Творчий підхід до викладання курсу "Українська мова та культура мовлення" майбутнім інженерам-механікам

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Творчий підхід до викладання курсу "Українська мова та культура мовлення" майбутнім інженерам-механікам

Костриця Н.М.

Постановка проблеми. Сьогодні нового звучання набуває проблема формування кожної конкретної людини як творчої особистості з притаманними їй національно-культурними й світоглядними пріоритетами, виховання молоді, здатної професійно спілкуватися, робити висновки, вирішувати складні творчі проблеми, критично аналізувати обставини, альтернативні думки та приймати нестандартні рішення.

Потреба у розв'язанні цілого комплексу соціально-економічних і культурно-просвітницьких проблем ставить нові вимоги до мовної освіти майбутніх фахівців, котрі повинні володіти засобами творчої інтелектуальної роботи. У цьому зв'язку актуальності набуває проблема формування творчої особистості у процесі вивчення курсу «Українська мова та культура мовлення» майбутнім інженерам-механікам.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття «творчість» стало предметом дослідження як психологів, так педагогів і методистів. На думку багатьох вчених, творчість нерозривно пов'язана з діяльністю людини в певній сфері науки, культури чи виробництва. У загальному розумінні будь-яка творчість розглядається як інноваційний процес, як вища форма психічної активності, як вид діяльності, котрий проявляється у здатності створювати щось нове, оригінальне. Творчість може бути різноманітною (педагогічна, технічна тощо), але в усіх випадках відбувається створення чогось нового.

Творчість у навчальній діяльності проявляється в оригінальності мислення при засвоєнні нових знань, зокрема при розв'язанні різноманітних завдань нетрадиційним, оригінальним способом. У зв'язку з цим, актуальними є слова українського педагога В.О. Сухомлинського: «Творчість - це здатність допомогти людині пізнати свій внутрішній світ, передусім свій розум, допомогти їй напружити інтелектуальні сили, навчити її розуміти і створювати красу своєю працею, своїми зусиллями» [2, 162].

На сьогодні значно зріс методичний інтерес до будь-яких феноменів, пов'язаних з технічною сферою. «Творчість у технічній сфері, певна річ, органічно поєднує в собі дві площини - техніку з її специфікою та власне творчість, її природу та характерні риси» [4, 157]. Розглядаючи технічну творчість, необхідно зрозуміти, що технічні знання поєднують в собі, з одного боку, пізнання та перетворення дійсності, а з іншого - через технічні знання розкриваються можливості використання законів природи в інтересах соціуму. Інакше кажучи, технічні знання є місточком, котрий поєднує природничі науки з суспільно-гуманітарними.

Реалізація таланту може стимулюватися різноманітними за природою чинниками, які не завжди пов'язані зі сферою фахової діяльності. Яскравим прикладом сказаного є великий фізик А.Ейнштейн, який говорив, що твори Ф.М. Достоєвського та гра на скрипці дають йому більше, ніж будь-який вчений, більше, ніж Гаус. Саме емоційна дія художньо-естетичної інформації допомагала вченому творчо працювати над теорією загального поля та розробити теорію відносності.

Основним видом діяльності інженерів-механіків у вищому навчальному закладі є навчальна, інформаційними компонентами якої виступають профілюючі і непрофілюючі навчальні дисципліни. Основний акцент у навчанні інженерів-механіків робиться саме на профілюючі дисципліни в плані формування у студентів потреб та спонукань до професійного вдосконалення, розкриття та розвитку власних творчих можливостей. Спробуємо довести, що елементи творчого мислення можливо формувати і при вивченні гуманітарних дисциплін, зокрема курсу «Українська мова та культура мовлення». Адже мистецтво бачити всюди придатну для фахового використання інформацію, інтуїтивно відчувати, де вона може «лежати», та вміння оптимально сприймати і застосовувати її належать до найцінніших рис як науковця, так і справжнього інженера [6].

Постановка завдання. Активізувати творчий пошук нових, більш впливових технологій викладання курсу «Українська мова та культура мовлення» майбутнім інженерам-механікам.

