Особливості практичної підготовки інженерів-педагогів з урахуванням їх попередньої професійної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Державна політика України в галузі освіти спрямована на визнання її «пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства».

У законі України «Про освіту» сказано наступне: «…Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, збагачення народного господарства кваліфікованими фахівцями …» [1].

Вимоги, які ставляться на підприємстві до випускників університетів, академій, інститутів, спрямовані на гнучкість та неординарність вирішення виробничих завдань, а також на те, що колишні студенти повинні орієнтуватися не тільки у вузькому колі фахових питань, а бути всебічно розвинутими.

Тому до підготовки педагогічних, а особливо інженерно-педагогічних кадрів ставляться високі вимоги, а саме: їх знання повинні бути випереджаючими та прогресивними з урахуванням всього нового в техніці та технології підприємства. Це обумовлено тим, що в майбутньому вони повинні донести ці знання до своїх підлеглих.

Українська інженерно-педагогічна академія (УІПА) веде підготовку висококваліфікованих інженерів-педагогів для системи професійно-технічної освіти. Для компетентного виконання своїх професійних обов'язків, інженер-педагог повинен у процесі навчання оволодіти робочою професією, яка б корелювала з його спеціальністю. Лише за таких умов вони самі в майбутньому зможуть ефективно навчати наступні покоління.

Для вирішення цієї проблеми у навчальному процесі вищого навчального закладу повинні відбутися кардинальні зміни. Першою з них є індивідуалізація навчального процесу, яка у свою чергу призведе до розкриття індивідуальних здібностей студента, їх розвитку.

Ідея індивідуалізації навчального процесу не нова. Підхід до студента, який знаходиться у центрі процесу навчання, базується на спонуканні його до активності та творчості, добре відомий ще з робіт Л. Виготського, П. Гальперіна, В. Шаталова, В. Дяченко, С. Шевченка, Ш. Аманашвілі та ін. Аналіз останніх наукових досліджень вітчизняних та закордонних вчених про індивідуалізацію навчального процесу досить повно представлено в працях [2-8].

У перелічених працях розглянуто один напрямок індивідуалізації навчання: розкриття та розвиток особистих здібностей навчаємих.

Другий напрямок індивідуалізації навчання виникає з особливостей підготовки інженерів-педагогів УІПА і зв'язаний з тим, що на навчання до академії приходять абітурієнти, які мають різну попередню професійну освіту, досвід та кваліфікацію.

Метою даної публікації є аналіз попередньої професійної підготовки абітурієнтів академії та визначення напрямків індивідуалізації практичної підготовки інженерів-педагогів з урахуванням їх попередньої кваліфікації та досвіду.

Необхідність використання гнучких методик у процесі навчання студентів зокрема на технологічному факультеті УІПА за спеціальністю «Професійне навчання. Технологія текстильної та легкої промисловості» на практичних заняттях з «Виробничого навчання» пов'язана з тим, що студенти першого курсу навчання мають різний попередній рівень освіти та кваліфікацію, набуту в професійно-технічних навчальних закладах, учбово-виробничих комбінатах, ліцеях та технікумах. В той же час, навчальним планом і програмою УІПА для даної спеціальності передбачено отримання в процесі навчання лише робочої професії “швачка” другого-четвертого розряду. Але інженер-педагог після закінчення академії може викладати в професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ), у вищих навчальних закладах першого та другого рівня акредитації технічні дисципліни та спецтехнологію і при опануванні ним інших робочих професій, таких як:

- кравець,

- закрійник,

- в'язальниця трикотажних виробів та полотна,

- швачка трикотажного виробництва,

- оператор швацького устаткування.

Це пов'язано з тим, що професійно-технічний цикл навчальних дисциплін створений таким чином, що охоплює необхідне коло питань для викладення технічних дисциплін з перелічених вище професій.

В той же час, якщо інженер-педагог працює у ПТНЗ майстром виробничого навчання, то він може вести заняття тільки по тій робочій професії, яку він отримав в академії. Логічно припустити, для того, щоб інженер-педагог був універсальним викладачем в системі професійно-технічної освіти, він повинен опанувати якомога більше з професій. Це дасть змогу інженеру-педагогу бути конкурентоспроможним на ринку праці, який постійно змінюється. Це підтверджується даними обласної служби зайнятості міста Харкова, які надали самі підприємства, організації та установи. Ці дані зведено в таблиці.

