Система пошуково-дослідницьких завдань як передумова розвитку технічної творчості студентів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

В процесі професійної підготовки фахівців необхідно організувати навчальний процес таким чином, щоб студенти протягом нього були залучені до пошуково-дослідницької діяльності. Вимоги до професійної підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю зростають і це відповідно вимагає удосконалення професійної підготовки фахівців. Одним з можливих варіантів підготовки самостійного, творчо орієнтованого інженера-педагога, на наш погляд, є розробка і запровадження в навчальний процес системи завдань, яка сприяє формуванню пошуково-дослідницьких умінь та розвитку технічної творчості студентів.

Дослідженню проблеми професійної підготовки приділяють увагу такі дослідники:

Ш особливостям професійної підготовки фахівців (С. Архангельський, І. Лернер);

Ш теоретичним і методологічним основам професійної освіти (А. Алексюк, К. Астахов, С. Батишев, І. Зязюн, В. Козаков, Н. Ничкало, В. Гриньова);

Ш проблемам діяльності закладів професійної освіти (В. Безруков, А. Беляєва, Р.Гуревич);

Ш різні аспекти проблеми навчальних завдань (Т. Ільєвич, Л. Павлова, М. Уман, М. Федорова, О. Федорова, Л. Фридман, О. Шилова, А. Яшукова) [1].

Проте недостатньо уваги приділяється розробці системи пошуково-дослідницьких завдань в ході професійної підготовки фахівців у вищій школі.

Проблема завдання:

Ш аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем визначення поняття "завдання";

Ш визначення поняття «пошуково-дослідницькі завдання», структури й їх різновидів;

Ш аналіз наведених прикладів пошуково-дослідницьких завдань.

Ми в своєму дослідженні запроваджуємо систему пошуково-дослідницьких завдань, яка заснована на вимогах до фахівців інженерно-педагогічного профілю, що висуваються до їх підготовки.

При використанні системи пошуково-дослідницьких завдань відбувається розвиток технічної творчості фахівців.

Розглянемо систему пошуково-дослідницьких завдань, яку ми пропонуємо використовувати при підготовці інженерів-педагогів для формування професійних пошуково-дослідницьких умінь.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє розглядати завдання з двох позицій:

1. З погляду процесу викладання: завдання є засобом організації діяльності студента;

2. З погляду процесу навчання: завдання є засобом засвоєння змісту освіти.

Пропонуючи студентам завдання, викладач прагне до того, щоб студенти виконали його і у такий спосіб добули зміст. Якщо студент прийняв завдання, але не виконав його, то він не привласнив укладеного в ньому змісту.

Правильне виконання завдання може бути здійснене тільки завдяки власній діяльності студентів в результаті якої зміст освіти як би скидає з себе оболонку завдання і привласнюється студентами.

Таким чином, навчальне завдання як педагогічне поняття, що розглядається в контексті навчання, є засобом реалізації і формою втілення змісту.

З погляду внутрішньої структури, завдання на рівні навчального матеріалу є єдністю двох чинників: предписання виконати певну дію і вказівки на об'єкт, відносно якого пропонується виконати дію. Предписання щодо виконання певної дії - це приблизно те ж, що вимога знайти результат, що шукається або мету завдання. Такий перший структурний компонент будь-якого завдання.

Другий структурний компонент завдання - вказівка на об'єкт, відносно якого пропонується зробити дану дію. Цей об'єкт може бути:

ь матеріальним або матеріалізованим;

ь конкретним або абстрактним;

ь простим або складним і т.д.

Вказівка на об'єкт - це приблизно те ж, що початкові дані або умова завдання. педагогічний творчий студент

Проте внутрішня структура завдання містить ще і третій, глибинний компонент - відношення між зазначеними вище двома чинниками, що потенційно містить в собі спосіб досягнення необхідного результату. Зв'язані між собою змістовно-логічними зв'язками дане і шукане знаходяться у двоякому відношенні один до одного. З одного боку, вони співвідносяться як відоме і невідоме, тобто знаходяться у відношенні взаємного зіставлення. У цьому значенні єдність даного і шуканого (сутність завдання) є єдність протилежностей.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє зробити висновок про те, що не існує єдиної думки про співвідношення таких понять, як "завдання", "вправа", "задача", "ситуація". Одні вважають поняття завдання найзагальнішим, що включає вужчі поняття задачі і вправи; інші вважають найзагальнішим поняттям вправи, а як види вправ розглядають задачі і завдання; треті використовують як найзагальніший термін «задача», а під вправою розуміють діяльність по її рішенню.

У нашому дослідженні ми приймаємо ту позицію, згідно якої терміну «завдання» дається найзагальніше значення в порівнянні з терміном «задача», «вправа», «ситуація», тобто поняття завдання розглядатимемо як родове по відношенню до інших.

