Педагогічні умови застосування засобів інформаційних технологій у професійній підготовці вчителя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови застосування засобів інформаційних технологій у професійній підготовці вчителя

Ігнатова О.М.

Анотації

Ігнатова О.М.

Педагогічні умови застосування засобів інформаційних технологій у професійній підготовці вчителя

У статті проаналізовано педагогічні умови застосування засобів інформаційних технологій у професійній підготовці вчителя. Визначено комплекс умов використання комп'ютерних технологій у процесі формування в студентів університету умінь роботи з іншомовною літературою. педагогічний вчитель інформаційний

Игнатова Е.Н.

Педагогические условия применения информационных технологий в профессиональной подготовке учителя

В статье проанализированы педагогические условия использования способов информационных технологий в профессиональной подготовке учителя. Определён комплекс условий использования компьютерных технологий в процессе формирования у студентов университета умений работы с иностранной литературой.

Постановка проблеми. Відповідно до положень особисто орієнтованої освіти головною метою професійної підготовки майбутнього педагога є опора на індивідуальні здібності, можливості та потреби студентів.

У процесі визначення педагогічних умов, які сприяють ефективному використанню комп'ютерної технології (КТ) під час формування вмінь роботи з іншомовною літературою, ми враховували напрям сучасної педагогіки, що ґрунтується на природному розвитку людини. Даний напрям характеризується тим, що роль педагога зводиться до створення умов, за яких людина, одержуючи освіту, могла б задовольнити свої духовні та освітні потреби. Отже, у ході реалізації гуманізації вищої педагогічної освіти необхідно сприяти оволодінню студентами новими інформаційними технологіями в процесі їхнього навчання. Вирішити це завдання можна через розробку і впровадження педагогічних умов, що сприяють даному процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз педагогічної літератури засвідчив, що педагогічні умови застосування засобів інформаційних технологій у професійній підготовці майбутнього фахівця були предметом дослідження багатьох учених (В.П. Безпалько, І.М. Богданова, М.І. Дяченко, Л.А. Кандибович, В.С. Ледньов, В.Я. Ляудис, І.Я. Лернер, В.М. Монахов, А.Я. Найн, В.П. Пустовойтов, Г.И. Щукіна, Ю.К. Бабанський та ін). Методологію комп'ютеризації навчального процесу розкрито в працях провідних науковців (Б.С. Гершунський, Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак, А.П. Єршов, О.Ю. Комісарова, Б.Ф. Ломов, В.Я. Ляудіс, Ю.І. Машбиць, В.В. Рубцов, Т.А. Сергеєва, Н.Ф. Тализіна, О.К. Тихомиров). Проблеми вдосконалення технології створення сучасних підручників досліджували (Д.В. Моргуліс, А.С. Нісімчук, Є.С. Полат, В. Холланд, та ін.)

Доцільність розробки педагогічних умов, що сприяють оволодінню новими інформаційними технологіями в навчальному процесі потребує належного обґрунтування.

Звернемося до аналізу самого поняття "педагогічні умови". Р.Г. Гурова у своєму дослідженні намагається виявити особливості педагогічної умови і розуміє під "умовою" в педагогічному смислі все те, від чого залежить інше; середовище, обстановку, у якій перебувають і без якої не можуть існувати предмети, явища [2].

Багато дослідників під педагогічними умовами розуміють сукупність об'єктивних можливостей, обставин, що супроводжують освітній процес, певним чином структуровані й спрямовані на досягнення поставленої мети (В.С. Ледньов, В.Я. Ляудис, А.Я. Найн. Г.І. Щукіна та ін.).

Проаналізуємо деякі визначення, які дають ці та інші дослідники.

Під "педагогічними умовами" розуміють:

- обставини процесу навчання, що забезпечують досягнення поставлених цілей, середовище, в якому виникають, існують і розвиваються педагогічні умови [1, С.46];

- такі обставини процесу навчання, в яких, по-перше, враховано наявні умови навчання; по-друге, передбачено способи перетворення даних умов у напрямі цілей навчання; по-третє, відібрано та використано елементи змісту, методи й організаційні форми навчання з урахуванням принципів оптимізації;

- сукупність об'єктивних можливостей, змісту, форм, методів, педагогічних прийомів і матеріально-просторового середовища, що спрямовані на розв'язання поставлених у дослідженні завдань;

- стимуляція пізнавальних інтересів через зміст навчального матеріалу, зміна організації та характеру процесу пізнавальної діяльності, а також зміна відносин між учасниками освітнього процесу;

- сукупність заходів, що дозволяють досягти найкращих результатів (Ю.К. Бабанський, І.В. Звєрєв, В.В. Краєвський, І.Я. Лернер);

- сукупність заходів, що спрямовані на поетапне моделювання та ефективне функціонування підготовки вчителів до керування навчально-виховним процесом, котрий забезпечує формування в учнів рівня готовності до позитивної взаємодії, що в свою чергу забезпечує культуру міжособистісних взаємин.

