Методологічні питання організації міжкультурної комунікації студентів економічного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 371

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Колбіна Т.В.

Анотація

Розглянуто методологічні питання організації міжкультурної комунікації на заняттях з іноземної мови (діяльнісний, компетентнісний та особистісно орієнтований). Доведено, що діяльнісний підхід дозволяє створити відповідну педагогічну систему, сформувати необхідні компетентності та особистісні якості фахівців.

Рассмотрены методологические подходы к организации межкультурной коммуникации на занятиях по иностранному языку (деятельностный, компетентностный и личностно ориентированный). Доказано, что деятельностный подход позволяет создать соответствующую педагогическую систему, сформировать необходимые компетентности и личностные качества спецалистов.

There are considered the methodological approaches to intercultural competence organizing at the foreign language lessons (activity-oriented, competence-oriented and person-oriented). An activity-oriented approach is proved to be able to create the proper pedagogical system, to form the essential competences and personal qualities of specialists.

Вступ

Постановка проблеми. В наш час питання підготовки студентів-економістів до міжкультурної комунікації (МКК) набуло особливої актуальності, оскільки в народному господарстві України суттєво зросла потреба у фахівцях, які в професійній діяльності здатні до спілкування з представниками інших мов та культур (у безпосередньому контакті чи опосередковано через сучасні технічні засоби - різноманітні носії інформації). Останнім часом змінилися також вимоги до рівня та якості іншомовної підготовки як з боку роботодавця, так і з боку самого фахівця. На початку 90-х років більшість випускників ВНЗ задовольнялись певним рівнем розуміння іншомовних текстів професійного змісту, але вже з середині 90-х років виникла гостра необхідність опанування мовленнєвою діяльністю в усній та писемній формах. Нові інформаційні технології, що надали можливість пошуку необхідної інформації у світовій мережі Інтернет, також потребують від фахівців удосконалених навичок читання та аудіювання. Фахівцям з економіки володіння іноземними мовами надають значні переваги в обробці великих обсягів інформації, щоб, наприклад, зробити економічний аналіз ринків збуту, провести маркетингове дослідження, прийняти оптимальне рішення в комерційній сфері з урахуванням різних аспектів співробітництва із закордонними партнерами тощо.

Отже, процеси глобалізації і інтеграції у світі та пов'язані з ними кардинальні соціально-економічні трансформації в українському суспільстві зумовлюють необхідність реформування іншомовної підготовки студентів економічного профілю. Практика міжкультурного спілкування показала, що добрі знання лексико-граматичної системи іноземної мови ще не гарантують досягнення взаєморозуміння, бо культурні відмінності співрозмовників можуть призвести до непорозуміння або навіть до конфлікту та „культурного шоку”. Зважаючи на ці обставини, головною метою підготовки фахівців засобами іноземних мов стало формування здатності до міжкультурної комунікації (МКК).

Формування МКК може здійснюватися при вивченні таких дисциплін, як філософія, культурології, етики, міжнародної економіки та інших), але „Іноземна мова” має особливе значення у вирішенні цього завдання. Для окремої особистості вона є не тільки „місцем зустрічі” з іншою культурою, що відкриває нові горизонти для розширення знань, а й уявляє невичерпне джерело професійної інформації. У процесі вивчення іноземних мов відбувається, з одного боку, національна самоідентифікація людей, а, з іншого, - усвідомлення ними факту про відмінності культур, що виявляються у побуті, виробництві, традиціях, системі соціальних норм та ціннісних орієнтацій, поведінці її носіїв.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанню професійної підготовки фахівців економічного профілю засобами іноземної мови присвячені дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених [2, 7, 8, 11, 12, 13 та інші]. Слід зауважити, що основна увага в означених роботах приділялася лінгвістичному аспекту та методам викладання іноземних мов. Позитивним результатом проведених наукових пошуків є те, що визначено певні типові ситуації спілкування фахівців економічної сфери, що моделюють процес їхньої професійної комунікації в реальному житті, відібрано відповідний мовний та мовленнєвий матеріал, необхідний для здійснення МКК в професійній сфері.

Постановка проблеми. Однак недостатньо вивченими в цих дослідженнях залишилися методологічні питання організації МКК студентів-економістів, тому мета статті - розглянути саме ці аспекти визначеної проблеми.

компетентність випускник іноземний мова

Виклад основного матеріалу

У психолого-педагогічних дослідженнях Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва, В.Ф. Ломова, В.Д. Шадрікова, Н.П. Кузьміної, Т.Н. Шамової, В.В. Давидова та інших вчених доведено, що методологічною основою навчання є категорія діяльності. Основними характеристиками діяльності, як відомо, є суб'єктність і предметність, оскільки вона завжди здійснюється окремою людиною або групою людей і спрямована на певний об'єкт (предмет). Людина, яка є суб'єктом діяльності, планує, організує, здійснює її, а після завершення оцінює отримані результати та корегує свою подальшу діяльність. З виконанням певних дій по здійсненню діяльності людина інтегрує в індивідуальному досвіді результати та способи діяльності, одночасно змінюючись в її процесі.

