Наскрізне практичне навчання студентів – наближення майбутніх фахівців до виробничої сфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

наскрізне практичне навчання студентів - наближення майбутніх фахівців до виробничої сфери

Дуганець В.І.

Постановка проблеми

Необхідність і важливість практичної підготовки фахівців інженерних спеціальностей для аграрного сектора на сьогоднішній день не можна поставити під сумнів або спростувати. Практичне навчання є важливим компонентом навчальної програми студентів і повинне наблизити майбутнього фахівця до виробничої сфери.

Сучасною освітою визначаються такі основні напрямки практичної підготовки студентів: навчальна, аудиторна, робота під час навчальної та виробничої практик, навчальна позааудиторна.

Можна визначити багато шляхів реалізації практичної підготовки у процесі навчання студентів. Тому наукові дослідження її оптимізації, вироблення засобів активізації практичних вмінь і навиків через різні важелі управління (мотиваційні, організаційні, фізіологічні та інші) є на сьогодні актуальними і необхідними.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Питанням засобів активізації практичного навчання і його місця в системі безперервної професійної освіти присвячено багато наукових праць вітчизняних, зарубіжних, та українських вчених-педагогів: І.А. Зязюна, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєвої, С.У. Гончаренка, В.П. Андрущенка, І.Д. Беха, С.Д. Максименка, М.І. Михальченка, О.М. П?єхоты, О.Я. Савченка, Г.Г. Філіпчука, О.І. Кульчицької, Л.П. Пуховської, Н.А. Побирченко, В.В. Рибалка, О.П. Рудницької, Т.С. Яценка, В.О. Моляки, В.С. Лутая, І.М. Бендери, В.І. Дуганця.

Методичні засади активізації наскрізного практичного навчання знайшли свої концептуальні відображення в працях відомих вчених-педагогів С.О. Сисоєвої, В.А Тюриної, А.Г. Сон [1, с.118; 2, с.327; 3, с.9].

Значний внесок у розробку питань активізації практичного навчання шляхом впровадження в процес навчання елементів наскрізності зробили вчені-педагоги Національного аграрного університету Д.Г. Войтюк, М.П. Барабаш, Я.М. Михайлович, Т.Д. Іщенко (4, с.26-29). Крім того, в інституті механізації й електрифікації сільського господарства Подільского державного аграрно-технічного університету (м. Кам?янець-Подільський) розроблені і широко впроваджуються схеми наскрізної організації практичного навчання за спеціальностями „Механізація сільського господарства”, „Енергетика сільськогосподарського виробництва” та „Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва і гідромеліоративних робіт” [5, с.299-307].

Аналіз останніх досліджень свідчить про ефективність практичного навчання за принципом наскрізності в окремо взятих освітньо-кваліфікаційних рівнях: «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст».

Дослідження з питань організації самостійної роботи у блоці практичного навчання аграрноінженерних спеціальностей представлені в основному вченими-педагогами Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П.М. Василенка М.Ф. Бойко, Д.І. Мазоренко, Л.М. Тищенко, В.І. Пастухов, Г.Є. Мазнєв, О.В. Богомолов і Подільського державного аграрно-технічного університету В.І. Дуганець, І.М. Бендера [6, с.3-9; 7, с.10-16; 8, с.16-28; 9, с.29-31; 10, с.299-307)].

Постановка завдання

Основним завданням статті є аналіз існуючих засобів активізації практичного навчання відомими вченими-педагогами з метою обґрунтування та розробки системи практичної підготовки студентів аграрноінженерних спеціальностей, що є ключовим аспектом навчання для наближення майбутніх фахівців до виробничої сфери аграрного сектору. Бачення проблеми наскрізності практичної підготовки дає змогу узгоджувати навчальні плани та робочі програми фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст», «магістр».

Виклад основного матеріалу

Практична підготовка фахівців за принципом наскрізності в межах одного освітньо-кваліфікаційного рівня детально розкрита в наукових працях вчених-педагогів Подільського державного аграрно-технічного університету. Позитивний багаторічний досвід впровадження наскрізної технології не викликає сумнівів у її необхідності. Ефективність цієї технології розглядається при організації процесу навчання в межах одного навчального закладу на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях, робота якої координується з одного центру - деканату, кафедри.

У даному випадку наскрізність на освітніх рівнях програмується деканатом, в межах циклу дисципліни - завідуючим кафедри, в межах окремо взятої дисципліни - провідним викладачем.

