Управління нововведенями в навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru//

Управління нововведенями в навчальних закладах

Посохова І.С

Постановка проблеми. Прагнуче до успіху установа освіти «приречена» на різного роду нововведення: розробка нових навчальних планів, удосконалювання форм і методів навчання, підвищення вимог до кваліфікації професорсько-викладацького складу та ін. Інновації - необхідна умова виживання вузів на ринку освітніх послуг, підвищення їхньої конкурентоздатності. Інноваційні процеси, супроводжують діяльність кожного керівника, викладача освітнього закладу, дають їм змогу професійно саморозвиватися, реалізувати свій творчій потенціал [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інновація (нововведення) - дії, спрямовані на задоволення нової потреби (або пропозиція нового шляху задоволення старої), основу якої складає втілення нових знань у нові технології, ноу-хау, нові комбінації виробничих факторів, зміни можуть стосуватися будь-якого аспекту або фактора діяльності вузу: структури, цілей і фактора діяльності вузу: структури цілей і задач діяльності, технології навчання, управлінських процесів, людського фактора. Освітніми інноваціями є “вперше створені, вдосконалені або застосовані освітні, дидактичні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності” [2].

Загальний інноваційний процес охоплює сукупність окремих інновацій. Для забезпечення ефективності окремих нововведень та інноваційного процесу в цілому треба врахувати, відстежувати, прогнозувати наслідки впровадження інновацій для закладу освіти.

Постановка завдання. Вищевикладене відокремлює управління нововведеннями (освітніми інноваціями) у самостійний вид творчої, креативної діяльності, автономну, наукову проблему.

Виклад основного матеріалу. Управління освітніми, педагогічними інноваціями - “вид соціального управління, що підтримує цілеспрямованість і організованість інноваційних процесів у системі освіти” [2, с. 266].

Управління нововведеннями складається з таких дій (компонентів) керівника, який відповідає за їх впровадження:

визначення мети;

прийняття управлінських рішень (планування);

організація виконання управлінських рішень;

контроль за результатами інноваційної діяльності;

корекція нововведення;

аналіз результатів інноваційної діяльності.

При управлінні нововведеннями перша проблема, з якою можуть зіткнутися керівники дослідницьких груп або керівники різних підрозділів вузу, це опір змінам впровадженню інновацій. Опір нововведенням проявляється у вчинках, спрямованих на дискредитацію, затримку або протидію здійсненню змін у процесі праці.

До причин опору нововведенням відносяться наступні:

відчуття співробітниками дискомфорту через майбутні зміни, коли немає впевненості в правильності прийнятих рішень, негативно сприймається невизначеність, що виникла, з'являється страх невідомості і почуття погрози безпеки в роботі;

методи проведення змін: співробітники незадоволені обмеженнями інформації, не припустимий авторитарний підхід, що не допускає їхню участь у здійсненні змін;

відчуття співробітниками несправедливості, оскільки досягнення і висновки від проведених змін привласнюються іншими людьми [2, с.266].

персонал не розуміє мети змін, людям здається, що і так усе добре;

співробітники, які не брали участі в плануванні нововведень, не бачать кінцевого результату;

ігнорують традиції колективу, звичний стиль і режим роботи;

зміни грозять підлеглим різким збільшенням обсягу роботи;

ініціатор змін не користується повагою, або є неформальний лідер, який проти нововведень [3].

До дуже ефективних прийомів планування і здійснення інновацій у роботі колективу можна віднести наступні:

аналіз ситуації й визначення причин можливого опору персоналу нововведенням;

пояснення цілей змін і їхніх наслідків для колективу й окремих співробітників;

залучення підлеглих до планування нововведень;

надання можливості підлеглим (колегам) виразити незгоду з нововведеннями, тобто налагодження зворотного зв'язку;

облік звичок, традицій колективу;

створення в колективі обстановки довіри при повідомленні повної і точної інформації про майбутні зміни;

дотримання графіка робіт керівниками і підлеглими, виключення невиправданих «авралів»;

упевненість самого керівника в доцільності нововведень;

підкріплення своїх пропозицій посиланням на позитивні приклади й авторитетні думки.

