема стратегій засвоєння і проектування нових засобів діяльності, інтелектуальної активності в цьому процесі.

Певні моменти, пов'язані з формуванням спеціальної психологічної готовності до праці інженера-педагога, передумов становлення професійного інтелекту, мають бути враховані вже на стадії комплектування студентських груп для підготовки за інженерно-педагогічним профілем.

Ефективне становлення професійного інтелекту майбутніх інженерів-педагогів, як складової інтелектуальної готовності до праці, залежить від:

- інтересу до відповідної сфери діяльності (визначається за допомогою методів опитування або бесіди);

- реального ( а не декларованого) рівня загальної готовності до праці (визначається за допомогою методів спостереження, зондування семантичного простору - асоціативний експеримент, забарвлення, опитування, бесіда тощо);

- інтелектуально-творчої активності і інтелектуально-творчого потенціалу особистості (визначаються завдяки методикам дослідження творчості);

- загального рівня інтелектуального розвитку, особливостей понятійного мислення, швидкості розумових процесів (визначаються за допомогою методик дослідження мислення);

- рефлексивних можливостей особистості.

Але особливу увагу, на наш погляд, треба приділити двом останнім аспектам.

Для інженера-педагога є особливо важливим розв'язування розумових задач, пов'язаних з обробкою різної інформації. Можливість студентів в діяльності цього типу можуть бути прогнозовані за допомогою завдань, які використовуються, скажімо, в інтелектуальних тестах Айзенка, наприклад таких як: розв'язати анаграму і виключити зайве слово; вставити пропущене число в послідовність або продовжити послідовність; скласти слово з букв, що входять до інших слів тощо.

Саме під час розв'язування розумових задач в тестах інтелекту, треба звертати увагу на такі психологічні механізми, як: спосіб дії, задум і стратегію розв'язування. Під способом дії ми розуміємо послідовність операцій, виконання яких приводить або може привести до розв'язання задачі. Про спосіб дії варто говорити тоді, коли студенти попередньо навчені (тобто в них сформований відповідний спосіб дії). Однак такі регулюючі механізми, як задум і стратегія, менше залежать від попереднього навчання і можуть характеризувати творчий процес розв'язування задачі навіть тоді, коли бракує вмінь та навичок, має місце недостатнє володіння необхідними операціями.

Під задумом розв'язування ми розуміємо загальний принцип, що визначає напрямок дії, шляхом яких студент прагне досягти поставленої мети, відповідно до задуму проводяться як дослідницькі, так і перетворювальні дії Для вияву стратегічних тенденцій необхідний аналіз використовуваних суб'єктом засобів. Засоби розв'язування задач - це ідеальні і реальні об'єкти , які безпосередньо не подані в умовах задачі, однак залучаються для її розв'язання. Це може бути олівець, верстат, креслення або схема, а також знання, вміння студентів тощо.

Основним матеріалом для аналізу процесу розв'язування задачі є спроби розв'язування (що відображаються у чернетках, нотатках тощо), помилки, які припускаються при цьому, іноді усні або письмові коментарії студентів. З усього цього треба робити висновки, чи вірно аналізувалася задача студентом, які були задуми рішення, які залучалися засоби [2].

В Українській інженерно-педагогічній академії на електротехнологічному факультеті нами було проведено дослідження інтелекту студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. В досліджені приймали участь студенти третього та четвертого курсу за спеціальностями: “Професійне навчання. Автоматизовані системи управління”, “Професійне навчання. Електроніка, радіотехніка, схемотехніка та зв'язок” та “ Професійне навчання. Комп'ютерні технології в управлінні та навчанні”.

Дослідження було спрямовано на вивчення загальних розумових здібностей та виявлення рівнів інтелекту студентів за допомогою тесту Айзенка (комп'ютерна версія). А також дослідження передбачало проведення діагностики за допомогою бланкових методик, які були спрямовані на вивчення таких інтелектуальних чинників студентів:

- невербального інтелекту (за допомогою методики “ Прогресивні матриці Ровена);

- вербального та практичного інтелекту (за допомогою тесту інтелекту Векслера);

- соціального інтелекту (за допомогою тесту Дж.Гілфорда);

- технічного інтелекту та комунікативних здібностей (за допомогою тесту Беннета);

- логічного мислення (за допомогою тесту Липпмана “Логічні закономірності”);

- вербальної креативності (за допомогою тесту RAT С.Медика).

