Сутнісно-змістовна характеристика категорії "професійна компетентність" як показника рівня фахової підготовки студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 371 (075,8)

СУТНІСНО-ЗМІСТОВНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАТЕГОРІЇ „ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ” ЯК ПОКАЗНИКА РІВНЯ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

Ковальчук В.В.

Анотація

В статті досліджуються сутнісно-змістовні характеристики понять „компетенція”, „кваліфікація”, „компетентність”; виявляється вплив категорії „професійна компетентність” на систему професійної підготовки сучасних спеціалістів аграрного виробництва.

В статье исследуются содержательные характеристики понятий „компетенция”, „квалификация”, „компетентность”, их влияние на систему профессиональной подготовки современных специалистов - аграрного производства.

The article deals with content characteristics of such notions as „competency”, „qualification” ”competence”, their influence on professional training system for modern specialists of agrarian production.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасне суспільне виробництво, засноване на ринковому економічному механізмі господарювання, формує нові критерії оцінки здатності фахівців до продуктивної праці. На зміну усталеним нормам, таким як загальні та спеціальні знання, практичні навики та уміння приходить узагальнений показник рівня професійної підготовки спеціалістів - „професійна компетентність”. Це обумовлено формуванням якісно нових виробничих та економічних відносин, функціонуванням капіталу, запровадженням інформаційних технологій, виділення спеціалістів в суб'єктів прийняття управлінських рішень тощо. У відповідності до цього, нового змісту повинна набути навчально-професійна діяльність студентів з метою її наближення до вимог сучасного виробничого і соціального середовища.

Предметом дослідження є сутнісно-змістовні характеристики, що формують поняття „компетенція”, „компетентність”, „професійна компетентність”, перелік необхідних педагогічних, дидактичних умов, які вирізняють навчально-професійну діяльність сучасних студентів. Об'єктом дослідження є навчальний процес в коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету, Балинському ВПТУ, Новоушицькому технікумі ПДАТУ Хмельницької області. Завдання дослідження полягає в уточненні змісту поняття „професійна компетентність”, виявленні ступеня його реалізації в навчально-професійній діяльності студентів закладів аграрної освіти I-II рівнів акредитації. Застосовувалися наступні методики та прийоми дослідження: спостереження, порівняння, аналіз та синтез, наукова абстракція та ектраполяція, експеримент, контент-аналіз, інтерв'ю, опитування та інші.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Термін „компетентність” є досить широковживаним в сучасній педагогічній науці і практиці і відображає тенденції змін у професійній освіті під впливом факторів оточуючого середовища, в даному випадку, вимог виробничого і соціального середовища до рівня фахової підготовки спеціалістів.

Зважаючи на специфіку даного питання, яке включає психолого-педагогічні, дидактичні, організаційні та інші аспекти, до наукових пошуків у цьому напрямі належать праці про філософську основу освітньої діяльності як системи, процесу Б.М. Бім-Бада, Б.С. Гершунського, С.І. Гессена; психологічні основи досліджень складають ідеї особистісно - діяльного підходу К.А. Абульханової-Славської, Б.Г. Ананьєва, О.В. Петровського, С.Л. Рубінштейна; педагогічними умовами дослідження є концептуальні основи компетентнісного підходу Г.К. Маркової, Дж. Равена; теорії навчальних задач Г.Є. Балла, Г.О. Машбиця; професійної освіти Олександрової Н.М., Лузана П.Г., Манька В.М.

Постановка завдання. Метою цієї статті є дослідження сутнісно-змістовної характеристики поняття професійної компетентності як фактора оцінюючої категорії фахової підготовки інженерних кадрів АПК.

Виклад основного матеріалу

Щоб виявити сутнісно-змістовні характеристики поняття „професійна компетентність”, спершу розкриємо зміст категорії „професійна діяльність”. Професійна діяльність - це активна взаємодія з професійною дійсністю, в ході якої суб'єкт цілеспрямовано виконує встановлені кваліфікаційною характеристикою трудові функції в тій чи іншій сфері, а саме: у виробничо-технологічній, проектно-конструкторській, науково-дослідній, організаційно-управлінській.

Кожний вид професійної діяльності передбачає певні характеристики, які відрізняють один вид діяльності від іншої, наприклад виробничу від технологічної чи організаційно-управлінської. Ця складова професійної діяльності визначається державними стандартами, диференціюється на професійні дії, а вони, в свою чергу, на відповідні знання та навики.

