Концептуальні основи формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму засобами інформаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147

Концептуальні основи формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму засобами інформаційних технологій

Олійник Н.Ю.

Постановка проблеми. Екологічна ситуація сьогодення ставить перед сучасною системою вищої освіти завдання щодо формування у майбутніх спеціалістів розумного і відповідального ставлення до природного і соціального середовища на основі трансформації ідеалів у глибокі особистісні переконання. Необхідно формувати у студентів пошукові нахили до оволодіння знаннями, щоб навчити їх мислити творчо і широко. Без цього неможливе формування екологічної компетентності, яка є необхідною умовою діяльності спеціаліста в будь-якій галузі. Екологічна освіта стає підґрунтям і загальною методологією вирішення конкретних завдань, пов'язаних з професійною діяльністю.

Це пов'язано з об'єктивними тенденціями розвитку суспільства, які виявляються перш за все у підвищенні вимог до професійної компетентності фахівця у будь-якій галузі, пов'язаних із необхідністю обробки швидко зростаючого інформаційного потоку, загрозою екологічної небезпеки.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. З урахуванням теми дослідження та на основі праць таких вчених, як С.С. Вітвицька, І.Г. Єрмаков, В.В. Краєвський, О.О. Овчарук, Д. Равен, А.В. Хуторський [1,3,5,6], ми визначаємо екологічну компетентність як інтегрований результат навчальної діяльності студентів, який формується передусім завдяки опануванню змісту предметів екологічного спрямування і набуттям досвіду використання екологічних знань у процесі навчання предметів спеціального і професійного циклів і, зокрема, інформаційних технологій опрацювання даних гідрометеорологічних спостережень.

Якщо ще в минулому столітті екологічна компетентність, яка в загальних рисах розуміється як здатність особистості адекватно сприймати навколишнє оточення в якості середовища існування, формувалася природним шляхом, то сьогодні відчуження людини від природи досягло критичного стану. Отже, для відновлення зв'язку людини з природою, формування природоузгодженої поведінки необхідні спеціальні педагогічні умови. Більше того, без екологічної компетентності не може бути повною і професійна компетентність.

Постановка завдання. Метою даної роботи є визначення концептуальних основ методики формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму засобами інформаційних технологій.

Виклад основного матеріалу. Склад освітніх компетенцій, необхідних для формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму, нами був конкретизований на рівні таких навчальних предметів: “Екологія”, “Основи промислової екології та екологічна експертиза”, “Безпека життєдіяльності”, “Охорона праці”, “Радіометеорологічні спостереження”. З урахуванням майбутнього екологічно безпечного використання технічних систем для гідрометеорологічних спостережень було визначено оптимальну кількість пов'язаних між собою реальних об'єктів, обсяг знань і формовані вміння і навички. Це дало змогу забезпечити цілісний підхід до формування змісту нашої методики. В даному випадку компетентність формується не тільки як результат навчання, але і як необхідна професійна якість.

Концептуальні підходи до формування екологічної компетентності студентів засобами інформаційних технологій базуються на вивченні структури соціальної та виробничої діяльності випускника гідрометеорологічного технікуму, на відповідних вимогах до фахівця гідрометеорологічної служби. Йдеться про розробку моделі освітнього середовища, основою побудови якої є система: суспільне замовлення - освітньо-кваліфікаційна характеристика - освітньо-професійна програма - засоби діагностування.

Поступово входячи в наше життя, інформаційні технології сприяють утворенню якісно нового середовища існування людини, зокрема навчально-виховного середовища у системі освіти. При цьому процес інформатизації освіти дуже тісно пов'язаний із екологізацією освіти. Так, вчений Н.Н. Чернецов відмічав: “І так же як у найближчому майбутньому людина, що не володіє методами і засобами інформатики, буде вважатися малограмотною, так у тій же мірі людина, справи і думки якої не відмічені екологічними питаннями, буде вважатися малокультурною”[7]. І дійсно, екологізація освіти, як процес, який суттєво впливає на екологічну культуру людини, сьогодні уже неможливий без процесу інформатизації, який в свою чергу отримує від процесу екологізації стимули для подальшого розвитку. Тенденції розвитку сучасного суспільства, зокрема інформатизація і екологізація, визначають перелік додаткових вимог до молодого спеціаліста, незалежно від його фаху і особливостей діяльності. Так до найбільш важливих і обов'язкових якостей сучасного спеціаліста гідрометеослужби можна віднести: екологічну компетентність, системне наукове мислення, інформаційну культуру, творчу активність, толерантність, високу моральність. екологічний компетентність педагогічний інформаційний

Результати. Формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму пов'язане насамперед із засвоєнням змісту складників освіти, що закладені в Галузевому стандарті вищої освіти України за напрямом підготовки "Гідрометеорологія". Однак, як показують результати дослідження, розуміння студентами важливості гуманістичних цінностей у стосунках людини з навколишнім середовищем, оцінка ними можливостей і ролі інформаційних технологій ще недостатні для того, щоб у майбутньому прийти до гармонізації відносин з навколишнім світом.

