Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 371. 311

Професійна підготовка майбутнього інженера-педагога

Кулешова В.В.

Анотація

педагогічний освіта професійний

В статті проаналізовано першоджерела з проблем підготовки в галузі педагогічної, інженерно-педагогічної освіти. Розглянуто особливості професійної підготовки майбутніх фахівців; визначено етапи відповідної підготовки.

Аннотация

В статье проанализированы различные подходы на определение понятия „подготовка” в области педагогического, инженерно-педагогического образования. Рассмотрены особенности профессиональной подготовки будущих специалистов; определены этапы соответствующей подготовки.

Annotation

Different approaches are analyzed in the article concerning the definition of the conception “training” іn the field of pedagogical and engineering - pedagogical education. The peculiarities of professional training have been considered, the stages of corresponding training have been defined.

Постановка проблеми. Соціальне замовлення на фахівця педагогічної професії адекватно ставить вимоги до його підготовки.

Для проведення кваліфікованих досліджень потрібні фахівці з відповідною підготовкою, тому поліпшення підготовки до професійної діяльності передбачає навчання студентів грамотному веденню досліджень з проблем професійної освіти.

Сучасному професійно-технічному навчальному закладу необхідний педагог - учений, який володіє відповідною підготовкою у галузі методології і методики наукової роботи, якостями сміливої творчої особистості дослідника, що знаходиться в постійному творчому пошуку забезпечуючи оптимізацію навчально-виховного процесу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях приділяється увага професійній підготовці майбутнього вчителя, зокрема змісту педагогічної освіти (А.Алексюк, С.Гончаренко, М.Євтух, І.Зязюн, І.Підласий і ін.); вдосконаленню технологій навчання майбутнього вчителя (В.Бондар, О.Мороз, О.Пєхота, О.Савченко і ін.); оптимізації методів і прийомів професійної підготовки майбутніх вчителів (Д.Кавтарадзе, М.Поташник, Т.Яценко і др). У роботах закордонних авторів - К.Вейна, Дж.Дікінсона, Р.Моргана, В.Саймона і інших, а також в дослідженнях Міжнародного комітету з освіти ЮНЕСКО, в спеціальних виданнях університетів (Йельського, Чикагського, Гарварда, Кембріджа) розглянуті проблеми інтелектуальної наповненості педагогічної професії [1].

Проблема підготовки фахівців педагогічних спеціальностей стає все більш актуальною і вимагає змін, удосконалення в процесі її реалізації.

Постановка завдання:

Ш аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем підготовки в галузі педагогічної, інженерно-педагогічної освіти;

Ш виявлення суперечностей в процесі підготовки фахівців;

Ш обгрунтування особливостей професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів.

Аналіз першоджерел дозволив нам знайти різні підходи до визначення поняття “підготовка”. Так, І.Глазкова в своєму дисертаційному дослідженні проаналізувала різні погляди щодо визначення цього поняття. Деякі учені поняття “підготовка” ототожнюють з готовністю до професійної діяльності (Н.Костіна), інші дослідники вважають, що підготовка включає формування готовності майбутніх вчителів до професійної діяльності (Л.Григоренко, Т.Гущина, Г.Троцко) [2].Так, увага одних дослідників акцентується на змісті, формах і методах професійної підготовки, результатом досліджень є перелік знань, умінь і навиків, якими повинен володіти майбутній фахівець (В.Журавльов, С.Кисельгоф, Н.Кузьміна). Для інших - об'єктом є процес формування професійних якостей вчителя, шляху становлення його педагогічних здібностей і майстерності (Ф.Гоноблін, Л.Кондрашова, В.Сластьонін), а результатом сукупність професійних особистісних якостей, що забезпечують результативність педагогічної діяльності.

