Оцінка іміджу навчального закладу

Необхідність створення передумов для подолання суперечності між потребою керівника і працівників освітньої установи у формуванні її позитивного іміджу і недостатнім рівнем їх реальних знань і умінь для здійснення цієї діяльності. Оцінка показників іміджу.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.02.2019
Размер файла 28,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Оцінка іміджу навчального закладу

Посохова І.С.

Постановка проблеми. Навчальний заклад -- це відкрита соціально-педагогічна система, що взаємодіє з багатьма соціальними інститутами. Проблема його зовнішнього представництва існувала завжди, але в сучасних соціокультурних умовах вона проявляється більш чітко. Пов'язано це, на наш погляд, по-перше, із процесами становлення й розвитку різних типів і видів закладів освіти -- державних і недержавних, що мають різні напрямки діяльності, що прагнуть до максимального розкриття особистості, але реалізуючи свої цілі різними методами й засобами в неоднакових умовах. Тобто з тим, що виступає сьогодні як характеристика системи професійної освіти -- її варіативністю. По-друге, проблема зовнішнього представництва освітньої установи обумовлюється скороченням чисельності учнів.

По-третє, дослідження, проведені ученими, показують, що мета, зміст, результати інноваційних процесів, окремих педагогічних нововведень не завжди зрозумілі потенціальним споживачам освітніх послуг, а їхні очікування, сформовані на основі загального уявлення про навчальний заклад у потенційних споживачів освітніх послуг, не завжди співвідносяться з тим, що вони реально одержують.

У зв'язку з цим необхідність формування іміджу освітньої установи визначається [8]: імідж навчальний освітній

* складною демографічною ситуацією в системі освіти;

* диференціацією та варіативністю системи освіти;

* складністю вибору напрямів і перспектив самовизначення учнів;

* численними запитами соціальної практики;

* потребою освітньої й управлінської практики у формуванні уявлень про навчальний заклад;

* наявністю досвіду роботи освітніх установ у даній галузі.

На ринку надання освітніх послуг між навчальними закладами України поступово з'являється та посилюється конкуренція. Найбільш жорстка конкуренція існує між так званими комерційними навчальними закладами, адже наявність достатньої кількості платоспроможних учнів чи студентів є неодмінною умовою їх виживання. Проблема підвищення власної конкурентоспроможності є актуальною і для тих навчальних закладів, що фінансуються за рахунок державного бюджету. Навчальні заклади всіх типів та форм власності змушені докладати чимало зусиль для того, аби залучити до своїх стін нових вступників. Серед них досить важливу роль мають відігравати заходи зі створення та підтримання привабливого іміджу організації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теорія іміджу з'явилася на Заході у 60-ті роки. Її поява була зумовлена необхідністю протидії рекламній діяльності конкурентів. Суть теорії, обґрунтованої визнаним фахівцем реклами Д. Огілві, полягала у тому, що для успішної реалізації товару значно важливіше створювати у свідомості споживача позитивний образ певного товару, аніж надавати інформацію про окремі специфічні його властивості [14, с.144].

У 70-ті роки теорія іміджу трансформувалася в теорію бренд-іміджу, тобто створення образу не просто окремих товарів, а цілих їх груп або товарних сімейств, об'єднаних певним товарним знаком. Цю теорію було покладено в основу технології брендінгу [11].

Незважаючи на те, що проблема формування іміджу існувала завжди, до середини 80-х років у вітчизняній літературі їй приділялося недостатньо уваги.

Це пов'язано з тим, що цей феномен вважався механізмом насадження стереотипів західного способу життя.

Вітчизняні дослідження останнім часом перш за все спрямовані на вивчення принципів, механізмів і технологій формування іміджу держслужбовця (В.В. Дашевський, Л.В. Льдова, Є.А. Орлова і ін.), вчителя (А.А. Деркач, Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова, А.А. Реан і ін.).

Психологічні технології формування іміджу організації досліджені в кандидатській дисертації Є.В. Гришуніної.

