Концепція формування поліізоморфної системи змісту загально-інженерних дисциплін для технологій навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.013.3

КОНЦЕПЦІЯ ФОРМУВАННЯ ПОЛІІЗОМОРФНОЇ СИСТЕМИ ЗМІСТУ ЗАГАЛЬНОІНЖЕНЕРНИХ ДИСЦИПЛІН ДЛЯ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

Лазарєв М.І.

Постановка проблеми. Збільшення обсягів навчальної інформації, необхідність докорінної переробки і оновлення блоку існуючих навчальних дисциплін та розробки нових, зменшення термінів та підвищення якості підготовки фахівців - це ті актуальні проблеми, які стоять перед інженерною вищою школою держави.

Одним з перспективних напрямів вирішення цих актуальних проблем є розробка та впровадження в навчальний процес науково-обґрунтованих високоефективних педагогічних технологій, які забезпечують одержання гарантованої якості навчання в найкоротші терміни.

Аналіз досліджень з визначеної проблеми. З метою вибору раціональної основи для розробки теорії змісту інтенсивних технологій навчання проведемо аналіз існуючих теорій змісту освіти [1-4].

Історично першою була розроблена теорія дидактичного матеріалізму (Ф.В.Деерпфельд, Я.А.Каменський, Дж.Мільтон, І.Б.Бесєдов). Основний постулат цієї теорії полягає в тому, що глибина розуміння визначеного фрагменту діяльності пропорційна кількості засвоєного навчального матеріалу. Це вимагає включення в навчальні програми якомога більшого об'єму навчального матеріалу. При традиційній побудові змісту навчальних дисциплін такий підхід є малоефективним за рахунок фрагментарного та поверхневого засвоєння навчальної інформації. Але при розробці та використанні раціональних, науково-обґрунтованих методів дидактичної підготовки навчальної інформації з урахуванням психічних процесів та механізмів її засвоєння основні положення теорії дидактичного матеріалізму залишаються актуальними і сьогодні.

Теорія дидактичного формалізму (Геракліт, Цицерон, Песталоцци, Е.Шмідт, А.А.Немейер, Ж.Піаже), на відміну від попередньої теорії, освіту і навчання визначає лише як засіб розвитку здібностей і пізнавальних інтересів тих, хто навчається. Так, на думку Цицерона “багатознання розуму не навчає”. Згідно з теорією дидактичного формалізму в зміст освіти пропонується включати не ті навчальні дисципліни, які характеризуються великою кількістю фактів, а відобразити в першу чергу інструментальні навчальні дисципліни (мови, математику, логіку та ін.). Для інтенсивних технологій навчання з інженерних дисциплін в теорії дидактичного формалізму позитивним є визначення змісту як засобу розвитку здібностей студентів. Але при цьому необхідно враховувати велику кількість конкретних фактів, які складають значну частину змісту інженерних дисциплін.

З точки зору прихильників теорії дидактичного утилітаризму (Дж.Дьюі, Г.Кершентейнер) змістом освіти повинен бути реконструйований соціальний досвід на основі використання проблемного підходу та ігрових форм навчання, що дозволяє не тільки навчати, але й розвивати особистість тих, хто навчається. З цих причин основні положення теорії дидактичного утилітаризму можуть бути використаними при розробці теорії змісту інтенсивних технологій навчання загальноінженерних дисциплін.

Серед вітчизняних теорій змісту освіти найбільше поширення одержала теорія В.В.Краєвського, І.Я.Лернера, В.С.Ледньова і М.М.Скаткіна [1, 2, 5-9]. Основою цієї теорії є положення про єдність змістової та процедурної сторін навчання. Згідно цієї теорії зміст освіти повинен містити:

- перелік знань та вмінь по навчальним дисциплінам;

- досвід творчої діяльності людства;

- системне відношення до світу;

- система ідеалів, переконань та особистісних цінностей.

Важливою рисою цієї теорії, яку слід використати при розробці теорії змісту інтенсивних технологій навчання загальноінженерних дисциплін, є відображення єдності змістової та процедурної сторін навчання.

В теорії Л.Клінберга [10] запропоновано два етапи при розробці змісту освіти. На першому етапі наукове знання необхідно перетворити в навчальну дисципліну, а на другому - здійснити дидактичну обробку змісту для подання його суб'єкту навчання. Визначення таких двох етапів є важливим принципом розробки змісту інтенсивних технологій навчання тому, що відповідає на питання “що викладати” і “як викладати”.

Серед нових теорій змісту освіти слід відзначити теорію гуманістичної освіти, теорію функціонального аналізу, теорію педагогіки свободи та теорію особистісно орієнтованої освіти [4, 11-14].

