Технологія тестового контролю успішності засвоєння змісту навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.146.1

ТЕХНОЛОГІЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ УСПІШНОСТІ ЗАСВОЄННЯ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ

Комишан А.І.,

Хударковський К.І.

Анотація

У статті розглядаються сутність та зміст технології тестового контролю успішності підготовки студентів вищих навчальних закладів України, наведені структурна модель тестового контролю з навчальної дисципліни, класифікація та основні показники якості педагогічних тестів, визначені особливості побудови змісту педагогічних тестів різних рівнів, основні етапи їх розробки та методичні рекомендації щодо формулювання тестових завдань. Ключові слова: тест, тестування, педагогічне тестування, тестовий контроль, структурна модель тестового контролю, кредитно-модульна система організації навчального процесу.

В статье рассматриваются сущность и содержание технологии тестового контроля успешности подготовки студентов высших учебных заведений Украины, представлены структурная модель тестового контроля по учебной дисциплине, классификация и основные показатели качества педагогических тестов, определены особенности построения содержания педагогических тестов разных уровней, основные этапы их разработки и методические рекомендации по формулированию тестовых заданий.

Ключевые слова: тест, тестирование, педагогическое тестирование, тестовый контроль, структурная модель тестового контроля, кредитно-модульная система организации учебного процесса.

The article deals with the essence and content of test control of students' training progress at higher educational establishments of Ukraine. There are given a test control structural model in a discipline, classification and basic quality characteristics of pedagogical tests, peculiarities are defined of constructing different level pedagogical test contents, the main stages of their drawing up and methodological recommendations in test task formulation.

key words: test, testing, test control, structural modal of test control, credit module system of organizing educational process.

Вступ

Постановка проблеми. З розвитком педагогіки і поступовим впровадженням нових педагогічних технологій стає нераціональним використання звичайних засобів контролю успішності засвоєння змісту навчання студентами. Потрібні більш сучасні й об'єктивні засоби для вимірювання та оцінювання рівня знань, умінь і навичок студентів. Такі засоби створювались протягом понад ста років, а на сучасному етапі розвитку педагогічної науки вдосконалюються. Мова йде про тестологію як галузь наукових досліджень, що займається: в психології - вимірюванням та оцінюванням здібностей людини; в соціології - вимірюванням, як механізмом, який дозволяє характеризувати індивідів як членів певної визначеної спільноти; в педагогіці - вимірюванням та оцінюванням рівня успішності засвоєння змісту навчання.

Уявлення про історію розвитку і застосування педагогічного тестування детально розкрито І.Є. Булах [1]. Зупинимося лише на тому, що запровадження у ХХ столітті тестового контролю в навчальний процес різних навчальних закладів було обумовлено тим, що в процесі поточного контролю не забезпечувалося охоплення всіх, хто навчається, і більша частина навчальної інформації залишалася без контрольних запитань і завдань. Крім того, для більшості тих, хто навчався, після певних етапів навчання залишалася непроаналізованою значна частина їхньої навчально-пізнавальної діяльності. Тому науково-педагогічними працівниками неповною мірою застосовувались заходи щодо корегування діяльності студентів та надання більш якісної допомоги. Тобто управління навчальним процесом здійснювалося без повноцінного зворотного зв'язку.

Досвід організації у ВНЗ навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи свідчить про те, що проведення вхідного, поточного, модульного та семестрового видів контролю бажано здійснювати в таких формах, які допускають застосування певних засобів, які полегшують процес виявлення результатів перевірки. Світова практика підготовки фахівців свідчить, що найбільш коректним засобом виміру характеристик особистості суб'єкта навчання є тести вимірювання та оцінювання досягнутого рівня розвитку знань, умінь та навичок. При цьому “тестами” називають спеціальні контрольні завдання, спрямовані на виявлення факту засвоєння діяльності певного рівня у поєднанні з певною системою вимірювання та оцінювання якості засвоєння змісту навчання.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Стандартизація тестування, як зазначає відомий американський тестолог А.Анастазі [2], це єдині процедури проведення та оцінки виконання тесту. Таким чином, стандартизація тестів розглядається як двоєдиний процес, який, з одного боку, передбачає формування єдиних вимог до процедури тестування, а з іншого - визначення єдиного критерію оцінювання результатів тестування.