Виклад основного матеріалу.

Для розвитку творчих здібностей інженерів-механіків потрібна досить добре організована нетрадиційна технологія підготовки, яка б на рівні з оволодінням знаннями включала б розкриття творчих можливостей та здібностей майбутнього фахівця шляхом систематичного залучення студентів до творчої діяльності, через формування нового технічного мислення.

Технологічний аспект технічної творчості пов'язаний зі способом практичного втілення дослідницько-конструкторських знахідок у реальні процеси та результати виробництва. А.І. Ракитова під технологією розуміє «набір різних операцій та навичок, що реалізуються у фіксованій послідовності у відповідних просторово-часових інтервалах та на основі цілком визначеної техніки для досягнення обраних цілей. Технологія, отже, нездійсненна без техніки, техніка ж без адекватної їй технології є непотрібною або неефективною» [5, 1-9].

На превеликий жаль, переважна більшість викладачів зорієнтована саме на традиційні форми навчання, розвиток виключно інтелектуальних здібностей всупереч повноцінному творчому розвитку. На наш погляд, у навчанні української мови інженерів-механіків перевага повинна надаватися активним методам навчання: дискусійним (групова дискусія, розбір і аналіз ситуації тощо); ігровим (дидактичні, творчі, рольові ігри, ігрова психотерапія, контр-гра та інші); тренування техніки невербальної взаємодії тощо, бо саме вони сприяють цілісному творчому розвитку особистості у різноманітних видах діяльності.

Дослідження свідчать, що ефективність розв'язання творчих завдань значно підвищується, якщо у навчальному процесі застосовувати у певному взаємозв'язку логічні комбінації як методів, так і різних форм організації занять з курсу «Українська мова та культура мовлення».

Однією із ефективних форм оволодіння теоретичними знаннями з курсу «Українська мова та культура мовлення» та розвитку творчого мислення у інженерів-механіків є тренінгові заняття. Уперше поняття “тренінг” було введено в обіг німецьким психологом М.Форвергом [7]. Особливість цього методу полягає у розвитку самостійності: студенти, ставши учасниками певної групи, вимушені організовувати методом спроб і помилок спільну діяльність. Під час тренінгу студенти вчаться сприймати одне одного, приймати компромісні рішення, розвивають логічне мислення, діалогічне мовлення. Т.С. Яценко зазначає, що під час проведення тренінгового заняття «…атмосфера взаємин у групі пройнята прагненням довіри, взаємопідтримки, взаємоприйняття, щирості й відкритості. Самодіяльність учасників навчання заохочується можливостями співпраці; об'єктом уваги присутніх є не лише результати певного процесу, а й його динаміка; ефективність навчання досягається не простим засвоєнням готових знань, а передбачає оволодіння процесом пізнання нового, не усвідомлюваного раніше» [8, 61-62].

Практика переконує, що значно вищою є результативність навчальних досягнень студентів-механіків, котрі навчалися за тренінговою методикою, аніж в аналогічній групі, котра навчається за традиційною методикою. На нашу думку, досягти такого результату допомагає та обставина, що теоретичні знання в тренінговій групі одразу ж безпосередньо закріплюються в практичній діяльності. Крім того, відмова від звичного розташування столів рядами із переходом до розміщення їх «підковою» чи хоча б по формі літери «П». Така «дрібниця» приносить несподівано позитивні результати: поліпшення групової динаміки, що одразу ж позначається на результативності роботи. Такий ефект пояснюється тим, що при такому розташуванні столів кожен бачить обличчя усіх, кожен може безпосередньо звернутися до кожного, тобто наявні умови для проведення полілогу, а не лише діалогу викладач-студент. Така невимушена атмосфера у спілкуванні викладач-студент, студент-студент сприяє подоланню існуючих стереотипів, спілкування в такій групі набуває зовсім іншого забарвлення; викладач знаходиться серед інших учасників групи як рівний серед рівних.