Основу теорії гуманістичної освіти (Блум, А.Комбс, Д.Снуг, С.Паттерсон та ін.) складає визначення процесу навчання передусім як процесу становлення особистості на основі індивідуального підходу. Це положення має бути використаним при розробці змісту інтенсивних технологій навчання тому, що розвиток особистості є одним із засобів інтенсифікації процесу навчання.

В теорії функціонального аналізу подальший розвиток одержало положення про інтегральний зв'язок пізнання з діяльністю. При відборі та побудові змісту освіти в цій теорії реалізований світоглядний підхід, який пов'язаний з наданням студентам можливості використовувати одержані знання для вирішення завдань практичної дійсності. Використання такого підходу при розробці теорії змісту інтенсивних технологій навчання загальноінженерних дисциплін дозволить відбирати для змісту навчання лише ті технічні об'єкти і процеси, які відповідають потрібному світогляду майбутнього фахівця і тим самим формують його.

Важливі і актуальні питання підготовки сучасних фахівців відображені в теорії педагогіки свободи. Згідно з цією теорією процес освіти є насамперед процесом підготовки таких кадрів, які можуть оперативно переходити на інші види діяльності. Розвиток з точки зору цієї теорії означає в першу чергу розвиток розумової діяльності. Положення теорії педагогіки свободи про оперативний перехід студентів на інші види діяльності є актуальним для теорії змісту інтенсивних технологій навчання загальноінженерних дисциплін.

Сьогодні активно розробляються основні положення теорії особистісно-орієнтованої освіти (І.Д.Бех, В.І.Євдокимов, В.Г.Кремень, О.С.Падалка, І.Ф.Прокопенко та ін.). Ця теорія пропонує здійснювати перехід від дисциплінарної моделі побудови освіти до особистісно-орієнтованої моделі.

При розробці теорії змісту інтенсивних технологій навчання загальноінженерних дисциплін в рамках дисциплінарного підходу необхідно обов'язково реалізувати особистісний підхід.

Проведений аналіз теорій формування змісту навчання дозволяє зробити висновок про те, що жодна з існуючих теорій формування змісту навчання не містить необхідного переліку розроблених положень, які б дозволили використати їх в якості теорії змісту інтенсивних технологій навчання загальноінженерних дисциплін.

Постановка завдання. Метою роботи є визначення концепції формування полі ізоморфної системи змісту загальноінженерних дисциплін для технологій навчання.

Проведений аналіз теорій формування змісту навчання показав, що система змісту загальноінженерних дисциплін для технологій навчання повинна бути ізоморфною:

1) системі матеріальних об'єктів, процесів та явищ предметних галузей інженерних дисциплін;

2) системі професійної діяльності фахівця з визначеної галузі знань;

3) системі природних психічних процесів, механізмів і явищ сприйняття та засвоєння інформації людиною;

4) онтогенезу людини та розвитку професійно важливих якостей студентів.

Система змісту повинна характеризуватися поліізоморфністю, тобто одночасною ізоморфністю по відношенню до кожної з чотирьох систем.

Побудова системи змісту на основі різнорідних систем вимагає полісистемного підходу, який забезпечує одночасне врахування особливостей всіх різнорідних систем[15-17].

Цього разу зміст інтенсивних технологій навчання загальноінженерних дисциплін можна визначити як систему знань про предметні галузі інженерних дисциплін, представлену як модель дидактичного процесу, який забезпечує реалізацію дидактичних цілей, а також цілей розвитку професійно важливих якостей студентів з урахуванням природних психічних процесів та механізмів засвоєння навчальної інформації.

Структура поліізоморфної системи змісту інтенсивних технологій навчання загальноінженерних дисциплін подана на рис. 1.

Вихідними даними для розробки поліізоморфного змісту технологій навчання загальноінженерних дисциплін є такі:

- дидактичні цілі;

- цілі розвитку професійно важливих якостей студентів;

- опис декларативних та процедурних знань, які відображають стан розвитку відповідної галузі науки, техніки, виробництва.

У результаті процесу розробки повинні бути сформовані поліізоморфні лінійні моделі навчальних елементів та проведене кількісне дозування навчального матеріалу в часі.

Процес розробки поліізоморфного змісту технологій навчання загальноінженерних дисциплін містить ряд етапів (рис. 2).

Першим етапом є розробка таких поліізоморфних моделей репрезентації декларативних і процедурних знань про предметні галузі інженерних дисциплін, які б адекватно враховували природні психічні процеси і механізми засвоєння та репрезентації знань в пам'яті людини і онтогенез людини.

