Інноваційні підходи до викладання іноземної мови на практичних заняттях у вищих навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Інноваційні підходи до викладання іноземної мови на практичних заняттях у вищих навчальних закладах

Пономарьова О.І.

Постановка проблеми. У наш час до випускників вищих навчальних закладів пред'являють нові, підвищенні вимоги, пов'язані, перш за все, з рівнем володіння молодими фахівцями іноземною мовою.

Конкурентоспроможні кваліфіковані фахівці сьогодні повинні вміти не тільки прочитати і перекласти літературу за фахом, але й володіти достатніми навичками для сприйняття на слух навчальних лекцій і доповідей на іноземних мовах на різного роду конференціях, круглих столах та семінарах; уміннями для підтримки бесіди і ведення дискусій на професійні та ділові теми; вмінням знайти потрібну інформацію в Інтернеті або будь-яких інших іншомовних джерелах; досвідом підготовки та проведення презентації за тематикою, що вивчається.

Актуальність статті полягає в тому, що із зміною та розширенням цілі вивчення іноземних мов у вищих навчальних закладах, виникає необхідність ознайомлення та використання інноваційних технологій та методів викладання дисципліни, особливо на рівні профільного навчання мовам.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблема інноваційних підходів до вивчення іноземної мови досліджується багатьма вітчизняними та зарубіжними педагогами, серед яких: О.Б. Тарнопільський, О.А. Кулькіна, О.Ю. Кузнєцова, Ж-П Мартан, Г.В. Баранова, Н.І. Гез, Б.А. Лапідус, М.В. Ляховицький та ін.

Постановка завдання. Метою статті є вивчення сучасних технологій навчання іноземній мові, що існують у вітчизняній та зарубіжній методиці та розгляд умов для їх творчого використання у вищих навчальних закладах України.

Виклад основного матеріалу. Модернізація процесу викладання іноземних мов у вищій школі викликала необхідність використання нового, так званого особово-орієнтованого підходу до викладання дисципліни. Базовими положеннями цієї методики є спрямованість на розвиток особи, яку навчають, як активного суб'єкта навчальній діяльності, підвищення ролі самостійної роботи, контролю і самоконтролю за ходом та результатами оволодіння іноземною мовою. Все це знайшло відображення в загальноприйнятій нині у вищій школі модульної технології навчання, яка трактує модуль двояко: як блок інформації, що підлягає самостійному засвоєнню, і як особливу процедуру, що забезпечує оволодіння оптимальним способом вивчення матеріалу.

Інноваційним положенням модульної технології навчання є той факт, що учень поставлений в умови, коли він сам повинен здобувати знання за допомогою наданої йому інформації, формувати навики операції навчальним матеріалом, використовуючи надані йому інструкції. Реалізація цієї технології проходить 3 етапи - первинного ознайомлення з новим матеріалом; самостійної аудиторної або позааудиторної роботи і самоконтролю; етап підсумкового контролю.

Специфіка модульної технології навчання іноземним мовам полягає в тому, що студенти з більшою часткою самостійності, ніж в традиційному навчанні, досягають конкретних цілей, а саме: де безпосередньо стане в нагоді вивчений матеріал, де він знаходиться і як його знайти, що вивчити, яке завдання приготувати, як перевірити себе, в якій формі і яким за змістом буде підсумковий контроль? Досвід практичної діяльності свідчить про те, що новаторська модульна технологія зайняла міцне місце в системі навчання іноземним мовам у вищій школі і дозволяє поєднувати традиційні та інноваційні методи викладання як при аудиторній, так і при самостійній роботі.

Прагнення педагогів модернізувати процес викладання іноземних мов призводить до глибшого вивчення відомих раніше методів, їх оновлення й вдосконалення. Так, розроблений професором Жан-Полем Мартаном метод «Учіння через навчання», був відомий ще в ХIХ в. під назвою белл-ланкастерскої системи взаємного навчання. Суть його полягала в тому, що учні старших класів вивчали під керівництвом вчителя новий матеріал, а потім, отримавши ряд рекомендацій, навчали цьому матеріалу учнів молодших класів.

Істотна відмінність сучасного методу «Учення через навчання» від белл-ланкастерської системи полягає в тому, що учні самостійно, без допомоги викладача оволодівають новими знаннями. Само заняття служить в першу чергу не простому повідомленню нових знань, а інтерактивному спілкуванню учнів один з одним, їх колективному мисленню. Завдання викладача полягає в тому, щоб створити умови для вільної та продуктивної комунікації. При цьому необхідно пам'ятати, чим більш компетентний окремий учень, чим більш професійний викладач, тим краще працює весь колектив. Для того, щоб процес спілкування був ефективнішим викладачеві необхідно добре знати кожного учня і прагнути до того, щоб студенти колективно продукували знання.

