Моніторинг ефективності підготовки магістра у системі вищої педагогічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Моніторинг ефективності підготовки магістра у системі вищої педагогічної освіти

Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція в європейське і світове співтовариство зумовлює соціальний запит на високий рівень культури, освіченості, професіоналізму фахівців. Це, в свою чергу, призводить до необхідності розв'язання проблеми модернізації навчального процесу у вищих навчальних закладах, спрямованості його на розвиток таких особистісних і професійних якостей майбутнього фахівця, які сприятимуть компетентній, самостійній діяльності, позитивній мотивації, успішній адаптації в нових соціально-економічних умовах.

Отже, своєчасним стає пошук інноваційних технологій відстеження та модернізації навчального процесу для підвищення ефективності підготовки фахівців у системі вищої освіти. У сучасній педагогічній науці до таких технологій відносять моніторинг.

Моніторинг прийшов у педагогічну науку з екології та соціології. На сьогодні є певна кількість робіт, де термін «моніторинг» застосовується відносно системи освіти. Це праці В. Бодрякова, Н. Вербицької, Н. Дерзкової, Г. Єльникової, Є. Заїки, В. Кальней, В. Лізинського, О. Орлова, С. Подмазіна, С. Силіної, В. Рєпкіна, Г. Рєпкіної, Д. Уїлмса, С. Шишова та інших науковців. Проте проблема застосування моніторингу у системі вищої педагогічної освіти не стала предметом спеціального дослідження; не існує і цілісної характеристики інструментальної бази вказаного дослідження. Недостатня теоретична і практична розробленість проблеми призводить до неможливості здійснення моніторингу навчального процесу у вищому навчальному закладі на високому якісному рівні, що дозволило б отримати об'єктивну оцінку освітнього процесу підготовки фахівців і здійснити відповідну корекцію.

Постановка завдання. Отже, основне завдання нашої статті вбачаємо у визначенні сутності моніторингу у системі вищої педагогічної освіти та технології його здійснення на основі кваліметричного підходу.

Поширеною є думка, що моніторинг - це форма організації збору, зберігання, обробки і розповсюдження інформації про діяльність педагогічної системи, що забезпечує безперервне стеження за її станом і прогнозуванням розвитку педагогічних систем.

На думку Г. Єльнікової, освітній моніторинг - це «супроводжуюче відслідковування і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті. Це система, яка складається з показників, об'єднаних в еталон, методів їх розробки і постійного спостереження по цих показниках, за станом та динамікою керованого об'єкта з метою його оперативної діагностики, випереджального визначення диспропорцій, вироблення та коригування управлінських рішень» [3, с. 52].

У системі вищої освіти відокремлюють, зокрема, професіографічний моніторинг - процес безперервного, науково обґрунтованого, діагностико - прогностичного, планово-діяльнісного стеження за станом і розвитком педагогічного процесу підготовки спеціаліста з метою оптимального вибору освітніх завдань, а також засобів і методів їх виконання. Об'єктом моніторингу є освітній процес у вищому навчальному закладі, а предметом професійно - педагогічна підготовка фахівця [6].

Для розуміння сутності моніторингу у системі вищої педагогічної освіти важливим є визначення його основних функцій. Функція - це спосіб діяння речі або елемента системи, спрямований на досягнення певного ефекту [8].

Ми визначаємо такі функції моніторингу:

- інформаційна - передбачає з'ясування результативності освітнього процесу, отримання інформації про стан об'єкта, забезпечення зворотного зв'язку. На цій основі відбувається управління педагогічним процесом, аналізується ефективність навчання. Традиційно у дослідженні педагогічного процесу фіксувалися лише його результати, які виражалися у показниках знань, умінь, навичок. У застосуванні моніторингу основну увагу звертають на особливості саме перебігу й розвитку навчального процесу. Ця процесуальна інформація більш повна і оперативна порівняно з відомостями про результати цього процесу;

- діагностична - моніторинг фіксує ефективність освіти у навчальному закладі. Впровадження моніторингу дозволить ефективно здійснювати процес підготовки майбутнього фахівця. Спираючись на результати моніторингової оцінки, можна дібрати оптимальні методи й прийоми індивідуального впливу на кожного студента;

- системоутворююча - вимога науковості до будь-якого дослідження передбачає організацію й здійснення моніторингу на основі системного підходу. Моніторинг є складною системою, основним завданням якої є стеження за станом і розвитком навчального процесу у вищому навчальному закладі з метою його корекції та оптимального вибору мети, завдань і способів їх виконання;

- корекційна - спрямованість моніторингу на особливості поточних процесів передбачає виявлення і фіксацію численних, неочікуваних результатів реалізації освітньої роботи. Корекційна функція допоможе усунути негативні тенденції у професійному становленні магістра.