Питання формування позитивного іміджу організації набуло свого відображення у дослідженнях Л. Брауна, Г. Почепцова, О. Кудінова. Загальні психологічні основи іміджу навчальних закладів розглядали О. Бандурка, О. Землянська, Л. Алексєєва, А. Громова, В. Шпалінський. Проблеми взаємозалежності управління та іміджу відображено у працях З. Старобинського, Б. Андрюшкіна, Р. Гріфінв, В. Яцури, С. Скібинського, Ф. Хміля, О. Ільїна. Різні аспекти роботи керівника зі створення іміджу розглядаються в дослідженнях Г. Почепцова, Є.Уткіна, О. Омарова, О. Фельзера, О. Доброневського.

Постановка завдання. Проте, в цілому, проблема іміджу професійного навчального закладу як соціального інституту розроблена недостатньо.

Відсутнє чітке визначення складових іміджу, не визначені суб'єкти і об'єкти його формування, критерії й показники ефективності цього процесу.

Недостатня наукова розробка питань структури іміджу навчального закладу, прийомів і методів дії на її соціальне оточення в процесі створення іміджу, умов і чинників, що впливають на ефективне формування іміджу, зумовили проблему нашого дослідження.

Проблема також визначається необхідністю створення передумов для подолання суперечності між потребою керівника і працівників освітньої установи у формуванні її позитивного іміджу і недостатнім рівнем їх реальних знань і умінь для здійснення цієї діяльності.

Разом із тим у науковій літературі недостатньо розглянуто проблему теоретичного обґрунтування й апробації на практиці технології створення позитивного іміджу професійного навчального закладу.

Виклад основного матеріалу. В останні роки багато говорять і пишуть про те, як представити унікальність навчального закладу, особливості його життєдіяльності. Частково це вирішується через розробку та документальне оформлення концепцій освітньої установи, освітніх програм і програм розвитку навчального закладу. Однак вони, на нашу думку, необхідні, але не є достатньою умовою формування зовнішнього інформаційного поля закладу як відкритої соціально-педагогічної системи для потенційних замовників і споживачів освітніх послуг. У зв'язку з цим з'являється необхідність розробки оригінальних, індивідуалізованих інформаційних документів для кожного освітнього навчального закладу.

Прикладом подібного роду матеріалів можуть стати рекламні проспекти, інформаційні бюлетені, листівки, інформаційні листи, буклети, що розкривають особливості напрямів освітньої практики навчального закладу, атрибутивні іміджеві його характеристики: логотипи, гасла, девізи, поліграфічні константи, друкована продукція, створення власного сайту в Інтернеті, реклама у ЗМІ, тощо. Подібні документи й атрибути можуть досить повно і в той же час доступно розкривати особливості діяльності освітніх установ, їхню сутність і специфіку, переваги впроваджуваних і використовуваних новацій, традиції, культуру освітньої установи.

При розробці презентаційних матеріалів, програм зі створення іміджу освітньої установи важливо чітко визначити їхнє цільове призначення: для кого розробляються ці документи, чи є вони частиною плану навчального закладу, виступають як одна з форм планування, чи носять зовнішній інформаційний характер, на яку групу осіб розраховані.

І. Лазаренко [3] виділяє у проблемі формування іміджу освітньої установи мотиваційно-цільовий, змістовний і технологічний компоненти.

Мотиваційно-цільовий компонент включає вивчення потреб усіх суб'єктів педагогічної практики у формуванні іміджу установи, як усередині, так і за її межами; психологічну готовність до участі в майбутній роботі; вивчення наявного досвіду; формування мети та завдань даного управлінського нововведення, результатів його впровадження.

Змістовний компонент розкриває сутність поняття «імідж освітньої установи», його структурні елементи, їхню характеристику, критерії відбору змісту інформаційних матеріалів, певного оформлення.

Технологічний компонент припускає послідовність етапів реалізації даного нововведення, технологічну готовність суб'єктів діяльності, вироблення рекомендацій з його використання.