Особливість складання наскрізної схеми практичного навчання полягає в тому, що вона охоплює всі освітньо-кваліфікаційні рівні - "молодший спеціаліст" - "бакалавр" - "спеціаліст",. При переході на кредитно-модульну систему ОКР "спеціаліст" буде реформований в ОКР "магістр".

Особливості складання наскрізної схеми на окремих ОКР не відрізняються від загальної методики. Різниця лише в тому, що до числа курсових робіт, проектів додається максимально можлива кількість лабораторних робіт (ЛР), практичних робіт (ПР), робіт на тренажерах (РТ), робіт на полігонах (РП), робіт на робочих місцях, техдослідження, дублювання, що виконуються з огляду їх входження в курсові роботи (проекти), а також, у свою чергу, повинні входити у кваліфікаційні роботи - дипломні проекти (роботи).

Практична робота базується на декількох дисциплінах, наприклад, на першому курсі в першому семестрі виконуються цикли лабораторно-практичних робіт із дисциплін «Матеріалознавство і ТКМ», де відпрацьовуються навички з організації ремонту машин, агрегатів і відновлення деталей; «Основи виробництва і переробки сільськогосподарської продукції», де відпрацьовуються навички технології виробництва і переробки продукції в сучасних умовах, або «Вища математика», де відпрацьовуються вміння розрахунку поля нерівної геометричної форми, чи «Нарисна геометрія і інженерна графіка», де відпрацьовуються навички перетворення геометричних параметрів при виготовленні деталей. Відповідно це переходить у навчальну або виробничу практику з надійності й ремонту машин, машиновикористання в рослинництві і тваринництві та практики з механізації зберігання і переробки сільськогосподарської продукції. Практики проводяться в другому семестрі.

Якщо говорити про другий курс, то в першому семестрі виконується цикл лабораторно-практичних занять із «Машиновикористання в тваринництві», «Машиновикористання в рослинництві», «Комп'ютери і комп'ютерні технології» та «Проектування технологічних процесів у ремонтних підприємствах», де відпрацьовуються навички і вміння щодо розробки ефективних технологічних процесів у поточних лініях тваринництва, рослинництва, аналізу систем на прикладі технологічного процесу вирощування сільськогосподарських культур, також організації й розрахунку технологічних параметрів виробничого процесу в спеціалізованих підприємствах та оптимізації розрахунків технічного процесу за темою дипломного проекту.

Все це зводиться в переддипломну практику з вивчення досвіду організації технологічних процесів у підприємствах агропромислового розвитку, а далі в захист дипломного проекту освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Питання практичної підготовки зводяться провідними викладачами в робочі програми дисциплін (лабораторно-практичні роботи, навчальні практики) за умовами базовості дисциплін по відношенню до практики.

Взагалі практичне навчання починається з перших курсів і продовжується до останнього у процесі виконання курсових і дипломних проектів та робіт. На молодших курсах одним із завдань практики передбачається оволодіння студентами робітничою професією з числа масових спеціальностей галузі, що відповідає фаху навчання. Керування тракторами, автомобілями, самохідними комбайнами є одним із головних у підготовці майбутніх інженерів-механіків.

Оволодівши професією водія, тракториста і комбайнера, студенти закріплюють і розширяють практичні навики, отримані ними з інших предметів, а також безпосередньо готуються до роботи за спеціальністю в умовах, максимально близьких до реальних. Досвід показує, що базові навички студенти отримують там, де є повністю обладнана навчально-практична база і де її вміють правильно використовувати для навчання майбутніх спеціалістів, які отримують робітничу професію.

Проведення самостійної роботи практичного характеру можна розглянути в таких діях, як визначення місця практичної роботи в освітньо-кваліфікаційній характеристиці на фахівця і зміст наповнення освітньо-кваліфікаційних характеристик фахівців, у тому числі з практичної підготовки, закладеної в державних освітніх стандартах, що є обов'язковими до виконання; складання єдиного комплексного плану практичної підготовки студентів на основі робочого навчального плану зі спеціальності з врахуванням регіональних особливостей підготовки фахівців, традицій вищого навчального закладу, наявності наукових шкіл через вибіркові цикли дисциплін навчальних планів. Також проводиться корекція наповнення блоків практичної підготовки і складається єдиний план-графік практичної роботи для спеціальності, він враховує кількість робочих тижнів, виділених на практичне навчання, їх місце протягом навчального року. Як правило, план-графік практичної підготовки накладається на загальний план-графік навчального процесу. Проведення роботи також можна розглядати і в розподілі планових заходів із практичної підготовки в межах курсів, семестрів, в яких деталізуються режими практичної підготовки, складаються необхідні документи регламенту роботи кафедр у залежності від характеру навчання (вмонтовані в робочі тижні семестру, виділені в блоки чи заплановані в комплексі). Також можна розглядати такі дії, як впровадження практичного навчання в робочі програми у випадках, коли воно базується на декількох дисциплінах, наприклад навчальна практика з підготовки до роботи машинно-тракторних агрегатів вимагає теоретичних знань і оптимальних первинних умінь окремо з дисциплін «Енергетичні засоби агропромислового розвитку» та «Сільськогосподарські машини», практична підготовка вводиться одночасно в групу дисциплін. Питання практичної підготовки додаються провідними викладачами в робочі програми дисциплін (лабораторно-практичні заняття, навчальні та виробничі практики) за умови базовості дисципліни по відношенню до практики.

