Размещено на http://allbest.ru

УДК 378.147

Застосування діяльнісного підходу до визначення мети навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін реалізації дидактичних проектів

Калініченко Т.В.

2007

Вступ

Постановка проблеми. Згідно з Державною програмою розвитку освіти в Україні на 2006-2010 роки одним із основних пріоритетів є європейський рівень якості освіти [1, с. 218]. Це безумовно стосується й інженерно-педагогічної освіти, яка є складовою освітньої системи України та здійснює підготовку педагогічних кадрів для системи професійно-технічної освіти (ПТО). Саме завдяки високій якості освіти можливо вирішити ряд проблем: забезпечити конкурентоспроможність випускників інженерно-педагогічних вищих навчальних закладів (ВНЗ) на ринку праці; забезпечити відповідність рівня підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін вимогам, які висуває до фахівця замовник, тобто система ПТО, та тим самим покращити ситуацію з кадровим забезпеченням системи ПТО.

У Державній програмі розвитку освіти в Україні на 2006-2010 роки серед заходів щодо забезпечення європейського рівня якості освіти, а отже і вирішення зазначених проблем, передбачено «створення ефективної системи підготовки педагогічних кадрів» [1, с. 220]. Педагогічні кадри для системи ПТО готують інженерно-педагогічні ВНЗ. Одним з елементів системи підготовки в цих освітніх закладах є наскрізна професійно-педагогічна підготовка [2, с. 17], яка спрямована на навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін педагогічній діяльності.

Серед етапів педагогічної діяльності, які здійснює викладач технічних дисциплін під час проведення уроків у ПТНЗ, виокремлено етап реалізації дидактичного проекту. Якісна реалізація цього етапу передбачає налагодження контакту з учнями, організацію колективної діяльності, організацію спілкування на уроці, встановлення зворотного зв'язку з аудиторією, застосування методів та засобів навчання, вирішення труднощів, швидке реагування в нетипових ситуаціях, знаходження підходу до кожного учня, вмілу аргументацію своєї точки зору, переконання інших, встановлення на уроці атмосфери доброзичливості і співробітництва, яка буде сприяти всебічному розвитку учнів, та інше.

Аналіз програм педагогічних дисциплін, які викладаються в Українській інженерно-педагогічній академії, довів, що навчанню студентів реалізації дидактичних проектів не приділяється достатньо уваги. При цьому вміння з реалізації дидактичного проекту необхідні майбутнім викладачам технічних дисциплін для того, щоб на високому рівні виконувати свою професійну діяльність і відповідати вимогам, які висуваються перед фахівцем у освітньо-кваліфікаційній характеристиці.

Таким чином, виникає протиріччя між необхідністю навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін реалізації дидактичних проектів та відсутністю методики навчання цій діяльності студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Це протиріччя викликало появу проблеми розробки методики навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін реалізації дидактичних проектів.

Одним із найважливіших етапів розробки методики навчання є формулювання мети навчання, бо від точності постановки цілі залежить вірність відбору змісту навчального матеріалу, вибору форм, методів, засобів навчання. А в результаті від цього залежить якість підготовки фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Щодо розуміння поняття «мета», то в педагогічній літературі більшість науковців розглядає її як передбачений кінцевий результат діяльності, майбутній стан об'єкта або системи, якого прагне людина [3, 4, 5, 6, 7, 8]. Але якщо у визначенні поняття “мета” науковці дійшли згоди, то стосовно опису навчальної мети існують різні точки зору. У своїй роботі О.Е.Коваленко визначає такі традиційні способи опису цілей: через зміст навчального матеріалу; через діяльність викладача; через внутрішні процеси учня; через навчальну діяльність учня [3, с. 98]. Проаналізувавши способи опису цілей та визначивши їх недоліки, авторка зазначає, що «цілі навчання включають формування досвіду особистості, представленого у вигляді переліку професійних завдань, які повинен виконувати фахівець у визначеній сфері діяльності» [3, с. 100]. Отже, на нашу думку, найбільш ефективним є опис навчальної мети, що містить “висловлювання, яке передає бажаний стан учня після курсу, його поведінку, яку він продемонструє після заняття” [6, с. 22].