Побудова іміджу освітньої установи -- як «емоційно забарвленого образа закладу, часто свідомо сформованого, що має цілеспрямовано задані характеристики та покликаний впливати на конкретні групи соціуму», припускає рішення ряду завдань:

1) вивчення громадської думки всередині навчального закладу з метою з'ясування задоволеності ним викладачами, учнями, батьками;

2) поширення новизни, пов'язаної з розвитком інноваційних процесів, -- розробки, упровадження та використання педагогічних нововведень. При цьому презентація інноваційних процесів може виступати як характеристика життєдіяльності навчального закладу та, при порівняльному аналізі, як перевага даного закладу перед іншими;

3) забезпечення висвітлення подій у діяльності навчального закладу - установлення ефективного зворотного зв'язку із зовнішнім середовищем. Рішенням даного завдання є реалізація одного з постулатів формування громадської думки: «Думка більше визначається подіями, ніж словами»;

4) розробка інформаційного матеріалу, що має бути доступний, зрозумілий, відбивати позитивні зміни у життєдіяльності навчального закладу, демонструвати досягнення, отримані у процесі змін.

Дослідження -- аналіз літератури, спостереження -- показують, що значущою характеристикою сучасної професійної школи виступає її вже сформований або усталений образ, основу якого становлять:

* місія освітньої установи, її пріоритети;

* організаційна культура -- унікальна, неповторна, особлива система цінностей, звичаїв, традицій, стилів поведінки конкретного навчального закладу;

* види та якість освітніх послуг даного навчального закладу;

* наявність і функціонування дитячих та юнацьких організацій;

* зв'язок освітньої установи з різними соціальними інститутами;

* внесок навчального закладу в розвиток освітньої підготовки учнів, їхньої вихованості; психічних функцій; творчих здатностей; формування здорового способу життя.

Аналіз інформаційних джерел дозволяє визначити узагальнені змістовні компоненти інформаційних матеріалів, призначених для зовнішнього представлення. Ними є:

1. Адреса освітньої установи, контактні телефони, місце розташування навчального закладу та можливість доїхати до нього громадським транспортом.

2. Прізвище, ім'я та по батькові директора (ректора) навчального закладу, заступників директора (ректора).

3. Стисла історична довідка, що розкриває етапи становлення, розвитку освітньої установи, зміни її статусу.

4. Місія навчального закладу. Визначення місії прямо пов'язане з вибором типу, виду, моделі освітньої установи. У місії повинна бути відбита специфіка контингенту учнів або студентів.

5. Модель випускника навчального закладу -- один з основних компонентів інформаційних матеріалів.

Доцільно включити в розглянуті матеріали такі компоненти, як:

1. Освітня структура навчального закладу, що включає всі ступені навчання (даний компонент дозволяє простежити можливості самовизначення учнів або студентів усередині закладу; особливості змісту освіти -- оригінальні предмети, навчальні курси, факультативи, гуртки, секції тощо), новизну освітніх послуг, які пропонує навчальний заклад, їхня конкурентноздатність.

2. Освітній простір навчального закладу, його науково-практичні зв'язки. Цей компонент створює бачення можливих шляхів продовження професійного самовизначення випускників закладу, а також демонструє умови розвитку особистості учня, студента у процесі навчання.

3. Традиції колективу (свята, олімпіади, конкурси, змагання).

4. Результати, досягнення в діяльності освітнього закладу (призові місця, перемоги на конкурсах, конференціях, олімпіадах; соціальна адаптація; працевлаштування випускників).

5. Перспективи розвитку освітньої установи.

6. Вартість освітніх і додаткових послуг.

Що ж треба зробити, аби сформувати, створити привабливий імідж організації? Першим і чи не найвідповідальнішим кроком на цьому шляху є розробка того цільового іміджу, який має бути притаманним організації як суб'єкту суспільно-політичного чи освітньо-культурного життя. Як говорить стародавня східна мудрість, шлях довжиною у тисячу льє починається з першого кроку, тому необхідно добре подумати, в якому напрямку його слід зробити. В нашому випадку таким першим кроком є розробка робочого “ескізу” тієї “упаковки”, в якій ми хочемо представити наш товар (яким є навчальний заклад) на символічному ринку освітньої продукції.

Другим кроком є визначення оптимальної медіастратегії, основним завданням якої є таке розміщення й періодичність подання іміджевої інформації, яка б забезпечувала максимально можливе за виділених обсягів фінансування охоплення нею цільової аудиторії. Від того, якою була якість обраної медіастратегії, залежить, чи буде забезпечено належну інтенсивність поточного іміджу рекламованого об'єкту. Вироблення оптимальної медіастратегії потребує ретельного аналізу різних варіантів можливого медіаплану рекламної кампанії, кожний з яких має спиратися на результати спеціальних медіадосліджень.

