Контроль в процесі управління пізнавальною діяльністю студентів вищої школи у ході проведення занять зі спеціальних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147

КОНТРОЛЬ В ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СТУДЕНТІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ У ХОДІ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ЗІ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

У статті обґрунтована проблема контролю знань студентів у вищій школі. Одним із шляхів поліпшення якості освіти, ефективного управління пізнавальною діяльністю студентів у вищій школі є підвищення рівня здійснюваного контролю їх знань. Запропонована методика організації контролю знань в процесі проведення лабораторних занять зі спеціальних дисциплін, яка перевірена педагогічним експериментом. Різні форми організації контролю знань в процесі проведення заняття активізують пізнавальну діяльність студентів і позитивно впливають на рівень засвоєння знань.

В статье обоснована проблема контроля знаний студентов в высшей школе. Одним из путей повышения качества образования, эффективного управления познавательной деятельностью студентов высшей школы является повышение уровня осуществляемого контроля их знаний. Предложена методика организации контроля знаний в процессе проведения лабораторных работ по специальным дисциплинам, проверенная педагогическим экспериментом. Разные формы организации контроля знаний в процессе проведения занятий активизируют познавательную деятельность студентов и положительно влияют на уровень усвоения знаний.

In article is motivated problem of the checking the knowledges student in high school. One of the ways of increasing quality formation, efficient management cognitive activity student of the high school is increasing realized checking level of their knowledges. The оffered methods to organizations of the checking the knowledges in process of the undertaking the laboratory work on special discipline, checked by pedagogical experiment. The miscellaneouses of the form to organizations of the checking the knowledges in process of the undertaking occupation actuate cognitive activity a student and positively influence upon level of the assimilation of the knowledges.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасних умовах представники педагогічної науки ведуть пошук таких моделей навчально-виховного процесу у вищій школі, які б утвердили якісно нові взаємини між його учасниками. Вони повинні спрямовуватися на гуманізацію та активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів, забезпечувати інтенсивне оволодіння ними необхідного комплексу знань, умінь і навичок, а також гармонійний розвиток особистості майбутнього фахівця, сприяти адаптації його до нових умов життя.

Орієнтація освіти на розвиток здібностей, творчих можливостей індивідуальності здійснюється лише за умов узгодженості дій у системі „студент-викладач”. Успішна взаємодія членів навчального процесу досягається завдяки інтенсивному застосуванню проблемних, дослідницьких методів навчання, а також використанню форм забезпечення організації самостійної роботи студенів, в основу яких покладено ідеї педагогічного стимулювання їх навчально-пізнавальної діяльності.

Одним із шляхів покращення якості освіти, ефективного керування пізнавальною діяльністю студентів у вищій школі є підвищення рівня здійснюваного контролю їх знань.

Частково подалати суперечності сучасного навчального процесу можна завдяки застосуванню різних засобів контролю знань, умінь та навичок у студентів і форми їх організації (їх комплексне застосування або різна комбінація).

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Взагалі проблема контролю не нова, але в зв'язку з тим, що не повністю розроблені як теоретичні, так і методичні аспекти, вона залишається важливою і благодатною для дослідників.

Аналіз джерел з питання даної проблеми показав, що поняття „контроль” в процесі навчання трактується по-різному.

Н.В. Басова визначає контроль як засіб (або система засобів) для отримання і аналізу зворотної інформації про хід пізнавальної діяльності тих, хто навчається [1]. Велика кількість авторів, таких як А.В. Троцко, В.І.Лозова [2], А.Н. Алексюк [3], І.П. Подласий [4], А.І. Кузьмінський, В.Л. Омеляненко [5] під контролем мають на увазі перевірку, оцінку і облік знань, умінь і навичок учнів. І.Ф. Харламов [6], І.Б. Васильєв [7] розглядають контроль як складову частину (елемент або етап) навчального процесу. Автори О.Е. Коваленко [8], В.П. Беспалько [9] вважають, що контроль - це заключна ланка в управлінні навчальним процесом тобто його механізм.

Разом з розвитком освіти, педагогічної науки і практики змінювалось уявлення про ті або інші функції, методи і форми контролю, але сам етап контролю, як необхідний і заключний етап процесу навчання, мав місце практично завжди. Раціональний контроль, який викладач організовує у навчальному процесі , повинен відображати послідовність (етапність) процесу оволодіння знаннями, вміннями і навичками як за обсягом, так і за рівнем засвоєння матеріалу, що підлягає вивченню. Одним із мотивів, який стимулює навчально-пізнавальну діяльність студентів, є оцінювання викладачем засвоєних ними знань. Разом з тим, аналіз джерел показує, що узагальнених рекомендацій викладачам з організації контролю на заняттях у вищій школі немає. Як краще організувати контроль знань у студентів вищої школи в процесі проведення занять з метою підвищення їх успішності - практичне завдання визначеної проблеми.