Для управління нововведеннями бажано мати банк інновацій (педагогічних ідей), які всі разом забезпечують інноваційну діяльність колективу підрозділу навчального закладу. Банк створюється у вигляді комп'ютерної картотеки. Картка описує окреме нововведення у формалізованому вигляді; по таких пунктах:

проблеми протиріччя освітнього процесу, які не вирішуються традиційними шляхами та засобами;

позначка нововведення. Вона передбачає визначення параметрів результатів;

суть нововведення надається у вигляді комплексу завдань, які потрібно розв'язати;

прогнозування результатів нововведення. Передбачає як позитивні так і негативні наслідки, розкриває параметри, за якими буде визначена ефективність інновацій;

класифікація інновацій. Віднесення нововведення до галузі її застосування: управління, дидактика, виховання та ін.;

інноватор (відомості про виконавця);

стадії нововведення;

експериментальна перевірка інновації (фіксація результатів кожної перевірки; етап експерименту, вид контролю за впровадженням інновації);

перешкоди на шляху розроблення та впровадження нововведення;

оцінювання інновації;

подальші проблеми (які потребують того, щоб їх розв'язали);

значення нововведення;

наявність банків нововведення облегшує керівникам процес корекції інновації.

контроль за результатами інноваційної діяльності - значущий елемент управління нововведеннями [2, с. 267-268].

Таким чином був проведений аналіз теоретичного матеріалу та розроблений план дій для впровадження нововведень в Українську інженерно - педагогічну академію:

Створення банку інновацій (для викладачів кафедри “Технології легкої промисловості” )

Впровадження рейтингової системи оцінки діяльності кафедри “Технології легкої промисловості”, яка дозволяє кількісно виявляти позитивні тенденції в розвитку дисциплін швейного профілю, зміцнювати й розвивати їх, а також виявляти слабкі місця в роботі, які необхідно усунути для підвищення якості [4].

Кількісно визначити, ступінь впровадження інновації:

Визначити та виділити показники оцінки якості науково - освітнього процесу (рівень, якість і результативність навчання (номінація "Освіта"); [4].)

Отримання статистичних даних

Проведення аналізу отриманих результатів (процес згортки).

Висновки та рекомендації

Для кількісної оцінки й керування був використаний об'єкт: кафедра - ТЛП, (дисципліни швейного профілю).

Отримані результати моніторингу банку інновацій, можна спостерігати в динаміці розвитку структурної одиниці, порівнювати з "собі подібними" або кращими в групі, використовувати для формування норм на рівні кафедри.

Показники оцінки якості науково - освітнього процесу, вимірювані і поділяються на дві залежні групи: показники потенційних можливостей підрозділу й показники його активності в діяльності. Оскільки ці групи взаємозалежні, при згортку показників отримані значення перемножуються (мультиплікативний принцип). Якими би можливостями ні володів підрозділ, при відсутності діяльності розглянутий показник виявляється нульовим.

Для кількісної оцінки параметрів необхідно виділити групи незалежних (або слабко залежних) вимірюваних параметрів у кожній із груп і домовитися про методику згортки груп показників. Було виділено три групи дисциплін, а саме дисципліни швейного профілю (матеріалознавство, виготовлення швейних виробів, проектування швейних підприємств) В основі цієї методики повинний лежати принцип згортки значень незалежних показників. Згортка показників виробляється після одержання їхнього відносного значення. Як знаменник відносини вибирається середнє значення по академії для кожного з показників. Управління нововведеннями в освітніх закладах приоритетне в тім напрямку, де показники процесу найбільше низькі.

Нижче приводиться прийнятий у даний час алгоритм розрахунку рейтингу кафедри ТЛП.

Для номінації "Освіта" рейтинг дисциплін швейного профілю визначається з вираження:

ПРО = Побр Аобр,

де Побр - потенційні можливості освітнього процесу, Аобр - активність учасників освітнього процесу.

Потенційні можливості освітнього процесу:

Побр = Кобр + Студ,

де Кобр - потенціал викладацького складу, Студ - студентський потенціал.

Потенціал викладацького складу:

Кобр = F1 Доц + F2 Проф,

де Доц.. - відносне число доцентів, Проф. - відносне число професорів, F1 F4 - постійні коефіцієнти.

Студентський потенціал:

Студ = G1 Мед + G2 Бал,

де Мед - відносне число медалістів, що надійшли, Бал - відносний середній бал, що надійшли, G1 G4 - постійні коефіцієнти.