Узагальнюючи точки зору А. Дмітрієва, Ю. Кулюткіна, А. Леонтьєва, І. Лернера, В. Оніщука, Г. Сухобської, М. Федорової, Л. Фридмана, під термінами «задача», «вправа», «ситуація», ми розуміємо наступне:

- вправа - тип завдання, що характеризується відпрацюванням окремих дій або операцій і обумовлює репродуктивний характер діяльності студентів;

- задача - тип завдання, що характеризується проблемним змістом, що обумовлює пошуково-дослідницький характер діяльності студентів;

- ситуація - тип завдання, в змісті якого відображається аналог певного фрагмента педагогічного процесу, в результаті рішення якого відбувається формування у студентів умінь вичленяти проблему, пояснювати причину її виникнення і прогнозувати можливі шляхи її рішення.

Проведений аналіз досліджень дозволив нам дати таке визначення терміну "пошуково-дослідницьке завдання" - предписання викладача студентам, в ході виконання якого здійснюється цілеспрямоване, планомірне виконання дій студентами з урахуванням умов і специфіки професійної діяльності фахівця, і весь комплекс дій, що виконуються спрямований на формування пошуково-дослідницьких умінь інженерів-педагогів.

Такі завдання відповідають важливим ознакам, що відображають основоположні вимоги концепції професійної підготовки інженера-педагога.

Ми пропонуємо в своєму дослідженні використовувати таку систему завдань. (рис. 1).

Рис. 1. Система пошуково-дослідницьких завдань

Кожен з видів завдань відповідає тій або іншій дидактичній задачі, виконує певну функцію. В процесі навчання розв'язується ціла низка різних педагогічних і дидактичних задач, що досягається використанням відповідної безлічі різних видів завдань.

Трансформація традиційних навчальних завдань в пошуково-дослідницькі, пов'язана, перш за все, з використанням як провідного елементу змісту завдань даного типу, особливого виду досвіду - пошуково-дослідницької діяльності, в результаті якої формуються професійні пошуково-дослідницькі уміння.

Своєрідність даного виду змісту освіти у тому, що він не може бути даний наперед у вигляді якихось матеріалів, програм, інструкцій; він народжується в процесі співпраці суб'єктів освітнього процесу. Але разом з тим цей досвід також виступає предметом педагогічного проектування: викладач може в педагогічно доцільній логіці актуалізувати особливим чином конструювати пошуково-дослідницькі завдання, що є одним з інструментів формування пошуково-дослідницьких умінь студентів.

Однією з ознак пошуково-дослідницьких умінь є їх інтегративний характер. Існують міжпредметні зв'язки між педагогічними дисциплінами і технічними в ході професійної підготовки фахівців даного профілю.

Утворення загальних уявлень, безпосередньо вплетених в практичну діяльність, створює умови для здійснення мислення. На думку В. Давидова, така загальність є однією з особливостей емпіричного мислення. На емпіричному рівні формується знання про педагогічні факти: про ефективність або неефективність тих або інших прийомів навчання і виховання, про позитивний або негативний вплив тих або інших чинників, що діють в педагогічному процесі на його результати, про вдалу або невдалу роботу вчителя. На нашу думку, основою для отримання нового знання є міждисциплінарний зв'язок. Необхідність міжпредметних зв'язків укладена в самій природі технічного мислення, яке характерне для фахівців інженерно-педагогічного профілю, обумовлене об'єктивними законами вищої нервової діяльності, психології і фізіології фахівців.

В.Яровий відзначає, що у інженера-педагога практичне мислення знаходить форму технічного мислення. Технічне мислення може розглядатися як мислення, що спрямоване на самостійне складання і рішення технічних задач [2].

При впровадженні пошуково-дослідницьких завдань відбувається процес формування пошуково-дослідницьких умінь. Сформовані уміння майбутній інженер-педагог може застосовувати як при розв'язанні педагогічних завдань, так і технічних.

Вказані завдання охоплюють різноманітні види занять циклу педагогічних дисциплін. Ми пропонуємо використовувати пошуково-дослідницькі завдання в рамках таких дисциплін педагогічного циклу: "Методологічні засади професійної освіти", "Теорія та методика виховної роботи", Дидактичні засади професійної освіти", "Менеджмент освіти" та як кінцевий результат професійної підготовки - на педагогічній практиці.

Для використання на практичних заняттях підбираються завдання певної трудності (репродуктивні, продуктивні), а також враховується ступінь самостійності виконання.

Все зазначене вище пропонуємо розглянути на прикладі застосування пошуково-дослідницьких завдань при опануванні студентами дисципліною «Методологічні засади професійної освіти».

Тема «Системний підхід в професійній освіті».

Завдання 1.

Учні професійно-технічного ліцею 1 курсу Андрій і Аркадій стали порушувати дисципліну, все частіше пропускали заняття. Проблема, що виникла з учнями, була винесена на обговорення членів педагогічного колективу. Всі дійшли до єдиної думки: необхідно особливу увагу приділити формуванню пізнавального інтересу учнів.