Для педагогіки вищої школи тест - це один із засобів контролю успішності підготовки студентів. У період, коли в освітніх навчальних закладах України та Росії активно почала запроваджуватись модульна, а потім модульно-рейтингова технології навчання та їх різновиди, які стали в подальшому підґрунтям кредитно-модульної системи організації навчального процесу, з'явився цілий ряд публікацій, які розглядають проблему педагогічного тестування [3-6 та ін.].

У своїх дослідженнях В.Є. Воловник [7], О.М. Мокров [4], Л.М. Романишина [8], Т.В. Солодка [5] та інші переконливо доводять переваги тестового контролю успішності навчання над іншими засобами контролю.

Педагогічний тест має своє визначення. Так, І. Цатурова дає таке визначення педагогічного тесту, який використовується з метою контролю: “Тест - це централізований, формалізований контроль, який дає можливість визначити основні параметри кількісного та якісного стану навченості студентів на кожному етапі навчання” [9].

Найбільш придатним для педагогічного тесту нам представляється визначення, яке дав Е. Штульман: “Педагогічний тест - це контрольне завдання, яке проводиться у рівних для всіх умовах, тривалість і характер якого суворо співвіднесені з об'єктивними факторами (загальна мета навчання та конкретно даного тесту, вікові особливості студентів, характер вивченого матеріалу і т. ін.) і результати виконання якого піддаються кількісній оцінці, що є показником визначення підсумків навчального процесу до моменту проведення цього тесту” [9].

Таким чином, під тестом пропонується розуміти сукупність спеціально підібраних тестових завдань, на кожне з яких той, хто навчається, повинен дати або односкладну одиничну відповідь, або певну конструкцію з таких відповідей, або нарешті відповідь у письмовій формі, запропонованої структури і складності, а під тестовим контролем будемо розуміти систему науково і методично обґрунтованих та взаємопов'язаних між собою загальною логікою контрольних завдань, а також технології перевірки і оцінювання успішності підготовки фахівців.

Постановка завдання. Метою цієї статті є розкриття сутності та змісту технології тестового контролю успішності підготовки студентів ВНЗ України.

тестовий контроль успішність студент

Виклад основного матеріалу

На підставі визначеного поняття “тестовий контроль” узагальнену структуру методики тестового контролю можна представити у вигляді структурної моделі, наведеної на рис.1.

Стосовно цілей навчання тести поділяють на чотири види [10, С. 292-293]. Перший вид - перевірка знання фактів, понять, законів, теорій, тобто знання таких відомостей, які необхідно запам'ятовувати і репродукувати. Другий вид тестів - перевірка уміння виконати певні розумові дії на основі отриманих знань. Наступний вид тестів передбачає вміння самостійно здійснити критичний аналіз вивченого матеріалу. Четвертий вид тестів передбачає перевірку уміння тих, хто навчається, творчо використовувати отримані знання під час вирішення певних нестандартних задач. Але на сучасному етапі у вітчизняній як педагогічній, так і психологічній літературі немає узгодженої точки зору щодо використання дидактичних тестів як у самоконтролі, так і для контролю оволодіння суб'єктами учіння певними знаннями, вміннями та навичками. Тому ця проблема потребує глибоких і всебічних досліджень та психолого-педагогічного обґрунтування, і є актуальною.

Класифікація навчальних тестів наведена у таблиці 1.

Основними показниками якості педагогічного тесту успішності підготовки студентів є:

Надійність тесту - це необхідна умова валідності тесту. Надійність тесту визначається стабільністю його функції як інструмента вимірювання. Надійний тест дає приблизно однакові результати при кожному застосуванні.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Класифікація навчальних тестів за ознаками наведена в таблиці 1.