Використання елементів методу «Учіння через навчання» лягло в основу експерименту, що проводився кілька років тому професором О.Б. Тарнопільським. Робота студентів старших курсів Дніпропетровського університету економіки і права була організована таким чином, що кожен з них виступав на одному із занять у ролі викладача. Учень заздалегідь отримував завдання з вивчення певного граматичного матеріалу з метою подальшого його пояснення в групі. Студент самостійно вивчав рекомендовану літературу, виявляв ключові моменти, які могли б викликати складнощі та нерозуміння у решти учнів. Роль викладача полягала в наданні необхідних консультацій, роз'яснень і рекомендацій стосовно найбільш доступного і ефективного способу викладу матеріалу.

За свідченням авторів експерименту, досвід проведення подібних занять показав, що студенти добре засвоюють навіть найважчий граматичний матеріал, вивчають його ретельніше, приділяють особливу увагу найскладнішим, із їхньої точки зору, граматичним моментам, приводять цікаві приклади на відповідні теми. Дуже важливим і позитивним чинником є і те, що комунікація протягом таких занять здійснювалася легко й невимушено, а атмосфера на заняттях завжди була доброзичливою і творчою.

Як відомо, ознакою сучасного періоду розвитку суспільства є перехід до інформаційного суспільства. В умовах такого суспільства сприйняття і розуміння усної мови на слух є одним із способів отримання інформації при прослуховуванні новин, перегляді освітніх і розважальних передач, а також у процесі навчання. Крім того, інтеграція України в міжнародний освітній простір і можливості, що зростають, проходження стажувань у ВНЗ за кордоном, можливості спілкування з носіями мови також підвищують необхідність володіння навиками та уміннями сприйняття іншоземної мови на слух. Ці уміння є важливими навчальними і професійно-орієнтованими уміннями для студентів і складають одну з основних цілей вивчення іноземних мов у вищій школі.

Досвід практичної роботи показує, що, як правило, у вищих навчальних закладах навчанню навикам аудіювання приділяється недостатня увага. На оволодіння цими уміннями і навичками відводиться мало навчальних годин, а в навчальному процесі використовуються переважно традиційні технології навчання, такі як прослуховування і переказ уривка тексту, а також відповіді на питання викладача за матеріалом, що був прослуханий. Практика показує, що оволодіння навичками та уміннями аудіювання все ще будується на принципах суб'єктно-об'єктної взаємодії викладача і студента. Викладач не ставить студента в ситуацію вибору, а дає, головним чином, готове завдання, спостерігає за його виконанням і здійснює контроль.

Існують і об'єктивні труднощі при навчанні цьому аспекту дисципліни. Так, рівень підготовки учнів у групах, як правило, різний. Одні зі студентів виконували завдання з аудіювання в середніх навчальних закладах і мають певні навички зі сприйняття інформації на слух, інші ж стикаються з подібною проблемою вперше. При визначенні студентів у навчанні групи цей факт враховується не завжди, що ускладнює роботу викладача.

В умовах модернізації навчального процесу у вищій школі і з метою підвищення ефективності навчання навикам аудіювання, методисти і викладачі-практики рекомендують ширше використовувати когнітивні технології навчання. На їх думку, це сприятиме формуванню у студентів таких пізнавальних умінь, як виділення головного, знаходження в тексті конкретної інформації, уміння відокремлювати оцінну інформацію від фактичної, усвідомлювати структуру вислову, що сприймається на слух, робити висновки та ін.

У сучасній вищій школі модернізація процесу навчання аудіюванню ставить перед викладачами завдання перетворення репродуктивної пізнавальної діяльності у продуктивну. У зв'язку з цим виникає необхідність координації у студентів різних умінь, наприклад, сприймати інформацію на слух і фіксувати її письмово. Письмова фіксація, як відомо, дуже тісно пов'язана з усіма видами мовної діяльності - аудіюванням, читанням, говорінням. Вона допомагає утримати в пам'яті потрібну інформацію, усвідомити логіку викладу матеріалу, сприяє сегментації мовного потоку на смислові частини і розумінню великих за об'ємом і складних за змістом мовних повідомлень. При навчанні аудіюванню уміння письмової фіксації рекомендуються методистами в якості опори, оскільки отримані записи можуть служити планом для усного або письмового спілкування.