- прогностична - моніторинг виявляє стратегію і тактику розвитку освітнього процесу у вищому навчальному закладі. Через моніторинг не лише визначається стан освітнього процесу у певний відрізок часу, а й уможливлюється прогноз тенденцій його розвитку, внесення відповідних коректив.

Отже, всі функції моніторингу підпорядковані загальній меті підвищення ефективності професійної підготовки магістра і спрямовані на модернізацію освітнього процесу.

До моніторингу у системі вищої освіти висуваються такі вимоги:

- об'єктивність - максимальне виключення суб'єктивних оцінок, урахування всіх результатів (як позитивних, так і негативних), створення рівних умов для всіх учасників навчального процесу;

- валідність - чіткість критеріїв виміру й оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних отримуваних результатів різними способами контролю;

- надійність - сталість отримуваних результатів повторного контролю, що проводиться іншими особами;

- урахування психолого - педагогічних особливостей - передбачає вивчення рівня освіченості, професіоналізму, загального розвитку, індивідуальних особливостей об'єкта, а також умов і конкретних ситуацій проведення обстежень, диференціацію контрольних та діагностичних завдань;

- систематичність - реалізація етапів і видів моніторингу у певній послідовності та у системі;

- гуманістична спрямованість - створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату. Результати моніторингу повинні носити тільки стимулюючий характер у зміні ставлення суб'єктів педагогічного процесу до своєї навчальної, професійної діяльності та суспільно корисної праці.

Для здійснення моніторингу необхідно визначити мету його проведення, послідовність етапів досягнення мети, технологію замірів та обробки результатів на кожному етапі і кінцевих результатів, засоби встановлення зворотного зв'язку.

Перший крок здійснення моніторингу - створення базової (кваліметричної) моделі випускника (магістра) вищого педагогічного навчального закладу. Нормативна модель (стандарт, еталон, або норма - зразок) - це модельне представлення ідеалу об'єкта, де зібрано всі унормовані вимоги до мети, завдань, структури, діяльності, продукту цієї діяльності тощо. Іншими словами - це формалізована модель бажаного результату. Кваліметрична модель - норма-зразок об'єкта з якісно - кількісними характеристиками, що дає змогу в математизованій формі відбити ступінь його (об'єкта) реального розвитку [2,3].

Отже, в основу розробки кваліметричної моделі нами покладено модель професійної компетентності педагога. На нашу думку, складовими професійної компетентності, можна вважати психолого - педагогічні знання, психолого - педагогічні уміння та професійно значущі особистісні якості педагога. Ці складові і стали основою кваліметричної моделі. Для її створення виділяються параметри, показники параметрів і т. ін. на основі державних унормованих вимог: положень, рішень, постанов, наказів та ін. (див. табл.)

Другий крок - визначення ваги параметрів, показників цих параметрів. Для вимірювання в моніторингових процедурах використовується кваліметричний підхід, який забезпечує кількісну оцінку якості діяльності. Цей метод широко використовується у зарубіжних країнах ще з 80-х років ХХ ст.

В останні роки українські вчені Г. Дмитренко [2], Г.Єльникова [3], Л. Одерій [5] та ін. названий метод активно впроваджують у галузі освіти. Методологія та інструментарій кваліметрії дає змогу плідно формалізувати якісні характеристики відповідних явищ і процесів через їх розподіл на простіші, визначити нормативний чи стандартний їх перебіг через систему критеріїв - показників діяльності (розвитку).

Основний метод кваліметрії - експертний. Група експертів визначає вагу кожного параметра, показника методом рейтингу (метод оціночної класифікації) і методом бальних оцінок.

Третій крок - визначення ступеню вияву показників параметрів у навчальному процесі. Як правило, ступінь вияву показників Хі виражається у частинах одиниці і має такі норми:

- повна відповідність вимогам (так) - 1;

- часткова позитивна відповідність вимогам (скоріше так, ніж ні) - 0,75;

- урівноважена відповідність вимогам (і так, і ні) - 0,50;

- часткова - негативна відповідність вимогам (швидше ні, а ніж так) - 0,25;

- повна невідповідність вимогам (ні) - 0.

