Структура мікромодулів інтегрованої навчальної дисципліни "Виробниче навчання"

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 377.35

СТРУКТУРА МІКРОМОДУЛІВ ІНТЕГРОВАНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „ВИРОБНИЧЕ НАВЧАННЯ”

Лазарєв М.І.

Божко Н.В.

Постановка проблеми. Тенденції до світової економічної інтеграції і стрімкий економічний прогрес виявили комплекс проблем, спільних для всіх країн світу. Однією з ключових є розвиток трудових ресурсів, професійно-кваліфікаційного складу робочої сили й системи її професійної підготовки. Зростання попиту на робітників високої кваліфікації й компетенції стає глобальним і вимагає постійних пошуків ефективних шляхів оптимізації їхньої професійної підготовки.

Незважаючи на те, що шляхи пошуку в різних країнах дещо відрізняються, їх загальною метою є максимально швидка підготовка фахівців із кваліфікацією широкого профілю, зорієнтованих на конкретні робочі місця. У робітників, і перш за все в молоді, повинна бути сформована кваліфікація, яка б дозволяла успішно конкурувати на ринку праці та задовольняла сучасним вимогам роботодавців [2].

З метою створення та реалізації єдиного освітнього простору в Україні, забезпечення еквівалентності професійно-технічної освіти (ПТО) та визнання кваліфікації й документів про ПТО в усіх секторах економіки і в усіх регіонах України, усунення змістовних і термінологічних перешкод, підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників на основі регламентації вимог до результатів ПТО і впорядкування системи контролю за ефективністю діяльності ПТНЗ в Україні ведеться робота щодо розробки державних стандартів (ДС) ПТО з конкретних професій [9].

Розроблені та впроваджені в систему професійно-технічної освіти державні стандарти з конкретних робітничих професій відіграють позитивну роль у підвищенні якості навчання. Вони дозволяють конкретизувати терміни підготовки робітників того чи іншого кваліфікаційного рівня, перелік предметів, зміст та час на їх вивчення, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, вимоги до забезпечення навчально-виробничого процесу основними засобами навчання.

З 2006 року підготовка кваліфікованих робітників із професії «Кравець» здійснюється на основі ДС ПТО. Аналіз цього стандарту а також практики його реалізації в ПТНЗ показав, що хоча стандарт дозволяє сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички відповідно до рівня кваліфікації, та вони є розрізненими, не систематизованими, в той час, як професійна діяльність робітників сфери швейного виробництва сьогодні відрізняється високим рівнем автоматизації технологічних процесів і має інтегрований характер.

Майбутньому фахівцю потрібні як теоретичні, так і практичні знання, які безпосередньо пов'язані з формуванням професійних умінь. Інтеграція ж забезпечує певні параметри знань, зокрема їх глибину, оскільки саме інтегровані знання дозволяють краще зрозуміти властивості об'єкта, гнучкість, яка формується на основі інтеграції різнопредметних знань, та усвідомленість [4].

Своєрідним інтегратором знань, вмінь та навичок, здобутих при вивченні предметів професійно-теоретичної підготовки, є виробниче навчання, в ході якого перевіряються міцність знань та вміння переносити ці знання на навчально-виробничу діяльність [10]. При цьому формуються й закріплюються соціально необхідні і професійно значущі якості особистості майбутнього робітника, засвоюються основи професійної майстерності, що неможливе без урахування інтеграційних зв'язків виробничого навчання з іншими навчальними предметами. Тому виникає проблема інтеграції саме виробничого навчання з теоретичним та створення на цій основі інтегрованої навчальної дисципліни (ІНД) «Виробниче навчання».

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Інтеграції предметів різних освітніх циклів у системі ПТО та створенню на цій основі інтегрованих курсів присвячені праці науковців Козловської І.М. [6], Гончаренка С.У. [3], Собка Я.М. [11], Берулави М.М. [1] тощо. Найбільш поширеними є інтегровані курси типу «загальноосвітній - загальнотехнічний предмет» та «загальноосвітній - спеціальний предмет» (наприклад «Фізика з основами електротехніки», «Фізична електроніка» тощо). Домінуючою методологічною основою такого курсу є, як правило, методологія фундаментальної науки. Методологічне значення загальнотехнічного чи спеціального предмета в цьому випадку є допоміжним. Автори пропонують структуру створення інтегрованих курсів, критерії відбору змісту навчального матеріалу, моделі інтеграції знань з різних навчальних предметів.