Вивчення іноземних мов у сучасній вищій школі неможливо уявити без роботи з текстами як з однією з основних навчально-методичних одиниць. Іншомовний навчальний текст може бути реальною і продуктивною основою навчання всім видам мовної діяльності, якщо викладач та учні оперують варіативними прийомами роботи з текстом, орієнтованими на його розуміння. Нові підходи до роботи з текстами полягають в тому, що сама робота починається вже на передтекстовому етапі і ставить завдання розвитку уміння прогнозувати зміст тексту, актуалізації досвіду і знань учнів, усвідомлення мети вивчення тексту і зняття мовних труднощів.

Відомо, що розуміння іноземного тексту багато в чому залежить від того, наскільки читач уміє антиципірувати як смисловий зміст тексту, який він читає, так і окремі граматичні форми. Тому одним із завдань побудови роботи з текстом на передтекстовому етапі, як уже наголошувалося, є розвиток у учнів антиціпації. На думку Е.А. Кулькиної, це може бути досягнуто за допомогою ряду вправ, а саме: постановки питання перед читанням тексту. Учням пропонується виявити, чи є в тексті відповідь на дане питання чи ні. Ще одним прийомом є прогноз змісту тексту з заголовку, що особливо ефективно при роботі з публіцистичними текстами.

При самостійній роботі з текстами особливо значущим завданням передтекстового етапу є мотивація учня до вивчення тексту. Постановка питань перед читанням тексту, на думку методистів, дозволить посилити мотивацію учня до роботи над текстом, при цьому важливо, щоб передтекстове питання стосувалося проблем життя учня, інтересів молоді, а також мало діалогічну природу, ініціювало учня до формулювання своєї думки.

Сучасні вимоги до випускників вищих навчальних закладів передбачають не лише володіння студентами навичками письма, говоріння та читання, а перш за все, вмінням підготувати та провести презентацію іноземною мовою. Вивченню проблеми навчання студентів презентації приділяють увагу вітчизняні фахівці, які вважають, що методика навчання презентації англійською мовою є конкретною методикою і повинна будуватися не лише на загальних дидактичних і методичних принципах навчання іноземних мов, але й на спеціальних, принципах, сформульованих конкретно для цієї методики.

Навчання презентації розглядається вітчизняними вченими як супроводжуючий курс до основного курсу ділової англійської мови, тому принципи організації процесу оволодіння студентами-економістами вміннями проводити англомовні презентації доцільно аналізувати з точки зору реалізації принципів навчання ділової англійської мови.

Як відзначає Ю.С. Авсюкевич, сучасні методи навчання ділової англійської мови складають систему, яка включає три підсистеми. Перша підсистема містить провідний принцип мотиваційної достатності в навчанні і два підпорядковані їй принципи: культурологічності навчання і врахування різних варіантів англійської мови. Друга підсистема, за цією ж кваліфікацією, охоплює провідний принцип практичної реалізації комунікативної компетенції у навчанні і три підпорядкованих їй принципи: занурення у предметний зміст навчання, проблемності та інтегрованості навчання чотирьох видів мовленнєвої діяльності. Третя підсистема складається з провідного принципу автономії творчої навчальної діяльності та двох підлеглих їй принципів: урахування різних рівнів автономії навчання і творчої співпраці.

Принцип забезпечення мотиваційної достатності ставить за мету створення такого рівня навчальної мотивації, яка буде достатньою для досягнення мети навчання. На думку дослідників у галузі психології та методики навчання іноземної мови (Зимняя И.А.), найбільш ефективним видом мотивації під час вивчення іноземної мови є процесуальна внутрішня мотивація. Під час навчання презентації високої процесуальної мотивації студентів можна досягти за умови належної організації цього процесу та використання таких матеріалів і завдань, які забезпечували б особистісне самовираження студентів засобами мови, що вивчається.

Підпорядкований цьому принципу принцип культурологічності полягає, на думку дослідників, [5, с.37] у навчанні стандартної поведінки, яка відрізняє носіїв певної мови в різних комунікативних ситуаціях. Як вважає Ю. Авсюкевич, курс презентації повинен орієнтуватися на багатонаціональні аудиторії, включати приклади презентацій носіїв різних мов і культур, які використовують англійську мову для міжнародного спілкування. Визначення ще одного підпорядкованого принципу урахування варіантів англійської мови та англомовної культури обумовлене великою кількістю варіантів англійської мови. Однак, за результатами досліджень, переважна більшість студентів бажає вивчати американський або британський варіант англійської мови[7, с.5]. Ці ж дослідження вважають доцільним залучення до курсу презентації прикладів різних варіантів англійської мови з метою навчання студентів ефективно розуміти презентації носіїв іншої культури, які використовують англійську мову для міжнародного спілкування.