Необхідність такого етапу обумовлена тим, що для розробки інтенсивних технологій навчання необхідно враховувати існування відточених тисячоліттями еволюційного розвитку людини оптимальних (найбільш швидкісних та економічних) когнітивних психічних процесів і механізмів сприйняття та засвоєння інформації.

Традиційне представлення систем декларативних і процедурних знань про предметні галузі в навчальній документації (навчальних планах та програмах) не дозволяє провести визначення психічних процесів та механізмів засвоєння знань. Такий спосіб представлення змісту навчання не дозволяє розробляти інтенсивні технології навчання і реалізувати цілі розвитку професійно важливих якостей студентів.

Реалізація останніх для інтенсивних технологій навчання є не лише стратегічним напрямом формування професійної особистості студента, але внутрішнім інструментальним засобом.

Пояснюється це тим, що засвоєння значних обсягів навчального матеріалу в стислі строки можливо тільки на основі розвитку та інтенсифікації когнітивних психічних процесів у тих, хто навчається.

Таким чином, на першому етапі розробки для навчальної дисципліни необхідно розробити таку систему поліізоморфних моделей репрезентації декларативних та процедурних знань, яка відповідає дидактичним цілям підготовки спеціаліста з даної навчальної дисципліни, враховує когнітивні психічні процеси і механізми сприйняття та засвоєння інформації, а також онтогенез людини.

Другим етапом розробки поліізоморфного змісту технологій навчання є визначення для кожного навчального елемента моделей репрезентації знань характеристик психічних процесів та механізмів його засвоєння. Результатом цього етапу є створення психолого-дидактичного опису навчальної інформації. Доповнені психолого-дидактичним описом навчальних елементів моделі репрезентації систем знань відповідають на питання “чому вчити” і несуть в собі “потенційну інформаційну енергію” реалізації як дидактичних цілей, так і цілей розвитку професійно важливих якостей студентів.

Наступний, третій етап розробки, полягає в тому, що просторові моделі репрезентації систем знань необхідно перетворити в лінійні послідовності вивчення навчального матеріалу в часі, тобто створити модель дидактичного процесу. В межах цього етапу необхідно сформувати поліізоморфні лінійні моделі навчального матеріалу, які з одного боку повинні відтворювати внутрішню логіку побудови навчального матеріалу, а з іншого - враховувати психічні процеси і механізми його засвоєння та онтогенез людини. Останнє дозволяє розробляти ефективні по когнітивній складності та часу засвоєння послідовності навчального матеріалу.

Такий підхід дозволяє керовано інтенсифікувати когнітивні психічні процеси і забезпечувати таким чином розвиток професійно важливих якостей студентів. поліізоморфний інженерний дисципліна дидактичний

Технології навчання належать до соціальних технологій, в яких кінцевим результатом є параметри і характеристики людини. На відміну від промислових технологій, які являють собою жорстку і незмінну послідовність технологічних процесів і операцій, технології навчання характеризуються більш гнучким набором різноманітних засобів впливу на тих, хто навчається.

При розробці поліізоморфних лінійних моделей необхідно робити заготовки декількох їх варіантів, що розраховані на різний за розвитком когнітивних психічних процесів і механізмів контингент студентів.

При реалізації інтенсивних технологій навчання необхідно проводити первинну діагностику рівнів розвитку когнітивних процесів та механізмів. А вже за її результатами вибирати той чи інший попередньо розроблений варіант послідовності вивчення навчальних елементів.

Таким чином проводиться “налагодження” технології навчання на кожного студента і реалізація принципу індивідуального підходу в навчанні. Ця обставина робить такі технології досить складними, але результат - реалізація розвитку потенційних можливостей кожної особистості - вартий того.

Технологія навчання, як і будь-яка технологія, повинна мати систему об'єктивних кількісних характеристик, які дозволяють робити її гарантоване за одержанням результату тиражування. З цієї причини на четвертому етапі розробки поліізоморфного змісту технологій навчання необхідно провести розрахунок системи кількісних психолого-дидактичних характеристик лінійних моделей навчального матеріалу та норм часу на їх засвоєння, а також систему кількісних показників, які характеризують процес розвитку професійно важливих якостей студентів.

На останньому, п'ятому етапі, проводиться кількісне дозування в часі розроблених варіантів лінійних моделей навчального матеріалу.

Висновки

1. Визначено поняття змісту загальноінженерних дисциплін для технологій навчання як моделі дидактичного процесу.

2. Розроблений алгоритм процесу формування змісту загальноінженерних дисциплін для технологій навчання.

