Творчий підхід до екологічної освіти сучасного інженера

Размещено на http://www.allbest.ru/

Голопьоров І.В., Лутай С.М.

ТВОРЧИЙ ПІДХІД ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ СУЧАСНОГО ІНЖЕНЕРА

Обсуждены проблемы, связанные с преподаванием экологии в техническом высшем учебном заведении. Представлены некоторые методические подходы и разработки творческого характера. Показано, что только творческий подход позволяет привести экологическое образование инженера на уровень требований современности.

Обговорені проблеми, пов'язані з викладанням екології в технічному вищому навчальному закладі; представлені деякі методичні підходи і розробки творчого характеру. Показано, що тільки творчий підхід дозволяє зробити екологічну освіту інженера на рівні вимог сучасності.

творчий підхід екологічна освіта інженер

Discussed problems related to teaching of ecology in technical higher educational establishment; some methodical approaches and developments of creative character are represented. It is shown that only creative approach allows to do ecological formation of engineer at the level of requirements of contemporaneity.

Постановка проблеми. Найрозвиненішим в індустріальному відношенні регіоном України є Донбас. Високому рівню розвитку виробництва, на жаль, відповідає і високий ступінь забруднення навколишнього природного середовища, що в свою чергу призводить до погіршення стану здоров'я населення, зростання захворюваності. Так, за тривалістю життя Донбас займає останнє місто не тільки у нашій державі, але і в Європі [1].

Отже, жителям Донецької області не забезпечений необхідний рівень безпеки життєдіяльності. Проживаючи в екологічно небезпечному регіоні, вони постійно піддають своє життя і здоров'я потенційної небезпеці. Для створення необхідного рівня безпеки життя необхідно різко знизити кількість токсичних відходів виробництва, що поступають у навколишнє середовище. Однак це можливо тільки за умови появи на промислових підприємствах нового покоління фахівців, озброєних знаннями в галузі створення безвідходних технологій, раціонального використання природних ресурсів, володіючих новим, екологічним типом мислення. У зв'язку з цим при підготовці фахівців технічного профілю у ВНЗ вирішального значення набиває екологізація навчального процесу, орієнтована на формування такого рівня кваліфікації, який дозволить створювати виробництва з мінімальною негативною дією на навколишнє природне середовище. Тобто перед суспільством стоїть проблема, висунута часом: зміна самого образу мислення інженерів. Кризовий стан навколишнього середовища викликав потребу в інженерах нового типу, здатних не тільки усвідомлювати важливість екологічних проблем, але і володіючих знаннями для їх вирішення як на сучасному етапі розвитку виробництва, так і в далекому майбутньому [1-4].

Таким чином, перед вузами технічного профілю стоїть вимога різкої якісної зміни екологічної підготовки інженерів усіх спеціальностей. В ході навчального процесу студенти повинні опановувати не тільки гарні спеціальні знання, але й навчитися методам організації природоохоронної діяльності і раціонального використовування сировинних і енергетичних ресурсів з метою захисту навколишнього середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Очевидно, що екологічні знання є невід'ємною частиною спеціальної підготовки майбутнього інженера, оскільки прийняття інженером будь-яких технічних рішень повинне бути пов'язане з проблемою охорони навколишнього середовища. Для вирішення екологічних і природоохоронних задач використовуються всілякі інженерні і технологічні методи. З цієї причини екологія - спочатку біологічна дисципліна - стала невід'ємною частиною технічних дисциплін [4-6].

Екологізація загальнотехнічних і спеціальних дисциплін повинна сприяти розвитку екологічного мислення майбутніх інженерів. В процесі навчання вони повинні отримати уявлення про принципи функціонування біосфери, вивчити основні закони, що лежать в основі сучасної теорії природокористування, навчитися аналізувати дію технологічних процесів на навколишнє середовище; оцінювати як якісну, так і кількісну сторони антропогенної дії на біосферу.