Деякі дослідники вводять поняття "дидактична умова", котре розглядають як обставину процесу навчання, що є результатом цілеспрямованого відбору, конструювання й застосування елементів змісту, методів (прийомів), а також організаційних форм навчання для досягнення дидактичних цілей (В.І. Андрєєв).

Постановка завдання. Проаналізувати педагогічні умови застосування засобів інформаційних технологій у професійній підготовці вчителя, а також розробити комплекс умов використання комп'ютерних технологій у процесі формування в студентів університету вмінь роботи з навчальною іншомовною літературою.

Виклад основного матеріалу. Виходячи з наявних означень, під педагогічними умовами ми розуміємо сукупність засобів, заходів та обставин освітнього процесу, що сприяють ефективному застосуванню комп'ютерної технології в роботі з іншомовною літературою.

У своєму дослідженні ми розглядаємо педагогічну умову як таке середовище, від якого залежить процес підготовки фахівця до професійних сфер діяльності (викладацької, науково-методичної, соціально-педагогічної, культосвітньої) засобами комп'ютерних технологій.

Дослідники процесу університетської підготовки нині виділяють кілька груп таких умов. До них відносять: підручники, програми, системи творчих, проблемних завдань, що враховують вимоги професійно-педагогічної та технічної підготовки в області КТ (І.М. Богданова, В.М. Горбунова, та ін.). Істотно важливим науковці вважають: застосування комплексу методів і форм залежно від змісту й специфіки досліджуваного матеріалу, моделювання професійної діяльності з використанням комп'ютерних систем (І.В. Альохіна, В.І. Андрєєв, А.А. Вербицький, Н.І. Віноградов, та ін). Характеризуючи умови, що сприяють продуктивності підготовки студентів, З.С. Левчук, В.П. Пустовойтов, З.В. Семенова підкреслюють необхідність врахування особливостей пізнавальних процесів конкретного студента - пам'яті, уяви, мислення, формування комунікативності та культури спілкування, а також здатності до самоконтролю та самоусвідомлення своєї діяльності.

Дослідник Э.І. Кузнєцов найважливішою умовою вважає орієнтацію психолого-педагогічної та спеціальної підготовки на виховання в студентів інформаційної культури.

До педагогічних умов, здатних значно підвищити ефективність навчально-виховного процесу В.П. Пустовойтов відносить: 1) оптимальне сполучення колективних та індивідуальних форм навчальної діяльності, що забезпечують розвиток навчального колективу як єдності взаємодіючих індивідуальностей; 2) використання наочних форм подання результатів навчальної роботи з метою розвитку самооцінки й посилення самоосвітньої активності учнів; 3) використання засобів обчислювальної техніки там, де можливості традиційних педагогічних засобів не відповідають вимогам інтенсивності й якості навчальної роботи.

Різноманітність наявних педагогічних умов багато в чому пояснюється розходженням у постановці цілей і завдань конкретних досліджень, що змінюються вимогами суспільства до фахівців вищої кваліфікації. Поділяючи думку про важливість умов, виділених названими авторами, а також умов, розроблених в інших дослідженнях, ми не обмежилися виявленням розрізнених умов, а спробували створити сукупність педагогічних умов, що сприяє ефективності іншомовної підготовки студентів університету, що охоплює всі сторони досліджуваного явища і становить динамічний комплекс.

Аналіз сучасної педагогічної практики, результати проведеного нами дослідження свідчать про те, що на ефективність використання КТ в університеті крім об'єктивних (таких, як кількість та якість програмно-апаратного забезпечення, наявність висококваліфікованих педагогічних кадрів та ін.) істотний вплив мають особисті чинники. Проникаючи в усі сфери життя людини КТ можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на особистість і результати її діяльності. В зв'язку з цим автори багатьох педагогічних досліджень обґрунтовано висувають положення про необхідність проведення цілеспрямованої роботи з вивчення впливу КТ на особистість і коригування виникаючих негативних наслідків (Л.М. Бабанін, Л.П. Гур'єва, О.В. Дороніна, В.Я. Ляудис, Ю.І. Машбиць, О.К. Тихомиров, та ін.).