Третій етап являє собою матеріалізацію, упредметнення цільового іміджу у конкретних зразках рекламно-агітаційної продукції та їх тиражування, проведення спеціальних рекламних акцій і т.п.

І. Зуєвська виділяє постійні і змінні складові позитивного навчального закладу.

До числа постійних іміджу, на думку І. Зуєвської, відносяться:

чітке визначення педагогічним колективом місії і концепції освітньої установи;

оптимістичний настрій і доброзичливий мікроклімат у педагогічному та учнівському колективах;

педагогічна, соціальна і управлінська компетентність співробітників;

сформований образ керівника-професіонала, лідера, особи яскравої, захопленої, яка володіє неформальним авторитетом, здатної надихнути колектив на досягнення високої мети;

ефективна організаційна культура освітньої установи, яка включає норми, цінності, певну філософію управління, весь спектр поглядів, відносин, що визначають специфіку поведінки колективу в цілому;

якість освітніх послуг;

наявність і функціонування юнацьких суспільних організацій;

зв'язки навчального закладу з різними соціальними інститутами;

внесок навчального закладу в розвиток освітньої підготовки учнів, їх вихованості, психічних функцій, творчих здібностей, формування здорового способу життя;

турбота адміністрації про надання своєчасної актуальної психологічної допомоги окремим учасникам освітнього процесу (тим або іншим учням, молодим фахівцям, що мають утруднення, батькам та ін.);

наявність яскравої зовнішньої символіки.

До числа змінних іміджу І. Зуєвська відносить:

зміст місії і пріоритети освітньої установи;

види освітніх послуг;

матеріальну базу освітньої установи.

Отже, при роботі над створенням стійкого позитивного іміджу навчального закладу необхідно першорядного значення надавати незмінним і постійним компонентам. На погляд І. Зуєвської, з позиції управління освітньою установою виявлені складові умовно можна згрупувати в наступні блоки:

комфортність середовища (оптимізм і доброзичливість в колективі, своєчасна психологічна допомога окремим учасникам освітнього процесу; дизайн та навчально-технічне обладнання приміщень, тощо);

якість освітніх послуг (внесок навчального закладу до розвитку освітньої підготовки учнів, їхньої вихованості, психічних функцій, творчих здібностей, формування здорового способу життя; ясне бачення цілей освіти і виховання, сформульоване в місії освітньої установи; зв'язки навчального закладу з різними соціальними інститутами, % працевлаштування випускників за фахом і т.д.);

позитивно спрямований стиль навчального закладу (ефективна організаційна культура навчального закладу; наявність і функціонування юнацьких суспільних організацій і т.д.);

позитивний образ керівника і персоналу освітньої установи (педагогічна, соціальна і управлінська компетентність співробітників);

яскрава зовнішня атрибутика (наявність зовнішньої символіки, ритуалів; реклама у ЗМІ; наявність сайту в Інтернеті та ін.).

Зростаючого значення у формуванні іміджу набуває розвиток внутрішніх комунікацій організації і, перш за все, стосунки з персоналом, який визначає більшість параметрів іміджу організації: це і підвищення мотивації праці працівників, їх кваліфікації, демократичність в управлінні, розвиток зворотного зв'язку керівництва, у тому числі і через анкетування, уміння діяти в різних кризових ситуаціях і т.д.

Існують різні критерії і способи оцінки іміджу організації. Одні автори віддають перевагу математичним і економічним способам оцінки (І.В. Алешина), інші указують на переваги комунікаційних (інформаційних або психологічних) способів (М.Ю. Самотін, М.В. Томілова та ін.).

І. Зуєвська вважає, що доцільніше оцінювати комунікативну ефективність, оскільки способи її оцінки найбільш доступні в умовах навчального закладу.