Щодо інтеграції теоретичного та виробничого навчання у процесі професійної підготовки фахівців на прикладі електронної промисловості досить цікавим є досвід Якимович Т.Д. [12]. Вона вперше теоретично обґрунтувала та розробила модель інтеграції теоретичного та виробничого навчання. Запропонована модель враховує послідовність переходів від репродуктивного рівня засвоєння знань до творчого за допомогою п'яти блоків методик виробничого навчання: орієнтаційного, організаційного, тренінгового, ситуаційного, дослідницького [4].

Інтеграції знань із матеріалознавства у професійній підготовці фахівців швейного профілю присвячені дослідження Марущак О.В. [8]. Вона запропонувала методику формування в учнів цілісної системи знань про властивості швейних тканин і матеріалів на інтеграційній основі, що передбачає єдність і взаємозумовленість інтеграції змістового (змісту природничо-наукових дисциплін і матеріалознавства швейного виробництва) та процесуального (форм, методів і засобів) компонентів знань.

Незважаючи на значний позитивний досвід у галузі професійної педагогіки з проблем інтеграції різних навчальних предметів та створення інтегрованих курсів, питання інтеграції теоретичного та виробничого навчання у професійній підготовці кваліфікованих робітників швейного профілю, зокрема професії «Кравець», залишаються малодослідженими.

Постановка завдання. Виходячи з аналізу стану проблеми, метою цієї статті є створення інтегрованої навчальної дисципліни «Виробниче навчання» для професії „Кравець”, що дозволить найбільш ефективно використовувати переваги ДС ПТО, сприятиме формуванню в учнів умінь комплексно отримувати та застосовувати професійні знання і вміння стосовно виготовлення швейних виробів різного асортименту.

Виклад основного матеріалу. Сучасне високотехнологічне швейне виробництво можна представити як інтегративний процес. Наприклад, швачка повинна не тільки якісно працювати на своєму робочому місці, але й уміти користуватися сучасними швейними машинами, використовувати нові технології. Для того, щоб забезпечити взаємодію знань, необхідно вийти за межі одного предмету та засвоїти додаткові знання з суміжних предметів, тобто провести інтеграцію знань.

Створення інтегрованої навчальної дисципліни відбувається в 3-х аспектах [5]:

- змістовному - полягає у визначенні навчальних дисциплін, які ввійдуть до складу ІНД, відборі змісту навчального матеріалу цих дисциплін, приведенні його у відповідність із вимогами кваліфікаційних характеристик;

- організаційному - відображає зміни структури навчального процесу та полягає в розробці навчально-програмної документації (навчальних планів, тематичних планів, навчальних програм тощо) з урахуванням інтеграційних зв'язків;

- методичному - розробка дидактичного забезпечення ІНД та підготовка методичних рекомендацій щодо її реалізації на практиці.

1. Змістовний аспект.

З метою визначення предметів, що ввійдуть до складу ІНД «Виробниче навчання» було проведено аналіз змісту програм предметів професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовок ДС ПТО з професії «Кравець», який показав, що найбільша кількість інтеграційних зв'язків (споріднені теми, поняття тощо) існує між темами програм предмета «Виробниче навчання» та темами програм предметів «Технологія виготовлення одягу» та «Обладнання» (рис.1).