Проте думки викладачів про послідовність формування пізнавального інтересу розділилися. Були вибрані такі логічні послідовності:

1) цікавість - теоретичний інтерес - здивування - допитливість;

2) теоретичний інтерес - цікавість - допитливість - здивування;

3) допитливість - теоретичний інтерес - здивування - цікавість.

Вирішіть проблему, що виникла в даному професійно-технічному ліцеї. Запропонуйте свій варіант рішення педагогічної задачі.

Завдання №2

Проаналізуйте свою діяльність під час виконання завдань на практичному занятті "Системний підхід в професійній освіті".

ь Які труднощі виникали в ході виконання завдань?

ь Чи задоволені Ви своєю роботою?

ь Якими уміннями Ви оволоділи в ході виконання завдань?

ь Як Ви оцінюєте свої уміння по роботі з інформацією? Вони сформовані чи знаходяться на стадії формування?

ь Сформулюйте рекомендації собі як інженеру-педагогу.

Тема «Професійна діяльність інженера-педагога при формуванні особистості сучасного робітника».

Завдання №1 "КЕЙС" сучасного інженера-педагога.

Перед студентами ставиться задача: наповнити змістом кейс сучасного інженера-педагога. Учасники діляться на підгрупи. Кожна з підгруп зображає або пише три якості (уміння, навички), необхідні сучасному інженеру-педагогу для успішної професійної діяльності. Після виконання завдання представники підгруп розказують, щоб вони помістили в "кейс" сучасного інженера-педагога" і пояснюють чому.

Далі всім пропонується прийняти участь в педагогічному ярмарку і обмінятися один з одним деякими якостями (уміннями, навиками). Важливо провести корисний для себе обмін. Після ярмарку учасники розказують, що вони придбали і від чого позбавилися.

Після закінчення виконання задачі йде колективна "упаковка кейса", намальованого в розкритому вигляді на ватмані. Всі разом відбирають значущі для професійно-педагогічної діяльності інженера-педагога якості (уміння, навики), методи науково-педагогічних досліджень, методи навчання, засоби навчання, технології і т.п. і прикріплюють листи з їх зображенням до намальованого кейса.

Тема «Управління процесом навчання в ПТНЗ».

Вам відповідають фахівці.

Перед студентами ставиться задача на застосування знань теорії і професійних умінь при моделюванні педагогічного процесу. Для цього пропонується провести гру. З числа "учасників" гри вибираються різнопрофільні фахівці у області професійної педагогіки. Наприклад для вузу - декан, викладач, куратор, вихователь гуртожитку. Гра проводиться відповідно до тієї організаційної форми, яка характерна для навчального закладу (ВНЗ, ПТНЗ).

Наприклад, для ВНЗ це може бути "День відкритих дверей", бесіда з деканом, зав. кафедрой і т.д.

Студенти залежно від ситуації, що змодельоване діляться на дві групи: "фахівці" і "клієнти" (батьки, учні і т.д.)

"Фахівці" відповідають на найрізноманітніші питання "батьків" і "учнів" в контексті дисципліни "Методологічні основи професійної освіти".

Наприкінці гри підводяться підсумки у вигляді невеликих усних або письмових рекомендацій "фахівців" "батькам", "учням" і т.д.

Висновки. Отже нами у статті було розглянуто поняття «завдання», дано визначення терміну «пошуково-дослідницьке завдання». У ході аналізу першоджерел з'ясовано, що термін «завдання» розглядатиметься нами як родове по відношенню до інших, а саме: вправ, педагогічних задач та ситуацій. Всі наведені приклади завдань спрямовані на формування пошуково-дослідницьких умінь фахівців. Все вищезазначене дозволяє зробити висновок про те, що сформовані пошуково-дослідницькі уміння в подальшому впливатимуть на розвиток творчого зростання фахівців.

Перспективи подальших досліджень. Отже, актуальність проблеми, її недостатнє вирішення потребує проведення подальшого дослідження.

Література

1. Т. Ильевич Технология проектирования учебных задач в контексте личностно-ориентированного целеполагания: Автореф. дис. … канд.пед.наук - Ростов н/Д, 2001. - 22с.

2. В. Яровой Формирование педагогических умений у будущих инженеров-педагогов. Дис….канд.пед.наук.- Киев, 1988. - 249с.

3. А. Яшукова Разработка и использование системы частично-поисковых заданий как средства формирования у учащихся приемов умственной деятельности: Дис. … канд.пед.наук. - М., 2002. - 204с

4. Г. Балл Теория учебных задач. - М.: Педагогика, 1990. - 161с.

5. И. 3язюн Основы педагогического мастерства. - Киев: Вища школа, 1987. -198 с.

6. Г.Нагорная Формирование у студентов педагогических вузов профессионального мышления: Дис. … д-ра пед.наук/АПН Украины, институт педагогики и психологии профессионального образования - К., 1995. - 544с.

7. В. Моляко Психология творче ской деятельности. - К. - 1978. -48с.

Размещено на Allbest.ru