Постановка завдання. Від рівня екологічної свідомості і екологічних знань інженерів залежить стан природного середовища, тому екологічне мислення фахівця повинне стати складовою і невід'ємною частиною його професійного мислення. Таким чином, вища школа повинна не тільки озброювати майбутніх фахівців глибокими знаннями, але і формувати їх активне ставлення до навколишнього середовища, здатність передбачати і враховувати близькі і віддалені наслідки природокористування. Однією з найважливіших задач вищої школи є формування глибоко осмисленої активної життєвої позиції майбутнього фахівця, вимагаючи від нього не тільки особистої відповідальності за прийняті рішення що до природи, але й уміння керувати природоохоронною діяльністю колективу.

Виклад основного матеріалу. Переважний спосіб запобігання негативній дії суспільства на природу - це вдосконалення виробництва і споживання за рахунок використання маловідходних технологічних процесів, екологічно довершених машин і устаткування, раціонального розміщення виробництва, використання вторинних матеріальних ресурсів. Тобто господарська діяльність повинна підкорятися правилам, суть яких зводиться до наступного: використання первинної сировини і енергії у виробництві повинне бути максимальним; продукти технічної діяльності людини повинні бути придатні для трансформації в природних трофічних ланцюгах біологічних систем або служити початковою сировиною для подальшої виробничої діяльності [5].

Головною інженерною задачею в охороні навколишнього середовища є створення нової техніки і нових технологій, які засновані на застосуванні замкнутих циклів, що використовують сировину і енергію багатократно (безвідходні і маловідходні технології). Техносфера, створена людиною, повинна підкорятися природним законам, за якими розвивається жива природа.

При використанні маловідходних технологій буде ліквідована суперечність між виробництвом і природою. Усвідомлення необхідності переходу до безвідходного виробництва інженерами-технологами можливе тільки за умови обов'язкового вивчення природних законів розвитку біосфери, завдяки усвідомленню неминучості впровадження безвідходних і маловідходних технічних рішень, без чого виживання людства є проблематичними.

Інженер повинен мати не просто загальну екологічну освіту. В першу чергу він повинен бути екологічно освіченим у сфері своєї спеціальності. Цей рівень освіти повинен бути таким, щоб при ухваленні будь-яких технічних рішень інженером враховувалися вимоги дотримання екологічної рівноваги. Досягти такого рівня можна в тому випадку, якщо при вивченні всіх спеціальних дисциплін розглядатимуться питання екології, якщо облік впливу виробничої діяльності в кожній галузі на навколишнє середовище стане невід'ємною частиною професійного мислення кожного інженера [6].

Електротехнологічний факультет Української інженерно-педагогічної академії (УІПА) випускає інженерно-технічних працівників переважно для промислових підприємств Донецької області. Найважливішою задачею цього факультету є підготовка фахівців, здатних оцінити дію прийнятих ними технічних рішень на навколишню природу і звести ці дії до мінімуму. У даній статті зроблена спроба проаналізувати стан екологічної освіти на електротехнологічному факультеті УІПА, а також розглянути шляхи покращення викладання екології не тільки у даному вузі, але у всіх вузах технічного профілю.

У світлі рішення поставлених задач на електротехнологічному факультеті УІПА ведеться цілеспрямована робота, заснована на читанні курсів з охорони природи, упровадженні безперервної екологічної підготовки, встановленні міжкафедральних зв'язків у процесі екологізації загальнотехнічних і спеціальних дисциплін. На електротехнологічному факультеті УІПА інженери всіх спеціальностей вивчають комплекс природоохоронних дисциплін: «Основи екології», «Безпека життєдіяльності», «Охорона праці», «Цивільна оборона», «Охорона праці в галузі». Програми цих дисциплін включають різноманітні теми, вивчення яких сприяє розвитку нового типу екологічного мислення. Крім того, в програмах спецкурсів розглядаються вужчі екологічні питання, що стосуються певної галузі знань.