Постановка завдання. Ефективне управління пізнавальною діяльністю студентів у вищій школі, - це підвищення рівня контролю їх знань, методика організації контролю знань в процесі проведення практичних і лабораторних занять зі спеціальних дисциплін - мета запропонованої статті. Кінцеве завдання - запропонувати шляхи покращення освіти за підсумками педагогічного експерименту.

Виклад основного матеріалу

вищий школа контроль знання

Контроль, як складова частина процесу управління пізнавальною діяльністю студентів, обов'язково повинен бути складовою практичних і лабораторних занять зі спеціальних дисциплін в вищих навчальних закладах. На практичних і лабораторних заняттях пропонується проведення трьох видів контролю, які здійснюються поетапно: початковий, проміжний і заключний. Кожен з них має свою мету, час на його проведення і метод контролю, який використовується на даному його етапі, критерії оцінювання підсумків контролю.

Контроль за пізнавальною діяльністю студентів в процесі проведення практичних і лабораторних робіт зі спеціальних дисциплін пропонується здійснювати тестуванням (за тестовими завданнями за варіантами) - на етапі діагностування знань з теми на початку заняття; спостереження за навчальною роботою студентів- на проміжному етапі контролю; усне індивідуальне опитування студентів за звітом виконаного завдання на занятті - на заключному этапі контролю.

Мета контролю на початковому етапі - виявити теоретичну підготовку до занять тих, хто навчається. Тестування у цьому випадку найбільш оптимальний за формою і часом проведення метод контролю. Дозволяє не тільки перевірити знання, узагальнити їх (оголосивши підсумки контролю і виправити помилки при цьому з теорії) перед всією аудиторією, але і створити робочу атмосферу і відповідний настрій на подальшу працю на занятті.

Мета контролю на проміжному етапі - виявити, як здійснюється процес оволодіння новими знаннями, які при цьому виникають труднощі. Це дає можливість викладачеві керувати навчальним процесом у напрямку досягнення поставленої мети. За підсумками контролю на проміжному етапі викладач оцінює рівень вмінь студентів, які базуються на теоретичних знаннях.

Мета контролю на заключному етапі - виявити рівень знань і умінь студентів, набутих наприкінці навчального заняття з урахуванням підсумків початкового і проміжного етапів контролю.

На початковий етап контролю - тестування відводиться 10-15 хвилин. Основна частина часу відводиться на проміжний етап контролю. Тривалість заключного етапу залежить від індивідуальних здібностей студентів і терміну виконання завдання

На початковому і заключному етапах контролю показники засвоєння знань пропонується виставляти за тими загальними критеріями, що лежать в основі оцінювання знань студенів: „відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно” [6]. На проміжному етапі контролю знань доцільніше використовувати двоічну систему оцінювання результатів: „вірно”, „не вірно” [10]. На цьому етапі контролю перевіряються не тільки знання, але і рівень умінь у студентів. Пропонується використовувати на проміжному етапі контролю оцінювання знань і умінь у студентів за 3-ма рівнями: „низький” рівень - виконуються дії, операції з помилками, „середній” рівень - виконують дії, операції без помилок, звертаючись за допомогою до викладача; „високий” рівень - повністю усвідомлені і самостійно виконуються дії, операції за алгоритмом під наглядом викладача.

Розглянемо цю методику організації контролю на прикладі лабораторної роботи. Педагогічний експеримент проводився для студентів 3 курсу енергетичного факультету зі спеціальності „Теплові електричні станції” на лабораторних заняттях з дисципліни „Технологія води на ТЕС”. Дослідження проводилося у контрольних (ДЕН-Т1-1, ДЕН-Т2-1) і експериментальних (ДЕН-Т1-2, ДЕН-Т2-2) групах у осінньому семестрі 2002/2003 і 2003/2004 навчальних роках. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити вплив форми організації контролю у процесі проведення лабораторних робіт на рівень засвоєння знань і умінь у студентів зі спеціальних дисциплін. У контрольних групах заняття проводилось традиційним способом: допуск до лабораторної роботи - в усній формі, етап проміжного контролю - методом спостереження за роботою студентів під час заняття, прийом звіту з лабораторної роботи - у формі індивідуального опитування. В експериментальних групах організація контролю на заняттях була реалізована таким чином: допуск до лабораторної роботи - у формі тестування, етап проміжного контролю - методом нагляду за роботою студентів під час заняття, етап заключного контролю - у формі усного індивідуального опитування. А для студентів, які на початковому етапі контролю отримали оцінку „відмінно” і на проміжному етапі контролю показали „високий” рівень умінь, заключний етап контролю включав тільки перевірку викладачем правильності виконаного завдання у формі звіту. Робота таких студентів на занятті автоматично оцінювалася на „відмінно”.