Таблиця 1 Класифікація навчальних тестів

Ознака	Класифікація
1. За основною метою використання	1.1 Діагностичні 1.2 Прогностичні 1.3 Констатуючі (тести успішності) 1.4 Змішані
2. За структурою побудови	2.1 Прості (однорідні) 2.2 Комбіновані
3. За періодичністю використання	3.1 Повсякденні (поточні) 3.2 Періодичні 3.3 Глобальні
4. За змістом	4.1 Знань 4.2 Вмінь 4.3 Навичок 4.4 Аспектні 4.5 Комплексні
5. За формою виконання	5.1 Усні 5.2 Письмові 5.3 Змішані
6. За умовою та місцем проведення	6.1 Аудиторні 6.2 Позааудиторні 6.3 Лабораторні
7. За технікою організації та проведення	7.1 Змішані 7.2 Незмішані
8. За способом підготовки тесту та кількісною обробкою даних	8.1 Стандартизовані 8.2 Нестандартизовані

Валідність тесту - характеристика тесту, яка показує, що саме вимірює тест і наскільки ефективно він це вимірює. Валідність тесту означає його придатність для визначення рівня володіння певними навичками і вміннями. Валідність тестових завдань поділяється на змістовну і функціональну.

Диференційна здатність тесту - характеристика тесту, яка вказує на здатність даного тесту виявляти студентів достатнім і недостатнім рівнем володіння знаннями, вміннями і навичками.

Практичність тесту - характеристика тесту, яка визначає:

доступність інструкцій тесту та змісту тестових завдань для розуміння його студентами;

простота організації проведення тестування в різних умовах;

простота перевірки відповідей і визначення результатів та оцінки.

Визначеність тестового завдання передбачає, що після прочитання завдань кожен студент розуміє, які дії він повинен виконувати, які знання продемонструвати.

Однорідність тестового завдання передбачає, що при складанні тестів в декількох варіантах однорідність визначається стабільністю результатів з запитань у всіх варіантах одного того ж самого завдання.

Економічність тесту - характеристика тесту, яка передбачає мінімальні витрати часу, зусиль і коштів на підготовку тесту від планування до видання.

До вимог стосовно завдань тесту можна віднести такі:

зміст завдань для тестування визначається вимогами державного стандарту (діагностика якості вищої освіти), вимогами до підготовки студентів з відповідної навчальної дисципліни або іншого навчального заходу;

кожне завдання повинне перевіряти певний фрагмент знань;

кожне завдання оцінюється в балах залежно від кількості операцій, необхідних для досягнення мети завдання;

якщо завдання передбачає вибір відповіді, необхідно передбачити значення відсотка вгадування відповіді.

Аналіз результатів тестування мають на меті:

розробку методики усунення виявлених недоліків в знаннях, уміннях і навичках студентів;

вироблення індивідуальних рекомендацій щодо підвищення якості знань студентів, які показали незадовільні результати при первинному тестуванні;

розробку методики проведення корегуючих заходів із вищеназваними студентами.

Корегування знань і умінь студентів передбачає проведення додаткових занять чи консультацій. Дидактичною метою цих заходів є:

повторення, систематизація і уточнення знань, отриманих студентами при вивченні навчальної дисципліни;

надання допомоги студентам в усуненні виявлених дефектів з окремих модулів вивчених навчальних дисциплін;

створення умов для активної самостійної навчальної діяльності студентів щодо підвищення рівня і якості знань, умінь і навичок;

адаптація студентів до сприйняття навчальних дисциплін.

Рекомендації зі складання тестових завдань розроблено співробітниками відділення вищої освіти Інституту змісту і методів навчання Міністерства освіти і науки України В.Л. Петренком та І.В. Філончуком.

Форма (формат) тестових завдань (задач) поділяється на:

1. Завдання закритої форми із запропонованими відповідями з яких той, хто тестується, обирає одну - вірну.

2. Завдання відкритої форми з відповідями, що вільно сконструйовані.

Тестові завдання закритої форми до свого складу мають включати наступні компоненти:

інструкції з їх виконання;

змістовну частину (запитання);

відповіді.

Форма подання текстових або графічних тестових завдань (задач) повинна задовольняти наступним рекомендаціям:

1. Тестові завдання однакової форми мають супроводжуватись однією інструкцією з їх виконання. При зміні форми тестових завдань формується відповідна нова інструкція.