У другій підсистемі провідним є принцип практичної реалізації комунікативної компетенції у навчанні. Це означає, що у навчанні презентації необхідно якомога точніше відтворювати умови ділових відносин і ділової активності та зробити завдання, які моделюють реальні умови презентації. Підпорядкований цьому провідному принципу є принцип занурення у предметний зміст навчання. Він передбачає таку організацію навчання, щоб сконцентрувати увагу студентів не на мовній формі, а на предметному змісті мовлення, на досягненні мети презентації. Принципи проблемності та інтегрованості навчання видів мовленнєвої діяльності передбачають,з одного боку, включення завдань високопроблемного характеру, а з другого, використання усіх видів мовленнєвої діяльності, але надання більшої уваги говорінню та аудіюванню.

Принцип автономії творчої навчальної діяльності є провідним принципом третьої підсистеми. Як відзначає О.Б. Тарнопольський, автономія творчої навчальної діяльності в навчанні ділової англійської мови виникає тоді, коли учні самостійно вирішують проблемні творчі завдання засобами мови, що вивчається. Цьому провідному принципу підпорядкований принцип урахування різних рівнів автономії у навчальному процесі: нульового, групового та індивідуального[7, с.4]. На рівні нульової автономії викладач визначає завдання і зразки презентацій для читання, прослуховування та аналізу. У разі групової презентації завдання виконуються у групах, або у парах і всі рішення приймаються в результаті обговорення та компромісів. Індивідуальна автономія передбачає самостійну підготовку презентацій, визначення її форми та змісту, пошук та використання додаткових ресурсів інформації. викладання іноземний інноваційний

Таким чином, відзначає Ю. Авсюкевич, принцип урахування різних рівнів автономії є одним із засобів реалізації принципів забезпечення мотиваційної достатності і практичної реалізації комунікативної компетенції. У свою чергу, принцип практичної реалізації комунікативної компетенції, на думку Ю. Авсюкевича, пов'язаний із принципом забезпечення мотиваційної достатності навчання, тому що забезпечення психологічної реальності іншомовної активності значно підвищує мотивацію.

Отже, всі перераховані принципи ієрархізовані, взаємозумовлені та взаємозалежні, адже кожний окремий принцип кожної підсистеми пов'язаний з іншими.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Вивчення вітчизняних і зарубіжних джерел, а також досвід практичної діяльності дозволяють зробити висновок про те, що на сучасному етапі йде активний пошук шляхів вдосконалення та модернізації процесу викладання іноземних мов у вищій школі. Збільшені вимоги до випускників вищих навчальних закладів і реалії життя ставлять перед викладачами завдання вивчати і впроваджувати в навчальну практику найбільш ефективні методики і технології, поєднувати традиційні і інноваційні методи в навчанні, творчо розвивати набутий практичний і теоретичний досвід викладання дисципліни.

Література

1.Авсюкевич Ю.С. Принципи навчання англомовної презентації студентів економічних напрямів / Іноземні мови №1, 2008. - С.25-30.

2.Кулькіна Є.А. Прийоми роботи з навчальними текстами з англ.мови. на передтекстовому етапі: - Іноземні мови в школі; - М; - 2007; №5 - С.74.

3.Мартан Ж-П.; Ратнер Ф.А.;Рахимова А.Е. Використання методу «Учіння через навчання» на уроках ін.м.;- Іноземні мови в школі; -М; - 2007, №6 - С.2.

4.Тарнопольський О., Дегтярьова Ю. Студент у функції викладача англійської мови як іноземної: вплив на ставлення до навчання та навчальну мотивацію. - Збірник наукових праць;- Львів; -2007. - С.37-40.

5.Тарнопольский О.Б., Кожушко С.П. Методика обучения английскому языку для делового общения: Учебное пособие. - К.: Ленвіт, 2004. - С.65

6.Тарнапольський О.Б. Англійська мова в Україні: якого варіанта навчати?// Іноземні мови. - 2003. - №2. - С.3-6.

7.Tarnopolsky O. The scale of learner autonomy: Three levels in an intensive English programme // Independence. Newsletter of the IATEFL Learner Independence Special Interst Group. - 2001. - Issue 29. - P.1-5.

Размещено на Allbest.ru