Під час проведення тренінгових занять спілкування виступає як невід'ємна складова навчальної діяльності, як форма творчої активності, що допомагає виявити та розкрити різні сторони особистості. Н.С.Мороховська стверджує, що сенс спілкування полягає в тому, щоб людина спромоглася самовизначитись, самовиразитись, самореалізуватись, самоствердитись, взаємозбагатитися в процесі взаємодії з іншою людиною, яка є вищою цінністю у спілкуванні, тобто вона є «дзеркалом», у якому людина пізнає саму себе [2,162].

Отже, розвиток творчої діяльності інженера-механіка неможливий без участі рефлексії (самопізнання, самоспостереження, порівняння себе з іншими, самоаналіз), без представлення себе суб'єктом цієї діяльності, без опанування механізми використання особистого потенціалу для розв'язання професійних завдань.

Розвиток технічної творчості інженера-механіка неможливий без включення до лабораторно-практичних занять курсу «Українська мова та культура мовлення» елементів моделювання та лінгвістичних задач.

У сучасних умовах навчання до активних методів формування професійного мовлення належить і метод моделювання. У лінгвістиці на сьогодні не існує єдиного визначення поняття “лінгвістична модель”, його використовують як синонім поняття “структура”. Словник української мови падає такі визначення поняття “модель” (лат. modulus):

1) зразковий примірник якого-небудь вибору; зразок для виготовлення, створення чогось;

2) вид, тип, конструкція;

3) копія відтворення предмета, як правило, у зменшеному вигляді;

4) досліджуваний об'єкт, поданий у найбільш загальному вигляді.

Метод лінгвістичного моделювання полягає у правильному відтворенні лексичних, фразеологічних, граматичних, стилістичних форм професійного мовлення будь-якого фаху, які є прикладом для наслідування у процесі як усного, так і писемного мовлення. Лінгвістичні моделі відтворюють реальні мовні ситуації, явища. Умовно їх можна поділити на:

- словесні, які відтворюють складні випадки слововживання;

- ситуативні, які мають на меті вибір найбільш доречного словосполучення відповідно до ситуації спілкування;

- граматико-стилістичні, які характерні для писемного мовлення (переважно офіційно-ділового тексту);

- словотвірні, які відтворюють спосіб побудови слів за допомогою афіксів [1].

Ефективність такого методу навчання полягає у швидкому оволодінні правильним і досконалим професійним мовленням, адже в лінгвістичних моделях закладена не лише структура, а й лексичний матеріал, який її наповнює і допомагає у виборі словоформи, словосполучуваності для кожної конкретної мовленнєвої ситуації. Тому їх можна використовувати з метою уникнення мовленнєвих помилок.

Продемонструємо практичне заняття «Мовні особливості заяви як документа» з курсу «Українська мова та культура мовлення» майбутнім інженерам-механікам з використанням зазначених активних форм і методів навчання.

Перевірка теоретичних знань попередньої теми проводиться у формі комунікативного тренінгу «Запитання і відповідь». Завдання такого типу вчать студентів діалогізувати монологічне мовлення, формулювати запитання і давати відповіді на них, активізують увагу, залучають до пошуку істини.

Як відзначають дослідники, “…комунікативний метод найкраще забезпечує спілкування викладача і студента під час навчання, то саме це й стає основним методом при засвоєнні навчального матеріалу, в його повторенні, коректуванні та інших видах професійної діяльності типу: усного переказу прослуханого чи прочитаного тексту; бесіди за тематикою заняття; перевірки письмових вправ тощо”. [3, 38]

Після виявлення засвоєного рівня теоретичних знань з попередньої теми викладач переходить до ознайомлення студентів з новою темою заняття - «Мовні особливості заяви як документа» за допомогою рисунків 1, 2, 3, 4.

При викладі нового матеріалу викладач називає реквізити заяви, пояснює її мовні особливості, поєднуючи їх схематично за призначенням лексем у лексико-семантичну та лексико-тематичну групи; наголошує на тому, що запас слів текстової частини заяви практично не обмежений, що пояснюється такими чинниками: по-перше, текст заяви пишеться довільно; по-друге, зміст тексту стосується різноманітних сфер виробничої, побутової і правової діяльності людини.