2. Текст інструкції повинен відрізнятися від основного тексту (іншим шрифтом або активним кольором тощо) та відокремлюватися від тестових завдань двокрапкою.

3. Тестові завдання нумеруються арабськими цифрами, нумерація тестових завдань різної форми наскрізна. 4. Запитальна частина тестового завдання формулюється, як правило, у стверджувальній формі стисло, чітко, без подвійного тлумачення. 5. Запитальна частина тестового завдання виділяється великими літерами або активним кольором.

6. Елементи відповіді частини тестового завдання мають окрему індексацію.

7. Запитальна частина тестових завдань та можливі відповіді не відокремлюються будь-яким знаком.

8. Відповіді мають бути розташовані під запитальною частиною симетрично.

9. Якщо відповідь передбачає певну процедуру обчислювання, то остання повинна бути простою, без необхідності застосування складних технічних засобів.

Тестові завдання закритої форми розрізняються за принципом побудови відповіді.

Альтернативні тестові завдання передбачають наявність двох варіантів організації відповіді типу “так - ні”; “вірно - невірно” і т. ін. Як правило, їх використовують для грубої перевірки правильності вибору або прийняття рішення у згорненій формі.

Тестові завдання з множинним вибором передбачають принаймні три можливі відповіді (але не більше п'яти). Завдання такого типу доцільно використовувати у тих випадках, коли необхідно перевірити уміння правильно відтворювати отримані знання.

У цьому типі тестових завдань у запропонованих декількох відповідях є правильною лише одна. При складанні таких завдань виникають труднощі у підборі дистракторів - правдоподібних варіантів відповідей, які повинні виглядати достатньо прийнятними як правильні.

При тестуванні тих, хто навчається, контроль здійснюється за рівнем засвоєння за допомогою тестів відповідного рівня. Розрізнюють такі рівні засвоєння та відповідні їм рівні тестів:

рівень пізнавання (тести І рівня);

алгоритмічний рівень (тести ІІ рівня);

евристичний рівень (тести ІІІ рівня);

творчий рівень (тести ІV рівня).

Розглянемо особливості побудови змісту тестів указаних рівнів, запропонованих В.П. Беспальком [11].

Для перевірки якості засвоєння нової інформації на рівні пізнавання повинні використовуватись тести І рівня, які вимагають виконання діяльності по операційному ототожнюванні об'єкта та його позначення.

Тести ІІ рівня використовуються для перевірки та корекції засвоєння, яке дозволяє відтворювати інформацію, розв'язувати типові задачі на навчальних елементах, що вивчаються, без опори на допомогу або підказку зовні.

У тестах ІІІ рівня в якості тестових завдань використовуються нетипові задачі, які вимагають евристичної діяльності щодо застосовування знань у реальній практичній діяльності, коли умови задачі формуються близькими до тих, що зустрічались у реальних життєвих обставинах: неповнота даних, нестандартність умов діяльність, неочевидність алгоритму рішення.

Тестами ІV рівня виявляється уміння студентів орієнтуватися та приймати рішення у нових, проблемних ситуаціях. Створення таких тестів - сама по собі складна педагогічна проблема: тести ІV рівня - це проблеми, вирішення яких - творча діяльність, що супроводжується отриманням об'єктивно нової інформації.

При конструюванні тесту необхідно розробляти стільки контрольних запитань (тестових завдань), скільки забезпечить з одного боку тематичну збалансованість тесту, а з іншого - охопить всі або більшість найбільш важливих навчальних елементів, якими у тесті представляється предметна область (змістовний модуль).

У загальній проблемі побудови тестів вирішуються три основні завдання:

розробка змісту тестів;

визначення якості розроблених тестів;

математична обробка результатів тестування.

Розробка змісту тестів починається з компоновки проекту тесту - тестового матеріалу [12].

Для розробки тестового матеріалу використовується освітньо-професійна програма (ОПП) та освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ). Оскільки, знання й уміння, які можуть бути адекватні темам занять змістовних модулів навчальних дисциплін, змістовним модулям навчальних дисциплін, і в цілому навчальним дисциплінам, що вивчаються, представлені саме в ОПП, а уміння студентів в ОКХ.