Основною метою діяльності людини є усунення протиріччя між потребами, що виникли, та станом речей, що склалися в її особистому житті або суспільстві. Діяльність „... фіксує в своєму змісті акт зіткнення цілепокладаючої волі суб'єкта, з одного боку, та об'єктивних закономірностей, з іншого” [6, с. 311]. Відповідно до цього в структурі діяльності виділяються суб'єктний та об'єктний компоненти, а саме: 1) цілепокладаючий суб'єкт; 2) предмет діяльності, знаряддя (засоби) діяльності та її продукт.

Пошук шляхів ефективної професійної підготовки фахівців різних галузей на основі діяльнісного підходу розпочався давно. Зусиллями багатьох науковців розроблялися, зокрема, різні моделі формування спеціаліста (Є.Ф. Зеєр, Л.В. Макарова, О.Е. Смирнова, Г.В. Суходольський та інші). Розглянемо деякі із них. Г.В. Суходольський усі моделі розподіляє на дві групи: "професіографічні" та "персонологічні" [10, с.17-18]. Вибір базових якостей особистості для першої групи здійснюється "від професії", що пов'язано з вимогами до фахівця, зумовленими особливостями професії. Вибір базових якостей фахівця в персонологічних моделях, навпаки, здійснюється від категорії особистості, що розглядається як така, що має багатофакторну структуру.

О.Е. Смирновою в основу моделі підготовки фахівців було покладено категорію професійної діяльності, що дозволило визначити такі базові її характеристики [9, с.27]:

· проблеми (завдання), що мають вирішувати фахівці;

· шляхи, способи або прийоми, за допомогою яких вирішуються визначені завдання;

· функції (узагальнені характеристики основних професійних обов'язків);

· знання теоретичного або прикладного характера, якими оперує в своїй діяльності фахівець;

· вміння та навички, що сприять досягненню бажаних результатів;

· якості (індивідуально-типічні параметри) особистості, що забезпечують успішність дій в обраній галузі;

· ціннісні орієнтації та настанови особистості, необхідні для здійснення професійної діяльності.

В Україні вимоги до компетентності випускника ВНЗ певного профілю визначені в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) та освітньо-професійній програмі (ОПП), що є стандартами вищої освіти. В освітньо-професійній програмі встановлюються вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої та професійної підготовки, вона є основою при розробленні відповідних навчальних планів і програм усіх навчальних дисциплін, визначенні засобів діагностики рівня якості освітньо-професійної підготовки фахівця з кожного предмета.

Узагальнюючи перелічені наукові дослідження, державні нормативні документи, галузеві стандарти ОКХ і ОПП, можна виокремлити певні вимоги до особистості фахівця та вимоги до його професійної діяльності.

Таблиця

Отже, модель спеціаліста - це комплексна система його професійних та особистісних характеристик, що включає професійні знання, вміння та навички, професійні та особистісні якості фахівця, необхідні для здійснення професійної діяльності.

Як бачимо, модель формування спеціаліста складається з двох части: 1) моделі формування особистості; 2) моделі формування професійної діяльності. У ВНЗ має бути створена така педагогічна система, що забезпечить підготовку студентів до професійної діяльності засобами всіх предметів. Модель спеціаліста є основою, що дозволяє визначити компоненти педагогічної системи формування МКК (мету, принципи, зміст, методи, організаційні форми навчальної діяльности).

Це передбачає вирішення таких завдань:

Ш визначення змісту, що відповідає професійним та особистісним потребам студентів;

Ш застосування ефективних методів засвоєння знань, набуття вмінь та навичок;

Ш введення оптимальних форм взаємодії викладача та студентів;

Ш забезпечення психолого-педагогічних умов для навчання та розвитку особистості студента.

Роль викладача має полягати в організації діяльності спілкування, у допомозі студентам у визначенні цілей та методів вивчення МКК, у поетапному формуванні розумових дій, що забезпечить свідоме засвоєння навчального матеріалу та подальшу самоосвіту з проблем МКК. На практиці це означає відмову від домінування на заняттях формальних мовних вправ на користь діяльнісних та інтелектуально-орієнтованих завдань, що дозволятимуть вивчати іноземну мову як скарбницю культури та основний засіб міжкультурного спілкування.

Сучасна ситуація на ринку праці диктує необхідність підвищення рівня професійної підготовки фахівців, здатних ефективно працювати в умовах постійних змін. Особливо наголошується на важливості досягнення певного рівня компетентності, який може змінюватися в залежності від потреб особистості та від тих обставин, що складаються в процесі її трудової діяльності.