Детально зупиняється викладач на особливостях синтаксису заяви й акцентує увагу студентів на тому, що специфічною ознакою синтаксису заяви є інверсійний порядок слів у реченні, який складається із блоку реквізитів, розташованих у правому верхньому кутку, і назви документів (адресат, адресант, назва документа).

А використання значної кількості неозначено-особових речень у заяві пояснюється тим, що відомості про заявника подаються у реквізиті «адресант», тому відпадає необхідність у позначенні суб'єкта дії в тексті.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рис. 1 Лексико-семантичні групи заяви як документа

Рис. 2 Лексико-темантичні групи заяви як документа

Рис. 3. Синтаксичні особливості заяви як документа

Рис. 4 Оформлення переліку додатків заяви як документа

Після ознайомлення студентів з особливостями мови заяви викладач пропонує серію завдань: підготовчі та з елементами моделювання мовних явищ.

Серія завдань може варіюватися відповідно до виучуваної теми курсу мови, але зазначені форми і методи роботи повинні пронизувати весь навчальний процес, спрямований на розвиток технічної творчості та формування професійного мовлення в інженерів-механіків.

Серія завдань

Завдання 1. Підберіть синоніми до поданих слів: свідоцтво, ділянка, дільниця, дозвіл, посада, професія, керівник.

Завдання 2. Підберіть антоніми до поданих слів: досвідчений, чесний, працьовитий, відправник, копія, призначити, надати.

Завдання 3. В українській мові є близькозвучні слова - пароніми, які іноді важко розрізнити. Виберіть правильний варіант слововживання.

Прошу (відновити, поновити) записи акту народження...; на посаді...

Прошу (прописати, приписати) з сім'єю за адресою (на адресу)...

Прошу (дати, надати) відпустку ...

Прошу (дати, надати) земельну (ділянку, дільницю)

Прошу прийняти мене (будівником, будівельником)...

Прошу Вашого дозволу на участь у (дослідній, дослідницькій) роботі

Просимо (дотувати, датувати) наше підприємство,

Просимо (заслухати, вислухати, прослухати) звіт...

Прошу (подовжити, продовжити) термін відпустки...

Завдання 4. Яке лексичне явище відображають наведені моделі?

Рис. 5 1) 2) 3)

Завдання 5. Замість пропущених слів допишіть потрібні за змістом дієслова.

Прошу .мене до складання іспитів

Прошу мені відпустку

Прошу на посаду

Прошу з посади

Прошу на посаді

Прошу обмін квартири

Прошу документи

Завдання 6. Укажіть спосіб творення синтаксичних дериватів, котрі вживаються в текстах заяв.

Рис. 6

Завдання 7. Відредагуйте словосполучення.

Проживаючий по адресу, слідуючі повідомлення, справжня заява, у відповідності зі статею, надати відпуск, за свій кошт, прошу рахувати мене, прошу назначити, на суспільних началах, на протязі п'яти років.

Завдання 8. Перекладіть вирази з російської мови на українську: назначить на должность, занимать должность, вступить в должность, востановить в должности, освободить от занимаемой должности, освободить от обязанностей, уволить по собственному желанию, предоставить от пуск, продлить отпуск

Завдання 9. Слова, що вживаються у текстах заяв графічно поєднайте у словесні моделі:

а) відпустка, допомога, посада, складання, призначити, надати, звільнити, згідно з, у зв'язку з, дозволити, видати, копія;

б) матеріальна, одноразова, грошова, невідкладна, перша, швидка, безкоштовна;

