Загальні аспекти структурно-змістовного формування системи стандартів вищої ocвiти
Концепція формування змісту та технологія розробки навчально-методичної документації, яка базується на результатах вивчення і прогнозування структурно-соціальної та виробничої діяльності спеціалістів вищої освіти з урахуванням потреб ринку праці.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.02.2019 |
| Размер файла | 161,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Лізан І.Я., Чикунов П.О.
ЗАГАЛЬНІ АСПЕКТИ СТРУКТУРНО - ЗМІСТОВНОГО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СТАНДАРТІВ ВИЩОЇ OCBIТИ
В статті наведено концепцію формування змісту та технологію розробки навчально-методичної документації, яка базується на результатах вивчення і прогнозування структурно-соціальної та виробничої діяльності спеціалістів вищої освіти з урахуванням потреб сучасного ринку праці.
В статье изложена концепция формирования содержания и технология разработки учебно-методической документации, базирующаяся на результатах изучения и прогнозирования структурно-социальной и производственной деятельности специалистов высшей школы с учетом потребностей современного рынка труда.
навчальна методична документація вища освіта
The article considers the matter connected with the conception of formation of content and the technology of working out of teaching-methodical documentation based on the results of close shading and forecasting of structural-social and practical activities of specialists of higher school taking info account the dements of modern market.
Постановка проблеми. Згідно з положенням про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України [1], система вищої освіти України Наказом Міносвіти № 86 від 4 березня 1998 р. зобов'язана розробити нове покоління нормативної (освітньо-кваліфікаційні характеристики, засоби діагностики якості вищої освіти) та навчально-методичної (освітньо-професійні програми, навчальні плани, програми навчальних дисциплін тощо) документації, що регламентує підготовку фахівців з вищою освітою, частина якої входить до складу системи стандартів вищої освіти.
Розробка цих документів є актуальним науково-методичним завданням для системи вищої освіти, і ґрунтується на результатах вивчення та прогнозування структури соціальної та виробничої діяльності фахівця з вищою освітою з урахуванням потреб ринку праці [2].
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проведені останнім часом дослідження змісту вищої професійно-технічної освіти [3] свідчать про те, що нормативна та навчально-методична документація, яка регламентує підготовку фахівців пріоритетних галузей виробництва та сфери послуг [4], не завжди відповідає сучасному рівню науково-технічного прогресу, та не може забезпечити підготовку компетентних робітників, конкурентноздатних на ринку праці України та високорозвинених країн світу. Сучасні дослідження приділяють недостатню увагу тому факту, що формування нових освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм повинно ґрунтуватися на забезпеченні в довідного випереджального навчання [1,2].
Постановка завдання. Метою даної статті є спроба формування концепції змісту i технології розробки нормативної та навчально-методичної документації нового покоління, що базується на суб'єктно-діяльнісному підході, графічна інтерпретація якого наведена нижче.
Таблиця 1
Загальні засади структурно-змістовного формування системи стандартів вищої освіти
|
Потреби |
· основа виживання, продукування, розвитку людини |
||
|
Мотиви діяльності |
· усвідомлені людиною чинники, що визначають вибір цілі діяльності, які відповідають потребам |
||
|
Цілі |
· результат діяльності, що прогнозується, яка спрямована на об'єкт, за допомогою якого суб'єкт має намір задовольнити ту чи іншу потребу |
||
|
Діяльність |
· система взаємодії людини із всесвітом, в якій вона досягає свідомо поставлених цілей, що з'явилися внаслідок виникнення певних потреб |
||
|
Суспільний розподіл праці |
Розподіл i закріплення праці за учасниками трудового процесу, обумовлений неспроможністю людини задовольнити особисті потреби тільки своєю працею |
ISCO-88. Міжнародна стандартна класифікація професій ДК 009-96. Класифікатор видів економічної діяльності |
|
|
Професії |
Здатність виконувати подібні роботи, які вимагають від особи певної кваліфікації |
ДК 003-95. Класифікатор професій |
|
|
Спеціальності |
У сфері освіти - спрямованість i зміст навчання при підготовці фахівця (визначається через об'єкт діяльності фахівця i відображає, насамперед вид його діяльності i сферу застосування його праці), у сфері праці - особливості спрямованості i специфіка роботи в межах професії (зміст задач професійної діяльності) |
||
|
Кваліфікації |
Здатність особи виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи |
||
|
Освіта |
Соціальний інститут, який забезпечує всебічний розвиток людини як особистості і формує якості людини, що є достатніми для здобуття відповідної кваліфікації |
Закон України про освіту |
|
|
Вища освіта |
Соціальний інститут, який готує фахівця, здатного забезпечити належну ефективність праці певної кваліфікації |
Перелік напрямів та спеціальностей (Постанова КМ України № 507) |
|
|
Освітні рівні |
Характеристика вищої освіти за ознакою рівня сформованості якості людини, що забезпечують її всебічний розвиток як особистості і є достатніми для здобуття відповідної кваліфікації |
Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні |
|
|
Освітньо-кваліфікаційні рівні |
Характеристика вищої освіти за ознаками рівня сформованості якості людини, що забезпечують її здатність виконувати відповідні фахові завдання чи обов'язки певного кваліфікаційного рівня. |
Постанова Кабінету Міністрів України№ 65 |
|
|
Стандартизація вищої освіти |
Встановленні державою вимоги до змісту, обсягу і рівня якості вищої освіти певного освітньо-кваліфікаційного рівня |
Система стандартів вищої освіти |
У таблиці ліворуч відображено об'єктивні засади структурно-змістовного формування єдиних вимог до системи вищої освіти як таких, що базуються на концепції суспільного поділу праці. Праворуч наведено послідовність змістовно адекватних до них нормативних документів адміністративно-регулюючих на певних рівнях діяльність відповідних суспільних структур.
