Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проектування структури рейтингової оцінки навчально-творчої діяльності студентів при використанні модульно-рейтингової технології навчання

Нагаєв В.М.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты проектирования структуры рейтинговой оценки учебной и творческой деятельности студентов при использовании модульно-рейтинговой технологии обучения.

Theoretical and practical aspect of projecting of the structure of rating estimation of students` educational and creative activity with usage of the modulus and rating technology of teaching have been considered.

Одним із найважливіших проблемних питань реформування сучасної вищої освіти України є удосконалення системи традиційного вузівського навчання. Безумовно, вона перевірена часом, проте має цілий ряд суттєвих недоліків: відсутність у студентів стимулів до якісної і регулярної роботи, слабка активізація та індивідуалізація процесу навчання, низький рівень самостійності навчальної діяльності та розвитку творчих здібностей випускників вищих навчально-виховних закладів.

У 60-і роки в США створюється модульно-рейтингове навчання, [4, с. 34] і швидко розповсюджується в англомовних країнах і Західній Європі. Перші результати засвідчили, що нова технологія докорінно змінила педагогічні відносини між студентом і викладачем і сприяла більш якісній підготовці фахівців. Технологічна послідовність викладення матеріалу разом з формуванням мотиваційних основ довели, що навчальний процес може бути значно інтенсивнішим, а різноманітність моделей модульно-рейтингової технології робить її універсальним інструментом у руках викладача при роботі з будь-якою аудиторією.

Кафедрою управління в агропромисловому комплексі Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва, починаючи з 1994 року, у навчальний процес чотирьох факультетів була впроваджена рейтингова інтенсивна технологія модульного навчання. Багаторічний досвід свідчить, що нова методика допомагає студентам значно легше, швидше, а головне - зацікавленіше розібратися з матеріалом будь-якої складності.

Процес управління навчально-творчою діяльністю студентів організується за допомогою створення модульних програм, які є одночасно банком інформації і методичним керівництвом до дії. Одним із основних завдань створення цих програм є вирішення питань з оптимізації моделі рейтингової оцінки навчально-творчої діяльності студентів. При цьому треба визначити кількість та зміст окремих елементів навчально-творчої діяльності, які б характеризували рівень професійної підготовки фахівців і могли стати своєрідними мотиваційними факторами якісної і творчої роботи студентів.

Оскільки для розвитку особистості сучасного фахівця оцінка його знань, вмінь та навичок повинна носити комплексний характер, в якості досліджуваних показників були вибрані наступні: предметна оцінка знань студентів, складність роботи, творча активність в процесі навчання, ведення конспекту, відвідування лекцій та лабораторно-практичних занять, термін здачі модуля, участь у науково-дослідній роботі та інші індивідуальні критерії. Вищеназвані фактори в рангомізованому порядку були представлені студентам декількох факультетів для визначення експертним шляхом пріоритетності кожного з них. Передбачалось, що саме студенти мали вирішити, які показники і яка їх кількість будуть оптимальними для визначення моделі рейтингової оцінки. При цьому враховувались внутрішні психологічні ресурси особистості, які дають змогу самостійно формувати, оцінювати і коректувати свою діяльність. У анонімному опитуванні на протязі 1994-2001 років прийняли участь понад 1100 студентів.

В результаті педагогічного експерименту була одержана наступна діаграма рангів досліджуваного процесу, в якій всі фактори представлені в порядку зниження їх значущості:

Досліджувані фактори:

предметна оцінка знань студентів - 40 %;

участь у науково-дослідній роботі - 21 %;

урахування складності контрольних запитань - 10 %;

творча активність у навчальній діяльності - 9 %,

відвідування лабораторно-практичних занять - 7 %;

якість ведення конспекту - 5 %;

відвідування лекцій - 3 %;

ритмічність здачі модульної контрольної роботи - 3 %.

За результатами апріорного ранжування показників, а також з урахуванням досвіду роботи за новою методикою в інших вузах [2; 3, с.7] студентам була запропонована наступна структурна модель рейтингової оцінки: рейтинговий навчальний творчий стратегія

М = Мо + К1 + К2 + К3+ К4 + К5 + К6 + ДБ ,

де - Мо - початкова «вартість» модуля в балах; К1…К6 - бальні коефіцієнти, які враховують аудиторну роботу студентів (табл. 2);

ДБ - додаткові бали, які студенти можуть отримати виконуючи наступні види навчально-творчої діяльності:

виконання курсової роботи з оцінками: “5”, “4”, “3” - відповідно 50, 40, 30 балів);

студентська наукова робота з доповіддю на науковій конференції - до 25 балів;

кросворд за однією з тем модуля - до 20 балів;

реферат з виступом - до 15 балів (без виступу - до 10 балів);

навчальна діяльність на практичних заняттях - до 5 балів;

участь у вікторині (кожна група по черзі готує 5 запитань до чергової лекції; кожне запитання оцінюється +1 бал для студента, який його задав; правильна відповідь на тематичне запитання вікторини оцінюється +1 бал; якщо група не підготувала запитань, діяльність кожного студента групи оцінюється - 1 бал);

дидактична гра «Що?, Де?, Коли?» для проведення поточного або проміжного контролю знань - до 25 балів;

дидактична гра «Брейн-ринг» для підведення підсумків проміжного контролю знань в академічній групі - до 30 балів;