оплачувана, чергова, додаткова, академічна, за власний рахунок, без збереження зарплати, декретна, невикористана, короткострокова, творча; обмін квартири, складання іспитів, виплату субсидій; премію, копію документа, довідку, наказ, журнал, паспорт; хворобою, сімейними обставинами, запізненням, скрутним матеріальним становищем, переїздом, неспроможністю, виходом на пенсію, неодноразовими зауваженнями, з одруженням; позаштатна, висока, обіймана, директора; заяви, свідоцтва, ордера, акта, трудової книжки, диплому, наказу; поданою заявою, ухвалою, рішенням, графіком, планом; відпустку, допомогу, можливість, право, земельну ділянку, помешкання, звання; екзаменів, заліків, присяги, повноважень; платню, зустріч, пенсію, на пост, ціну; з роботи, з посади, від обов'язків, від податків, від покарання, від сплати мита. Завдання 10. Напишіть заяву на ім'я декана факультету; ректора інституту; коменданта гуртожитку; керівника певного структурного підрозділу.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Таким чином, послідовне використання у процесі вивчення курсу «Українська мова та культура мовлення» активних методів навчання і зокрема елементів моделювання та розв'язання лінгвістичних задач пов'язане з усвідомленням майбутніми інженерами-механіками власного рівня творчої діяльності, здатністю до самооцінки, визначенням намірів професійного самовдосконалення, самовираження та сприяє розвитку у них технічної творчості.

Література

1. Михайлюк В.О. Моделювання як важливий засіб формування культури ділового мовлення // Дивослово. - 1999. - № 7. - С. 28-31.

2. Мороховська Н.С. Моральна культура спілкування: Конспект лекцій. -- Харків: Укр. юр. академія, 1993. - С.162].

3. Паламар Л.М. Лінгводидактичні основи формування україномовної особистості. - К., 1997. - 235 с.

4. Семенюк Е.П., Мельник В.П. Інформаційні чинники технічної творчості. //Творчість, духовність, гуманізм в просторі освіти: Зб. доповідей наук.- практ. конф., м. Вінниця, 20-21 жовтня 1998 р. / Вінницький держ. технічний ун- т / Т.Б. Буяльська (ред.) -- Вінниця : Універсум-Вінниця, 1998. -- С. 157.

5. Семенюк Э.П. Технологический этап научно-технической революции и информатика // Научно-техническая информация. Сер. 1. - 1995. - № 1. - С. 1-9.

6. Семенюк Э.П., Мельник В.П. Информационная культура инженера //Инженер и культура. Тезисы докладов международной научной конференции /октябрь 1993 г./. - Пермь: пермск. Гос. Техн.. ун-т, 1993. - С.114-116.

7. Форверг М., Альберт Т. Характеристика социально-психологического тренинга поведения //Психологический журнал. - 1984. - Т. 5. - № 4.

8. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції. - К.: Либідь, 1996. - С.61-62.

Анотація

Костриця Н.М.

Творчий підхід до викладання курсу «Українська мова та культура мовлення» майбутнім інженерам-механікам

Стаття присвячена проблемам творчого підходу до викладання курсу «Українська мова та культура мовлення» майбутнім інженерам-механікам. Запропоновано послідовне використання у процесі вивчення курсу «Українська мова та культура мовлення» активних методів навчання і зокрема елементів моделювання та розв'язання лінгвістичних задач.

культура мовлення механік викладання

Аннотация

Кострица Н.Н.

Творческий подход к преподаванию курса «Украинский язык и культура речи» будущим инженерам-механикам

Статья посвящена проблемам творческого подхода к преподаванию курса «Украинский язык и культура речи» будущим инженерам-механикам. Предложено последовательное использование в процессе изучения курса «Украинский язык и культура речи» активных методов изучения и вообще элементов моделирования и решения лингвистических задач.

Annotatіon

M. Kostritza

Creative Approach to Teaching the Course of Ukrainian Language and Speech Culture to Future Mechanical Engineers

The article deals with the issues of a creative approach to teaching the course of the Ukrainian Language and Speech Culture to future mechanical engineers. A consistent application of active teaching techniques, in particular modeling elements and solving linguistic problems, in the process of teaching the course of “Ukrainian Language and Speech Culture” has been suggested.

Размещено на Allbest.ru