Критерії комунікативної (інформаційної) ефективності заходів щодо створення позитивного іміджу навчального закладу:

1. Ступінь обізнаності споживача. Вимірювання обізнаності може ґрунтуватися на опитах громадської думки про різні позитивні аспекти діяльності освітньої установи (чи чули.., чи знають...). Відсоток правильних відповідей і буде мірою обізнаності.

2. Розуміння. Сприйняття споживачами бажаного образу навчального закладу можна виміряти, попросивши респондентів вказати індекс їх згоди або незгоди щодо наявності у професійної школи певних якостей і властивостей за наступною шкалою:

повністю згодні +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 не згодні

Відношення. Відношення до навчального закладу в цілому або до окремих складових іміджу можна охарактеризувати як відчуття «подобається/не подобається». В даному випадку можна використовувати аналогічну шкалу:

подобається +3 +2 +1 0 -1 -2 -3 не подобається

4. Прихильність і дія. Показниками в даному випадку є: набір учнів або як демонстрація бажання вчитися саме в даному навчальному закладі; плинність кадрів (як показник стабільності колективу).

На підставі даних результатів визначається ефективність проведеної роботи по формуванню іміджу, виявляються його негативні і позитивні сторони, робиться висновок.

Дати оцінку позитивного іміджу навчального закладу можна за допомогою критеріальної оцінки іміджу (Н.Л. Жарікова). На основі даної методики, оцінити репутацію організації можна за допомогою критеріїв та показників. Було виділено три групи комплексних критеріїв, які в свою чергу складаються з ряду одиничних показників. (табл.)

1. Перший корпоративний критерій - внутрішній імідж - є комплексним показником, визначає внутрішнє середовище організації і ділиться на одиничні показники: відданість співробітників, моральний клімат колективу, визнання всіма цілей і стратегії організації, розвинена система стимулювання персоналу, якісні умови праці і т.п.

2. Другий комплексний критерій - споживацький. Він визначається ринковим середовищем і характеризує зовнішній імідж організації; якнайменше контрольований, включає такі показники, як: загальна популярність і репутація, швидкість реагування на запити споживачів, інноваційність, престиж і якість послуг, об'єм сервісу і т.д.

3. Наступний важливий критерій іміджу організації - партнерський, що складається з показників: дотримання термінів і умов за договірними зобов'язаннями, рівень зовнішніх зв'язків, конкурентний статус і т.д.

Таблиця

Ієрархічна структура критеріїв та показників позитивного іміджу навчального закладу

Критерій

Показник

Бали

(від -5 до +5)

Споживацький (х)

Загальна відомість та репутація навчального закладу

Профільність, спеціалізація навчального закладу

Престиж освітніх програм

Висока якість знань випускників, їхня готовність до праці

Дизайн споруди та приміщень, чистота, порядок та затишок

Увага закладу до особистості учня або студента, його особистісного здоров`я

Зовнішня атрибутика

Реклама навчального закладу

Наявність власного сайту в Інтернеті

Молодіжна субкультура

Корпоративний (у)

Сприятливий психологічний клімат та доброзичливий характер стосунків між учнями або студентами, педагогами та співробітниками

Кваліфікація, професійні якості, стиль поведінки та зовнішній вигляд педагогів та співробітників

Система морального та матеріального заохочення персоналу

Чітке формулювання місії навчального закладу

Партнерський (а)

Швидке реагування на зміни запитів споживачів

Співробітництво навчального закладу з іншими освітніми, виробничими та науковими установами

Конкурентний статус навчального закладу

Оцінка показників іміджу проводиться за допомогою бального методу, де +5 - найвищий бал, -5 - найнижчий бал, 0 - якщо школа не використовує даний показник у формуванні іміджу. Тут можливі такі оцінні поняття, як позитивний/негативний, розмитий імідж.

Показникам іміджу надаються змінні:

внутрішній імідж навчального закладу = х, зовнішній = у, партнерський = а.

