Цілеформування навчальної діяльності у студентів в інтенсивних технологіях навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.0

ЦІЛЕФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СТУДЕНТІВ В ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ НАВЧАННЯ

Лазарєв М.І.

Постановка проблеми. Збільшення об'ємів навчальної інформації, необхідність докорінної переробки і оновлення блоку існуючих навчальних дисциплін, зменшення термінів та підвищення якості підготовки фахівців - це ті актуальні проблеми, які стоять перед вищою інженерною школою держави.

Одним із перспективних напрямів вирішення цих актуальних проблем є розробка та впровадження в навчальний процес науково обґрунтованих інтенсивних педагогічних технологій, які забезпечують одержання гарантованої якості навчання в найкоротші терміни часу [1-5].

Аналіз останніх досліджень з визначеної проблеми. Визначено, що головним напрямком інтенсифікації педагогічних технологій є інтенсифікація навчальної діяльності студентів [6, 7].

Ціль є центральним, системоутворюючим елементом психологічної системи навчальної діяльності студентів.

Серед багатьох визначень поняття цілі діяльності для інженерних дисциплін найбільш вдалими є визначення таких видів цілей діяльності [8]:

- ціль - результат;

- ціль як рівень досягнення визначених показників.

В свою чергу ціль - результат може існувати у вигляді цілі - образу, який супроводжує і регулює навчальну діяльність на всьому її протязі (наприклад, образ технічного пристрою або схеми технологічного процесу) та цілі - завдання, яка регулює діяльність через кінцевий результат.

Ціль як елемент системи навчальної діяльності при декомпозиції утворює ієрархічну структуру цілей або дерево цілей [9] (рис.1).

Основними вимогами при розробці цілей навчальної діяльності є забезпечення зрозумілості, ієрархічності та діагностичності [9].

Питання забезпечення ієрархічності та діагностичності цілей розроблені на належному рівні.

Залишається нерозробленою проблема забезпечення зрозумілості студентами цілей навчальної діяльності. Особливо актуальною ця проблема є для інтенсивних технологій навчання, бо тільки при достатньому рівні зрозумілості цілі можлива ефективна робота студентів в напрямку вектору “ціль - результат”.

Основою забезпечення зрозумілості студентами цілей навчальної діяльності є інтеріоризація зовнішньо визначених цілей - перехід зовнішніх по відношенню до студента цілей у його внутрішні усвідомлені цілі.

Постановка завдання. Метою роботи є розробка системи ефективного формування у студентів внутрішніх цілей навчальної діяльності в інтенсивних технологіях навчання.

Формування внутрішньої цілі навчальної діяльності не є миттєвим актом, а являє собою багатостадійний процес [8].

Процес інтеріоризації цілі навчальної діяльності (процес цілеформування) можна здійснити при наявності певної системі факторів [8]:

- мотиваційних факторів (мотиву навчальної діяльності, суспільного значення навчальної діяльності, стимулювання, квазіпотреби);

- зовнішньо визначеної цілі навчальної діяльності, яка містить в собі дидактичний компонент цілі, компонент цілі по розвитку особистості студента та компонент цілі по вихованню особистості студента;

- умов здійснення процесу цілеформування (умов навчальної роботи, досвіду і здібностей студента, рівнів його досягнень та бажань).

В існуючих технологіях навчання процес цілеформування практично не визначається. Таке ігнорування негативно впливає на ефективність (повноту та швидкість інтеріоризації) цілеформування, а також на навчальну діяльність в цілому. Для інтенсивних технологій навчання існує проблема розробки ефективного, керованого процесу цілеформування. Для вирішення цієї проблеми необхідно визначити спочатку послідовність трансформації самої цілі в процесі її інтеріоризації. Ціль існує як зовнішньо визначена.

Основою розробки процесу цілеформування повинно бути забезпечення єдності процесу цілеформування і процесу навчальної діяльності студента.

Першим етапом інтеріоризації цілі є формування внутрішньої цілі як деякого первинного образу цілі (рис.2). Приблизний характер первинного образу цілі допускає навіть невизначення в ньому деяких параметрів опису цілі. Необхідність такого етапу визначається тим, що ціль характеризується, як правило, багатьма кількісними і якісними характеристиками.

Рис.2. Представлення цілі в просторі її параметрів

Визначити всю їх кількість на одному етапі неможливо. Тому на першому етапі можна визначити тільки їх межі і формувати первинний простір цілей. навчальний дидактичний інтегрований логічний

На другому етапі необхідно забезпечити визначення студентами повного переліку якісних параметрів цілі. Результатом цього кроку повинно бути повне якісне визначення первинного простору цілей.