При визначенні змісту навчального предмету ІНД слід користуватися такими критеріями [3]:

1) ступінь спорідненості між змістом предметів, що ввійдуть до складу ІНД - визначення навчального матеріалу одного предмета, який базується на знаннях з іншого і навпаки;

2) оптимальне співвідношення між обсягами навчального матеріалу предметів, що ввійдуть до складу ІНД - обов'язковий мінімум понять, між якими можна встановити інтеграційні зав'язки;

3) професійна значущість навчального матеріалу - можливість практичного використання навчального матеріалу, його зв'язок із життям, технікою, майбутньою професійною діяльністю;

4) рівень системності вихідних понять - це дає змогу формувати в свідомості учнів змістовно-логічні зв'язки між окремими компонентами знань;

5) відповідність фактичного матеріалу тенденціям розвитку сучасної науки та виробництва - відбір навчального матеріалу відповідно до потреб сучасної науки та виробництва, вилучення з програм предметів матеріалу, що втратив наукову цінність і практичну значущість;

6) доступність навчального матеріалу учням певної вікової категорії;

7) відповідність матеріально-технічної бази для засвоєння навчального матеріалу.

При створенні ІНД слід не тільки визначити її зміст, а також узгодити в часі вивчення тем предметів «Виробниче навчання», «Технологія виготовлення одягу», «Обладнання», між якими існують інтеграційні зв'язки. Для цього було складено зведено-тематичний план цих навчальних предметів із зазначенням змісту кожної теми програми та часу на її вивчення. Аналіз зведено-тематичного плану виявив таке:

Рис. 1. Інтеграційні зв'язки між темами програм предметів «Виробниче навчання»

«Технологія виготовлення одягу», «Обладнання»

а) не весь навчальний матеріал, що вивчається за програмою предмета «Технологія виготовлення одягу», знаходить практичне закріплення на виробничому навчанні;

б) при вивченні предметів «Технологія виготовлення одягу» та «Обладнання» учні не завжди отримують теоретичні знання, які необхідні на виробничому навчанні;

в) деякі практичні вміння та навички учні набувають раніше, ніж відповідні теоретичні знання.

Виявлені невідповідності визначили необхідність проведення аналізу вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики професії «Кравець» та змісту програм предметів «Технологія виготовлення одягу», «Обладнання» та «Виробниче навчання». Аналіз виявив таке: програми предметів «Виробниче навчання», «Технологія виготовлення одягу» та «Обладнання» не дозволяють здобути учням деякі теоретичні знання, практичні вміння та навички, що зазначені в освітньо-кваліфікаційній характеристиці та навпаки - іноді програми цих предметів містять навчальний матеріал, який не передбачений вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Організаційний аспект.

Загальними положеннями ДС ПТО з професії «Кравець» передбачено, що ПТНЗ мають право відповідно до змін у техніці, технологіях, організації праці тощо самостійно визначати варіативний компонент змісту професійно-технічної освіти в робочих навчальних планах (до 20% у межах загального часу) та робочих навчальних програмах (до 20 % змісту).

Тому було внесено деякі зміни до змісту програм предметів «Технологія виготовлення одягу», «Обладнання» та «Виробниче навчання» з метою їх приведення у відповідність до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики професії «Кравець»: перерозподілено години між деякими темами цих предметів без зміни загального часу на вивчення предмета, змінено послідовність вивчення деяких тем із метою паралельного або випереджувального вивчення споріднених тем цих предметів.

Зазначені вище зміни знайшли своє відображення у зведено-тематичному та навчальному планах (розподіл годин за тижнями при вивченні предметів «Технологія виготовлення одягу» та «Обладнання») без змін загального обсягу годин, передбаченого для підготовки кваліфікованих робітників певного кваліфікаційного рівня.

Методичний аспект.

Головною метою виробничого навчання майбутніх кравців є формування професійних знань, умінь та навичок стосовно виготовлення швейних виробів різного асортименту та основ професійної майстерності. Кожний технологічний процес виготовлення швейних виробів складається з технологічних операцій. Тому програма предмета «Виробниче навчання» створена таким чином, що вона дозволяє учням спочатку оволодіти прийомами та навичками виконання основних видів робіт, які застосовуються у швейному виробництві (ручних, машинних, волого-теплових), а також простих та складних комплексних робіт (обробка окремих деталей та вузлів) і на цій основі освоїти технологічні процеси виготовлення швейних виробів різного асортименту та складності в залежності від певного рівня кваліфікації.