Наприклад, при вивченні студентами електроенергетичних спеціальностей дисципліни «неорганічна хімія» на I курсі розглядається тема « Екологічні проблеми виробництва електричної енергії». При вивченні цієї теми студенти знайомляться з основними забруднюючими речовинами, які викидаються в атмосферу, воду і ґрунт при здійсненні процесу виробництва електричної енергії; з їх дією на організм людини і основними шляхами зниження викидів у природне середовище.

При вивченні дисципліни «Основи теплотехніки» на IY курсі розглядається тема «Робота двигуна внутрішнього згорання», при цьому зачіпається екологічна проблема, пов'язана з викидами забруднюючих атмосферне повітря речовин, а також приводяться основні напрями захисту повітряного басейну від цих викидів: способи спалювання палива з мінімальним забрудненням навколишнього середовища.

На IV курсі при вивченні дисципліни «Охорона праці» розглядається тема «Оздоровлення повітряного середовища робочої зони», в якій приділяється увага питанням нормування шкідливих домішок у повітрі, дії пилу і токсичних газів на організм людини, вивчаються шляхи зниження шкідливих викидів у виробниче середовище.

На V курсі при вивченні дисципліни «Охорона праці в галузі» студенти електротехнологічних спеціальностей розглядають тему «Розрахунок системи пиловидалення і видалення токсичних речовин при роботі теплових електричних станцій”.

При написанні дипломного проекту студенти технічних спеціальностей в розділі «Охорона праці» у обов'язковому порядку розглядають тему проекту з захисту навколишнього середовища.

Таким чином, в курси технічних і спеціальних дисциплін включені для вивчення екологічні питання, пов'язані з діяльністю різних галузей виробництва. Це дозволяє впродовж всього процесу навчання забезпечити безперервну екологічну освіту, що сприяє розширенню екологічного кругозору студентів і формуванню у них нового типу мислення - екологічного.

Для поліпшення екологічної підготовки інженерів доцільно використовувати творчі активні методи навчання, зокрема, ділові і імітаційні ігри. На електротехнологічному факультеті УІПА при вивченні курсу «Основи екології» проводяться імітаційні екологічні ігри « Біля озера» і «Ефективність вибору». Розроблені також комп'ютерні варіанти цих ігор. Використання ПЕВМ у мережевому режимі значно збільшує можливості визначення оптимального рішення, додає іграм динамічніший характер.

Проведення ділових і імітаційних ігор формує у майбутніх фахівців такі якості, як здатність передбачати і враховувати широке коло наслідків при ухваленні технічних і управлінських рішень, дозволяє побачити проблему в цілому, в результаті колективного обговорення швидко ухвалити рішення і виробити активну програму дій.

Висока ефективність імітаційних і ділових ігор в процесі формування екологічного мислення майбутніх інженерно-технічних працівників припускає розширення круга їх застосування в системі безперервної екологічної освіти.

В умовах технічного Вузу викладання екології має свої особливості, пов'язані перш за все з тим, що на навчання цій дисципліні протягом одного семестру на аудиторну роботу відводиться дуже мало часу. У зв'язку з цим перед викладачем стоять складні і одночасно творчі задачі:

· у обмежений проміжок часу на високому методичному рівні донести слухачу якісну наукову інформацію з проблем екології;

· запропонувати для осмислення систему знань про взаємодію природи і суспільства;

· сформувати ціннісні екологічні орієнтації; ознайомити з системою норм і правил ставлення до природи;

· навчити практичному застосуванню прийомів вивчення природи та її охорони.

Для вирішення цих задач була використана анкета-опитувальник [1], яка складена з урахуванням найактуальніших соціально-екологічних аспектів. Анкетування проводилося у студентів II і IV-го курсів денного відділення з метою виявити ставлення до екологічних проблем і збудити інтерес до дисципліни, що вивчається.

АНКЕТА

Висновки і перспективи подальших досліджень. Результати анкетування показали, що найактивніша частина населення країни - студентство - байдуже ставиться (за невеликим винятком) до проблем екології. Студенти вважають, що позбавлені достовірної інформації про стан навколишнього середовища, хоча основним джерелом її отримання для себе вважають ЗМІ.