Аналіз наукових досліджень свідчить, що розробка системи професійної освіти підготовки у вищій школі здійснюється за такими напрямами:

Ш науково-теоретичні основи формування особистості педагога в процесі професійної підготовки (Ф.Гоноблін, М.Кухарев);

Ш питання методології формування особистості вчителя (С.Архангельський, А.Бойко, В.Ільїн, М.Каган, Л.Кондрашова, В.Сластенін, О.Щербаков);

Ш питання професійної підготовки і діяльності вчителів, викладачів (О.Абдуліна, А.Алексюк, Г.Андреєва, Ю.Бабанський, В.Гриньова, М.Євтух, Н.Нічкало, О.Пєхота, Т.Сущенко);

Ш визначення науково-обгрунтованого змісту професійного навчання, зміст педагогічних знань і умінь (О.Абдуліна, В.Сластьонін, Л.Спірін, О.Щербаков, О.Острянська);

Ш методи професійного самовиховання і розвитку педагогічної техніки (Ю.Азаров, В.Кан-Калік, С.Омельченко).

І. Глазкова так визначає мету професійної підготовки:

v формування якостей майбутнього вчителя (М.Кобзев, В.Страхов) [3];

v оволодіння систематизованими знаннями, уміннями, навичками і необхідними особистісними професійними якостями (Н.Хмель) [4];

v озброєння студентів професійними знаннями, уміннями навичками (Н.Кузьміна).

Ми дотримуємося погляду М.Васильевої, яка вважає, що під терміном “підготовка” слід розуміти процес формування, удосконалення знань, умінь, навичок, якостей особистості необхідних для виконання діяльності, здійснюваної в ході навчання, самоосвіти або професійної освіти [5].

Говорячи про “підготовку” в системі інженерно-педагогічної освіти, слід врахувати, що становлення і розвиток інженерно-педагогічної освіти ґрунтується на базі досягнень і досліджень педагогічної науки.

Інженер-педагог - фахівець з вищою освітою, що здійснює педагогічну, навчально-виробничу, організаційно-методичну діяльність з професійної підготовки учнів в системі професійно-технічної освіти, а також кваліфікованих робітників на виробництві.

Інженера-педагога характеризує широкий педагогічний профіль, він спроможний виконувати функції майстра виробничого навчання й викладача спецтехнологій і загальнотехнічних дисциплін [6].

Сутність і специфіку підготовки інженерів-педагогів доцільно розглядати на основі системного і функціонального аналізу професійної педагогічної діяльності й етапів здійснення цієї діяльності.

Дослідженню питань, пов'язаних з підготовкою інженерно-педагогічних кадрів, присвячені роботи: С.Батишева, В.Блюхера, Г.Зборовського, Е.Зеєра, Р. Карпової, О. Коваленко В. Ложкіної, А.Пастухова; психологічні проблеми висвітлені в роботах Н.Кузьміної, Т.Кудрявцева, И.Лобача; дидактичні питання розглядаються в роботах В.Ледньова, П. Підкасистого, Б.Соколова, О.Федорової.

Підготовка інженерів-педагогів здійснюється в рамках єдиного навчального процесу. Основна умова існування і оптимального функціонування будь-якої системи полягає в забезпеченні її цілісності за рахунок взаємодії компонентів. Тому підготовка інженерів-педагогів повинна бути єдиною системою, кожна з підсистем якої включає обидва крізні компоненти освіти: педагогічний і інженерний. При підготовці інженерів-педагогів необхідно реалізувати тісну взаємодію зазначених компонентів їх освіти [7].

Критичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем інженерно-педагогічної освіти дозволив нам визначити поняття «інженерно-педагогічна підготовка» - інтегрований процес формування професійних знань, умінь, навичок і застосування їх як у галузі інженерної діяльності, так і в педагогічній; і результат - сформовані якості особистості, необхідні для здійснення професійної діяльності інженера-педагога.