У випадку, коли практична підготовка базується на теоретичній основі, з блоку дисциплін доцільно виділяти специфічні питання окремою комплексною програмою, складеною спільно з провідними викладачами. Як виняток на проведення практичного навчання через лабораторно-практичні заняття окремі робочі програми складати недоцільно і можна обмежитися тією регламентованою документацією, яка є в складі основної програми.

Визначення місця практичної роботи в графіку навчального процесу базується протягом навчального часу в семестрі або в літній період після закінчення теоретичного курсу. Теоретичний курс закінчується іспитом. Це означає, що робоча програма і, відповідно, кваліфікаційні вимоги щодо «знань» і підкреслюємо «умінь», - виконані. В дійсності їх виконання перенесене на післяекзаменаційний період. Виправданий механізм проведення практики після іспиту тільки в тих випадках, якщо вони мають мету закріпити отримані уміння під час лабораторно-практичних занять. Виходом із ситуації можна вважати проведення кінцевої атестації іспиту після завершення всіх циклів занять із дисципліни - лекційного, лабораторно-практичного і власне практичного.

Складання алгоритму проведення практичної підготовки в межах однієї дисципліни і веденням лабораторних, практичних занять та роботи на тренажерах, імітаційних стендах, а також навчальних і виробничих практик, складання плану-графіка проведення практичної підготовки студентів протягом року з деталізацією термінів проведення, кафедр, керівників, черговості в рамках інших практичних видів також можна віднести до дій роботи практичного характеру.

Досвід роботи Подільського державного аграрно-технічного університету показав ефективність організації практичної роботи на основі принципу наскрізності. Суть останнього полягає в переході малоємких видів занять (лабораторні, практичні роботи, роботи на тренажерах та імітаційних стендах) у великоємкі (навчальна, виробнича, та переддипломна практики).

Також розроблено організаційні схеми проведення практичного наскрізного навчання:

- у межах одного освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР);

- у межах ОКР «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» при ступеневій підготовці фахівців;

- у межах окремо взятих професійно-орієнтованих дисциплін.

Сучасне суспільство ставить перед навчальними закладами завдання підготовки майбутнього фахівця, знаючого, думаючого і, головне, спеціаліста, який вміє самостійно здобувати й застосовувати на практиці нові знання. Тому пошук форм, видів, методів, засобів активізації практичної роботи студентів на сьогодні є основним шляхом самоактивізації, саморозвитку та самореалізації особистості. На основі сучасних підходів до визначення поняття «практична робота» виділяються найбільш характерні її ознаки: наявність мети, задачі, відсутність безпосередньої допомоги викладача під час виконання роботи, наявність часу, особистісний аспект, активність самого студента в процесі виконання завдання й наявність непрямого керівництва самостійною практичною діяльністю студентів. На дистанції з першого по п'ятий курси, виходячи з 52 тижнів на рік, виключаючи канікули (8 тижнів), сесії (6 тижнів), аудиторні заняття (30 тижнів) на безпосередню практичну роботу заплановано 8 тижнів на рік (близько 40 тижнів за весь період навчання). Крім того, в кожній дисципліні загальний обсяг навантаження ділиться на чисто аудиторні заняття та години самостійного вивчення, частка яких складає від 30 до 50%.

Самостійна практична робота студента є проектною діяльністю. Всі її види - персональними проектами, а викладачі-координатори - супервайзери. При цьому зазначається, що самостійне завдання, як персональний проект, ілюструє розвиток таких кваліфікаційних вимог:

- уміння виявляти проблеми та інтереси соціуму;

- уміння ставити адекватну мету, визначати спадковість завдань;

- властивість знаходити оптимальні рішення, ефективні засоби й методи для досягнення мети;

- уміння знаходити необхідну інформацію з використанням сучасних технологій, класифікувати й систематизувати її;

- уміти планувати діяльність уявляючи весь навчальний процес в цілому від початку до кінця;

- уміння представляти результати своєї діяльності, як в документальному, так і в усному вигляді для процедури публічного захисту (презентації);

- уміння володіти навиками ділового результативного співробітництва.