Виклад основного матеріалу. Задовольняючи освітні потреби особи та потреби суспільства в кваліфікованих фахівцях, держава повинна контролювати результати освітньої діяльності всіх її учасників на всіх етапах. Йдеться про назрілі потреби формування системи контролю якості "готового продукту освіти" - тобто відстеження відповідності сформованих у випускника вищого навчального закладу соціально i професійно важливих знань, умінь i навичок відповідно до вимог ринку праці. Іншими словами, надаючи однакові можливості всім членам суспільства здобувати освіту, суспільство повинно мати гарантію сумлінного використання цих можливостей.
Реалізація цих гарантій базується на використанні державою системи стандартів вищої освіти як нормативної бази функціонування системи вищої освіти, що встановлює загальні принципи педагогічної діяльності, яка має на меті досягнення оптимального ступеню упорядкування діяльності в галузі вищої освіти.
Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв'язання проблеми формування системи стандартів вищої освіти свідчить, що структура цієї системи є ієрархічною сукупністю взаємопов'язаних стандартів, що відповідають вимогам Закону України "Про освіту". Вони належать до галузі стандартизації вищої освіти i встановлюють взаємопогоджені вимоги до змісту, обсягу i рівня якості вищої освіти, що визначаються загальною метою освітньої та професійної підготовки. З урахуванням положень Державної системи стандартизації України (ДСТУ 1.0-93. Основні положення) в Україні встановлюються такі компоненти державних стандартів вищої освіти:
- державна компонента;
- галузева компонента;
- компонента вищого навчального закладу.
Державна компонента державних стандартів вищої освіти (рис.1) визначає структури переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями [5,6], та переліку кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, а також вимоги до кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та відповідного їм освітнього рівня вищої освіти.
Галузева компонента державних стандартів вищої освіти базується на державній компоненті державних стандартів i являє собою систему нормативних i навчально-методичних документів за певними напрямами підготовки та спеціальностями, що наведені у переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рінями [5]. Крім того галузева компонента включає терміни та визначення, які вживаються у сфері вищої освіти, i перелік спеціалізацій за спеціальностями вищої освіти. За наказом Міністерства освіти № 405 від 13.11.97 р. вносяться зміни і доповнення вищими навчальними закладами до „Переліку напрямів та спеціальностей” з урахуванням потреб відповідних галузей щорічно до 1 лютого та 1 жовтня у визначеному порядку. Склад, спрямованість i послідовність розробки складових галузевої компоненти державних стандартів вищої освіти наведено на рис.2.
Рис. 1. Складові державної компоненти державних стандартів вищої освіти
Розробка освітньо-кваліфікаційних характеристик базується на результатах виконаних навчальними закладами робіт по створенню кваліфікаційних характеристик [7], що проводились відповідно до Наказу Державного комітету СРСР по народній освіті від 7 квітня 1988 року №19.
Відповідно до ст. 12, 13, 15 Закону України "Про освіту", „Про вищу освіту” державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу i рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Аналіз освітньо-професійних програм, яки діють зараз у вищих навчальних закладах [7], вказує на те, що зміст професійної підготовки зведено до переліку навчальних дисциплін, інформаційний обсяг підготовки - до навчальних годин, що відведені на їх викладання, а потрібний рівень підготовки не враховано взагалі. До 1994 року при регулюванні навчального процесу основна увага приділялася нормуванню змісту навчання: створювалися типові програми навчальних дисциплін, основні підручники тощо. Навчальний час, потрібний для вивчення цього навчального матеріалу, встановлювався, як правило, на підставі оцінки можливостей його засвоєння на потрібному рівні, a потім він фіксувався в типових навчальних планах.