Особливості інженерно-педагогічної діяльності по відношенню до діяльності вчителя середньої школи можна розподілити на три групи, кожна з яких охоплює специфіку окремих її сторін:

Ш це особливості предметно-технологічного плану, що пов'язані зі специфікою предмету діяльності, її змісту і технології;

Ш це особливості пов'язані з організаційно-матеріальними умовами (система організації навчального процесу);

Ш особливості стосуються самих суб'єктів діяльності -- інженерів-педагогів і вчителів (відмінність в досвіді, знаннях, уміннях, в протіканні психічних процесів та ін).

Природа педагогічної праці така, що вона пов'язана з «великою кількістю моментів, що не автоматизуються, можливістю постійного виникнення нових реакцій, присутністю творчого задуму, значною складністю вимог, складністю комплексу дій», а також наявністю перешкод при обліку тих елементів роботи, які не піддаються безпосередньому сторонньому спостереженню» [8].

Щоб професійно вирішувати педагогічні задачі інженеру-педагогу необхідно володіти як системою знань так і системою професійних умінь, які є найважливішим компонентом кваліфікаційної характеристики інженера-педагога, а їх формування - складовою частиною інженерно-педагогічної підготовки. Підготовка майбутнього інженера-педагога до педагогічної діяльності припускає як формування компонентів діяльності, так і умінь, необхідних для її здійснення.

Психолого-педагогічні дослідження проблеми підготовки інженера-педагога свідчать, що процес навчання може стати більш цілеспрямованим і ефективним, якщо його підгрунтям буде система професійно-педагогічних умінь, оволодіння якими для кожного студента стане першим етапом на шляху до професійної майстерності.

Формування професійних умінь майбутніх інженерів-педагогів передбачає розв'язання суперечностей:

· між стрімким розвитком суспільства, змінами, що відбуваються у державі та рівнем підготовки фахівців;

· між зростанням обсягу інформації в умовах розвитку ринкових відносин у суспільстві та вмінням цілеспрямовано обробляти сприйняту інформацію.

Існує обумовленість та необхідність розвитку професійних умінь студентів сучасного інженерно-педагогічного ВНЗ: соціальна, гносеологічна, психологічна, педагогічна та індивідуальна.

Важливого значення набуває підготовка фахівців до проведення педагогічних досліджень, розвиток здатності до систематичного аналізу фактів, умінь передбачати результати своєї педагогічної діяльності.

Однією з провідних задач підготовки інженерів-педагогів є формування професійних умінь, що відповідають етапам підготовки фахівців.

Так, І.Глазкова науково обгрунтувала етапи професійної підготовки, що забезпечують готовність студентів до організації навчального діалогу. Аналіз поглядів автора, дозволяє стверджувати, що всі розглянуті етапи підготовки студентів оптимально поєднуються і повинні бути використані при підготовці студентів до професійної діяльності з урахуванням специфіки діяльності інженера-педагога.

Мотиваційний етап припускає інтерес студентів до навчання, зокрема не тільки до певної лекції, але і до процесу отримання знань студентів здобувати знання шляхом створення ситуацій інтересу, залучаючи їх до пошукової діяльності.

Когнітивний етап припускає набуття майбутніми інженерами-педагогами системи знань про факти, явища, категорії, закономірності, принципи і методи педагогічної науки, знання методики проведення навчального заняття з технічних дисциплін, способів рішення нестандартних ситуацій, залежно від змінних умов, що стимулюють до пошукової діяльності.

Процесуальний етап забезпечує формування прогностичних, інтелектуальних, аналітичних, дослідницьких умінь. Сформовані прогностичні уміння пов'язані з чітким уявленням про мету своєї діяльності. До складу прогностичних умінь інженера-педагога входять:

· формулювання освітніх цілей, що діагностуються, і задач;

· відбір методів їх досягнення;

· передбачення можливих відхилень при досягненні результату, небажаних явищ і вибір способів їх подолання.

