Аналіз умов та факторів, що впливають на формування індивідуального стилю педагогічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сучасне суспільство знаходиться у стані неухильного оновлення та розвитку. Це викликає гостру потребу у високих професійних якостях громадян. Щодо педагогічної професії, поняття професіоналізму інтегрує у собі рівень володіння системою професійних вмінь та навичок педагога, а також, творчий підхід до процесу здійснення діяльності.

Кожен педагог - це особистість, певний склад характеру, кожен володіє елементами педагогічної майстерності. Тому він повинен знати свої сильні та слабкі сторони, критично оцінювати всі особливості своєї особистості. При здійсненні своєї професійної діяльності педагог намагається максимально адаптувати її до своїх можливостей, особливостей психічного складу, спираючись, насамперед, на ті здібності, що у нього найбільш розвинуті.

Важливою умовою становлення професійної майстерності педагога - є визначення ІСПД, як стійкої системи завдань, засобів, тактики діяльності, обумовленої природними особливостями людини, що забезпечують ефективність його праці. Проблема ІСПД - проблема майстерності та її формування. Основи професіоналізму закладаються ще під час навчання і розвиваються у професійній діяльності.

Актуальність дослідження умов та факторів, що впливають на формування ІСПД, полягає в наступному. Традиційно професійна підготовка інженерів-педагогів будувалася на тому, що існувала конкретна система змісту, форм, методів, до якої було потрібно пристосуватися тому, хто бажав опанувати цю спеціальність. Професійно непридатними ставали ті студенти, що не могли пристосуватися до процесу опанування даною професією, але це не свідчило про повну відсутність здібностей до педагогічної діяльності.

Очевидно, навчання майбутніх інженерів-педагогів повинно вестися в напрямку розвитку факторів, що формують ІСПД.

Отже, для максимального залучення індивідуального потенціалу кожного студента ще в процесі його професійного навчання, необхідно змінити спрямованість педагогічного процесу, тобто пристосувати процес навчання до особистості того, кого навчають, а не навпаки. Таким чином, формування ІСПД як визначального компонента професіоналізму викладача, у студентів педагогічних і інженерно-педагогічних вузів необхідно починати з перших лекцій вивчення курсів педагогіки і психології. Визначення педагогічних умов формування індивідуального стилю педагогічної діяльності є найважливішим компонентом майстерності майбутнього викладача і тому, метою вузів, що здійснюють підготовку інженерно-педагогічних кадрів, є виявлення сприятливих і негативних факторів, що впливають на формування ІСПД у студентів і нейтралізація останніх першими. Очевидно, навчання майбутніх інженерів-педагогів повинно вестися в напрямку розвитку факторів, що впливають на формування ІСПД.

Метою статті є виявлення умов та факторів, що сприятливо впливають на формування індивідуального стилю педагогічної діяльності.

Завдання дослідження полягає в наступному:

вивчення психолого-педагогічної літератури;

визначення основних понять;

анкетування студентів 5-го курсу, що пройшли дві педагогічні практики, з метою виявлення сприятливих і несприятливих умов та факторів формування ІСПД.

Перед проведенням дослідження була висунута гіпотеза про те, що формування ІСПД можливе ще в процесі навчання завдяки виявленню сприятливих і несприятливих умов та факторів і створенню умов сприяння ІСПД.

Існує багато визначень ІСПД. Найчастіше індивідуальним стилем педагогічної діяльності називають характерні риси педагогічної майстерності, що формуються у процесі професійної діяльності з набуттям досвіду. Індивідуальний стиль педагогічної діяльності є своєрідним почерком, конкретною манерою педагогічних дій, і властивий він кожному педагогові. ІСПД пов'язаний з конкретними нахилами і здібностями викладача. Визначальною рисою ІСПД є творче ставлення до роботи, постійні пошуки нових і ефективних методів навчання і виховання на підставі й аналізі власних здібностей і можливостей.