Постановка завдання. Згідно з описаним поглядом, для того, щоб визначити чи досягнуто мету навчання, необхідно організувати спостереження за діями учнів під час виконання завдання. Тобто згідно діяльнісного підходу до навчання, навчальну мету слід описувати через перелік дій, які повинні засвоїти ті, хто навчаються. Саме такий підхід до опису цілей надає змогу зрозуміти учням, чому вони повинні навчитися, що вони повинні вміти робити після вивчення навчального матеріалу. Даного погляду щодо опису цілей навчання дотримуємося при визначенні мети навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін реалізації дидактичних проектів. Отже, метою даної статті є визначення цілі навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін реалізації дидактичних проектів на основі діяльнісного підходу.

Виклад основного матеріалу

Процес навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін реалізації дидактичних проектів зводиться до формування у них відповідних умінь. Поняття «уміння» в психолого-педагогічній літературі розглядається як здатність виконувати певні дії [9, с. 681; 10, с. 36; 11, с. 197; 12], як володіння способами застосування знань на практиці [7, с. 138]. Отже, уміння з реалізації дидактичного проекту можна трактувати як здатність якісно виконувати ряд дій, які входять до складу діяльності з реалізації дидактичного проекту. освіта дидактичний діяльнісний навчальний

Виконання цієї діяльності пов'язане зі здійсненням організаційної частини на уроці, з проведенням мотивації навчальної діяльності та актуалізації базових знань і умінь, з формуванням орієнтовної основи діяльності (поясненням нового матеріалу), з формуванням виконавчих дій (закріпленням навчального матеріалу, систематизацією, узагальненням, самостійною роботою учнів), з проведенням контролю і корекції діяльності, підбиттям підсумків заняття, повідомленням домашнього завдання. Тобто ця діяльність включає в себе реалізацію організаторської та комунікативної функцій під час проведення уроку з технічної дисципліни в ПТНЗ. А отже, слід визначити перелік тих умінь, що забезпечать реалізацію етапів уроку.

Розглянемо діяльність викладача технічної дисципліни під час проведення уроку, використавши характеристики елементів уроку, надані в педагогічній літературі, характеристику організаторської та комунікативної функцій педагогічної діяльності.

Організаційна частина здійснюється з метою підготовки учнів до роботи, для їх психологічного настроювання, створення робочої атмосфери, організації уваги. У процесі здійснення організаційної частини відбувається привітання викладача та учнів, перевірка наявності необхідного дидактичного та технічного забезпечення, перевірка підготовленості учнів до заняття, виявлення відсутніх, повідомлення плану роботи.

Етап мотивації включає повідомлення теми, мети та завдань заняття та передбачає формування в учнів потреби вивчення певного матеріалу, наприклад, через усвідомлення значення навчального матеріалу для майбутньої діяльності (застосування законів, правил електротехніки під час проведення ремонту електричних мереж, трансформаторів, електричних двигунів). Реалізація даного етапу відбувається у відповідності до мотиваційних технологій, розроблених і представлених у дидактичному проекті, і зводиться до застосування обраних методів та прийомів мотивації.

Актуалізація базових знань і умінь здійснюється з метою встановлення відповідності між необхідним базовим рівнем знань і умінь та реальним рівнем їхньої сформованості в учнів, на основі чого викладачем приймається рішення щодо приведення у відповідність початкових вимог та реального рівня підготовки учнів.

Цей етап здійснюється згідно з розробленою технологією контролю та формування базових знань, представленою в дидактичному проекті, та зводиться до застосування обраних методів контролю базових знань і умінь, за результатами якого викладачем приймається рішення щодо необхідності формування базових знань, тобто застосування обраних методів формування базових знань та умінь.

Формування орієнтовної основи діяльності полягає у викладенні нового матеріалу із застосуванням методів, обраних під час розробки технології формування нових знань. Цей етап реалізується викладачем із урахуванням особливостей сприйняття інформації учнями.