Третім етапом необхідно визначити кількісні характеристики параметрів цілі. На перший погляд складається враження про завершення процесу інтеріоризації цілі. Дійсно, формування статичної, потенційної внутрішньої цілі завершено. Але діяльнісний підхід передбачає використання цієї внутрішньої цілі для самостійного контролю студентами результатів пізнавальних дій. Тому на четвертому етапі необхідно забезпечити формування у студентів критеріїв, по яким здійснюється прийняття рішення про досягнення цілі навчальної діяльності. Навчальна діяльність являє собою неперервну послідовність навчальних дій. Ці навчальні дії забезпечують реалізацію різних по ієрархії цілей. Спочатку різні по рівням ієрархії цілі і відповідні їм дії репрезентуються в пам'яті розташованими поруч. І тільки ціною додаткових когнітивних зусиль і витрат часу в некерованому процесі вони утворюють ієрархічні структури. Тому важливим є визначення місця навчальної дії і відповідної їй цілі в існуючому дереві цілей. Визначення місцеположення цілі і відповідної навчальної дії в ієрархічній системі адекватно враховує психологічні механізми репрезентації знань. Це забезпечує зменшення витрат навчального часу та когнітивних зусиль на формування внутрішнього дерева цілей та на його подальше використання. Ця обставина має особливе значення для інтенсивних технологій навчання.

Згідно з цим, на п'ятому етапі необхідно визначити місце сформованої внутрішньої цілі і відповідної навчальної дії в існуючій ієрархії цілей і дій.

Розроблений процес цілеформування повинен бути органічною складовою процесу навчальної діяльності студента. Тільки така його реалізація забезпечить ефективність як самого процесу цілеформування, так і всього процесу навчальної діяльності.

Визначимо відповідність етапів процесу цілеформування і етапів процесу навчальної діяльності студента.

Перший етап процесу цілеформування тісно пов'язаний з мотиваційним етапом процесу навчальної діяльності. Другий і третій етапи процесу цілеформування - з етапом пізнавальних дій, а четвертий і п'ятий - з етапом контрольних дій та прийняття рішення (рис.3).

Рис.3. Модель взаємодії процесів пізнавальної діяльності і цілеформування

Забезпечення органічної єдності і одночасності протікання процесу цілеформування і процесу навчальної діяльності визначає можливість ітераційного формування внутрішньої цілі.

Важливою складовою інтенсифікації процесу цілеформування є забезпечення образного представлення цілі. Визначається це ініціюванням швидких декларативних механізмів обробки образної інформації [10].

Реалізація цього напрямку інтенсифікації для цілей - результатів, які притаманні декларативним знанням, пов'язана з необхідністю графічного представлення цілей або у вигляді безпосередніх графічних образів технічних об'єктів і процесів та явищ, або у вигляді їх графічних моделей. Однією з різновидностей інтегративно-логічних моделей є представлення цілі в n-вимірному просторі її параметрів (рис.2).

Для цілей, як рівнів досягнення визначених показників, які характерні для процедурних знань, створення прямих графічних образів проблематично. Але ідея створення оперативного (в даному випадку не графічного) образу залишається актуальною.

В цьому разі в якості оперативного образу необхідно формувати навички виконання дій [11]. Формування і вдосконалення параметрів навички можливе лише за умови багаторазового повторення визначених дій за допомогою імітаційних діяльнісних моделей [12]. Це забезпечується завдяки наявності в цих моделях зворотних зв'язків, організованих згідно рис.3.

Раніш визначену систему факторів, які забезпечують цілеформування навчальної діяльності у студентів, для інтенсивних технологій вивчення інженерних дисциплін необхідно доповнити такими факторами:

- використання оперативного образу цілі;

- розробка процесу цілеформування.

Повна система факторів, представлена на рис.4, забезпечує не лише цілеформування.

Методика розробки засобів забезпечення процесу цілеформування навчальної діяльності у студентів в інтенсивних технологіях навчання містить такі основні етапи:

1. Визначення і побудова дерева цілей як нормативних результатів навчальної діяльності студентів.

2. Формування для кожної цілі первинного образу (опису).

3. Визначення для кожної цілі якісних параметрів та кількісних характеристик, а також розробка граничних образів цілі для декларативних знань або послідовності дій для процедурних знань.

4. Визначення відповідності пізнавальних дій і якісних параметрів та кількісних характеристик цілі.

5. Визначення для кожної цілі критеріїв її досягнення.

6. Визначення для кожної цілі відповідності контрольних дій та критеріїв досягнення цілі.

7. Визначення для кожній цілі її розташування в ієрархічній системі цілей.

Для дослідження розробленої технології цілеформування були проведені серії дослідів з ряду інженерних дисциплін:

- загальна хімічна технологія (ЗХТ) (тема “Розрахунки по кінетиці хімічних реакцій”);

- процеси та апарати хіміко-фармацевтичних виробництв (ПАХФВ) (тема “Теплопередача”);

- інформаційні технології в галузі (ІТ) (тема “Проведення розрахунків в середовищі електронних таблиць”);

- основи механізації та робототехніки (ОМР) (тема “Транспортери”);

- автоматизація хіміко-технологічних процесів (АХТП) (тема “Розробка функціональних схем автоматизації).