Одним із можливих шляхів підготовки фахівців вважається компетентнісний підхід, що грунтується на розгляді діяльності як динамічного процесу, що є спрямованим на досягнення певного результату. Поняття „компетенція” та „компетентність” не є тотожними. Компетенція (от латинського слова competentia) означає коло питань, в яких людина добре поінформована, має знання та певний досвід. Стосовно підготовки студента компетенція - це наперед визначена нормативними державними документами вимога (норма) до підготовка фахівця, необхідна для його успішної професійної діяльності. Компетентність відображає рівень володіння студентом відповідною компетенцією, тобто це особистісне новоутворення, що дозволяє гнучно застосовувати засвоєні знання, набуті вміння, навички та досвід в своїй подальшій професійній діяльності.

Складовими міжкультурної компетентності фахівця з економіки мають стати:

· лінгвістична компетенція (знання системи мови: фонетики, лексики, граматики, орфографії, правил словоутворення);

· мовленнєва компетенція (опанування основних видів мовленнєвої діяльності, а саме: мовлення, аудіювання, читання та письма);

· соціокультурна компетенція (знання універсальних культурних цінностей, знання цінностей рідної та іншомовної культур, форм і способов їх прояву в моделях поведінки людей тощо);

· комунікативна компетенція (знання механізмів та техніки спілкування, засвоєння етнічних та соціальних норм поведінки, навички та досвід міжкультурного спілкування, знання особливостей комунікації в іншій культурі тощо).

Підготовка спеціаліста, який би відповідав потребам сучасного ринку праці, має бути спрямована на формування особистісних якостей, що є невід'ємною складовою професійної компетенції. Економіст нової генерації - це фахівець, який має не тільки глибокі знання, вміння та навички з МКК, але й наділений новим економічним мисленням, здатний творчо підходити до вирішення економічних проблем, опановувати нові форми співробітництва з іноземними партнерами.

Слід зазначити, що під загальною назвою „Економіст” об'єднуються професії в різних галузях народного господарства (фінанси, зовнішньоекономічна діяльність, облік та аудит, маркетинг, менеджмент, економічна кібернетика, економіка підприємства та інші). У цих економічних напрямах менеджери (у перекладі з англійскої мови „управлінець”, „керівник”) створюють особливу групу, оскільки в коло їхніх обов'язків входить, насамперед, задача організації та управління діяльністю певного колективу людей, що потребує від нього особливих якостей.

Сучасний менеджер - це насамперед творча особистість. В.І. Андрєєв у своїй роботі „Саморозвиток менеджера” називає 50-60 основних характеристик менеджера. З точки зору його творчого потенціалу їх кількість складає десь приблизно 10-15. Саме на їх основі відбувається безперервний розвиток менеджера як творчої особистості [1, с.4]. Серед них найважливішими є такі, як сміливість у прийнятті рішень, комунікаційні здібності, цілеспрямованість, здатність до сприйняття нового, хист до комерційної діяльності (підприємливість), конструктивно-критичне мислення, прагматичність (практичність, спрямованість на справу), прагнення до успіху та лідерству тощо [1, с. 5]. Зазначені якості створюють той потенціал особистості, що забезпечує їй відносно стабільну роботу в умовах постійних технологічних змін, здатність вчитися протягом життя та набувати нові компетентності.

У процесі здійснення діяльності людина змінюється. Отримані нові знання, вміння та навички перетворюються у її соціальний або професійний досвід. Отже, компетентність у певній сфері формується саме через діяльність.

Психолого-педагогічні умови для розвитку та саморозвитку кожного студента може забезпечити організація особистісно орієнтованого навчання. У педагогічному процесі формування МКК необхідно зважати на індивідуальні психолого-фізіологічні особливості студентів та посилити професійну спрямованість педагогічного процесу через:

· урахування в навчальній діяльності професійних потреб, інтересів, нахилів студентів;

· забезпечення зв'язку з іншими дисциплінами професійної підготовки;

· підбір актуального навчального матеріалу з проблем МКК, щоб посилити пізнавальну активність студентів;

· використання методів навчання, що моделюють ситуації МКК у професійної діяльності (ділові ігри, дискусії, метод проектів тощо).

Професійна спрямованість виконує в педагогічному процесі формування МКК важливі функції, а саме: змушує студентів бути активними та виявляти свої здібності з метою творчого опанування закономірностей та особливостей МКК у професійній сфері; зумовлює інтелектуальний та духовний розвиток особистості. Вона позитивно позначається на якості навчальної діяльності студентів, тому що є основою глибоких і міцних професійних знань, спонукає до самостійної та творчої діяльності, розширює можливості здобуття професійних знань і є стимулом опанування нових видів діяльності у МКК. Отже, особистісно орієнтоване навчання дозволяє студенту бути не тільки об'єктом впливу викладача, а й активним суб'єктом навчальної діяльності.