В аграрно-технічних навчальних закладах практична робота традиційно планувалась провідними викладачами дисциплін навчального плану. Зв'язку між її видами як в межах самої дисципліни, так і на міждисциплінарному рівні практично не існувало. Тематика курсових робіт вибиралася з традицій кафедри, часто виходячи з наукового напряму роботи викладача-керівника.

Україна перебуває у складних політичних та соціально-економічних проблемах, що пов'язані з переходом її економіки до ринкових форм і методів господарювання.

Розв'язання зазначених проблем значною мірою залежатиме від фахівців, які досягнуть необхідного рівня освіти. Цей рівень забезпечиться завдяки наданню системи послуг із засвоєння особою певних практичних та освітньо-професійних програм, що мають відповідати колу соціальних і професійних завдань та обов'язків певної кваліфікації.

Такі завдання обумовлені суспільним поділом праці, що відіграє структуроутворюючу роль у побудові основних елементів практичного навчання.

Враховуючи важливість вирішення проблем в умовах ринкової економіки, світова спільнота виробила концепцію професії та професійної назви роботи, що лежить в основі Міжнародної Стандартної Класифікації.

На основі галузевих посадових інструкцій, де враховано вимоги сучасного ринку праці, спеціальні робочі групи висококваліфікованих фахівців відповідного виробництва визначають комплекс умінь, необхідних для виконання зазначених у посадових інструкціях завдань та обов'язків.

Такий комплекс умінь є обов'язковою, нормативною складовою галузевих стандартів.

Ці ж робочі групи визначають зміст та обсяг навчальної інформації, яку необхідно засвоїти студентам для формування в них вказаного вище комплексу умінь.

Отже, практичне навчання студентів є основним нормативним і навчально-методичним компонентом підготовки фахівця конкретної кваліфікації.

Вищі навчальні заклади зобов'язані адаптувати свої навчальні плани і програми навчальних дисциплін відповідно до складових галузевих стандартів.

У навчальних планах, де визначається графік та форми організації навчального процесу, перелік, послідовність та час вивчення навчальних дисциплін, вищі навчальні заклади зобов'язані дотримуватися назв та загальних обсягів навчального часу на вивчення дисциплін, зазначених у складовій галузевого стандарту.

Розподіл загального обсягу навчального часу дисципліни за формами організації навчання проводять самі вищі навчальні заклади, користуючись "Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України" (наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161) та іншими поточними директивними матеріалами центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані вищі навчальні заклади.

Відповідно до зазначеного Положення, навчальний час, відведений для практичної роботи студентів визначається робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента.

Місце та роль практичного навчання студентів у формуванні певної кваліфікації в різні часи визначались по-різному. З появою новітніх засобів навчання і, перш за все, комп'ютерної техніки, Інтернету та різноманітних інформаційних технологій, які надзвичайно підвищили пізнавальні можливості практичного навчання студентів, її роль у формуванні фахівця значно зросла. На сьогодні стоїть завдання перенесення навчання студентів із навчальних занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські) на практику. Якщо раніше науково-педагогічні та педагогічні працівники "викладали знання" та формували уміння в студентів, то сьогодні їх основне завдання полягає в організації, в забезпеченні необхідними умовами та засобами практичної роботи студентів, у процесі якої студенти самі з певною допомогою науково-педагогічного персоналу здобувають необхідні їм знання та уміння.

Проте на сьогодні у вищих навчальних закладах ця форма навчального процесу мало забезпечена як організаційно (методичні рекомендації щодо планування практичного навчання студентів, закріплення консультантів, кураторів, керівників тощо), так і матеріально-технічно (приміщення для проведення практик, стенди, устаткування, прилади, віртуальні лабораторії, машини та механізми, комп'ютерна і множильна техніка тощо) та навчально-методично (методичні рекомендації, алгоритми виконання подібних завдань, навчальні та контрольні програми, навчальні посібники та підручники, довідкова інформація, джерела літератури тощо).

Завдання цієї наукової розробки полягає в підготовці методичних рекомендацій із планування практичного навчання студентів аграрноінженерних спеціальностей.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Активізація практичної діяльності студентів вищих навчальних закладів є частиною технологічних заходів реформування освіти у вимогах Болонського процесу.