Імідж організації може мати наступні характеристики:

якщо х = 0, у = 0, а = 0 = > х + у + а = 0, - організація не оцінювала імідж;

якщо х > 0, у > 0, а > 0 = > х + у + а > 0, - позитивний імідж;

якщо х < 0, у < 0, а < 0 = > х + у + а < 0, - негативний імідж;

якщо х = 0, у > 0, а > 0 = > х + у + а > 0, - прагне до позитивного іміджу;

якщо х = 0, у > 0, а < 0 = > х + у + а > 0, - прагне до нульового результату;

якщо х = 0, у = 0, а < 0 = > х + у + а < 0, - прагне до негативного іміджу;

якщо х = 0, у = 0, а > 0 = > х + у + а > 0, - прагне до позитивного іміджу;

якщо х < 0, у < 0, а > 0 = > х + у + а < 0, - прагне до позитивного іміджу;

якщо х < 0, у < 0, а = 0 = > х + у + а < 0, - прагне до позитивного іміджу;

якщо х > 0, у > 0, а < 0 = > х + у + а > 0, - прагне до негативного іміджу;

якщо х > 0, у > 0, а = 0 = > х + у + а > 0, - прагне до негативного іміджу.

На підставі отриманих результатів визначається ефективність проведеної роботи з формування іміджу, виявляються його негативні і позитивні сторони, робиться висновок.

У контексті розгляду цього питання необхідно зазначити, що при визначенні інтегрального показника конкурентоспроможності ВНЗ враховується дуже багато факторів. Наприклад, Фасхієв Х.А. [13] нараховує 43 таких показники, які він розподіляє на 5 груп:

1. Показники кваліфікаційного потенціалу навчального закладу;

2. Показники розвитку науково-методичної бази;

3. Показники забезпеченості матеріально-технічної бази;

4. Показники якості системи освіти;

5. Охоплення областей підготовки фахівців.

В. Грищак у своїй доповіді “Ефективність та перспективи міжнародної діяльності університету” зазначає, що такими критеріями можуть бути:

- Присутність елементу інноваційності;

- наявність матеріально-фінансової складової, що сприяє розвитку матеріально-технічної бази, впровадженню нових курсів викладання, підвищенню рівня професійної майстерності педагогічного складу та загального рівня підготовки молодих фахівців в університеті.

присутність рекламно-іміджевої сторони у партнерських стосунках організаціями, посилення позитивного іміджу університету через міжнародні зв'язки.

Ми вважаємо, що вищезазначені показники та критерії мають відношення не лише до вищого навчального закладу, а й до визначення показника конкурентоспроможності і професійно-технічного навчального закладу.

У своєму дослідженні „Складові успіху керівника сучасного навчального закладу” Р.І. Черновол-Ткаченко стверджує, що позитивний імідж навчального закладу насамперед залежить від його керівника, і що керівник має постійно забезпечувати нову якість навчального закладу, усвідомлюючи, що в основі інноваційного розвитку є зміна характеру діяльності і стосунків усередині колективу. У дослідженні виділяються такі фактори та показники успішності керівника навчального закладу: лідерство, адаптованість, особиста стабільність, наявність команди однодумців, уміння її створювати, володіння основними функціями освітнього менеджменту, репутація, оптимальна відкритість, рейтинг успішності керованого навчального закладу, міжнародний авторитет, стан робити в умовах змін.

Керівник-лідер повинен уміти змінювати себе і розвиватися з часом, тобто адаптуватись до ситуацій, набувати умінь гнучко і швидко пристосовуватись до будь-яких змін у суспільстві, не допустити, щоб вони розчавили його.

Таким чином, адаптованість виражає критерій лідера, спроможного знайти і проаналізувати свої підходи і здатності, виявити свій потенціал, навчитися діяти по-іншому у нестабільній чи неадекватній ситуації.

Особиста стабільність -- наступний критерій успішності. Вона виражається стійкою мораллю, твердістю духу і вмінням тримати дане слово за будь-яких ситуацій. Вагомою ознакою даного критерію є вміння переходити з проміжних результатів діяльності на кінцеві, що забезпечує конкурентно спроможність освітнього закладу в умовах постійних змін у соціумі.

Наявність команди однодумців і вміння її створювати -- ще один критерій успішності керівника, який формує працездатний, згуртований єдністю мети колектив, керівника соціально зрілого, готового до сприйняття демократичних форм управління, сприйняття підлеглих як особистостей, яким властиві як позитивні, так і негативні особистісні якості.