Формування орієнтовної основи діяльності включає усне викладення матеріалу, застосування дидактичних (плакати з зображенням схем, графіків та інше), технічних (електричні схеми, електричні машини та інше) засобів навчання, методу наочності, організацію конспектування учнями матеріалу, організацію зворотного зв'язку під час викладання інформації. Всі зазначені дії виконуються відповідно до технології формування нових знань, спроектованої і представленої в дидактичному проекті.

Формування виконавчих дій полягає у закріпленні вивченого матеріалу та у формуванні умінь щодо застосування його на практиці. При цьому викладач спрямовує й організує діяльність учнів на основні системи практичних завдань.

Дані завдання можуть включати зарисовування електричних схем, опис конструкції, принципу дії технічних пристроїв, обладнання. На цьому ж етапі організується самостійна робота учнів із конспектування, проводяться бесіди, пропонуються завдання на систематизацію та узагальнення матеріалу (складання систематизуючих таблиць, проведення порівняльного аналізу технічних характеристик приладів, обладнання), проводяться лабораторні роботи, розв'язуються задачі на застосування вивчених законів, правил електротехніки, на побудову векторних діаграм, графіків. Здійснюються ці дії у відповідності з розробленою технологією формування виконавчих дій.

Етап контролю і корекції діяльності полягає в перевірці викладачем розуміння учнями вивченого навчального матеріалу з метою, у разі необхідності, внесення коректив у навчальний процес, у розроблений дидактичний проект, у власну діяльність та діяльність учнів.

Тобто, якщо поглянути на процес навчання як на процес управління, то контроль відіграє роль зворотного зв'язку, який дозволяє викладачу постійно отримувати інформацію про засвоєння учнями матеріалу та коригувати технології навчання.

Обов'язковим при цьому є повідомлення учням критеріїв виставлення оцінок. Даний етап, як і всі попередні, здійснюється шляхом застосування методів контролю, обраних під час проектування технології контролю, яку відображено в дидактичному проекті.

На етапі підбиття підсумків заняття викладач повідомляє про досягнення мети та вирішення завдань заняття, узагальнює навчальний матеріал, визначає, якими уміннями оволоділи учні і як ці уміння будуть застосовані далі, аналізує роботу учнів, відзначаючи позитивні й негативні моменти, оцінює роботу учнів.

Етап повідомлення домашнього завдання містить пояснення щодо змісту завдання, методики його виконання, запис на дошці.

Під час формулювання цілей навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін реалізації дидактичних проектів важливим є врахування специфіки цих дисциплін. Дана специфіка, за словами В.О.Скакуна, полягає у тому, що загальнотехнічні і спеціальні дисципліни відрізняються різноманітністю об'єктів, що вивчаються, великою варіативністю технічних рішень, великим обсягом матеріалу [13, с. 48].

Тому викладачу, як зазначає науковець, доводиться під час викладання матеріалу поєднувати слово з демонстрацією наочних засобів, дослідів, з записами у зошитах, зарисовками і складанням схем, графіків і таблиць, з демонстрацією діафільмів [13, с. 48].

Причому до усного викладання навчального матеріалу теж висувається ряд вимог. Серед цих вимог В.О.Скакун називає літературну і технічну грамотність, чіткість, вміле володіння голосом, оптимальна гучність і темп, використання пауз і смислових акцентів, емоційне забарвлення, під яким автор розуміє екскурси в минуле, цікаві факти, приклади з практики, порівняння [14, с. 43].

Аналіз змісту діяльності з реалізації дидактичного проекту з технічної дисципліни, наведений вище, врахування специфіки викладання технічних дисциплін дозволяють сформулювати перелік умінь із реалізації дидактичного проекту:

уміти здійснювати регуляцію власного емоційного стану: подолати хвилювання, нерішучість, нервовість, керувати своїм настроєм, настроїтися на спілкування з аудиторією;

уміти встановлювати контакт із аудиторією та кожним учнем: швидко включатися у взаємодію, здійснювати самопрезентацію (самоподачу), захоплювати і утримувати ініціативу, організовувати увагу учнів;