Постає питання про термін „кваліфікація”, який є близьким за змістом до понять „компетенція”, „компетентність”. XXI століття характеризується „інтелектуалізацією машин”, і „демократизацією праці”. Тобто, діяльнісні характеристики суб'єктів виробничого процесу певною мірою змінюються на користь розширення можливостей проявляти творчий підхід, пов'язаний з особистісною інтерпретацією виробничої, технологічної ситуації. Природно, що таких можливостей більше у тих, кому делеговано більше повноважень - у керівників та спеціалістів. Термін „кваліфікація” у більшій мірі визначає рівень професійної підготовки представників робітничих професій. Крім того, під „кваліфікацією”, зазвичай, розуміється набутий досвід в процесі професійної діяльності, тобто підтверджені і розвинені попередньо отримані теоретичні знання. Отже, на нашу думку, термін „кваліфікація” не витісняється з оціночних критеріїв професійної підготовки персоналу, але він не є достатньо адекватним мірилом для визначення рівня і змісту професійної готовності працівника, саме з огляду на його здатність і готовність активно спрямовувати процес діяльності на отримання необхідних показників. В спеціальній літературі різниця між поняттями „компетенція” і „компетентність” чітко не визначена. Деякі вчені - Л.І. Болотов, І.О. Зимня, В.С. Ледньов, М.В. Рибаков, Г.К. Селевко їх ототожнюють, підкріплюючи практичну спрямованість в тій частині, яка відображає співвідношення між знаннями і діяльністю особистості. Цю точку зору поділяють деякі зарубіжні вчені. Спробуємо провести власний аналіз даного феномену, щоб виявити можливі сутнісні відмінності між цими поняттями, їх значення для подальшого регулювання процесу професійної діяльності і підготовки майбутніх спеціалістів.

У великому енциклопедичному словнику „компетенція” (від лат. Competeo - добиваються, відповідаю, підходжу) - це коло повноважень, наданих законом, статутом чи іншим актом конкретному органу чи посадовій особі, знання чи досвід в тій чи іншій галузі.

В соціологічній енциклопедії компетенція - це область питань, в яких хто-небудь добре обізнаний; коло повноважень, будь-якої установи, особи чи коло ділових питань, які належать до відома будь-кого. Окремі автори пояснюють компетенцію як наслідування традиціям. Так, В.І. Байденко пояснює компетенцію як поняття англосаксонських традицій освіти, або, що компетенція - нова парадигма освіти взагалі. В окремих літературних джерелах має місце структурування компетенцій за видами діяльності: професійні, професійно-орієнтовані, соціальні, соціально-професійні, загальні (ключові, базові, універсальні, транспредметні та інші), академічні.

За даними цих досліджень, „професійні компетенції” - це готовність і здатність цілеспрямовано діяти у відповідності до вимог права, методично організовано і самостійно вирішувати завдання і проблеми, а також самим оцінювати результати власної діяльності.

Іншими словами - це пов'язані з предметом праці навики, відповідні методи і технічні прийоми, властиві різноманітним галузям діяльності.

І.О. Зимня пропонує поняття „соціально-професійна компетенція”, виділяючи соціальний компонент, що забезпечує життєдіяльність людини і адекватність її взаємодії з іншими людьми, групою, колективом, а професійний забезпечує адекватність виконання професійної діяльності.

Академічна компетенція інтерпретується в європейських країнах як володіння методологією і термінологією, властивою окремій галузі знань, розуміння діючих в ній системних взаємозв'язків та усвідомлення їх аксіоматичних меж.

Загальні компетенції С.Є. Шилов розглядає як здатність, яка базується на знаннях, досвіді, цінностях, схильностях, які набуваються у всіх трьох типах освітньої практики: формальної, неформальної, інформальної.

Поняття „ключові компетенції” було введене в зарубіжний педагогічній науці на початку 90-х років XX століття міжнародною організацією праці як кваліфікаційні вимоги до спеціалістів в системі післядипломної освіти.

В. Хутмахер в доповіді на симпозіумі в Берні (27-30 березня 1996 р.) визначає такі компетенції, якими повина володіти сучасна молодь:

- компетенції, пов'язані з життям у багатокультурному суспільстві: сприйняття відмінностей, повага до інших, бути толерантним до інших культур, мов та релігій;

- компетенції, пов'язані з інформатизацією суспільства - володіння інформаційними технологіями, здатність критично оцінювати інформацію, що поширюється мас-медіа та рекламою, здобувати релевантну інформацію;

- компетенції, що реалізують здатність і бажання неперервного навчання, як умови підтримувати професійну конкурентно спроможність.

Щодо згадуваних термінів „транспредметні” „метапрофесійні”, „надпрофесійні” компетенції, то вони являють собою застосування компетентнісного підходу до визначення таких станів, явищ та процесів в життєдіяльності суб'єктів виробничих і суспільних відносин як виявлення, усвідомлення та регулювання проявів міжпредметних зв'язків, засвоєння знань та умінь які базуються на поєднанні змісту професійної діяльності у різних галузях тощо.