В результаті аналізу даних студенти були об'єднані в три групи, що мають такі характеристики:

1) перша група - студенти з розвинутими інтелектуальними здібностями ( в таблиці виділені “+”), які мають високий та вище середнього рівні інтелекту;

2) друга група - студенти середнього рівня інтелекту, розумові здібності яких не дуже розвинуті або потребують корекції (в таблиці виділені “0”);

3) третя група - студенти з нерозвинутими інтелектуальними здібностями ( в таблиці виділені “-”), які мають низький або нижче середнього рівні інтелекту.

Результати дослідження за даними комп'ютерної методики інтелектуального тесту Айзенка представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати дослідження інтелекту майбутніх інженерів-педагогів за тестом Айзенка

Отже, можна зазначити, що результати комп'ютерного тесту інтелекту Айзенка не дуже гарні, бо відсоток низького і середнього рівня інтелекту студентів однаковий та невеликий (36,7%). Тест розрахований на виконання завдань за певним часом, тому можна говорити про те, що у деяких студентів відсутня швидкість мислення.

Результати дослідження за допомогою бланкових методик, які були спрямовані на вивчення: невербального, вербального та практичного, соціального, технічного інтелекту, логічного мислення та вербальної креативності представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Результати дослідження інтелекту майбутніх інженерів-педагогів за бланковими методиками

Отже, рівень інтелектуального розвитку студентів інженерно-педагогічних спеціальностей ми розглядали як сукупність вербальних та невербальних чинників. Вербальний фактор грає суттєву роль в процесі розв'язку невербальних тестів.

З цього можна зробити висновок, що посилюючи вербальну складову, можна підняти загальний рівень інтелекту, збалансувавши його за вербальною та невербальною складовою.

В процесі проведення дослідження, було видно, що чим вищий є інтелект, тим меншим є градієнт інтелекту (різниця між вербальним та невербальним коефіцієнтами інтелекту). Крім того виявлено, що низький рівень інтелекту пов'язаний з невисокою вербальною варіативністю (різниця між найвищим та найнижчим значеннями субтестів невербальної складової). Існує певний зв'язок між низьким рівнем загального інтелекту, максимальною величиною перепадами між значеннями вербального і невербального інтелекту, високою вербальною варіативністю і низьким рівнем розвитку невербального інтелекту.

Створення комплексного інтелектуально-насиченого середовища для розвитку професійного інтелекту майбутніх інженерів-педагогів, включає з одного боку, використання відповідного змісту, з другого, адекватних (проблемних методів навчання). У змісті професійної підготовки сучасного інженера-програміста, з якою пов'язаний зміст вузівської підготовки, можна умовно виділити дві частини: загальну і спеціальну. В спеціальній частині, в свою чергу, ми розрізняємо, з одного боку, знання про наявні засоби, за допомогою яких проходить проектування й створення нових засобів, і, з іншого боку, знання про специфіку проектованих засобів і власне процедури проектування [2].

До підготовки майбутніх інженерів-педагогів та розвитку їх професійного інтелекту мають принципове відношення відомі сім ознак ефективного учня [4].

Це такі ознаки:

- учні розв'язують задачі з реального життя, які мають міждисциплінарний характер;

- предметом оцінювання є виконання учнями реальних завдань;

- учні залучені до інтерактивних форм навчання;

- учні працюють спільно, в групі;

- учнів розбито на групи, неоднорідні (гетерогенні) за складом;

- вчитель виступає в ролі помічника (фасілітатора), який полегшує процес навчання;

- учні навчаються шляхом досліджень.