Кваліметрична модель професійно-педагогічної компетентності випускника вищого педагогічного закладу (магістра)

моніторинг педагогічний освіта кваліметричний

Четвертий крок - використовуючи базову кваліметричну модель компетентності випускника ВНЗ (магістра) (табл.), здійснюємо оцінку ефективності його підготовки за таким алгоритмом:

а) оцінювання ступеня вияву показників (Хі) першого параметра при підготовці магістра у ВНЗ;

б) враховуючи значення ваги кожного показника, яке приймаємо за еталонну оцінку, підраховуємо відносну оцінку Кі для кожного показника (за кваліметричною моделлю).

Кі = 0,143 * Х1; К2 = 0,121 * Х2; К3 = 0,130 * Х3 і т.ін.

в) знаходимо сумарну оцінку для всього параметра:

Р1 = К1+К2+К3+К4+К5+К6+К7;

г) для оцінки ефективності підготовки магістра за першим параметром необхідно вагу параметра 1 помножити на Р1

0,30Х * Р1 = У1

Аналогічно знаходимо оцінки за параметрами 2 і 3.

Загальна оцінка ефективності підготовки магістра відповідає середньовиваженій арифметичній залежності:

Е = 0,30 * Р1 +0,33 * Р2 +0,37 * Р3

П'ятий крок - визначення ефективності підготовки магістра у вищому педагогічному навчальному закладі. Для цього можна прийняти таку шкалу оцінок:

1,00 - 0,75 - рівень підготовки високий, магістр володіє основними знаннями та вміннями для здійснення педагогічної діяльності.

0,74 - 0,50 - рівень підготовки середній, магістр, в основному, володіє знаннями та вміннями, має навички самостійної роботи для надолуження прогалин у знаннях і вміннях.

0,49 - 0,0 - рівень підготовки недостатній. Потребує перегляд і перебудова навчального процесу у ВНЗ.

Ефективність як складне і містке наукове поняття є узагальненою філософською категорією. У загальному сенсі поняття «ефективність» означає ступінь наближення до максимального або оптимального результату при мінімумі негативних наслідків або витрат. В. Блінов ефективність навчання визначає як похідну якості, один із основних наслідків оптимізації навчання [1]. В. Симонов зазначає, що ефективність навчальної діяльності вчителя визначає досягнення освітніх та виховних цілей в оптимальний термін, вона тісно пов'язана з якістю навчання [7]. Г. Щукіна наголошує, що відокремлення показників ефективності навчального процесу слід шукати в діяльності вчителя та учнів, тому що саме синхронність їх цілеспрямованості визначає результат [9].

Таким чином, визначення ефективності підготовки магістра у системі вищої педагогічної освіти здійснюється на основі визначення рівня набуття майбутніми фахівцями відповідних знань, умінь, навичок та розвитку професійно значущих особистісних якостей.

Кваліметричний підхід і конкретна модель компетентності випускника ВНЗ може бути унікальним інструментом вимірювання рівня досягнення мети у системі освіти. Кваліметричне моделювання дає змогу успішно розв'язувати як часткові завдання вимірювального характеру, так і стратегічні завдання вимірювання рівня ефективності підготовки спеціалістів порівняно із стандартом.

Перспективи подальших досліджень. Описану технологію організації та проведення моніторингу ефективності підготовки магістра, на наш погляд, можна використати у будь-якій системі професійної підготовки спеціаліста з вищою освітою. Розробка різних аспектів підготовки магістрів є напрямком наступних досліджень.

Література

моніторинг педагогічний освіта кваліметричний

1. Блинов В.М. Эффективность обучения: Методологический анализ определения этой категории в дидактике - М: Педагогика, 1976 - 192 с.

2. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: Цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу: Навч. Посібник. - К.: ІЗМН, 1996 - 140 с.

3. Єльнікова Г.В. Основи адаптивного управління: курс лекцій. - К:ЦІППО АПН України, 2002. - 133 с.

4. Моніторинг в управлінні навчальним закладом / О.М. Касьянова. Управлінський супровід моніторингу якості освіти / Т.Б. Волобуєва. - Х.: Видав. гр. «Основа», 2004. - 96 с.

5. Одерій Л.П. Оцінка в міжнародній системі освіти: Методологія та інструментарій: Монографія. - К.: ІСДО, 1995. - 196 с.

6. Силина С.Н. Профессиографический мониторинг в педагогических вузах // Педагогика. - 2001. - №7. - С. 47 - 53.

7. Симонов В.П. Оценка эффективности учебно - воспитательной деятельности учителя руководителем школы: Учеб. пособие. - М., 1985. - 92 с.

8. Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука - К.: Гол. Ред. УРЕ АН УРСР, 1973. - 600 с.

9. Щукина. Г.И. Роль деятельности в учебном процессе. - М.: Просвещение, 1986. - 144 с.

Размещено на Allbest.ru