Майбутні фахівці в галузі економіки мають усвідомити, що особливості процесу комунікації представників різних культур полягають не тільки у невідповідності культурних кодів і засобів спілкування (вербальних, невербальних, паравербальних тощо), а, передусім, у виникненні психологічних утруднень (невпевненості, тривожності, стресу, страху тощо). З цих причин велике значення має психологічна підготовка студентів до міжкультурного спілкування, мета якої полягає формуванні усвідомленого управління власним психологічним станом (емоціями, реакціями, ставленням до іншої культури та її носіїв). Це потребує таких особистісних якостей, як відкритість до сприймання нового, толерантність до проявів „інакшості”, критичного мислення, творчої активності в умовах МКК, бажання та здатності до самоосвіти з проблем МКК тощо. Студенти мають зрозуміти, що запорукою ефективності МКК у діловій сфері є звільнення від національних стереотипів та забобонів, негативних психологічних реакцій на іноземців та реалії чужої культури.

Висновки

Таким чином, основним методологічним підходом до організації МКК майбутніх економістів є діяльнісний, оскільки він дозволяє створити педагогічну систему, в якій відбувається педагогічний процес формування МКК, а також визначити шляхи виховання особистості фахівця, здатного до МКК. Компетентнісний підхід, що є проявом діяльнісного підходу, спрямовує навчальну діяльність на опанування способів діяльності, що допомагають вирішувати професійні завдання МКК у професійній сфері. Особистісно орієнтований підхід є умовою для формування особистісних якостей фахівця, необхідних для здійснення діяльності в професійно та соціально значущих для нього сферах.

Багаторічний досвід автора цієї статті свідчить про те, що сформувати професіоналів в галузі економіки можливо за умови „професіоналізації” всіх компонентів педагогічної системи МКК (змісту, методів та організаційних форм взаємодії викладача та студентів, а також студентів між собою). Іноземна мова може стати засобом розширення професійних знань, диференціації та уточнення понятійного апарату наукових дисциплін за спеціальністю, що, в свою чергу, сприятиме успішній МКК в професійній діяльності.

Подальші дослідження будуть присвячені аналізу інших методологічних підходів, зокрема, культурологічному.

Література

1. Андреев В.И. Саморазвитие менеджера. - М.: Народное образование, 1995. - 160 с.

2. Драб Н.Л. Комплекс вправ для навчання іншомовного професійно спрямованого монологічного мовлення студентів-економістів // Іноземні мови. - 2002. - № 1. - С. 22-25.

3. Галузевий стандарт. Освітньо-кваліфікаційна характеристика магістра за спеціальністю 8.050206 "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності" Кол. авт. за заг. керівн. А.Ф.Павленка. - К.: КНЕУ, 2004. - 142 с.

4. Галузевий стандарт. Освітньо-кваліфікаційні характеристики бакалавра, спеціаліста і магістра спеціальності “Маркетинг” напряму підготовки 0501 - “Економіка і підприємництво” / Кол. авт. за заг. керівн. А.Ф.Павленка. - К.: КНЕУ, 2004. - 147 с.

5. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учеб. пособие для студентов вузов. - 2-е изд., перераб, доп. - М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. - 336 с.

6. Новейший философский словарь. - 2-е изд., перераб. и доп. - Мн.: Интер-прессервис; Книжный дом, 2001. - 1280 с.

7. Програма з англійської мови для професійного спілкування. - К.: Ленвіт, 2005. - 119 с.

8. Скуратівська Г.С. Сучасні тенденції у викладанні іноземних мов для спеціальних цілей // Іноземні мови. - 2002. - № 2. - С. 23-26.

9. Смирнова Е.Э. Пути формирования модели специалиста с высшим образованием. - Л.: ЛГУ, 1977. - 140 с.

10. Суходольский Г.В., Структурно-алгоритмический анализ и синтез деятельности. - Л.: ЛГУ, 1976. - 120 с.

11. Bolten J. Fremdsprache Wirtschaftsdeutsch: Bestandaufnahme und Perspektiven // Interkulturelle Wirtschaftskommunikation. - Muenchen: Iudicium-Verl., 1991. - S. 71-81.

12. Brьnner G. Wirtschaftskommunikation - Linguistische Analyse ihrer muendlichen Formen. - Tuebingen: Max Niemeyer Verlag, 2000. - 331 S.

13. B.-D.Mueller, v. Helmolt K. Zur Vermittlung interkultureller Kompetenzen // Interkulturelle Wirtschaftskommunikation / B.-D.Mueller (Hrsg.). - Muenchen: Iudicium-Verl., 1993. - S. 509-548.

Размещено на Allbest.ru