Рис.4. Система факторів, які забезпечують ефективне цілеформування навчальної діяльності у студентів в інтенсивних технологіях навчання

По кожній навчальній дисципліні було визначено по три академічні групи студентів (в кожній групі - 15 студентів) для проведення занять по традиційній технології і по три групи - по запропонованій технології цілеформування. В експерименті фіксування час вирішення задачі (завдання). Результати експерименту приведені в табл.1.

Таблиця 1 Середній час вирішення завдань в різних технологіях цілеформування

Аналіз результатів таблиці показав, що зменшення середнього часу вирішення задач (завдань) складає від 1,3 до 1,5 разу (різниця статистично вірогідна, р = 0,1).

Висновки

1. Проведений аналіз показав відсутність керованого процесу цілеформування навчальної діяльності у студентів в технологіях навчання, що знижує їх ефективність.

2. Визначена і обґрунтована необхідність розробки та реалізації в інтенсивних технологіях навчання методу керованого цілеформування.

3. Визначені психологічні механізми інтенсифікації процесу цілеформування навчальної діяльності у студентів в технологіях навчання.

4. Розроблений метод керованого цілеформування навчальної діяльності у студентів в інтенсивних технологіях навчання на основі органічного єднання процесу цілеформування і процесу пізнавальної діяльності студентів та використання оперативного образу цілі.

5. Розроблені дидактичні засоби інтенсифікації процесу цілеформування, які являють собою n-вимірні інтегративно-логічні моделі для декларативних знань та імітаційні діяльнісні моделі - для процедурних знань.

6. Розроблена методика проектування процесу цілеформування при формуванні змісту інтенсивних технологій навчання.

7. Експериментальні дослідження підтвердили ефективність використання розробленого методу цілеформування для цілого ряду інженерних дисциплін (зменшення середнього часу вирішення завдань складає від 1,3 до 1,5 разу). Проведені розробки і дослідження не вичерпують всієї повноти проблеми інтенсифікації процесу цілеформування навчальної діяльності у студентів. Подальших розробок і досліджень потребують:

- контроль та формування цілі на кожному етапі процесу цілеформування;

- залежність динаміки процесу цілеформування від факторів дидактичного процесу.

Література

1. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. - М.: Народное образование, 1998. - 256 с.

2. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: Монографія /С.О.Сисоєва, А.М.Алексюк, П.М.Воловик та ін.: За ред. С.О.Сисоєвої. - К.: ВІПОЛ, 2001. - 502 с.

3. Прокопенко І.Ф., Євдокимов В.І. Педагогічна технологія. - Харків: Основа, 1995. - 105 с.

4. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе. - М.: Юнити - Дана, 2002. - 437 с.

5. Освітні технології /За заг. ред. О.М.Пєхоти. - К.: АСК, 2001. - 256 с.

6. Савельев А.Я. Технологии обучения и их роль в реформе высшего образования //Высшее образование в России. - 1994. - №2. - С. 29-37.

7. Алексюк А.Н., Козаков В.А., Пидкасистый П.И. Организация самостоятельной работы студентов в условиях интенсификации обучения. - К.: ІСДО, 1993. - 192 с.

8. Шадриков В.Д. Психология деятельности и способности человека. - М.: Логос, 1996. - 320 с.

9. Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение. - К.: Вища школа, 1990. - 248 с.

10. Хофман И. Активная память: экспериментальные исследования и теории человеческой памяти. - М.: Прогресс, 1986. - 312 с.

11. Ошанин Д.А. Концепция оперативности в инженерной и общей психологии //Инженерная психология: теория, методология, практическое применение: Сб. науч. трудов. - М.: Наука, 1977. - С.134-148.

12. Лазарев Н.И., Вельма С.В. Практикум по информационным технологиям в фармации (на основе интенсивных методик обучения). - Харьков: Изд-во НФАУ: Золотые страницы, 2002. - 264 с.

Анотація

Розроблен метод керованого формування цілі навчальної діяльності у студентів в інтенсивних технологіях навчання.

Запропоновані дидактичні засоби інтенсифікації процесу формування цілей, які представляють собою інтегровано-логічні моделі для декларативних знань та імітаційні моделі діяльності для процедурних знань.

Разработан метод управляемого целеформирования учебной деятельности у студентов в интенсивных технологиях обучения.

Предложены дидактические средства интенсификации процесса целеформирования, которые представляют собой интегративно-логические модели для декларативных знаний и имитационные деятельностные модели - для процедурных знаний.

The method, which manages of the forming of the purposes of students' learning activities in the intensive technologies of teaching, is realized.

It is suggested to use didactic means to intensify the students' process of the forming of the purposes. These means are integrative and logical models for declarative knowledge and imitating activity models for procedure knowledge.

Размещено на Allbest.ru