Структура системи тестових завдань повинна відповідати системі навчальних елементів. З цієї причини розробці системи навчальних елементів відводиться значна роль.

При формуванні навчальних елементів необхідно виділити зі змістовного модуля групи навчальних елементів, які мають схожі змістовні ознаки. Цими ознаками характеризується певна спрямованість навчальних елементів, їхня сутність [12].

Після віднесення навчального елементу до однієї з вказаних груп, необхідно визначити (за його змістом) до якого з рівнів сформованості знань відноситься цей елемент (до ознайомчо-орієнтованого, понятійно-аналітичного або продуктивно-синтетичного).

Віднесення навчального елемента до тієї чи іншої групи і визначення необхідного рівня його сформованості дає можливість у подальшому підібрати до кожного навчального елемента оптимальну форму тестового завдання у відповідності з принципами педагогічних вимірювань.

Відповідно до кожного навчального елемента розробляється декілька тестових завдань, форма яких повинна найбільш адекватно відповідати групі навчальних елементів, до якої цей навчальний елемент віднесено, та потрібному рівні його сформованості. Розроблені тестові завдання складають систему базових тестових завдань об'єктивного контролю ступеню досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки фахівця.

Розробка декількох тестових завдань для одного навчального елемента має проводитись із урахуванням того, що частина з них буде відкинута у процесі попередньої експертизи. Крім того, частина тестових завдань буде відкинута і у процесі їхньої апробації на студентах та при визначенні відповідності певних критеріїв тесту (складності, валідності, диференційної здатності тощо) до вимог, що характеризують якість тесту. Розроблені тестові завдання складають систему базових тестових завдань, з яких формується тест.

При розробці педагогічних тестів необхідно дотримуватись виконання таких етапів.

1. Сформулювати цільову настанову на розробку тесту та визначити назву тесту:

оцінювання знань специфічних фактів, термінів і понять;

перевірка умінь давати визначення понять, визначати їх зміст і обсяг;

перевірка знань формул, знаків, теорій, принципів, методів, умінь застосовувати їх;

уміння знаходити схожість і відмінності;

уміння представляти матеріал у вигляді графіків, схем, таблиць;

знання правил методик;

розуміння концепцій, теорій і т. ін.

2. Визначити вид контролю: вхідний, поточний, проміжний, підсумковий.

3. Визначити спеціальність (спеціалізацію), для якої буде розроблюватися тест.

4. Вибрати форму тестового завдання (відкрита, закрита, комбінована), яка залежить від цілей тестування і змісту матеріалу, що підлягає перевірці при тестуванні.

5. Проаналізувати знання і уміння, задані для певної спеціальності (спеціалізації) як у робочій програмі навчальної дисципліни, так і в ОКХ (ОПП), які можуть бути об'єктом перевірки на заданому етапі навчання студентів.

6. Проаналізувати робочу програму навчальної дисципліни (змістовний модуль або систему змістовних модулів), яка викладається студентам певної спеціальності, і на основі цього аналізу побудувати повний опис елементів знань і умінь - систему навчальних елементів (ознак). Сформувати множину емпіричних ознак, які служать для виміру їх в процесі виконання тесту.

6. Сформувати однорідні групи навчальних елементів (ознак):

група понять;

група явищ;

група відношень;

група алгоритмів.

7. Скласти план тесту.

Тест має включати різноманітні за формою, змістом, ступенем складності і кількості тестові завдання і охоплювати матеріал, з якого підлягають перевірці студенти.

Основними елементами тестового завдання є: інструкція, текст завдання і ключ (відповідь, яка знаходиться у науково-педагогічного працівника).

Інструкція визначає характер інтелектуальної діяльності студентів (має бути чіткою і зрозумілою для виконання):

вибрати правильну відповідь із декількох запропонованих;

доповнити, вписати, заповнити, закінчити…;

упорядкувати за величиною;

встановити відповідність;

встановити правильну послідовність;

визначити істинність (хибність) тверджень.