навчальний індивідуалізація студент

Таблиця 1. Попит на ринку зайнятості

Але недостатність часу в процесі навчання в академії, дозволяє інженеру-педагогу отримати лише одну робочу професію.

Передумовою для отримання в академії декількох робочих професій є те, що на навчання до неї приходять абітурієнти з різною попередньою професійною освітою.

З 1999-2000 учбового року по 2004-2005 учбовий рік проводився аналіз даних про студентів, які зараховані на перший курс УІПА технологічного факультету за спеціальністю «Професійне навчання. Технологія текстильної та легкої промисловості.»Результати аналізу приведено нижче.

У 1999 - 2000 навчальному році з 63 студентів, прийнятих на перший курс академії на хіміко-технологічний факультет на спеціальність « Професійне навчання .Технологія текстильної та легкої промисловості», 30 мають наступні професії та кваліфікації:

- 4 студенти мають повну середню освіту з навчанням в учбово виробничому комбінаті, де вони, в більшості випадків, оволоділи лише окремими фрагментами професії;

- 11 студентів закінчили ПТНЗ. Ці студенти мають таку кваліфікацію: швачка 2-го розряду - 1 студент; швачка 4-го розряду - 2 студента; кравець 2-го розряду -1 студент; кравець 4-го розряду -2 студента; швачка трикотажного виробництва 3-го розряду, кравець 4-го розряду -1 студент; в'язальниця трикотажних виробів та полотна 5-го розряду, швачка 4-го розряду -1 студент; оператор швацького устаткування 4-го розряду, швачка 5-го розряду -1 студент; кравець 6-го розряду -1 студент, кравець-закрійник 4-го розряду -1 студент.

- 4 студенти мають неповну вищу освіту. Вони закінчили технікум і мають такі робочі професії та кваліфікації: швачка 4-го розряду -1 студент; ткач 5-го розряду -2 студента.

Останнім студентам, які мають порівняно низький розряд, необхідно підвищити кваліфікацію до рівня, достатнього для викладання в професійно-технічних навчальних закладах.

У 2000 - 2001 навчальному році з 58 студентів 14 мали наступні професії та кваліфікації:

- 1 студент має повну середню освіту з навчанням в учбово-виробничому комбінаті, набута професія швачка 2-го розряду;

- 13 студентів мають професійно-технічну освіту. У цих студентів такі робочі професії та кваліфікація: швачка 2-го розряду -1 студент; швачка 3-го розряду -1 студент; кравець 2-го розряду -1 студент; кравець4-го розряду -3 студента; кравець 5-го розряду -3 студента; кравець 5-го розряду, закрійник 6-го розряду -2 студента; оператор швацького устаткування, швачка 4-го розряду -1 студент; оператор швацького устаткування, швачка 5-го розряду -1 студент.

У 2001 - 2002 навчальному році з 66 студентів 15 мали наступні професії та кваліфікації:

- 3 студента закінчили учбово-виробничому комбінаті, та набули робочу професію швачки 2-го розряду;

- 10 студентів закінчили професійно-технічні навчальні заклади і мають наступні робочі професії : швачка 4-го розряду -2 студента; закрійник 5-го розряду -1 студент; закрійник 6-го розряду, кравець 4-го розряду -1 студент; закрійник 6-го розряду, кравець 5-го розряду -3 студента; в'язальниця трикотажного полотна та виробів 5-го розряду -2 студента; художник -декоратор -1 студент;

- 2 студента закінчили технікум і мають такі робочі професії: швачка 4-го розряду -1 студент; художник-декоратор.

У 2002 - 2003 навчальному році з 67 студентів - 12 мали наступні професії та кваліфікації:

- 1 студент закінчив учбовий центр Державної служби зайнятості та набув робочу професію кравця 4-го розряду;

- 8 студентів закінчили ПТНЗ і мають наступні робочі професії: швачка 2-го розряду -1 студент; швачка 4-го розряду -2 студента; кравець 4-го розряду -3 студента; кравець 5-го розряду -2 студента;

- 1 студент закінчив технікум і набув робочу професію оператора швацького обладнання 3-го розряду;

- 1 студент закінчив коледж, робоча професія - кравець 4-го розряду;

- 1 студент закінчив професійний ліцей, робоча професія - кравець 4-го розряду.