Тому раціонально поділити всю програму ІНД „Виробниче навчання” на окремі модульні блоки - теми програми, обмежені єдиною метою навчання. Кожна тема програми складається з відносно самостійних частин навчального матеріалу - тем уроків (модулів). На кожному уроці вивчається ряд логічних взаємопов'язаних виробничих операцій, або видів робіт - мікромодулів, які повинен опанувати майбутній кваліфікований робітник. Мікромодуль може містити обов'язкову (технологічну) та додаткові (довідкову, інноваційну та контрольну) складові. Технологічна складова мікромодуля (ММТ) містить чіткі вказівки щодо послідовності виконання технологічних операцій, графічні зображення, правила та технічні умови їх виконання, перелік можливих дефектів та способів їх усунення.

У процесі виконання технологічних операцій в учня можуть виникнути питання, пов'язані з особливостями цих операцій, устаткування, матеріалів тощо. Для відповіді на ці питання введено довідкову складову мікромодуля (ММД), яка містить інформацію, що додатково пояснює, чому саме так треба робити ту чи іншу технологічну операцію.

Для розширення професійного світогляду учнів введено оперативно-інноваційну складову мікромодуля (ММОІ). Вона містить новітню інформацію щодо сучасних технологій, матеріалів, устаткування, досягнень науки і техніки, яка ще не ввійшла в підручники, посібники, методичні рекомендації. Це буде сприяти більш ефективному отриманню учнями знань, вмінь та навичок та застосуванню їх на практиці.

Для контролю засвоєння учнями навчального матеріалу введено контрольну складову мікромодуля (ММК), яка містить тести поточного контролю та завдання для самостійної роботи.

Якщо до складу певного мікромодулю, окрім навчального матеріалу з „Виробничого навчання”, входить матеріал із предметів „Технологія виготовлення одягу” або „Обладнання”, такий мікромодуль є інтегрованим (ІММ). інтегрований навчальний дисципліна професійний

Якщо до складу модуля входить хоча б один ІММ, вважаємо такий модуль інтегрованим (ІМ). Відповідно, модульний блок, що містить хоча б один ІМ, вважаємо інтегрованим модульним блоком (ІМБ). Структуру інтегрованого модульного блоку подано на рис.2. Такий розподіл інтегрованого модульного блоку на складові дозволяє учням успішно оволодіти технологією виконання виробничих операцій, поширює їх професійний світогляд, розвиває особистість.

Таким чином, успішне вивчення ІНД «Виробниче навчання» залежить від успішного опанування учнем кожним інтегрованим або неінтегрованим мікромодулем, що розкриває технологію виконання окремих прийомів та операцій.

Як передумови створення ІНД „Виробниче навчання” кваліфікованих робітників з професії «Кравець» у ПТНЗ використані математичні моделі структури та функціональні моделі ІНД „Виробниче навчання”, що інтегрується з трьох навчальних дисциплін: „Виробниче навчання”, „Технологія виготовлення одягу” та „Обладнання” [7].

Аналіз математичних моделей структури ІНД „Виробниче навчання” показав, що ця навчальна дисципліна має другий ранг складності. Завдяки аналізу функціональної моделі ІНД „Виробниче навчання” визначено кількість інтегрованих та неінтегрованих модулей.

Створена таким чином ІНД „Виробниче навчання” не призведе до ліквідації предметів, що ввійдуть до її складу, а дасть змогу узгодити навчальний матеріал за змістом (усунення дублювання матеріалу) та часом на його вивчення. Це дозволить більш ефективно використовувати переваги ДС ПТО з професії «Кравець» у ПТНЗ.

Рис. 2. Структура інтегрованого модульного блоку

Висновки

Інтеграція теоретичного та виробничого навчання під час підготовки кваліфікованих робітників для легкої промисловості та створення на цій основі ІНД «Виробниче навчання» дають змогу підвищити якість підготовки спеціалістів та системність їх знань, сформувати професійно необхідні особистісні якості, розвинути міждисциплінарні вміння, пам'ять, логічне мислення, дати зрозуміти учням практичну цінність знань, підвищити їх інтерес до навчання, зекономити навчальний час, усунути дублювання матеріалу, фрагментарність та формальність знань, скоротити адаптаційний період учнів на промислових підприємствах.