Отже, важливу роль в формуванні та становленні професійного інтелекту у майбутніх інженерів-педагогів займає пошукова, дослідницька модель навчання, яка базується на продуктивній діяльності учнів у ході розв'язування проблем. Загальною основою цих моделей є так звана надпредметна пошукова учбова діяльність, тобто спеціальна діяльність учнів по побудові свого учбового пізнання. Надпредметна пошукова діяльність має такі різновиди [2]:

- дослідницька або творча, систематичне дослідження (постановка проблеми, висування й перевірка гіпотез, генерація ідей);

- комунікативно-діалогова, дискусійна (виявлення точок зору, позицій, аргументацій);

- ігрова, моделююча у предметно-змістовому (імітаційно-ігровому) і соціально-психологічному (рольовому) планах.

Процес пошукової діяльності є у даному випадку основним змістом навчання. Процесуальний план навчання переходить у змістовий за такими напрямками:

- спеціальне навчання пошуковим процедурам, формування культури рефлексивного мислення;

- спеціальне навчання процедурам обговорення;

- формування дискусійної культури;

- спеціальна розробка емоційно-особистісної сторони учбово-ігрової діяльності, пов'язаної з її рольовими компонентами;

- емоційна й інтелектуальна рефлексія ходу навчання.

Мета навчання сьогодні студентів інженерно-педагогічних спеціальностей - не у тому, щоб знання передати, а у перетворенні знань на інструмент творчого засвоєння світу. Одним із принципових методів організації пошукового навчання є його діалоговий характер, який сприяє створенню творчої обстановки та формуванню професійного інтелекту майбутніх фахівців.

Учні мають бачити можливість використання метафор і аналогій для творчого пошуку, інакше кажучи, можливість образного мислення. Треба прагнути до поєднання спонтанності образного мислення і цілеспрямованості його включення до розв'язування творчої задачі.

Потрібно розвивати чуттєвість, широту й насиченість сприйняття оточуючої дійсності, спостережливість учнів, розширяти фонд знань, однак розуміти непряму залежність творчих можливостей від інформованості, засвоєння інформації [5].

Головним моментом у концепції пошукового навчання є проблема навчання мисленню, зокрема мисленню критичному. Неоднозначність цієї проблеми очевидна, адже критичність на початкових етапах інтелектуальної творчості заважає розкутості і появі творчих задумів. У той же час розвиток раціонального, критичного мислення є однією з прийнятих сучасних освітніх цілей.

Вважається, що демократичне суспільство базується на збалансованому критичному мисленні громадян, пов'язаній з ним здатності приймати обдумані рішення. У цьому аспекті проблеми пошукового навчання і зв'язаного з ним інтелектуального розвитку юнака - майбутнього інженера-педагога очевидно перетинаються з проблемами розвитку вільної, однак суспільно адекватної особистості інженера-педагога - творця засобів діяльності інших людей.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Перспектива подальшого формування та становлення професійного інтелекту майбутніх інженерів-педагогів вимагає поступово замінювати поширені репродуктивні методи навчання у вищих навчальних закладах продуктивними методами, при яких студент вчиться самостійно продукувати нові для себе знання. Навчання майбутніх фахівців лише тоді буде розвивати та формувати професійний інтелект, коли воно буде мати такі напрямки, як: формування культури рефлексивного мислення; та формування дискусійної культури.

Навчання в Вузі повинно розвивати інтелектуальні якості особистості, які є безумовно важливими для формування готовності молоді до інженерно-педагогічної праці, розвитку професійного інтелекту інженера-педагога.

Література

1. Моляко В.А. Психология конструкторсой деятельности. - М.: Машиностроение, 1983. -134 с.

2. Смульсон М.Л. Психологія розвитку інтелекту. - К., 2001. - 198-223 с.

3. Андронов В.П. Психологические основы формирования профессионального мышления / Под ред. В.В. Давыдова. - Саранск: Изд-во Мордов. Ун-та, 1991. - 84 с.

4. Internet, info@ncrel.org.

5. Кларин М.В.Инновации в обучении: метафоры и модели. - М.: Наука, 1997. - 222 с.

Размещено на Allbest.ru