У 2003 - 2004 навчальному році з 52 студентів - 10 мали наступні робочі професії та кваліфікації:

- 8 студентів закінчили ПТНЗ та набули робочі професії: швачка 4-го розряду -2 студента; кравець 4-го розряду -2 студента; кравець 5-го розряду -2 студента; кравець 5-го розряду, закрійник 5-го розряду -1 студент; кравець 5-го розряду, закрійник 6-го розряду -1 студент;

- 1 студент закінчив технікум і набув робочу професію швачки 4-го розряду;

- 1 студент закінчив професійний ліцей, робоча професія - кравець 4-го розряду.

У 2004-2005 навчальному році з 52 студентів прийнятих на перший курс УІПА технологічного факультету на спеціальність «Професійне навчання. Технологія текстильної та легкої промисловості» 7 студентів мали наступні професії та кваліфікації:

- 5 студентів закінчили ПТНЗ і мають наступні робочі професії: швачка 2-го розряду -1 студент; швачка 4-го розряду -1 студент; кравець 4-го розряду -2 студента; швачка 3-го розряду, кравець 4-го розряду -1 студент;

- 1 студент закінчив професійний ліцей і набув робочу професію кравця 5-го розряду;

- 1 студент закінчив технікум і набув робочу професію швачки 4-го розряду.

Опрацьовані дані з відсотковим відношенням до загальної кількості студентів у групі наведено на кругових діаграмах за відповідними роками (рисунок а, б, в, г, д, е).

У поданих діаграмах наочно видно відсоткове відношення кількості студентів, які мають попередню підготовку (позначені світлим кольором ) до загальної кількості студентів. Проаналізувавши ці данні можна зробити висновки:

- про необхідність проведення вхідного професійного контролю знань та вмінь;

- про потребу створення окремих груп, або підгруп студентів першого курсу навчання, які мають попередню професійну підготовку;

- про необхідність враховувати досвід студентів, який вони набули при навчанні в учбових закладах, для реалізації ступеневої підготовки фахівців;

- про потребу узгодженості навчальних планів і програм професійно-технічних навчальних закладів і вищих навчальних закладів 1,2,3,4 рівнів акредитації, щоб уникнути дублювання у підготовці спеціаліста за освітньо-кваліфікаційним рівнем;

- про можливість навчати студентів за скороченим терміном, враховуючі попередню професійну підготовку студентів;

- про можливість навчання студентів за освітньо-професійною програмою спеціаліста з метою отримання подвійної спеціалізації, що дасть можливість краще працевлаштуватись випускнику;

- про зниження відсоткового відношення кількості студентів з попередньою робітничою підготовкою до загальної кількості студентів у групі з 1999-2000 навчального року по 2004-2005 навчальний рік.

Рис. 1. Відсоткове відношення кількості студентів з попередньою робітничою підготовкою (позначені світлим кольором) до загальної кількості студентів у групі (за роками)

- про необхідність ширше проводити агітаційну роботу серед випускників професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів 1,2 рівнів акредитації, які є профілюючими до вищих навчальних закладів 3,4 рівнів акредитації, що до залучення їх випускників до навчання у цих закладах;

- про необхідність проведення профорієнтаційної роботи серед випускників загальноосвітніх навчальних закладів та професійного відбору, під час вибору спеціальності за якою будуть навчатися учні.

До цих питань частково звертались у літературних джерелах [9-14].

Проведений аналіз попередньої професійної підготовки дає можливість розглядати декілька варіантів стратегій практичної підготовки інженерів-педагогів.

1. Тих студентів, які мають професію робочу “швачка” достатнього рівня кваліфікації, можна звільнити від практичного навчання.

2. Студенти, які не мають попередньої професійної освіти повинні навчатися за затвердженою в академії програмою практичного навчання.