Екологічну освіту, на думку 80 % опитаних, повинні одержувати практично всі. Ніхто не сумнівається в негативному впливі забрудненого навколишнього середовища на здоров'я людей, але вивчення дисциплін екологічної спрямованості практично не пов'язують з реальним навколишнім життям, з вирішенням конкретних задач. Як не парадоксально, з роками навчання віра в можливість у виховання екологічної свідомості у молоді зменшується. Порівняння результатів нашого дослідження з даними, що у роботах [1, 3] показало, що проблеми не змінилися, ускладнилася тільки можливість їх практичного вирішення.

Про поверхневі знання у галузі екології свідчить той факт, що більше 50 % студентів після отримання інформації про різке погіршення екологічної обстановки в місті припускають можливість зміни місця проживання, навіть не замислюючись про те, що екологічні проблеми в Україні давно вже не носять локальний характер.

Як показує анкетування, велика частина молоді у віці від 18 до 20 років, що навчається в нашому ВНЗ, виражає пасивне ставлення і до яких-небудь екологічних рухів (наприклад, руху «зелених»). Про низький рівень екологічних знань свідчить і те, що викладач даної дисципліни на початку курсу стикається з деяким спочатку негативним психологічним настроєм студентів по відношенню до екології як «необов'язкового» предмету при отриманні технічної освіти.

Досвід викладання екології у ВНЗ дозволив визначити найбільш оптимальний зміст лекційного курсу, який включає такі розділи :

I. Основні проблеми екології

II. Гідросфера і її забруднення.

III. Атмосфера і її забруднення.

IV. Літосфера і її забруднення.

V. Моніторинг навколишнього середовища. Екологічна експертиза.

VI. Безвідходні технології.

Цей короткий, але ємний курс дозволяє закласти основу екологічних знань, чому служить підтвердженням регулярний контроль «залишкових» знань.

Що стосується практичних занять, то основний акцент робиться на підготовці і захисті студентами рефератів з екологічної проблематики, рішенні задач по нормуванню санітарного стану навколишнього середовища. Підготовка реферату дозволяє більш глибоко вивчити питання і ще раз учить студентів орієнтуватися в потоці інформації, у тому числі і в глобальній мережі INTERNET. Доповідь, обговорення і захист рефератів на практичних заняттях сприяють формуванню екологічного мислення.

Таким чином, упровадження в навчальний процес творчих підходів, безперервної екологічної освіти є необхідною умовою для підготовки інженерів з новим екологічним типом мислення. Саме вони здатні справитися з питанням екологізація виробництва, рішення якого сприятиме виходу людства із стану екологічної кризи.

Література

1. Зеленская В.А., Дементий Л.В., Юсина А.Л. Особенности преподавания экологии в техническом ВУЗе // Вісник XI СП “Екологія, техногенна безпека і соціальний прогрес”. - 2002. - 17-23 с.

2. Толмачев В.И., Украинец Н.А. Пути улучшения экологической подготовки специалистов технического профиля // Экологическое образование и воспитание в технических ВУЗах (проблемы, поиски, решения, перспективы). - К.: УМК ВО, 1991. - С. 80-85.

3. Иващенко В.И., Колобов Г.А. Вопросы экологического воспитания при изучении дисциплин металлургического профиля // Экологическое образование и воспитание в технических ВУЗах (проблемы, поиски, решения, перспективы). - К.: УМК ВО, 1991. - С. 90-94.

4. В. Леньшин Человек - природа - технология // Вестник высшей школы. - 1992. - № 1. - С. 37-40, 44-46.

5. Мітрясова О.П. Суть та складові шляхів формування екологічної культури особистості//Проблеми освіти: Наук.-метод. зб.- К.,1998.- Вип..13.- С.134-138.

6. Мамаєв Л.М., Авраменко С.Х., Гасило Ю.А. Значення наскрізної екологічної освіти та виховання// Проблеми освіти: Наук.-метод. зб.- К.,1998.- Вип..12. - С. 158-161.

Размещено на Allbest.ru