Подальшого дослідження потребує розробка дидактичного забезпечення ІНД «Виробниче навчання», розробка комп'ютеризованої ІНД «Виробниче навчання» та методичних рекомендацій для майстрів виробничого навчання щодо впровадження ІНД «Виробниче навчання» на практиці.

Література

1. Берулава М.Н. Интеграция естественных и профессионально-технических дисциплин // Сов. педагогика. - 1987.-№8. - С.81-83.

2. Взаємодія ринку праці та професійно-технічної освіти. Механізми створення Державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій: Зб. мат., підгот. у рамках реалізації укр.- нім. проекту „Підтримка реформи професійно- технічної освіти в Україні”. - К., 2006. - 276с.

3. Гончаренко С.У., Собко Я.М. Дидактичні основи побудови інтегрованих курсів за структурою „загальноосвітній спеціальний предмет” у ПТУ // Педагогіка і психологія.-1997.-№4 (17). - с. 57-67.

4. Інноваційні педагогічні технології навчання професії. Монографія / За ред. І. Козловської. - Львів: Сполом, 2006. - 172с.

5. Козловська І., Ленік К. Теоретичні і методичні основи викладання загальнотехнічних і спеціальних дисциплін: інтегрований підхід: Монографія. - Львів: Євросвіт, 2003. - 248с.

6. Козловська І.М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійної школи (дидактичні основи). - Львів: Світ,1999. - 302с.

7. Лазарєв М.І., Божко Н.В. Розробка функціональних інтеграційних моделей у ПТО // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. - Харків (УІПА). - 2008.- №21.- С.70-78.

8. Марущак О.В. Інтеграція знань з матеріалознавства у професійній підготовці майбутніх фахівців швейного виробництва. Автореферат дис....канд.пед.наук: 13.00.04. - Вінниця, 2005. - 21с.

9. Про затвердження Державного стандарту професійно-технічної освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1135 // Освіта України. - 2002. - С.4.

10. Професійна освіта: словник: Навч. посіб./ Уклад. С.У. Гончаренко та ін.; За ред. Н.Г. Ничкало. - К.: Вища шк., 2000. - 380с.

11. Собко Я.М. Інтегрування знань учнів з фізичної електроніки у ПТУ радіотехнічного профілю. Автореферат дис....канд.пед.наук: 13.00.04.-Київ, 1996. - 23с.

12. Якимович Т.Д. Інтеграція теоретичного і виробничого навчання в процесі професійної підготовки фахівців (на матеріалі електронної промисловості). Автореферат дис....канд.пед.наук: 13.00.04.-Київ, 2001. - 21с.

Анотація

У статті розглянуто технологію створення інтегрованої навчальної дисципліни «Виробниче навчання» (структуру інтегрованої навчальної дисципліни, критерії відбору змісту навчального матеріалу) для підготовки кваліфікованих робітників із професії «Кравець» у професійно-технічних навчальних закладах.

Ключові слова: теоретичне навчання, практичне навчання, інтегрована навчальна дисципліна, інтегрований мікромодуль, кваліфікований робітник, професійно-технічна освіта, легка промисловість.

В статье рассмотрена технология создания интегрированной учебной дисциплины «Производственное обучение» (структура интегрированной учебной дисциплины, критерии отбора содержания учебного материала) для подготовки квалифицированных рабочих по профессии портной в профессионально-технических учебных заведениях.

Ключевые слова: теоретическое обучение, практическое обучение, интегрированная учебная дисциплина, интегрированный микромодуль, квалифицированный рабочий, профессионально-техническое образование, легкая промышленность.

The article deals with the technology of creating an integrated discipline “Vocational training” (the structure of an integrated discipline, selection criteria for didactic material content) for training qualified workers with the speciality of tailor at vocational technical schools.

Key words: theoretical training, practical training, integrated discipline, integrated micromodule, qualified worker vocational technical education, light industry.

Размещено на Allbest.ru