Порушення цього принципу призвело до тенденції внесення в освітньо-професійні програми назв навчальних дисциплін, зміст яких був або недостатньо визначений, або не відповідав цілям підготовки фахівців. Тому, у структурі та змісті освітньо-професійної програми, що пропонується, з одного боку зміст, обсяг i рівень підготовки визначається вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики, а з другого - форма викладення змісту визначається вимогами технології створення i застосування засобів діагностики якості освітньо-професійної підготовки.
Відповідність освітніх послуг до стандартів вищої освіти визначається шляхом ліцензування, акредитації i атестації вищих навчальних закладів. Основою процедури атестації є контроль за якістю вищої освіти. Держава здійснює контроль за рівнем якості освітньо-професійної підготовки фахівців за допомогою вимірів значень показників якості вищої освіти, яку набула особа в результаті реалізації вищим навчальним закладом освітньо-професійної програми підготовки, та визначенню ступеню їх відповідності до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики за критеріями досягнення цілей вищої освіти.
Рис. 2. Структурно-технологічне втілення засад формування галузевої компоненти державних стандартів вищої освіти
Стандартизованим засобом вимірів значень показників якості вищої освіти є критеріально-орієнтований тест досягнень та діагностичні методики, що орієнтовані на норматив виявлення якостей особи (психометричні тести). Критеріально-орієнтований тест досягнень i психометричні тести як діагностичні засоби проходять стандартизацію за результатами пілотних тестувань на репрезентативній виборці з метою встановлення діагностичних властивостей тесту. Змістовна частина тесту затверджується.
Засоби вимірювання значень показників якості вищої освіти забезпечують комплексне використання як об'єктивних тестових методик, так i методик що орієнтовані на суб'єктивну інтерпретацію показників якості вищої освіти (дипломний проект, дипломна робота, державний іспит тощо). На першому етапі галузевої стандартизації визнано за доцільне провести стандартизацію тестів об'єктивного контролю рівня якості освітньо-професійної підготовки фахівців.
Компонента вищого навчального закладу вводиться з метою забезпечення більшої відповідності освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки фахівців вимогам суспільного поділу праці в Україні та мобільності системи підготовки фахівців щодо задоволення вимог ринку праці (згідно п. 3 Наказу Міносвіти №405 від 13 листопада 1997 р.,).
У Переліку-97 в назвах спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів „бакалавр”, „спеціаліст”, „магістр” відображено об'єкт, на який спрямована діяльність фахівця, а в назвах спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „молодший спеціаліст” - функція його діяльності. У відповідності з Класифікатором професій ДК 009-95 спеціалізація за спеціальністю відображає особливості діяльності фахівця, що пов'язана з відзнаками у використовуваних засобах праці, або(та) продуктах праці, або(та) умовах праці.
Але в деяких випадках при організації навчання за спеціалізаціями відбувається підміна об'єкту діяльності, що потребує по суті змін змісту базової підготовки. Іншими словами, за допомогою таких спеціалізацій робиться спроба переходу підготовки із галузі предметної діяльності одного бакалаврату до сфери іншого. Для усунення цього у відповідності із пп. 3-5 Додатку 3 до Наказу міністра освіти від 13.11.97р. №405, у проекті системи стандартів вищої освіти пропонується сформувати зміст варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, на основі аналізу якої Міністерство освіти зможе дати обґрунтовану відповідь про доцільність внесення тієї або іншої спеціалізації до списку спеціалізацій.
Висновки. Основою стандартизації вищої освіти є суб'єктно-діяльнісний підхід. Принципами побудови системи стандартів вищої освіти є принципи, що об'єктивно визначають зміст навчання та системи діагностики i суттєво впливають на якість підготовки:
а) Цілеспрямованості - послідовної реалізації вимог законодавчих актів України за усіма компонентами нормативного i навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців потрібного освітньо-кваліфікаційного рівня.
б) Прогностичності - формування змісту освіти, що забезпечує здатність індивіда виконувати завдання діяльності, які можуть виникнути в майбутньому, та передбачення можливості засвоєння змісту навчання індивідом з точки зору його соціально-генетичних здібностей;
в) Технологічності - забезпечення безперервності й послідовності реалізації етапів розробки нормативної та навчально-методичної документації, за якою результати робіт на попередньому етапі є похідними даними для роботи на наступному.
г) Діагностичності - забезпечення можливості вимірів рівня досягнення та ефективності, сформульованих в освітньо-кваліфікаційній характеристиці i реалізованих на основі освітньо-професійної програми цілей освітньої та професійної підготовки.
Перспективою подальших досліджень є аналіз та застосування у навчальному процесі нових державних стандартів для всіх напрямків підготовки, яки дозволять отримати однозначні уявлення про об'єкти діяльності, реальні професійні функції i завдання фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів.
Література
1. Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту). Постанова Кабінету Міністрів України № 65 від 20 січня 1998 р.