З огляду на вище викладене, можна припустити, що поняття „компетенція” (компетенції за напрямами їх прояву), та поняття „компетентність” мають певні відмінності, які відображають особливості діяльнісної поведінки суб'єкта та передбачають особливі підходи в процесі формування професійних знань та умінь.

Спочатку виявимо ті загальні ознаки, які дають підстави стверджувати, що поняття „компетенція” і „компетентність” є тотожними, або ж, що термін „компетентність” є похідним у його розвитку від базового поняття „компетенція”. Варто погодитися з тим, що обидва поняття, безумовно, стосуються рівня професійної підготовки, практичних навичок суб'єкта до здійснення певного виду діяльності. Таке ж змістовне навантаження містить і проміжний термін - „кваліфікація”.

Логічним є поширення спеціалізацій на поняття „компетентність” за видами життєдіяльності (професійна, соціально-професійна, предметна тощо.), що, загалом, характеризує їх як тотожні поняття.

Головним є протиріччя між формуванням компетенцій, які відображають стани, явища, процеси економічного і суспільного життя, рівень розвитку виробництва, суспільних потреб тощо, та відповідним рівнем професійної та іншої підготовки суб'єктів діяльності.

Отже, „компетенція” - це поняття, яке містить суспільні ознаки, тоді, коли „компетентність” - в більшій мірі характеризує рівень підготовки суб'єкта діяльності.

Пропонуємо таке визначення компетентності - це встановлений формальними кваліфікаційними вимогами, сформований суспільною практикою обсяг знань і умінь, необхідний для успішного виконання суб'єктом суспільно-значимих задач. Іншими словами “компетентність” - володіння суб'єктом певними компетенціями.

Чи є значимим таке твердження? На нашу думку, так. Особливо це проявляється в процесі професійної підготовки майбутніх спеціалістів. Проблемою є різниця між рівнем загальної та професійної підготовки не на користь останньої. Тривалою є професійна адаптація, частина молодих спеціалістів не закріплюється на виробництві, змінює професію.

В розвинених системах менеджменту функціонують ефективні методики, які комплексно впливають на розвиток професійної компетентності. Це пожиттєвий найм на роботу, планування службової кар'єри і життєвого шляху, авансування життєвих потреб, підвищення кваліфікації та інші.

В Україні формування професійної компетентності повинно здійснюватися з урахуванням освоєння уже діючих компетенцій, а також впливу на рівень професійної підготовки спеціалістів економіки перехідного періоду. Тобто, крім суто технологічної складової, сучасний спеціаліст повинен бути компетентним в таких питаннях як організація справи, функціонування форм капіталу, володіти високим ступенем мотивації досягнення компетентних переваг у конкурентній боротьбі, психологічною стійкістю тощо. Зрозуміло, що це вимагає уважного вивчення можливостей запровадження цих елементів в систему професійної підготовки.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Процеси суспільного відтворення виявляють якісно нові вимоги до професійної підготовки спеціалістів. Виникає потреба не просто володіти знаннями і навиками, що складають основу професії та визначають кваліфікацію, але й умінням реалізувати набутий фаховий потенціал, творчо впливати на розвиток виробничої ситуації. Професійна компетенція - це набуті в процесі професійної підготовки знання і навики, практичний досвід, які забезпечують виконання суспільно значимих завдань. У відповідності до цього повинні відбуватися якісні зміни в системі фахової підготовки спеціалістів. Застосування компетентнісного підходу в системі підготовки інженерних кадрів для села є одним з ключових напрямів вдосконалення професійної підготовки на сучасному етапі.

професійна компетентність інженерних спеціаліст

Література

1. Большой энциклопедический словарь М.: „Советская энциклопедия”, 1983 - 1560 с.

2. Зимняя И.А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования // Высшее образование сегодня, 2003. № 5, С. 42-43.

3. Зязун І.А. Гуманістична стратегія з теорії і практики навчального процесу // Рідна школа, 2000. - № 8.

4. Краткий педагогический словарь. Под. общ. ред. А.В. Петровского М.: Политиздат, 1985. - 431 с.

5. Івченко А.І. Тлумачний словник української мови - Харків.: „Фоліо”, 2000. - 540 с.

6. Лузан П.Г. Активізація навчання студентів. - К.: Вид. наук. метод. центру агроосвіти, 1999. - 216 с.

7. Манько В.М. Технології та методичні основи ступеневого навчання фахівців сільського господарства - К.: Аграрна освіта, 2003. - 431 с.

8. Равен Дж. Компетентность в современном обществе выявление, развитие и реализация. М.: „Академия”, 2002. - 412 с.

9. Hutmacher Walo. Key Competencics Foz Eure // Report of the Symposium Berne, Switzeztand 27-30 Mareh, 1996.

Размещено на Allbest.ru