При формулюванні тестового завдання необхідно дотримуватись таких методичних порад:

основний текст завдання повинен містити не більше 8-10 слів;

кожне завдання тесту повинно виражати одну ідею, одне уявлення;

завдання мають бути короткими, чіткими, легко читатись, судження повинні носити стверджувальну форму, не повинні містити двозначностей;

розміщати тести за ступенем складності;

кожне завдання і відповідь формулювати так, щоб вірну відповідь могли дати тільки ті студенти, які добре засвоїли навчальний матеріал;

завдання сформулювати так, щоб відповіді могли бути отримані шляхом суджень, а в якості невірних відповідей мають бути включені ті, які являються результатом типових помилок, які допускають студенти;

правильні відповіді мають бути розподілені у випадковому порядку;

відповіді на одне запитання не мають бути залежними від відповідей на інші запитання;

відповіді повинні містити підказки.

8. Зазначити форму тестування: усна, письмова, комп'ютерна.

9. Вибрати (запропонувати і обґрунтувати) норми оцінювання або шкалу, за допомогою якої буде кількісно (або якісно) оцінюватись рівень або значення ознаки, що перевіряється. Бажано, щоб розробники тесту тут навели таблицю для переведення тестових балів (оцінок) у стандартні бали за визначеною шкалою.

10. Надати психолого-педагогічну характеристику майбутніх респондентів: досвідчені, недосвідчені, ті, які вимагають попереднього навчання або тренувань щодо користування тестом та ін.

11. Спрогнозувати або встановити довжину тесту. Ця дуже важлива характеристика тесту на етапі його конструювання може бути задана (визначена) тільки приблизно. Вона являється похідною від переліку емпіричних ознак, точності їх діагностування та навчального часу тестування, який наявний у респондентів.

12. Формується система базових тестових завдань. Система базових тестових завдань через систему навчальних елементів та систему змістовних модулів повинна бути пов'язана з вимірюванням (знаннями, вміннями та навичками), що задані робочою програмою навчальної дисципліни, ОКХ, ОПП. Кожне тестове завдання повинно відповідати певній групі навчальних елементів (емпіричних ознак) та необхідному рівню сформованості знань (умінь).

13. Провести пілотний експеримент (дослідження) на репрезентативній виборці студентів з визначенням основних характеристик тесту та процесу тестування.

14. Завершити коригування документації стосовно тесту, що розробляється.

15. Вказати список доступної навчальної та довідкової літератури.

Варто відмітити, що наведена послідовність етапів розробки тестів не є жорсткою, але бажана. Наладка тесту проводиться шляхом корекції або заміни контрольних запитань та тестових завдань та наступним продовженням пілотного дослідження.

З досвіду впровадження тестового контролю успішності навчання студентів можна зробити декілька важливих висновків, урахування яких сприятиме з одного боку, якості контролю, а з іншого - мотивації учіння студентів.

1. Впровадження тестового контролю має носити поступовий характер (розпочинати слід із простих тестів, через деякий час вводячи більш складні конструкції), що дасть змогу студентам психологічно підготуватися до процедур тестування.

2. На підготовчому етапі впровадження тестового контролю реальним є самоконтроль. Варто відзначити, що у процесі тестування увага студентів фіксується не на формулюванні відповіді, а на осмисленні її суті, у зв'язку з чим створюються умови для постійного зворотного зв'язку між студентом і науково-педагогічним працівником.

3. Тестові завдання повинні мати комплексний характер.

4. Тестовий контроль має гарантувати об'єктивність оцінки знань, умінь і навичок студентів, сприяти усуненню суб'єктивізму, а відтак і формуванню позитивного ставлення до навчальної дисципліни і науково-педагогічного працівника.

5. Важливим чинником є дотримання організаційної чіткості в проведенні тестового контролю.

6. Тестові завдання дають змогу значно скоротити час очікування студентами оцінки після виконання завдання, що є дуже суттєвим фактором як психологічним, так і виховним.

7. Всебічний аналіз результатів тестування має бути обов'язковим.

Отже, тест як система завдань специфічної форми і відповідного змісту є науково обґрунтованим інструментом оцінювання знань, умінь і навичок студентів, допомагає здійснювати індивідуальний контроль успішності навчання кожного з них, мобільно керувати навчально-виховним процесом.