Аналітичні уміння інженера-педагога виражені наступними, а саме:

· аналізувати педагогічні явища, тобто розчленовувати їх на складові частини (умови, причини, мотиви, засоби, форми прояву та ін.);

· усвідомлювати кожен елемент педагогічного явища у зв'язку з цілим і у взаємодії з іншими елементами;

· знаходити в педагогічній теорії положення, висновки, закономірності, відповідні даним явищам;

· правильно діагностувати педагогічне явище;

· формулювати пріоритетні педагогічні завдання і знаходити оптимальні способи їх розв'язання.

Інтелектуальні уміння визначаються через види мислення, властиві майбутнім фахівцям:

· логічно обробляти знання, встановлювати зв'язки між ними;

· висувати гіпотези, формулювати докази, заперечення, міркувати логічно;

· відволікатися від неістотних ознак, виділяти загальне і суттєве і на цій основі формулювати абстрактні поняття.

Дослідницькі уміння включають:

· здійснення інформаційного пошуку;

· аналіз проблеми, синтез інформації, виявлення помилок в професійній діяльності і визначення їх причин;

· генерація ідей, перенесення знань в нові проблемні ситуації.

Етап рефлексії припускає оцінку своїх власних професійних дій. Уміння рефлексії пов'язані з контрольно-оцінювальною діяльністю інженера-педагога, що спрямована на себе:

· з'ясування наскільки інші учасники навчально-виховного процесу розуміють його як педагога;

· аналіз власної діяльності;

· причини успіхів і невдач, помилок і утруднень в ході реалізації поставлених навчально-виховних цілей і завдань.

Висновок

Отже нами у статті було розглянуто особливості професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів; виявлено суперечності в процесі професійної підготовки фахівців.

Все вищевикладене дає змогу стверджувати про те, що при підготовці фахівців реалізуються всі етапи підготовки фахівців і відповідні їм групи умінь. Тільки при комплексній реалізації підготовки можна говорити про вдосконалення підготовки інженерно-педагогічних кадрів. Таким чином, сформовані професійні уміння інженера-педагога, дозволяють говорити про рівень професійної підготовки фахівця.

Перспективи подальших досліджень. Отже, актуальність проблеми, її недостатнє вирішення вимагає проведення спеціального дослідження з метою удосконалення професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів.

Література

1. Каташинська. Формування дослідницьких умінь у майбутніх педагогів в процесі професійної підготовки: Автореф....канд..пед.наук.:13.00.01/Київський університет ім. Т.Шевченка. - ДО., 1992. - 24с.

2. І. Глазкова. Підготовка майбутнього вчителя до організації навчального діалогу в професійній діяльності: дис... к. пед.н.: 13.00.04. - Х.: ХДПУ ім. Г.С.Сковороди, 2003. - 270с.

3. М.Кобзев, В.Страхов. Психолого-педагогические основы внеаудиторной работы в педагогическом вузе// Профессиональная направленность внеаудиторной работы в педагогическом вузе. - Саратов: Изд-во СГПИ, 1985.- 138с.

4. Н.Хмель. Теоретичні основи професійної підготовки вчителя: Автореф.дис... д-ра пед. наук. - Київ, 1986.- 46с.

5. М.Васильєва.Теоретичні основи деонтологічної підготовки педагога: дис... д-ра пед.наук: 13.00.04.- Х.: ХДПУ ім. Г.С.Сковороди, 2003.-432с.

6. Э. Зеер Профессиональное становление личности инженера- педагога: - Свердловск: Изд-во Урал. Ун-та 1988.- 116с.

7. С. Артюх, Е Коваленко, Е Белова и др. Педагогические аспекты преподавания инженерных дисциплин. Пособие для преподавателей - Харьков: УИПА, 2001. - 210с.

8. Л. Филимонюк. Готовность к конструктивно - проективной деятельности как результат профессионального становления будущего педагога: дисс… к.пед.н.: 13.00.08. - Ставрополь, 1999. - 199с.

Стаття надійшла до редакції 14.07.2005р.

Размещено на Allbest.ru