уміти застосовувати невербальні засоби спілкування: власні міміку, жести, пантоміміку під час уроку, орієнтуватися в просторових умовах (обирати дистанцію, місце в аудиторії), отримувати інформацію щодо емоційного стану учнів та щодо розуміння ними навчального матеріалу за їхньою мімікою, жестами, пантомімікою; вірно застосовувати дидактичні та технічні засоби навчання, правильно використовувати дошку;

уміти застосовувати вербальні засоби спілкування: вірно обирати темп мовлення, гучність голосу, вірно використовувати паузи, смислові наголоси, інтонацію, володіння чіткою дикцією, багатим словниковим запасом, технічною грамотністю;

уміти застосовувати обрані методи навчання на різних етапах заняття;

уміти передавати ініціативу на занятті учням, залучати їх до активної діяльності на уроці та реалізовувати активне слухання;

уміти застосовувати різні стилі спілкування та стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях;

уміти аналізувати ситуацію, що склалася на занятті, та приймати рішення стосовно подальших дій.

Формування наведеного переліку умінь представляє собою ціль навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін реалізації дидактичного проекту.

Важливим аспектом під час опису цілей навчання реалізації дидактичного проекту є визначення рівнів сформованості наведених умінь. Надання характеристики рівнів є важливим, бо дозволяє з'ясувати, чи навчилися студенти здійснювати діяльність з реалізації дидактичного проекту на достатньому рівні. Щодо умінь з реалізації дидактичного проекту, то доцільно виділити три рівні їхньої сформованості: низький, середній, високий. Надамо характеристику даних рівнів.

Низький рівень: більшість умінь із реалізації дидактичних проектів не сформована, сформовані лише окремі уміння в неповній мірі; відсутні теоретичні знання; реалізація дидактичного проекту здійснюється інтуїтивно, допускається багато помилок; невірно використовуються вербальні та невербальні засоби спілкування; невірно використовуються засоби наочності; спостерігається надмірне хвилювання, що відбивається на якості викладання; не встановлюється контакт з учнями та зворотний зв'язок; спостерігається безпорадність при виникненні конфліктних ситуацій; діяльність з реалізації дидактичного проекту зводиться до невпевненого, бездоказового переказу навчального матеріалу або до його читання з конспекту; виникають труднощі навіть під час реалізації дидактичного проекту у стандартних, типових ситуаціях.

Середній рівень: більшість умінь з реалізації дидактичного проекту сформована, але не в повній мірі; наявність твердих теоретичних знань, але недостатньо сформовані практичні уміння; періодично проявляється хвилювання, певні недоліки у використанні вербальних і невербальних засобів спілкування; не завжди вдається встановити контакт з учнями і реалізувати зворотний зв'язок; не виникає труднощів із реалізацією обраних методів навчання; впевнено та чітко реалізується дидактичний проект у стандартних ситуаціях, але виникають певні труднощі у нетипових ситуаціях, коли слід здійснити її аналіз та прийняти рішення.

Високий рівень: уміння з реалізації дидактичного проекту сформовані в повному обсязі; високий рівень теоретичних знань; вміле та впевнене здійснення діяльності з реалізації дидактичного проекту; результативне здійснення саморегуляції емоційного стану; встановлення контакту з учнями та організація постійно діючого зворотного зв'язку; вірне використання вербальних і невербальних засобів спілкування; під час викладання навчального матеріалу враховується учнівський контингент; навчальний матеріал викладається впевнено, чітко, логічно, доказово, наводяться приклади; швидка орієнтація в нестандартних, нетипових ситуаціях, які виникають на занятті; здійснення реалізації дидактичного проекту з урахуванням умов і ситуації, що склалася.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Таким чином, у нашій статті сформульовано цілі навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін реалізації дидактичних проектів. Цілі описано через перелік дій, тобто перелік умінь, якими повинен володіти студент після вивчення навчального матеріалу.

Формулювання цілей саме в такий спосіб надає можливість сформувати більш чітке уявлення про очікувані результати навчання та сприятиме подальшому обґрунтованому відбору змісту навчання, його методів і засобів.

Література

Ніколаєнко С.М. Стратегія розвитку України: початок ХХІ століття. - К.: Знання, 2006. - 253 с.