Також ІСПД - це стійка система індивідуально-специфічних, психологічних прийомів, навичок, способів виконання тієї або іншої діяльності. Можливість функціонування різних ІСПД полягає в існуванні «зони оперативної невизначеності», що допускає вибір різних способів здійснення діяльності. Інтенсивність мотивації якої-небудь діяльності визначає наявність і виразність ІСПД. Він дозволяє людям з різними індивідуально-типологічними особливостями нервової системи, різною структурою здібностей, темпераментом, характером, досягати однакової ефективності при виконанні однієї і тієї ж діяльності різними способами, компенсуючи при цьому індивідуальні особливості, що перешкоджають досягненню успіху. У той же час ІСПД може бути неоптимальним з точки зору ефективності діяльності.

Є.О. Клімов, провівши численні дослідження, виділив ряд ознак індивідуального стилю діяльності. Розуміючи під стилем діяльності цілісну систему взаємозалежних дій, за допомогою яких досягається конкретний результат, Є.О. Климов підкреслював розмаїтість проявів ІСПД. Найбільш формальною загальнодоступною ознакою ІСПД автор вважав стійку систему прийомів і способів діяльності, обумовлену визначеними особистісними якостями, що є засобом ефективного пристосування до об'єктивних вимог діяльності.

Підкреслюючи зв'язок ІСПД із багатьма особливостями індивідуальності, дослідник свідомо обмежив своє завдання і розглядав «лише ті особливості стилю діяльності, що обумовлені якими-небудь типологічними властивостями нервової системи» [1]. Це і призвело до розуміння ІСПД у вузькому і широкому смислі.

У вузькому смислі слова ІСПД - це здатність до найкращого виконання своєї діяльності [2]. У широкому - ІСПД обумовлений не тільки типологічними, але і психологічними особливостями особистості [2].

Для того, щоб одержати кількісні дані про важливість визначених компонентів ІСПД, тобто для ранжування якісних явищ, можна використовувати загальнонаукові методи колективної й індивідуальної експертної оцінки.

Сутність методу експертних оцінок полягає в проведенні експертами інтуїтивно-логічного аналізу проблеми з кількісними судженнями і формальною обробкою результатів. Одержана в результаті обробки узагальнена думка експертів приймається як рішення проблеми [3].

У професійній педагогіці великі перспективи застосування методу експертних оцінок розкриваються при складанні нових планів і програм, оцінці навчальних матеріалів, прогнозуванні розвитку спеціальності або, як у даному випадку, для оцінки професійно - важливих якостей особистості, тобто для оцінки компонентів ІСПД. Метод експертних оцінок можна ефективно застосовувати й у таких випадках, коли якісним компонентам не можна дати точні кількісні оцінки. Так, наприклад, при оцінці факторів, що впливають на формування ІСПД, деякі показники є точно вимірюваними, деяким же можна дати тільки оцінку, засновану на суб'єктивній думці фахівця. Якщо ступінь виразності управлінських функцій діяльності педагога можна підтвердити (або не підтвердити) документально, надавши план, конспект лекцій, результати проведеного контролю, то здатність цього педагога до сприйняття учнів приходиться оцінювати на основі його власної суб'єктивної думки або суб'єктивної думки самих учнів. Але не дивлячись на деяку суб'єктивність, методи експертних оцінок, засновані на використанні знань, інтуїції і досвіду фахівців, дозволяють узагальнювати різні індивідуальні думки експертів про той чи інший компонент. Вірогідність експертної оцінки залежить від компетентності й ерудиції експертів, від ступеню їхнього знайомства з проблемою, яка аналізується від стажу їхньої роботи в даній галузі, від ступеню аргументованості його думки і від об'єктивності ставлення до обговорюваної проблеми, а також від кількості експертів.

Існує багато різновидів методу експертних оцінок [4]. При аналізі факторів, що впливають на формування ІСПД, для оцінки компонентів використовувався метод узагальнення незалежних характеристик. Він полягає в наступному: про запропоновані компоненти ІСПД висловлювали свою думку студенти 5-го курсу технологічного факультету, що пройшли дві педагогічні практики. Їх просили оцінити ступінь розвитку кожного компонента власного ІСПД, за допомогою відмітки на шкалі оцінки розвиненості даного компонента. Узагальнюючи отримані дані мався на увазі не тільки їх підсумок для отримання середніх тенденцій, а і докладний аналіз і синтез отриманих результатів.