Активність учасників освітнього процесу:

Аобр = Апреп + А студ,

Апреп = Н1 Совм + Н2 Уч + Н3 УП + Н4 Позначок,

де Совм - відносне число сумісників, Уч - число підручників і навчальних посібників застосованих на одного викладача, УП - число навчальних посібників застосованих на одного викладача, Позначок - число методичних вказівок на одного викладача, Н1 Н4 - постійні коефіцієнти.

Примітка: Невідомі коефіцієнти у вираженнях згортки - З, Е, В та ін. призначаються експертно або визначаються з виразу:

C = 1 / (n g)

де n - число членів у виразу, g - базове значення показника (по усіх кафедрах).

Дана методика відкрита до змін. Можливе введення нових актуальних на даний момент показників або виключення незначущих. За результатами рейтингу дисциплін швейного профілю підводяться підсумки в кожній номінації. При цьому визначаються високий, загально академічний і низький рівні, виділяються показники, які найбільш значимими (високими, низькими) для даної кафедри.

Результати оцінки діяльності кафедри ТЛП

Рейтингова оцінка діяльності кафедри (2004-2006р.), приведена в таблиці, побудована на основі статистичних даних, отриманих з банку інновацій та централізованих служб академії (планово-фінансовий відділ, бухгалтерія, науково-дослідна частина, відділ кадрів і деканат), річних звітів кафедр і зведень. По цим даним обчислювалися відносні показники (на одного викладача, дисципліну, студента) по кафедрі, у цілому, і по кожній дисципліні, окремо. Відношення середньокафедрального показника до середньоакадемічного дає первинний відносний показник діяльності кафедри. Таким чином, первинні показники характеризують положення справ на кафедрі в порівнянні з середньоакадемічними. Далі первинні показники піддаються згорткам (групової і підсумкової) з виразів, приведених раніше. Результати, отримані в процесі згортки, також відносяться до середньоакадемічних.

Таблиця

Рейтингова оцінка діяльності кафедри

Дисципліна - Матеріалознавство швейних виробів:

Високий рівень (потенціал викладачів)

Низький рівень: (потенційні можливості освіти, активність викладачів, активність студентів, потенціал студентів, активність в освіті).

Дисципліна - Технологія виготовлення швейних виробів:

Високий рівень (потенціал викладачів, потенціал студентів, активність викладачів, активність студентів, активність в освіті)

Низький рівень: (потенціал викладачів, потенціал студентів, потенційні можливості освіти)

Дисципліна - Проектування швейних підприємств:

Високий рівень (потенціал викладачів, потенціал студентів, потенційні можливості освіти)

Низький рівень: (потенціал викладачів, активність викладачів, активність студентів, активність в освіті)

Висновки

Таким чином, у ході проведення дослідження можна зробити такі рекомендації: викладачам дисципліни Матеріалознавство необхідно активізувати роботу студентів на лекціях, практичних і лабораторних роботах. Розвивати в них мотивацію з метою підвищення потенційних можливостей освіти. Для підвищення активності викладачам необхідно розвивати творчі можливості.

Для викладачів дисципліни Технологія виготовлення одягу можна рекомендувати виявляти інтерес і активність до підвищення кваліфікації, педагогічної діяльності. Також для розвитку потенційних можливостей студентів можна застосовувати метод «заохочення, покарання».

Для викладачів дисципліни Проектування швейних підприємств застосування більш нових, прогресивних розрахунків швейних потоків графу процесів і т.д., для активність студентів до освітнього процесу. Також рекомендувати виявляти інтерес і активність до підвищення кваліфікації, педагогічної діяльності.

Перспективи подальших досліджень. Подальший розвиток даного питання передбачає створення банку інновацій більш широкого спектру, тобто окремих педагогічних ідей, напрямків дії які всі разом будуть впливати на результативність (ефективність) інноваційної діяльності всього колективу.

Література

Дічківська І.М. Інноваційні педагогічні технології навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2004.

Ващенко В. Об инновационности и инновационном оборудовании // Вестник высшей школы. - 2006. - № 6

Резник С.Д. Управление персоналом: Учебное пособие. -3 изд., доп. и перераб.- Пенза: ПГАСА, 1999. нововведення навчальний академія інновація

Н. Ш. Нікітіна, 2003 Рейтингова оцінка діяльності факультетів як елемент системи моніторингу якості Освіта в університеті / Н. Ш. Нікітіна // Університетське керування: практика й аналіз. - 2003. - N 4(27). С. 62-70

Размещено на Allbest.ru