Коваленко О.Е. Інженерно-педагогічні кадри вирішують усе. Або майже все…// Вища школа/ Науково-практичне видання. - Київ. - №3 - 2006. - С. 15-25.

Коваленко О.Е. Методика професійного навчання: Підручник для студентів вищих начальних закладів / О.Е.Коваленко; Нар. укр. акад. - Х.: Вид-во НУА, 2005. - 360 с.

Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие. - Ростов н/Д.: Изд-во «Феникс», 1997. - 480 с.

Якунин В.А. Педагогическая психология: Учебное пособие / Европ ин-т экспертов. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А.: Изд-во «Полиус», 1998. - 639 с.

Мелецінек А. Інженерна педагогіка. - Х.: УІПА, 2002. - 240 с.: іл. 90.

Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристъ, 1997. - 512 с.

Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических вузов и педагогических колледжей / Под ред. П.И.Пидкасистого. - М.: Российское педагогическое агентство, 1996. - 604 с.

Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. - 4-е изд. - М.: Гуманит изд. центр ВЛАДОС, 2001. - Кн. 1: Общие основы психологии. - 688 с.

Шматков Є.В., Коваленко О.Е. Методика професійного навчання. Частина 2. Методика професійно-практичного навчання: Навчальний посібник для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів ІІ-ІV рівней акредитації. - Х.: УІПА, 2002. - 216 с.

Лында А.С., Жильцов П.А., Щербов Н.П. Педагогика: Учебное пособие для индустриально-педагогических техникумов профтехобразования. - М.: Высш. школа, 1973. - 392 с.

Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение. - К.: Выща школа, 1990.

Скакун В.А. Преподавание общетехнических и специальных предметов в училищах профтехобразования: Профпедагогика. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. школа, 1980. - 232 с., ил.

Скакун В.А. Проведение и анализ уроков по специальным и общетехническим предметам. - М.: Высш. шк., 1984. - 80 с.

Анотація

Застосування діяльнісного підходу до визначення мети навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін реалізації дидактичних проектів. Калініченко Т.В.

У статті на основі діяльнісного підходу до визначення цілі навчання сформульовано мету навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін реалізації дидактичних проектів. Для цього використано характеристику етапів уроку, характеристику комунікативної та організаційної функцій педагогічної діяльності, які здійснюються під час реалізації дидактичного проекту, а також враховано специфіку викладання технічних дисциплін. Мету представлено у вигляді переліку умінь, якими повинен володіти викладач технічних дисциплін для реалізації дидактичного проекту. Також у статті наведено характеристику рівнів сформованості умінь, що дозволяє визначити, чи на достатньому рівні студенти навчилися здійснювати діяльність з реалізації дидактичного проекту.

Аннотация

Применение деятельностного подхода к определению цели обучения будущих преподавателей технических дисциплин реализации дидактических проектов. Калиниченко Т.В.

В статье на основе деятельностного подхода к определению цели обучения сформулировано цель обучения будущих преподавателей технических дисциплин реализации дидактических проектов. Для этого использовалась характеристика этапов урока, характеристика коммуникативной и организационной функций педагогической деятельности, которые осуществляются в ходе реализации дидактического проекта, с учетом специфики преподавания технических дисциплин. Цель представлена в виде перечня умений, которыми должен овладеть преподаватель технических дисциплин для реализации дидактического проекта. Также в статье приведена характеристика уровней сформированности данных умений, что позволяет определить на достаточном ли уровне студенты научились выполнять деятельность по реализации дидактического проекта.

Annotation

Application of the Activity Approach to the Goal Determination of Teaching Future Technical Disciplines Teachers to Realization of Didactic Projects. T. Kalinichenko

The goal of teaching future technical disciplines teachers to the realization of didactic projects has been formulated on the basis of the activity approach to teaching goal determination. For this purpose the description of the stages of a lesson has been used, as well as the description of pedagogical activihes communicative and organizational funchous that are implemented in the process of the didactic project realization taking into account the specificity of teaching technical disciplines. The goal is presented in the form of a list of shills that are to be mastered by a technical discipline teacher for the realization of a didactu project.

Размещено на Allbest.ru