Позитивна роль КТ зумовлена тим, що вони є потужним знаряддям праці, за допомогою яких людина реалізує поставлені цілі, що підсилюють її інтелект, звільняють від важких рутинних операцій, що дозволяють ставити і вирішувати різноманітні творчі завдання. Успішне використання КТ сприяє розвитку в користувача "адекватної спеціалізації пізнавальних процесів - сприйняття, мислення, пам'яті, формування ділової мотивації застосування комп'ютера для вирішення професійних завдань, підвищує самооцінку людини, формує позитивні особистісні якості" [3, с.11]. У взаємодії з інтелектуальними комп'ютерними системами зростає здатність особистості до саморегуляції, самоорганізації, а також до співробітництва та співтворчості.

Наше дослідження показало, що істотним є вплив КТ на комунікативну діяльність студентів. У результаті залучення майбутніх учителів до роботи з віддаленими інформаційними банками даних, до використання електронної пошти, комп'ютерних конференцій, супутникового телебачення, інтерактивного відео та ін. зміниться структура людського спілкування. Опосередковане КТ спілкування включає всі традиційні види й форми мовлення - усне, письмове, внутрішнє, монологічне і діалогічне, що призводить до створення особливої форми спілкування - метакомунікативної [5]. Метакомунікативне спілкування знімає просторово-тимчасові обмеження в процесі роботи з різними джерелами інформації та визначає новий темп і ритм розвитку розумової діяльності в процесі навчання. Ця форма взаємодії перетворюється в засіб міжнародного спілкування, що залучає будь-якого фахівця до спільного вирішення загальнолюдських проблем.

У свою чергу, готовність людини до використання КТ у своїй діяльності визначається мотивами, цілями конкретної особистості, котрі є одним з головних джерел активності, що надають діяльності спрямованість, силу та суб'єктивну значимість. У своєму дослідженні ми виходили із припущення про те, що використання КТ у процесі підготовки студентів університету буде більш ефективним, якщо враховувати індивідуальні особливості студентів, а також спрямовувати підготовку на постійний пошук, оцінку, відновлення та створення прийомів, способів професійної діяльності з використанням КТ. Вищевикладене дозволяє до першої групи віднести умови, що забезпечують інноваційну спрямованість у роботі з іншомовною літературою.

Ця обставина вимагає від нас спеціального аналізу проблеми формування інноваційної спрямованості в процесі професійної підготовки. Поняття "інновація" означає нововведення, новизну, зміну. Інновація як засіб і процес припускає введення нового в меті, зміст, методи й форми освіти, організацію спільної творчої діяльності викладачів і студентів, що має сприяти підвищенню ефективності й продуктивності навчання й виховання. Нововведення в області використання КТ в освіті проходять ті ж стадії, котрими характеризується творчий процес у всіх галузях науки і техніки: аналіз наявної практики та присутніх їй протиріч, вивчення досягнень науки та передового педагогічного досвіду, генерація ідей, підготовка та проведення експерименту, аналіз результатів, доробка, визначення можливої сфери застосування нововведень, творче впровадження в практику, подальший розвиток. Спрямованість особистості характеризується її інтересами, схильностями, переконаннями, ідеалами, в яких виражається світогляд людини. Спрямованість, як провідну характеристику особистості, виділяють такі вчені, як: Б.Г. Ананьєв, М.І. Д'яченко, К.К. Платонов, А.В. Петровський, С.Л. Рубінштейн та ін.

Отже, під інноваційною ми будемо розуміти організацію усвідомленої, самостійної діяльності щодо пошуку, вивченню та застосуванню нових способів і форм підготовки до роботи з іншомовною літературою, а також розробку нових підходів до навчально-виховного процесу, опосередкованому електронно-комунікативними засобами.

Наступним етапом є виявлення умов, що становлять цю групу. До нині не має однозначного визначення спрямованості, однак, до числа умов, що визначають спрямованість відносять: формування потреб, розвиток мотивів, інтересів та ін. Зупинимося на загальній характеристиці цих понять в аспекті досліджуваної проблеми.

Для цілей нашого дослідження особливо важливим є питання, що стосуються умов виникнення та формування в студентів потреб до вивчення та застосування КТ у своїй діяльності. Потреби залежать від предметно-суспільного змісту, від рівня розвитку економіки і культури. Поступово розвиваючись, потреби все більше й більше просуваються в соціальну сферу. Потреби є не тільки передумовою та результатом трудової діяльності, а й пізнавальних процесів.