3. Запропоновано при розробці змісту загальноінженерних дисциплін для технологій навчання використовувати моделі репрезентації декларативних та процедурних знань, які адекватно враховують психологічні процеси та механізми сприйняття та засвоєння інформації людиною.

4. Запропоновано при розробці лінійних в часі послідовностей вивчення навчальних елементів враховувати як внутрішню логіку побудови навчального матеріалу, так і психологічні процеси та механізми сприйняття та засвоєння інформації людиною, що дає змогу розробляти оптимальні за витратами навчального часу та когнітивним зусиллям послідовності вивчення навчального матеріалу.

Проведені дослідження не вичерпують всіє повноти розробки концепції формування полі ізоморфної системи змісту загальноінженерних дисциплін для технологій навчання. Подальшої розробки потребують:

- розробка поліізоморфних моделей репрезентації декларативних і процедурних знань;

- відображення системи навчальної діяльності в засобах змісту;

- забезпечення розвитку професійно важливих якостей студентів в технологіях навчання.

Література

1. Краевский В.В., Лернер И.Я. Дидактические основания определения содержания учебника // Проблемы школьного учебника. - 1980. - Вып. 8. - С.34-39.

2. Леднев В.С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы. - М.: Высшая школа, 1991. - 224 с.

3. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии / Под ред. С.А. Смирнова. - М.: Академия, 2001. - 512 с.

4. Пидкасистый П.И., Фридман Л.М., Гарунов М.Г. Психолого-дидактический справочник преподавателя высшей школы. - М.: Педагогическое общество России. - 1999. - 354 с.

5. Краевский В.В. Методологические основы построения содержания общего среднего образования и ее основные проблемы // Теоретические основы содержания общего среднего образования: Сб. науч. трудов. - М., 1983. - С.40-59.

6. Краевский В.В., Лернер И.Я. Процесс обучения и его закономерности // Дидактика средней школы. - М., 1982. - С.129-181.

7. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. - М.: Педагогика,1981. - 185 с.

8. Скаткин М.Н. Проблемы современной дидактики. - М.: Педагогика, 1984. - 95 с.

9. Скаткин М.Н. Методология и методика педагогических исследований. - М.: Высшая школа, 1991. - 152 с.

10. Клинберг Л. Проблемы теории обучения. - М.: Просвещение, 1984. - 236 с.

11. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Монографія. - К.: ІЗМН, 1998. - 204 с.

12. Євдокимов В.І. Технологія особистісно орієнтованого навчання // Новий колегіум. - 2000. - №6. - С.14-18.

13. Падалка О.С., Нісімчук А.С., Смолюк І.О., Шпак О.Т. Педагогічні технології. - К.: Українська енциклопедія, 1996. - 254 с.

14. Прокопенко І.Ф., Євдокимов В.І. Педагогічна технологія. - Харків: Основа, 1995. - 105 с.

15. Диалектика познания сложных систем // Под ред. В.С. Тюхтина. - М.: Наука, 1988. - 316 с.

16. Исследования по общей теории систем. Сборник переводов / Под ред. В.Н. Садовского, Э.Г. Юдина. - М.: Прогресс, 1969. - 520 с.

17. Сокольников Ю.П. Системный подход в педагогике: опыт его разработки, проблемы, перспективы // Педагогическая наука и образование: Научные доклады академиков и членов-корреспендентов Академии пед. и социал. наук. - Москва-Белгород, 1998. - С.6-29.

Анотація

Визначено поняття поліізоморфного змісту загальноінженерних дисциплін для технологій навчання як моделі дидактичного процесу. Розроблено алгоритм процесу формування змісту загальноінженерних дисциплін для технологій навчання. Запропоновано при розробці змісту технологій навчання враховувати як внутрішню логіку побудови навчального матеріалу, так і психологічні процеси та механізми його засвоєння. Останнє дозволяє розробляти оптимальні послідовності вивчення навчального матеріалу.

Определено понятие полиизоморфного содержания общеинженерных дисциплин для технологий обучения как модели дидактического процесса. Разработан алгоритм процесса формирования содержания общеинженерных дисциплин для технологий обучения. Предложено при разработке содержания технологий обучения учитывать как внутреннюю логику построения учебного материала, так и психологические процессы и механизмы его усвоения. Последнее позволяет разрабатывать оптимальные последовательности изучения учебного материала.

The concept of a polyisomorphic content of general engineering subjects for technologies of tutoring as didactic process models is defined. The algorithm of the process to form content of general engineering subjects for technologies of tutoring is developed. It is offered to take into account both internal logic of a construction of a an educational material, and psychological processes and mechanisms of its mastering during projection of content of technologies of study. It allows elaborating optimum sequences of study of an educational material.

Размещено на Allbest.ru