В контексті застосування нових інформаційних технологій центром тяжіння стає студент, який отримує можливість будувати самостійну траєкторію освітнього процесу. Ця обставина суттєво змінює функції викладача, одним із основних завдань якого є моделювання прогнозованого середовища навчання, яке зможе забезпечити пізнавальний розвиток студента, організацію його самостійної роботи і водночас його соціальний розвиток, здатність діяти в реальному мінливому світі соціальних взаємин. З огляду на сказане можна виділити два складники навчального середовища:

· професійне або предметне середовище;

· соціальне середовище.

Під впливом предметного середовища студент має здобувати знання, уміння, навички. Вплив соціального середовища забезпечує ефективне включення майбутнього спеціаліста в соціум. Треба відмітити, що моделювання соціального середовища, яке призначене створити реальні умови діяльності студентів, формувати почуття відповідальності студента і при цьому не заважати його індивідуальному розвиткові, не може базуватись лише на грі. Почуття відповідальності може формуватися тільки в реальній ситуації, коли студент має змогу своєю діяльністю і поведінкою впливати на хід подій і знаходити необхідне рішення шляхом проб і помилок. Водночас бажано застерегти студента від тих неправильних рішень, які можуть негативно вплинути на його самоствердження. Це можливо у процесі спілкування студента і викладача з метою надання непомітної допомоги у виборі рішення, допомоги коректної й ненав'язливої, щоб у студента склалося враження самостійної роботи. Перед викладачами постає потреба навчитися керувати не тільки пізнавальним, а й соціальним розвитком студента, тісно пов'язаним із формуванням відповідальності за його діяльність. Недостатньо розвинуте почуття відповідальності є причиною зневажання прав людини в найширшому значенні цього слова. Ранні невдачі в прийнятті відповідальності на себе паралізують соціальну активність молодої людини, примушують її ховатися від соціальних проблем.

Виходячи з теми нашого дослідження, ми пропонуємо структуру моделі соціально-освітнього середовища, яка подана на рис.1.

Системним фактором такого середовища має стати взаємодія студентів і викладачів в процесі оволодіння засобами інформаційних технологій, завдяки притаманним їй (взаємодії) специфічним функціям, таким як:

Рис.1. Модель освітнього середовища

· функція засвоєння знань та вмінь;

· функція формування й розвитку суб'єктивного ставлення до навколишнього середовища;

· функція розвитку й формування особистих стратегій і технологій практичної діяльності;

· функція формування життєвих цінностей, зокрема й екологічних.

Зміст соціального оточення як компонента моделі середовища визначається такими факторами, як:

· роль педагога у взаємодії із студентами (педагог-фасілітатор, педагог-натхненник, який створює освітнє середовище, що сприяє сумісному досягненню поставленої мети);

· врахування індивідуальних психологічних і вікових особливостей студентів як стосовно процесу формування екологічної свідомості, так і стосовно організації взаємодії студентів між собою;

· комфортизація міжособистісної взаємодії студентів і педагогів (спілкування в малих групах, відвертість, доброзичливість, позитивний настрій у спілкування в групі);

· гуманізація навчального процесу, що припускає можливість для вияву активності всіх учасників навчального процесу, особисту включеність в еколого-освітню діяльність;

· забезпечення можливості самореалізації студентів з урахуванням їхніх особистих здібностей та інтересів.

Екологізоване предметне оточення як компонент середовища являє собою сукупність різних елементів (наочні посібники, література екологічного напряму, інтер'єр, меблі, рослини, живі куточки, акваріуми, твори митців). При цьому (поряд з принципом екологізації) необхідно враховувати характеристики, що дозволяють розглядати ці елементи як фактори розвитку особистості.