Висновки

Таким чином, результати дослідження проблеми педагогічного тестування та досвід практичного використання технології тестового контролю успішності засвоєння змісту навчання студентами підтверджують її ефективність.

На основі дослідження проблеми автори статті дійшли таких висновків:

1. Використання технології тестового контролю передбачає проведення комплексу робіт за пов'язаними між собою єдиною логікою складовими:

визначення, формування і структурування змісту навчання;

складання тестових завдань відповідних форм;

проектування тесту і визначення його кількісних показників якості;

інтерпретація результатів тестування.

2. Для підвищення ефективності тестування важливим є здійснення методичної та консультаційної підтримки науково-педагогічних працівників щодо систематизації змісту навчання та складання тестових завдань протягом певного часу, необхідного для засвоєння цієї складової технології тестування.

3. Великий обсяг роботи науково-педагогічних працівників щодо формування тестового контролю якості підготовки студентів, проектування тестів, визначення шкали оцінювання, процедури вимірювання та обробки результатів тестування потребує комп'ютеризації педагогічного тестування успішності підготовки студентів.

Впровадження технології тестового контролю успішності підготовки фахівців доцільно здійснювати у такій послідовності.

1. Використовуючи освітньо-кваліфікаційну характеристику, визначити професійні завдання майбутніх фахівців та професійні вміння, які необхідно сформувати для вирішення вищезазначених професійних завдань.

2. Сформулювати знання, необхідні для формування вищезазначених вмінь і визначити навчальні елементи змісту навчальних дисциплін, що викладаються.

3. Встановити структурно-логічну послідовність викладання навчальних дисциплін.

4. Скласти тестові завдання та визначити форми тестування (з урахуванням технічних можливостей), оцінити результати тестування.

5. Створити програмні засоби, які мають бути автоматизованими для тестування та обчислень результатів тестування, а також сформувати базу даних результатів тестування.

6. Визначити надійність та валідність тесту.

7. Провести тестування (процедуру вимірювання).

8. Оцінити результати тестування успішності навчання студентів, виставити оцінки.

Перспективи подальших досліджень. Особливості побудови змісту тестових завдань різних рівнів визначають напрями подальших досліджень і будуть представлені в наступних публікаціях.

Список використаних джерел

1.Булах І. Є. Комп'ютерна діагностика навчальної успішності / І. Є. Булах. - К. : ЦМК МОЗ України, УДМУ, 1995. - 221 с.

2.Анастази А. Психологическое тестирование. Кн.1 / А. Анастази. - М.: Педагогика, 1982. - 320 с.

3.Гостомыслов Л. Тестирование: плюсы и минусы / Л. Гостомыслов // Высшее образование в России. - 2001. - № 3. - С. 152-154.

4.Мокров О. М. Тестовий контроль теоретичних знань студентів інститутів фізичної культури: автореф. дис. … канд. пед. наук X., 1995.-23 с.

5. Солодка Т. В. Контрольное тестирование как метод контроля за результатами учебной деятельности студентов : X., 1994. - 22 с.

6. Коваленко О.Е. Тестові завдання як засіб діагностування студентів Проблеми освіти: наук.-метод. зб. - 2001. - Вип. 26. - С. 33-40.

7. Воловник В. Є. Педагогічні умови діагностування рівня підготовки військових фахівців: автореф. дис. … канд. пед. наук Одеса, 2002. - 22 с.

8. Романишина Л. М. Система поетапного контролю навчальної діяльності студентів педагогічних університетів за модульно-рейтинговою технологією навчання з дисциплін природничого циклу: автореф. дис. ... доктора пед. наук / Л. М. Романишина. - К., 1998. - 39 с.

9. Киселев Ю. В. Современные тенденции в дидактике высшей школы / Ю. В. Киселев. - Л. : ВИКИ, 1975. - С. 22-25.

10. Ягупов В. В. Військова дидактика: навч. посіб. / В. В. Ягупов. - К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2000. - 400 с.

11. Беспалько В. П. Теория ученика : Дидактический аспект / В. П. Беспалько. - М. : Педагогика, 1988. - 160 с.

12. Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою : наказ Міністерства освіти України від 31.07.1998 року № 285. - К., 1998.

Размещено на Allbest.ru

...