3. Студенти, які мають робочу професію “швачка” недостатнього рівня кваліфікації, академія повинна надати їм можливість підвищення кваліфікації.

4. Студенти, які мають попередню професійну освіту, можуть отримати ще одну професію, яка, на його погляд, найбільш перспективна і відповідає його нахилам.

В межах традиційної системи практичного навчання найбільш легше реалізувати першу стратегію. Але ця стратегія непродуктивна. При навчанні в академії, студент не повинен марно гаяти час, а мусить використовувати його для удосконалення своєї майстерності, що повинна забезпечити академія.

Порівняно легко реалізувати другу та третю стратегії.

Найбільш продуктивною є четверта стратегія, але її реалізація потребує розробки нового підходу до організації практичної підготовки студентів в академії.

Висновки та перспективи подальших досліджень.

1. Ті абітурієнти, які мають попередню професійну підготовку з робочих професій більш професійно орієнтовані на навчання в академії за спеціальністю інженер - педагог.

2. Виникає потреба у виділенні в окрему групу, або підгрупу студентів першого курсу навчання, які мають попередню професійну підготовку для подальшого розвитку у процесі навчання набутих ними до вузу знань та вмінь.

3. Із приведених вище досліджень виходить, що необхідно удосконалювати традиційний підхід до практичної підготовки інженерів-педагогів. Цього можливо досягти завдяки використанню гнучких методів професійного навчання у процесі навчання.

Подальші публікації будуть спрямовані на розкриття шляхів реалізації організації практичної підготовки студентів в академії.

Література

1. Закон України «Про освіту».

2. Гончаренко С.І., Володько В.М. Проблеми індивідуалізації процесу навчання // Педагогіка і психологія, 1995.-№ 1.-С.63-71.

3. Мажар Н.Е. Теоретические основы развития индивидуальности учителя: Автореф. дис. д-ра пед. Наук: 13.00.01 / Московский педагогический государственный университет - М., 1996. - 33с.

4. Пехота Е.Н. Индивидуализация профессионально-педагогической подготовки учителя: Монография.//-Под общ. ред. И.А. Зязюна. - К.: Вища школа, 1997. -281с.

5. Сиченко И.А. Дидактические основы индивидуализации процесса подготовки будущего учителя в педвузе: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Институт общего образования Мин. образования РФ-М, 1995.-25с.

6. Сычкова Н.В. Воспитание творческого отношения к усвоению профессиональных знаний у студентов педагогического вуза: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.08 / Магнитогорский государственный педагогический институт - Курган: 1996.- 22с.

7. Хлопков Ю.Г. Условия становления личностно-профессиональной индивидуальности будущих учителей в вузе: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Ростовский государственный педагогический университет - Ростов Н/Д:1996.-19с.

8. Девятьярова Т.А. Становление и развитие индивидуализации обучения в педагогической теории и практике // Збірник наукових праць. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. - Харків: 2004.-С.45-56.

9. Михайличенко А.М. Концепція модульної системи професійного навчання (за методикою Міжнародної Організації Праці) / Навчально-методичний посібник - Харків: УІПА, 2003.-43с.

10. Михайличенко А.М. Системные возможности методики модульного профессионального обучения // Збірник наукових праць. Проблеми розробки та упровадження модульної системи професійного навчання - Харків: 1999 .-С.59-67.

11. Тарасюк А.П., Михайличенко А.М., Щербини Н.К. Особенности практической подготовки студентов инженерно-педагогической академии с применением модульного обучения // Збірник наукових праць. Проблеми розробки та упровадження модульної системи професійного навчання .- Харків: 1999.-С.148-150.

12. Яковенко Т.В. Діяльностний підхід до структурування змісту професійного навчання // Збірник наукових праць. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. - Харків: 2004. -С.110-120.

13. Михайличенко А.М. Профессиональная подготовка специалистов с учётом их потенциальных возможностей // Новий колегіум №2, 2003.-С. 23-25.

14. Гелла Т.П. Вхідний професійний контроль як складова забезпечення якості підготовки інженерів-педагогів // Збірник наукових праць. Актуальні проблеми інженерної підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах інженерно-педагогічного профілю. - Харків: 2001. - С. 184-186.

Размещено на Allbest.ru