Показники критерію володіння основними функціями менеджменту керівник демонструє в процесі здійснення управлінської діяльності, реалізуючи посадові компетенції.

Критерій успішності керівника виражається через його репутацію, тобто визнання громадськістю. При цьому враховується не лише майстерність керувати, а й людський фактор, взаємовплив керуючої та керованої підсистем, продуктивна ділова взаємодія з оточуючим соціумом, в основі якої -- прийняття і схвалення цілей і задач освітнього закладу, постійна підтримка і покращення контактів з різними громадськими організаціями й установами, референтними соціальними групами, формування його політики.

Соціальна активність керівника розкривається в його умінні формувати позитивний імідж навчального закладу засобами масової інформації, участі у педагогічних ярмарках, професійних конкурсах, представленнях ЗНЗ на конференціях, нарадах, у державних органах тощо.

Критерій оптимальної відкритості характеризує успішність керівника в умінні забезпечувати доцільні умови переведення соціально-педагогічної системи у якісно новий стан постійного розвитку, впровадження інновацій, трансформації і реформації.

Це розвиток умінь керівника вносити суттєві позитивні зміни у психологічний клімат колективу, в організаційну структуру закладу, у свої функціональні обов'язки та обов'язки своїх підлеглих, доцільно здійснювати реорганізацію навчального закладу. Оптимальним ступенем відкритості соціально-педагогічної системи є можливість вільно відокремлювати чи приєднувати компоненти в рамках цілого, не порушуючи при цьому її цілісності. Тобто йдеться про визнання того, наскільки будь-яка система здатна приймати до своїх зв'язків компоненти інших систем або здатна віддавати частину своїх компонентів іншим системам, не змінюючи при цьому своєї сутності [7, с.111].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Створення позитивного іміджу навчального закладу - складний і тривалий процес формування міцної і високої репутації, привабливості навчального закладу, створення ситуації успіху на всіх рівнях його роботи.

Тут важко не погодитися з К.М. Ушаковим, що «пошуки єдиного рецепту успішного управління, на жаль, приречені на провал. Власне, банальний рецепт все ж таки є - він в самому факті пошуку».

Питання створення позитивного іміджу навчального закладу, що виступає однією із складових модернізації освіти, є на сьогодні дуже важливим і необхідним. З одного боку -- це конкурентноспроможність на ринку освітніх послуг, з іншого -- реформування старих методів управління, які в більшій мірі себе вже вичерпали і не відповідають вимогам сьогодення, а тим більше майбутнього. Нові, вдосконалені методи управління повинні ґрунтуватися не тільки на останніх досягненнях соціальних наук і менеджменту, але й враховувати людський фактор.

Література

1. Белаш О.Ю. О маркетинговой деятельности в государственном вузе // Маркетинг в России и за рубежом. - 2006. - №1. - С. 97-107.

2. Лазарев В.А., Мохначев С.А. Конкурентоспособность вуза как объект управления. Монография: Пригородные вести, 2003. - С. 89.

3. Лазаренко І. Формування іміджу освітньої установи // Директор школи. Україна, 2006. - С. 36-39.

4. Освітній менеджмент: Навчальний посібник /за ред. Л. Даниленко, Л. Карамушки. -

К. : Шкільний світ, 2003. - 400с.

5. Пащенко Н.И. Конкурентоспособность вузов и стратегии их деятельности в условиях региональной конкуренции: Дис.... к.э.н. -Уфа, 1999. - 191с.

6. Петруня Ю.Є. Маркетинг на ринку освітніх послуг // Маркетинг в Україні. -2004. -№ 1. - С. 157-163.

7. Підготовка керівника середнього закладу освіти: Навчальний посібник / За ред. Л. І. Даниленко. - К. : Міленіум, 2004. - 272с.

8. Піскунов М.С. Імідж освітньої установи: структура і механізми формування // Моніторинг і стандарти в освіті, 1999. - № 5. - С. 45-51.

9. Почепцов Г.Г. Типы имиджей. // A&PR Digest - 1996, № 5.--С. 31, 95.

10. Решетілова Т. Методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності ВНЗ // Маркетинг в Україні. - 2005. - № 3. - С. 6-9.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.