Наведені матеріали присвячені аналізу існуючих видів практичного навчання студентів, визначення організаційно-методичних шляхів ефективного його проведення. У подальших дослідженнях необхідно удосконалити використання практичного навчання в межах окремо взятих рівнів і професійно орієнтованих дисциплін, на базі яких формуються уміння і навички з професійної діяльності. Наскрізне практичне навчання сприяє впровадженню комплексного підходу до вирішення проблеми, наставляє на творчу роботу - захист дипломного проекту.

Література

1. Педагогічні технології: наука - практиці навчально-методичний щорічник / О.І. Кульчицька, С.О. Сисоєва, Я.В. Цехмістер / За ред. С.О. Сисоєвої. К.: ВІПОЛ, 2002. Вип. 1. 281 с.

2. Тюрина В.А. Формирование познавательной самостоятельности учащихся общеобразовательной школы. Дис. ДПН. Х., 1994. 498 с.

3. Сон А.Г. Самостоятельное приобретение знаний, умений и навыков как средство оптимизации обучения учащихся (на материалах преподавания математики в школе): Автореферат дис. канд. пед. наук (13.00.01). К., 1988. 25 с.

4. Войтюк Д.Г., Барабаш М.П., Михайлович Я.М., Іщенко Т.Д., Оглядничук Р.В. Комплексное проектирование по общетехническим дисциплинам // Праці Четвертої Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та шляхи розвитку вищої технічної освіти». К., 2002. С. 38-43.

5. Бендера І.М. Організація навчального процесу на принципах наскрізності при підготовці інженерів-педагогів в галузі механізації для аграрних закладів професійної освіти. Проблеми інженерно-педагогічної освіти // Збірник наукових праць. Випуск 5. Харків УІПА, 2003. С. 299-307.

6. Бойко М.Ф., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М. Концептуальні аспекти підвищення ефективності практичної підготовки фахівців. Збірник науково-методичних праць підвищення ефективності практичної підготовки фахівців. Харків. 2003р. 274 с.

7. Пастухов В.І. Наскрізна програма практичної підготовки фахівців з спеціальності «Механізація сільського господарства» на механіко-технологічному факультеті ХДТУСГ. Збірник науково-методичних праць підвищення ефективності практичної підготовки фахівців. Харків. 2003р. 248 с.

8. Мазнєв Г.Є. Організація наскрізної практичної підготовки фахівців з менеджменту. Збірник науково-методичних праць підвищення ефективності практичної підготовки фахівців. Харків. 2003р. 261 с.

9. Богомолов О.В. Практична підготовка фахівців факультету «Переробка та зберігання сільськогосподарської продукції». Збірник науково-методичних праць підвищення ефективності практичної підготовки фахівців. Харків. 2003р. 234 с.

10. Бендера І.М., Дуганець В.І. Підготовка інженерно-педагогічних кадрів для професійно-технічної освіти в галузі механізації сільського господарства. Проблеми інженерно-педагогічної освіти // Збірник наукових праць. Випуск 5. Харків УІПА, 2003. С. 299-307.

Анотація

Дуганець В.І.

Наскрізне практичне навчання студентів - наближення майбутніх фахівців до виробничої сфери

У статті наведені основні аспекти проблеми підготовки майбутніх фахівців аграрноінженерного напряму під час проведення практичного навчання, запропоновані заходи з активізації практичної підготовки студентів вищих навчальних закладів.

Ключові слова: наскрізне практичне навчання, наскрізність, освітньо-кваліфікаційний рівень, виробнича сфера, аграрно-інженерний напрям, наскрізна схема. підготовка агроінженерний практичний навчання

Аннотация

Дуганец В.И.

Сквозное практическое обучение студентов - приближение будущих специалистов к производственной сфере

В статье приведены основные аспекты проблемы подготовки будущих специалистов аграрноинженерного направления при проведении практического обучения, предложены регламентные меры с активизации практической деятельности студентов высших учебных заведений.

Ключевые слова: сквозное практическое обучение, образовательно-квалификационный уровень, производственная сфера, аграрно-инженерное направление, сквозная схема.

Annotation

V. Duganets

Start-to-Finish Practical Training - Bringing Closer Future Specialists to Industrial Sphere

The article dives major aspects of future engineering agrarian specialists training during practical studies; metods of activizing students' practical training at higher educational establishments are suggested.

Key words: start-to-finish practical training, start-to-finish mode, educational qualification level, industrial sphere, engineering agrarian area, start-to-finish layout.

Размещено на Allbest.ru