Віртуальна реальність як засіб навчально-пізнавальної діяльності студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Задоя Є.С., Пастушенко С.І.

Задоя Е.С., Пастушенко С.І.

Автори розглядають віртуальні технології в учбово-пізнавальній діяльности студентів. Показуючи, що застосування віртуальних технологій дозволить поліпшити формування і розвиток інтелекту у студентів.

Виртуальная реальность как средство в учебно-познавательной деятельности студентов

Авторы рассматривают виртуальные технологии в учебно-познавательной деятельности студентов. Показывая, что применение виртуальных технологий позволит улучшить формирование и развитие интеллекта у студентов.

Zadoja E.S.,Pastushenko S.I.

Virtual reality as a means of training in educational and cognitive activity of the students

Віртуальні процеси з застосуванням біокомп'ютера можливо уявити як проблему дослідження яка передбачає результат взаємодії реальних об'єктів, і якщо один або декілька з них виступають у ролі суб'єктів діяльної взаємодії, то така взаємодія стає джерелом віртуального стану.

Зміна внутрішніх якостей, які виникають в результаті віртуального стану реальних суб'єктів, характеризують процес освіти.

Віртуальний освітній процес виникає у відповідному віртуальному просторі, властивості якого визначається:

У віртуальному освітньому просторі проходить пошук і підтримка позитивної соціальної ідентичності суб'єкта, що є фактором стабілізації учасника комунікації. Основний шлях фіксації та з'ясування віртуальних станів лежить через переживання, такі як почуття всерозуміння, відчуття прозорості світу предметів, близькість до об'єкту, натхнення. Віртуальні стани є посередниками між суб'єктом та його психікою, тілом та душею.

Віртуальний освітній процес - одна з форм навчання, але не зводиться до нього, так як може відбуватись у звичайній взаємодії викладачів, студентів та об'єктів, які вивчаються.

Індивідуальна віртуальна освітньо-соціальна мережа, яка будується кожним суб'єктом самостійно, стає фактором соціалізації, засобом створення і вирішення психологічних проблем, інструментом розвитку нових культурних норм комунікації.

Унікальна віртуальна комунікація суб'єкта з тим, чи іншим членом соціальної мережі актуалізує його самооцінку, рівень відвертості у спілкуванні, ступінь досягнення та зворотністю, що надає підтримуючу психотерапевтичну дію на характеристики самодостатності та впевненості.

Інформаційно-змістовний аспект навчання: знання - вміння - досвід з'єднує дидактичні компоненти біокомп'ютерної і віртуальної моделей, які взаємодіють по схемі; усвідомлення - розуміння - конкретизація -застосування.

Поверхневі прояви індивідуальної духовності у кожного суб'єкта підтримуються віртуальними станами глибинного мислення, коли свідомість занурюється у особисті глибинні шари, досягає запорогового стану, яке не може з'ясувати ані звичайний розум, ані здоровий глузд, ані вербальне оформлення.

Взаємодія з об'єктом, який вивчається, його формуванням, добудуванням, розпізнанням на базі сумісності інформаційних структур здійснюється у загальному інформаційному каналі зв'язку. Віртуальна модель навчання як базова складова передбачає передачу інформації у спеціальному інформаційно-освітньому середовищі (віртуальному), причому на будь-яку відстань від учбової структури при повній відповідності вербальної та віртуальної інформації. Тут використовуються всебічні комунікаційні канали зв'язку в режимі реального часу, обмін інформаційними потоками у рамках єдиного пізнавального процесу.

Традиційне зрозуміння освіти не враховує взаємодії конкретних особистостей. Віртуальний освітній процес використовує особистісний освітній потенціал людини, який розвивається відносно своєї індивідуальної сутності у тих областях, які він сам вибирає. Віртуальний освітній простір суб'єкта - це взаємозв'язок його рівнів, які поширюються у зовнішній світ: інтелектуального, емоційно-образного, культурного, історичного, соціального та інших. Процес розширення відбувається у результаті діяльності суб'єкта, який використовує свої фізичні органи почуттів, самопізнання, взаємопроникнення зовнішнього і внутрішнього.

Інформаційно-когнітивне реагування на стимули зовнішнього середовища на рівні підсвідомості, інтенсифікація, експліцитних та імпліцитних прийомів навчання з орієнтацією на підсвідомий когнітивний потенціал особистості, яка навчається, лежать у основі віртуального освітнього процесу у створеному суб'єктом віртуального освітнього простору.

Біокомп'ютерну технологію, яка дає “ілюзію” знаходження у реальному трьохмірному просторі з об'ємними об'єктами та можливістю взаємодії з ними ми називаємо віртуальною реальністю. У освітньому середовищі віртуальної реальності використовується взаємодія з предметами та явищами, які фізично не існують.

Віртуальна реальність забезпечує взаємодію з процесом і структурою базових понять, які змінюються і дають свободу для самовираження суб'єкта.

Віртуальна реальність - досягнення науки останнього десятиріччя 20 століття та перший фактор інформаційного суспільства. Перехід від ери науково-технічного розвитку до інформаційного суспільства яке буде застосовувати надсвідому функцію людини та радикально впливати на свідомість та життя людей.

Віртуальна реальність впливає на всі органи почуттів, уяву, творчі можливості та сприяють якісно новому розвитку інтелекту. У сфері віртуальної реальності свідомість набуває риси поліментальності, а буття стає подвійним через постійні переходи від ординарної до віртуальної реальності і навпаки.

Індивіда повноцінного інформаційного суспільства бажано називати "людиною віртуальною".

У 21 столітті віртуальна реальність буде доступна будь якій людині яка здатна працювати над собою в галузі надсвідомої функції.

Наслідки цього феномена не тільки позитивні. Перетворившись у повсякденне явище, віртуальна реальність буде в змозі деформувати духовний світ та культуру людини, його образ мислення та образ життя.

Введення віртуальних технологій у навчальні плани потребує ретельної підготовки: програмного забезпечення, навчального посібника по управлінню програмою, керівництва, індивідуалізації інструкції. При наявності названої віртуальної реальності представляє собою могутню частку навчання, яка пов'язана з надсвідомістю, щоденними навчальними програмами, нетрадиційними формами контролю і атестації.

У глобальному процесі формування інформаційного суспільства, основними рисами якого є: теоретичні знання (виробництво, переробка, накопичення та розповсюдження інформації); якісний рівень знань, як фактор соціальної стратифікації та диференціації; інформаційна інфраструктура (принципово нова інтелектуальна техніка). Необхідно змінити зміст і засоби навчання.

Реформа освіти в Україні відбувається одночасно входженням країни у фазу інформаційного суспільства. Завдяки цьому віртуальна реальність, як соціокультурний феномен, є важливим засобом пізнавальної діяльності, який впливає на психічний світ, культуру та духовність першого покоління людей 21 століття.

Реформа освіти завдяки новим біоінформаційним технологіям дозволить внести в інформаційне суспільство формування інтелекту, та його розвиток у студентів.

Але вже сьогодні, на перших стадіях розвитку віртуальних технологій необхідно поставити їх під соціальний та моральний контроль. Усвідомлення місця та ролі у суспільстві нових освітніх стратегій і біоінформаційних технологій приведе до скорочення періоду навчання студентів.

Размещено на Allbest.ru