дидактична гра «Конкурс КВК» для підведення результатів підсумкового контролю знань - до 50 балів;

конкурси: рефератів, кросвордів, конспектів (проводяться раз у семестр), комісія з числа викладачів і студентів оцінює зміст і форму творчих робіт, представлених студентами і, відбирає 3 найкращих на потоці; за 1 місце студент нагороджується +15 балами рейтингу, за 2 і 3 місця - відповідно +10 та + 5 балами;

участь у дебатних турнірах - до 15 балів рейтингу;

участь в олімпіаді - до 25 балів рейтингу;

індивідуальні прояви творчої активності студентів адресно оцінюються викладачем балами рейтингу з преміального фонду;

рівень творчої активності визначається кількістю та змістом актів позитивної активності студентів за результатами поточного контролю (участь у вікторинах, написання рефератів, складання кросвордів, надання обґрунтованих пропозицій з удосконалення навчального процесу тощо); при цьому визначається індивідуальний коефіцієнт творчої активності студента (КТА) як відношення кількості його індивідуальних актів творчої активності (АТА) до найвищого рівня творчої активності у групі.

Бали рейтингу при проведенні поточного, проміжного та підсумкового модульного контролю сумуються і по закінченню курсу перетворюються у індивідуальний кумулятивний індекс кожного студента. Це робить можливим наочно бачити свої інтелектуальні та професійні здобутки, порівнювати їх з рейтингом своїх товаришів. Ці мотиваційні умови реалізують принцип змагання у навчальній діяльності, пробуджують потреби кожного студента до удосконалення своєї роботи та організації всього навчального процесу.

Таблиця 1. Бальна шкала рейтингової оцінки модуля

Кожен студент має можливість на протязі семестру підготувати не більше 1-го реферату та 1-го кросворду. Пасивна робота студентів на заняттях адресно відзначається викладачем і може оцінюватися від'ємною кількістю балів.

Якщо студент був відсутній на всіх лекціях модуля, він тестується за програмою-мінімум. При наявності відмінного результату переходить до наступного рівня. Творчі контакти педагога і студента значно розширюються, що дає можливість інтенсифікувати навчальний процес. При цьому більшість студентів планує свою особисту індивідуальну стратегію навчання (за змістом, темпом, формами засвоєння), яка повинна виключити елемент випадковості і суб'єктивізму на екзамені і привести кожного до запланованої мети.

Наприклад, при вивченні курсу “Управління сільськогосподарським виробництвом” студентами бухгалтерського обліку ХДАУ (за умовами семи модульних блоків) необхідно досягнути наступних результатів (табл. 2, 3).

Таблиця 2. Приблизний план індивідуальної стратегії навчально-творчої діяльності студентів у першому семестрі ( залік )

Таблиця 3. Приблизний план індивідуальної стратегії навчально-творчої діяльності студентів у другому семестрі (іспит)

Якщо загальний рейтинг студента досяг визначеної суми балів (зазначеній у технологічній картці), студент отримує залік (екзаменаційну оцінку) без його складання. В разі коли загальний рейтинг студента становить менше визначеного рівня - він здає залік (іспит), на якому може отримати додатково до 25% балів від тієї суми, яку він мав по закінченні семестру. Бали рейтингу заліку (іспиту) сумуються з рейтингом студента, який він має за підсумками вивчення курсу. «Вартість» заліку (іспиту) визначається за формулою:

Е = У (М1…М7) х Р1 х Р2 / 5,

де У (М1…М7) - загальний рейтинг студента за підсумками навчання на протязі семестру;

Р1 - коефіцієнт складності питань на заліку (табл. 4);

Р2 - коефіцієнт рівня знань (табл. 4).

Таблиця 5. Визначення коефіцієнтів складності запитань (Р₁) та рівня знань (Р₂) на заліку (іспиті)

Завдання підвищеної складності мають можливість отримати ті студенти, які отримали «допуск» до цієї програми - складання програми-мінімум та стандартної програми на «відмінно». Якщо студент пропустив усі лекції модуля, він тестується за програмою-мінімум. За наявності відмінного результату він переходить до наступного рівня. Індивідуальні творчі завдання мають різний рівень складності [ 1 ] і потребують застосування різноманітних форм їх виконання. Такі завдання видаються студентам залежно від попереднього рівня сформованості творчих умінь і особистісних характеристик студента.

Таким чином модель рейтингової оцінки навчальної діяльності студентів повинна складатися з окремих елементів навчальної та творчої діяльності, включати мотиваційні стимули, які за формою відповідають різноманітним мотиваційним потребам і постійно вдосконалюються під впливом реалізації принципу “педагогіки співробітництва” між викладачем і студентами.

Література

Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. - Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1988. - 228 с.

Нікітін В.Т., Шерстобитов С.І., Кулешова М.Ф. Рейтинг-система вузу. - Харків: ХДАДТУ, 1995.

Одерій П.П. Оцінка в міжнародній системі освіти: Методологія та інструментарій: Монографія. - К.: ІСДО, 1995. - 196 с.

Russel I.D. Modular Instruction // A. Guide to the Design, Selection, Utilization and Evaluation of Modular Materials. Minneapolis, Minnesota: Burgess Publishing Company. - 1974.- 164 p.

Размещено на Allbest.ru