Вивчаючи практику роботи випускників ВНЗ, ми дійшли висновку, що досить часто одержані вчителем у період навчання в інституті знання та вміння в області використання КТ у повному обсязі не використовуються їм при вирішенні професійних завдань. Діяльність фахівців, котрі навіть одержали достатню підготовку в галузі інформатики та обчислювальної техніки, найчастіше носить репродуктивний характер. Аналізуючи причини цього, ми дійшли висновку, що накопичений досвід використання КТ часто залишається непотрібним, тому що в більшості випускників гуманітарних спеціальностей університетів не сформована потреба в його постійному вивченні та творчому застосуванні на практиці. У молодих фахівців спостерігається недостатній рівень потреб у досягненні високих результатів у своїй професійній діяльності, відсутня постійна спрямованість на творчість у повсякденній роботі. Таким чином, ми вважаємо, що однією з найважливіших умов активності та самоактуалізації особистості студента університету є формування потреб у вивченні та застосуванні КТ в освітній та майбутній професійній діяльності.

Одним із головних джерел розвитку потреб є необхідність подолання протиріччя між бажанням застосувати освоєні методи і прийоми діяльності та необхідністю постійно знаходити нові способи, методи і прийоми рішення проблем засобами КТ.

Першочерговим завданням, безумовно, є виховання в студентів потреби творчо застосовувати свої знання, досвід, а також удосконалювати свою підготовку протягом навчання та після закінчення ВНЗ, тобто професійно-творчі потреби. Професійно-творчі потреби розвивають творчі можливості майбутнього фахівця, визначають його пасивність або активність у професійній діяльності; впливають на розвиток соціально-психологічних настанов, пов'язаних із творчою діяльністю; визначають становлення вчителя в професійному відношенні; виступають як стимул розвитку та перебудови особистості в цілому [4]. У процесі експериментальної роботи нами були виявлені потреби, що виникають і задовольняються в процесі роботи з іншомовною літературою, опосередкованій електронно-комунікативними системами. Серед них: потреби освоїти досліджувану дисципліну, стати гарним фахівцем, потреби в пошуку нестандартних, відмінних від традиційних способів рішень завдань, потреба в самовдосконаленні, потреба в діловому спілкуванні та ін. [8, c. 84].

Потреби виявляються в мотивах. Проблеми взаємозв'язку потреб, мотивів і діяльності активно розробляються у вітчизняній психології та соціології. Всіляка діяльність виходить із певних мотивів і спрямована на досягнення певних цілей. Мотив виступає як спонукання до діяльності, пов'язаної і з задоволенням потреб суб'єкта, сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, що викликають активність суб'єкта та визначають її спрямованість. Однак слід зазначити, що повної визначеності з розглянутого питання в науковій літературі немає. У вивченні процесу мотивації навчання, опосередкованого засобами електронно-комунікативної техніки, ми будемо спиратися на низку теоретичних положень, пов'язаних з механізмом формування мотивації під час традиційного навчання (психологічний аспект: С.Л. Рубінштейн, Л.І.Бажович, П.М. Якобсон та ін., дидактичний - Ю.К. Бабанський, Г.И. Щукіна, М.О. Данилов та ін., методичний - Р.А. Брандт, Л.Я. Юрцева та ін.).

Є різні класифікації мотивів навчальної діяльності. Найбільш відповідною предмету нашого дослідження є класифікація, заснована на виділенні в загальному комплексі мотивів, котрі регулюють навчальну діяльність, двох основних видів мотивації: мотивів, які виражають орієнтацію на навчання як процес пізнання - внутрішніх мотивів пізнання (пізнавальні потреби й інтереси) і мотивів, котрі виражають орієнтацію на навчання як засіб досягнення цілей, не пов'язаних з навчанням - зовнішня мотивація (наприклад, престижність, прагнення до визнання, авторитету та ін.). Внутрішня пізнавальна мотивація розглядається більшістю науковців як специфічна мотивація творчості. Тому її формування виступає як необхідна умова розвитку творчої активності студентів у навчально-пізнавальній, науково-дослідній і професійно-педагогічній діяльності (Я.О. Пономарьов, Н.М. Яковлєва та ін.). Виходячи з аналізу літератури з даної проблеми, спостережень за студентами, викладачами, ми вважаємо обґрунтованим включення формування внутрішніх пізнавальних мотивів як умови, що забезпечує формування інноваційної спрямованості застосування КТ у процесі роботи студентів університету з іншомовною літературою. Ми погоджуємося з Коношевським О.Л. в тому, що активізація пізнавальної діяльності можлива лише тоді, коли в студентів виникає внутрішня потреба у вивчені даного матеріалу. "Позитивна мотивація багато в чому буду залежати від викладача і змісту навчання. Студент має чітко усвідомлювати, чому і для яких цілей йому необхідно вивчати даний матеріал, що йому потрібно зробити під час самостійної роботи, яка її мета" [6, с.348]. Таким чином, першочерговим завданням є виявлення та виховання в студентів внутрішніх пізнавальних мотивів, котрі відображали б особистісний зміст навчання, були діючими, усвідомленими, впливали б на всі види діяльності студента.