Для початкового контролю розроблено 25 тестових завдань по 5 тестових запитань у кожному. Тестові завдання мають комплексний характер та складаються з вибіркових тестових завдань, завдань на встановлення відповідності і на установлення правильної послідовності. Більша частина з них - вибіркові тестові завдання. Використовується полігамічна оцінка тестових завдань. Наведемо приклад тестового завдання.

Тестове завдання № 1 для контролю знань студентів спец. 6.090500-„Теплові електричні станції” з дисципліни „Технологія води на ТЕС” за темами: ”Механічне фільтрування” і „Іонний обмін води”

1. Скільки видів домішок по дисперсності розрізняють у природній воді? а) 2;б) 3;в) 4;г) 5.

2. До якого виду домішок належать гази, що є присутніми у природній воді?

а) колоїднодисперсні; в) грубодисперсні;

б) істинно - розчинені; г) молекулярно - дисперсні.

3. Який фільтруючий матеріал використовується в механічних фільтрах намивного типу?

а) целюлоза; б) сульфовугілля; в) мармурова крихта; г) дроблений антрацит.

4. У яких типах іонітних фільтрів проводиться хімічне знесолення води?

а) Н-катіонітових фільтрах; в) Na- катіонітових фільтрах;

б) ОН-аніонітових фільтрах; г) Cl- аніонітових фільтрах.

5. Яким розчином роблять регенерацію іоніту у ОН-аніонітових фільтрах?

а) розчином їдкого натрію NaOH; в) розчином сірчаної кислоти H2SO4;

б) розчином кухонної солі NaCl; г) розчином соляної кислоти HCl.

Тестування довело стабільність підсумкових оцінок за тестовими завданнями, що свідчить про їх надійність.

Висновки і перспективи подальших досліджень

За підсумками експерименту можна зробити висновки: форма організації контролю пізнавальної діяльності студентів впливає на рівень засвоєння знань і умінь у студентів на занятті; розмаїтість форм організації контролю в процесі проведення заняття активізує і стимулює роботу студентів.

На підставі отриманих результатів дослідження можна рекомендувати викладачам вищих навчальних закладів на лабораторних і практичних заняттях реалізовувати усі види контролю або окремі його види. Кожен вид контролю має властиву йому специфіку, що найбільш ефективно виявляється в комплексній організації і методиці проведення контролю знань, що регулюють процесом керування пізнавальною діяльністю студентів у процесі проведення занять. Саме вибір інших методів (тестування) проведення початкового контролю знань на занятті дозволив активізувати пізнавальну діяльність студентів і тим самим підвищити їх абсолютну успішність у експериментальних групах на 6-8 %. Цей показник навчального процесу у вищій школі може бути підвищеним, якщо дану методику організації контролю на лабораторних і практичних заняттях запровадити по всіх дисциплінах, у тому числі гуманітарного, соціально-економічного і природничо-наукового циклу, а також для дисциплін професійної та практичної підготовки.

Подальші дослідження будуть вестися в напрямку вивчення можливості використання інших методів керування пізнавальною діяльністю студентів при проведенні занять зі спеціальних дисциплін.

Література

1. Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. - Ростов - на -Дону.: Фенікс, 1999.-С.247.

2. Лозовая В.И., Камышанченко Е.Н., Москаленко П.Г., Троцко А.В. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических вузов.: Изд-во Белгородского университета, 1997.-С.254.

3. Алексюк А.Н. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія.-К.: Либідь, 1998.-С. 225.

4. Подласый И.П. Педагогика. Книга 1.- СПб.: Питер Ком., 2001.-С. 547.

5. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник.-К.: Знання - Прес,2003.

6. Харламов И.Ф. Педагогика. Учебное пособие.: Москва, 1998.-С.164.

7. Васильев И.Б. Профессиональная педагогика: конспект лекций для студентов инженерно - педагогических специальностей: 4 - е изд., перераб. и доп. - Харьков,2003.-С.92.

8. Коваленко О.Е. Методичні основи технології навчання. - Х.: Основа, 1996.-С.328.

9. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологи. - М.: Педагогика, 1989.-С.168

10. Контроль усвоения, его рациональная организация и эффективность в обучении/ Отдел научной информации НИИВШ; Сост. И.И. Тихонов. - М., 1976.-С.27.

Размещено на Allbest.ru