2. Про стан реалізації ступеневої вищої освіти відповідно до Закону України „Про вищу освіту”. Рішення колегії Міністерства освіти і науки України №12/5-18 від 04.12.03.
3. Десятов Т.М. Сучасний зміст освіти - головна мета професійно-технічної освіти. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Збірник наукових праць. Випуск 10. - Харків, Українська інженерно-педагогічна академія (УІПА), 2005.
4. Салов В.А. Формирование содержания и технологии профессиональной подготовки специалистов для горной промышленности. Днепропетровск: Государственная горная академия Украины, 1996.
5. Переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рінями. Постанова Кабінету Міністрів України №507 від 24 травня 1997 р.
6. Исследование формирования содержания подготовки специалистов. Отчет о НИР / Государственная горная академия Украины. ГГАУ, Руководитель Н.Я. Биличенко - №ГР UA01001027Р, - Днепропетровск, 1992 - 94.
7. Петренко B.I, Філончук Н.В. Методика розробки освітньо-професійної програми підготовки фахівців. Київ: Інститут змісту i методів навчання, 1996.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.
реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.
дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011Навчальний процес у вищих закладах освіти: дидактичні основи та головні аспекти. Концепція підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти, її завдання, державні складові навчально-методичного забезпечення. Вимоги до організації праці викладача.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 20.01.2011Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017Історія формування системи вищої освіти США. Принципи побудови вищої освіти Америки, система закладів. Доступ громадян до освіти. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Ієрархії викладачів у вищій школі. Діяльність коледжів та університетів.
реферат [37,4 K], добавлен 14.11.2011Загальна характеристика системи вищої освіти у Фінляндії. Спеціальності в Міккелі Політехнік з навчанням на англійській мові. Переваги вищої освіти у Фінляндії. Фінляндія як лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI ст.
реферат [33,6 K], добавлен 05.12.2009Формування конкурентоспроможного фахівця. Обґрунтування поглибленого вивчення студентами-медиками у закладах вищої освіти циклу світоглядних дисциплін, які допоможуть їм підвищити професійну культуру та зробити більш конкурентоспроможними на ринку праці.
статья [31,0 K], добавлен 24.04.2018Характеристика системи вищої освіти в Іспанії. Вступ до іспанських університетів. Можливість отримання іспанського гранту для громадян України. Характеристика університетської вищої освіти в Італії. Сап'єнца - один з найбільших університетів Європи.
курсовая работа [65,6 K], добавлен 22.12.2010Вивчення особливостей системи вищої освіти, яка може бути унітарною або бінарною, однорівневою або дворівневою. Вчені ступені у Великобританії та Німеччині. Вимоги вступу до ВНЗ, особливості навчального процесу. Роль Болонського процесу для систем освіти.
реферат [30,6 K], добавлен 15.12.2012Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011Компоненти змісту підготовки працівників соціальної сфери до професійної діяльності, вміння та навички бакалавра та магістра соціальної роботи. Базові принципи, на яких повинна будуватися сучасна підготовка соціальних працівників у системі вищої освіти.
статья [28,3 K], добавлен 22.02.2018Політичні і економічні аспекти "Болонського процесу", його основні історичні етапи, концептуальні положення та проблеми розгортання в вітчизняних умовах. Особливості вітчизняної системи вищої освіти і розмаїття систем вищої освіти в європейських державах.
реферат [44,9 K], добавлен 25.04.2009Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.
курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.
реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009Гуманизація педагогічного процесу. Тенденції розвитку вищої освіти на Європейському просторі. Концепція інклюзивної освіти та її ключові принципи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі соціалізації та реабілітації інвалідів.
реферат [252,8 K], добавлен 20.02.2015Дослідження стану системи фінансування сфери вищої освіти, а також системи кредитування навчання. Оцінка проблеми відсутності комплексної системи забезпечення якості освіти в Україні. Шляхи досягнення ефективної міжнародної академічної мобільності.
статья [24,3 K], добавлен 22.02.2018Інноваційні процеси в педагогічній системі вищої освіти як механізм реформування професійної підготовки. Модульно-рейтингова технологія навчання: принципи, вимоги, переваги; проектування методики викладання дисципліни "Технічна експлуатація автомобілів".
дипломная работа [797,2 K], добавлен 14.09.2011Загальні принципи та тенденції формування систем вищої освіти європейських країн, їх сутність і особливості, оцінка ефективності на сучасному етапі. Основні завдання організації навчальних закладів освіти. Реформи освіти після Другої світової війни.
реферат [26,6 K], добавлен 17.04.2009Болонський процес - процес перебудови вищої освіти, який є складовою історичного розвитку Європейського Союзу. Введення у навчання системи переведення і накопичення кредитів. Гармонізація системи європейської вищої освіти. Реформування освіти України.
контрольная работа [99,7 K], добавлен 16.02.2011Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.
реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010