У результаті експериментального дослідження у внутрішній мотивації навчання студентів ми виділили три групи мотивів, що лежать в основі інтересу студентів до предмета: освітня та практична значимість, емоційна "насиченість" діяльності, успіхи в діяльності. Суттєвим чинником для стійкості навчальної мотивації є домінування вихідного типу структури мотивації у всіх видах діяльності, збереження впливу на особистість протягом тривалого часу. Чинником, котрий обумовлює динамізм мотивації, є вихідне відношення студента до досліджуваного предмету, його навчальна активність і значимість конкретного навчального предмету.

Важливим чинником, що стимулює науково-педагогічний інтерес студентів, є право студента на особисту самоорганізацію навчання у відповідності зі своїми цілями. Необхідно, щоб кожний студент уявляв мету діяльності, необхідність і роль спеціальних знань та вмінь в області використання КТ, які потрібно одержати.

Мова почуттів і мислення єдині та взаємообумовлені. Ступінь того, наскільки емоції можна використати в процесі застосування інформаційних технологій на заняттях іноземної мови, визначається природою індивідуальних потреб. Цей факт, на нашу думку, є дуже важливим, тому що особиста індивідуалізація дозволяє враховувати та певною мірою прогнозувати емоційний стан студентів у процесі навчання, і на цій основі формувати належне ставлення до занять.

Таким чином, однією з умов, що сприяють формуванню інноваційної спрямованості роботи студентів з іншомовною літературою, є сприятлива емоційна атмосфера в студентському колективі, налаштування на творче вивчення та впровадження нововведень, пов'язаних з використанням КТ у педагогічну практику. Тому викладачеві, перш, ніж розпочинати роботу, необхідно виявити емоційний настрій студентської групи. Для цього можна скористатися наявними психолого-педагогічними методиками, а також спостереженнями, бесідами, анкетуванням студентів. Виходячи з одержаних результатів, варто приділити увагу створенню системи педагогічних впливів, котрі забезпечують найбільш сприятливу атмосферу діяльності студентів. Створенню позитивної атмосфери процесу навчання сприяють також ситуації зацікавленості, спрямованість на творчу діяльність, використання різних видів стимулювання навчання.

Вищевикладене дозволяє визначити можливості реалізації цієї групи умов, що забезпечують інноваційну спрямованість застосування КТ у роботі студентів університету з іншомовною літературою:

* усвідомлення цілей і значимості вивчення та використання КТ для рішення завдань професійної діяльності;

* діагностика, врахування структури та розвитку професійно-творчих потреб, пізнавальних мотивів, науково-педагогічного інтересу;

* створення емоційно сприятливої атмосфери процесу навчання, ситуації успіху в навчанні;

* організація спілкування зі студентами на основі співробітництва, принципах індивідуально-гуманного підходу;

* використання цікавих форм подання матеріалу, включення ігрових блоків, різних стимулів навчання;

* організація та активізація роботи з пошуку, вивчення та застосування досвіду використання КТ, спрямованого на задоволення інтересів і потреб майбутніх учителів;

* створення можливостей для розвитку ініціативи, поглиблення та розширення знань з предмету дослідження, самоосвіти [8, c.85].

З першою педагогічною умовою досить тісно пов'язана друга умова: необхідність включення майбутнього вчителя в спільну продуктивну діяльність з розробки та впровадження комп'ютерних технологій, орієнтованих на підвищення ефективності іншомовної освіти.