Інформаційне оточення як компонент середовища являє собою сукупність умов, які сприяють виникненню і розвитку процесів інформаційно-навчальної взаємодії між студентами, викладачем і інформаційними ресурсами (комп'ютеризованими і не комп'ютеризованими): література з питань екології, філософії, етики, естетики, електронні бібліотеки, інформаційні ресурси Інтернет, навчальні й тестові програми. Таке середовище може сприяти формуванню екологічної компетентності студентів за умови наповнення компонентів середовища відповідним змістом.

Висновки

Підводячи підсумки, можна сказати, що створення навчального середовища на базі засобів нових інформаційних технологій дає можливість об'єднати соціальну адаптацію і навчання. Основою для цього є можливість:

· перенести професійне середовище в навчальну аудиторію з допомогою засобів інформаційних технологій;

· самостійно навчатися за допомогою інформаційного середовища;

· спілкуватися з більшою кількістю людей на основі продуктивного навчання.

У процесі дослідження ми впевнилися, що таким є освітнє середовище, яке забезпечує одночасно пізнавальний і соціальний розвиток студентів, а також цілеспрямоване управління діяльністю студентів з метою формування екологічної компетентності. На нашу думку, створення такого середовища можливе в межах предметів, провідним компонентом яких є “способи діяльності”[2]. Наповнення змісту навчання предметів такого типу віддзеркалює закономірності оволодіння студентами системою практичних дій, що є важливим для формування їхньої компетентності. До таких предметів належить і спецкурс інформаційних технологій, на базі якого ми проектували методику формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму.

Інформаційні технології, які сучасною педагогікою розглядаються як методологія і технологія організації навчального процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання, зокрема й комп'ютерів[4], у пропонованій методиці виступають як інтегруюче підґрунтя, що забезпечує: створення освітнього середовища, спрямованого на формування інформаційного світогляду студентів, розуміння нерозривної єдності з довкіллям, а також своєї особистої ролі в навколишньому середовищі і відповідальності за гармонійний розвиток людини, суспільства і природи; інтеграцію екологічних компетенцій, пов'язаних з професійною діяльністю майбутнього фахівця, які визначені різними навчальними програмами; підвищення якості навчання за допомогою більш повного використання доступної інформації; підвищення ефективності навчального процесу на основі його індивідуалізації та інтенсифікації; розробку перспективних методів, засобів і форм навчання з орієнтацією на розвиваючу, випереджальну і особистісно орієнтовану освіту; інтеграцію різних видів навчальної діяльності студентів (аудиторної, самостійної, пошукової, навчально-дослідницької) у рамках єдиної методології, заснованої на застосуванні інформаційних технологій; підготовку студентів до життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства; підвищення професійної компетентності і конкурентоспроможності майбутніх фахівців.

Література

1. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури. ? Київ: Центр навчальної літератури, 2003. ? 316 с.

2. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. ? 2-е вид., випр. і доп. ? Харків: "ОВС", 2002. ? 400 с.

3. Мистецтво життєтворчості особистості: Наук.-метод. посібник: У 2 ч. / Ред. рада: В.М. Доній (голова), Г.М. Несін (заст. голови), Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков (керівники авторського колективу) та ін. ? К., 1997. ? Ч. 1: Теорія і технологія життєтворчості. ? С. 271-272.

4. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М.Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін. ? К.: А.С.К., 2001. ? 256 с.

5. Равен Д. Педагогическое тестирование: Проблемы, заблуждения, перспективы /Пер. с англ. Изд. 2-е, испр. ? М.: "Когито-Центр", 2001. ? 142 с.

6. Хуторской А.В. Практикум по дидактике и методикам обучения. ? СПб.: Питер, 2004. ? 541 с.

7. Чернецов М.М. Роль информатики в экологическом образовании // Труды научной конференции «Экология, культура, образование». ? М., 1989. ? С. 210-215.

Анотація

Дане визначення екологічної компетентності на основі аналізу сучасних педагогічних досліджень. Розроблена модель інформаційного освітнього середовища. Визначено педагогічні умови формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму засобами інформаційних технологій.

Дано определение экологической компетентности на основе анализа современных педагогических исследований. Разработана модель информационной образовательной среды. Определены условия формирования экологической компетентности студентов гидрометеорологического техникума в процессе преподавания информационных технологий.

The definition of “ecological competence” is given on the base of analysis of modern pedagogical investigations. The model of informative educational environment is created. The pedagogical conditions of forming of ecological competence of the students of hydrometeorological technical school by means of information technologies is defined.

Размещено на Allbest.ru