Виходячи з того, що використання КТ в роботі з іншомовною літературою, котра орієнтована на підвищення якості засвоєння досліджуваного матеріалу, може здійснюватися лише за умови володіння студентами знаннями та вміннями, що необхідні для використання КТ. Однією з ефективних умов, що сприяють оволодінню професійно-педагогічними знаннями та вміннями в області використання КТ є вирішення завдань. Однак аналіз робіт з розглянутої проблеми свідчить про те, що студенти в період навчання у ВНЗ виконують, в основному, репродуктивні завдання, що вимагають від них дій за зразком. Дуже рідко в навчальну діяльність включаються завдання, що вимагають самостійного створення (формування питань, завдань, гіпотез). При цьому в них не виникає ні потреби, ні вмінь, ні досвіду в організації творчої діяльності в навчальній і майбутній професійній діяльності, опосередкованої електронно-комунікативними засобами.

Отже, ми вважаємо, що в групу умов, які сприяють ефективності засвоєння студентами знань та вмінь використання інформаційних засобів і технологій, необхідно включити такі умови, котрі забезпечують формування досвіду творчої діяльності з використання КТ. У зв'язку з цим, ми вважаємо за необхідне так організувати навчання, щоб оволодіння необхідними знаннями та вміннями відбувалося за допомогою вирішення творчого завдання. Однак варто зазначити, що це положення не виключає використання репродуктивних, формально-логічних завдань, котрі вирішуються в контексті продуктивних і творчих.

Ця умова тісно пов'язана з проблемою організації освітньої діяльності з урахуванням вимог професії, з підбором найбільш ефективних методів і форм активізації творчої діяльності.

Ще раз підкреслимо, що дані педагогічні умови виявляться ефективними лише у випадку їхнього комплексного застосування, тому що вони тісно й нерозривно пов'язані між собою.

Висновки

Аналіз педагогічної практики свідчить про те, що процес адаптації молодих фахівців до педагогічної діяльності відбувається вкрай суперечливо. Серед причин цього - невідповідність між вимогами до змісту та організації навчально-пізнавального процесу в університеті та професійній діяльності. ВНЗ у недостатній мірі готують фахівців, котрі мають цілісне уявлення про свою майбутню професійну діяльність. Це відбувається лише в процесі навчання, яке реалізується у діяльності, яка за змістом та умовами свого здійснення практично наближена до діяльності фахівця після закінчення ВНЗ.

Отже, в основі механізму виявлення комплексу педагогічних умов використання КТ у процесі роботи студентів університету з іншомовною літературою лежить урахування соціальних замовлень суспільства середній і вищій школі щодо розвитку особистості вчителя та учнів за допомогою демократизації позиції особистості та включення її в спільну творчу, продуктивну діяльність із безперервної освіти.

На основі теоретико-експериментального дослідження нами виявлений і теоретично обґрунтований комплекс умов використання КТ у процесі формування в студентів університету вмінь роботи з навчальною іншомовною літературою, що включає:

- забезпечення інноваційної спрямованості у викладанні предмету;

- включення студентів у спільну продуктивну діяльність з розробки і впровадження комп'ютерних технологій, орієнтованих на підвищення ефективності іншомовної освіти;

- формування готовності викладачів ВНЗ до використання комп'ютерних технологій у процесі викладання.

Напрями подальших досліджень вбачаємо в розробці системних вправ для формування вмінь роботи з іншомовною літературою засобами інформаційних технологій в умовах, що сприяють даному процесу.

Література

1. Гершунський Б.С. Комп'ютеризація у галузі освіти: проблеми та перспективи. - М.: Педагогіка, 1997. - 204 с.

2. Гурова Р.Г. Соціально-педагогические исследования и современность// Сов. Педагогика. - 1989. - №2. - с.79-86.

3. Гурьева Л.П. Психологические последствия компьютеризации: функциональный, онтогенетический и исторический аспекты// Вопросы психологии. - 1993. - №3. с. 5-116.

4. Дусавицкий А.К. Мотивы учебной деятельности студентов: Учебное пособие. - Харьков: ХГУ, 1987. - 55с.

5. Инновационное обучение и наука: Научно-аналитический обзор/ Под ред. В.Я. Ляудис. - М., 1992, - 52с.

6. Коношевський О.Л. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у самостійну роботу студентів - майбутніх учителів математики: Навч. посіб. Київ - Вінниця: ДОВ "Вінниця", 2005. - 348с.

7. Машбиц Е.И. Компьютеризация обучения: проблемы и перспективы. - М.: Знание, 1986. - 80с.

8. Gerhard Neuner und Hans Hunfeld Methoden des fremdsprachlichen Deutschunterrichts.- Berlin: Langenscheidt, 2002.

Размещено на Allbest.ru