Постановка завдання. Для визначення ІСПД інженера-педагога було проведено анкетування студентів 5-го курсу технологічного факультету. В опитуванні брало участь 46 чоловік. При анкетуванні ми використовували опитувальний лист, який заповнювали самі студенти. Опитувальний лист - це анкета, що складається з кількох частин. У першій зазначалася мета проведення опитування і інструкція з його проведення.

Друга частина - експериментальна. В ній наведено компоненти ІСПД, які необхідно оцінити і шкали з відповідними оцінками. В анкеті також було необхідно подати відомості про себе:

· Прізвище, ім`я, по батькові;

· навчальна група в УІПА;

· навчальний заклад, у якому проходив практику;

· обіймана посада;

· предмети, які викладалися практикантом.

Аналізуючи діяльність інших викладачів необхідно було додатково вказати на найбільш значимі риси характеру, що зробили вплив на формування індивідуального стилю педагогічної діяльності. Аналіз індивідуального стилю педагогічної діяльності студента інженерно - педагогічного вузу проводився за такими компонентами:

1. Мовні здібності педагога;

2. Характер взаємодії педагога з учнями:

2.1 Доброзичливість - недоброзичливість;

2.2 Зацікавленість-байдужість;

2.3 Терпимість - нетерпимість;

3. Емоційні стани, що найчастіше випробують учні при спілкуванні з даним педагогом;

4. Здатність педагога до сприймання учнів:

4.1 Емпатія (здатність співпереживати);

4.2 Розуміння учнів;

5. Ступінь сприятливості емоційно-психологічного клімату на заняттях даного педагога;

6. Стиль спілкування даного педагога;

7. Параметри діяльності даного педагога:

7.1 Спрямованість;

7.2 Продуктивність;

7.3 Задоволеність - незадоволеність;

7.4 Наполегливість - поступливість;

7.5 Упевненість - боязкість;

7.6 Ініціативність - безініціативність;

8. Ступінь виразності функцій керування в діяльності даного викладача;

8.1 Планування;

8.2 Організація;

8.3 Регулювання;

8.4 Контроль;

8.5 Облік;

8.6 Здатність до самоаналізу.

Зразок опитувального листа, використаного при анкетуванні студентів, наведено нижче разом з результатами дослідження.

Аналіз отриманих даних показав, що найбільш важливими компонентами ІСПД студенти вважають такі:

ініціативність на занятті;

сприятливий психологічний клімат у колективі;

впевненість у собі;

облік;

характер стосунківз учнем (доброзичливість - недоброзичливість).

Найбільш низькі оцінки одержали такі параметри:

планування заняття;

емпатія (здатність до співпереживання);

продуктивність діяльності педагога на занятті;

наполегливість педагога;

емоційні стани учнів на занятті;

задоволення педагога власною діяльністю;

регулювання.

Отримані дані можна пояснити наступним. Студенти 5-го курсу мають досвід проходження двох педагогічних практик, отже вони вже уявляють собі особливості роботи викладача і вміють проводити самоаналіз занять, але оскільки досвід усе-таки невеликий, аналіз проводиться на поверхневому рівні, за параметрами яскраво вираженими, якими і є ініціативність і сприятливий психологічний клімат на занятті. Високі бали, отримані компонентом «Упевненість» свідчить, що педагогічна практика пройшла благополучно, конфліктів при її проходженні не виникало, студенти задоволені своєю роботою. Високі бали, набрані компонентами «Облік» і «Доброзичливість - недоброзичливість» свідчать про те, що студенти відповідально поставилися до проходження педагогічних практик і виконання своїх професійних обов'язків, регулярно проводили облік результатів своєї діяльності і діяльності своїх учнів. При цьому характер взаємин студентів з учнями склався доброзичливий, що і підтверджується оцінками, набраними цим параметром. педагогічний стиль професійний індивідуальний

Найменш значущим при опитуванні виявився компонент «Планування». Це також говорить про ще не достатній педагогічний досвід студентів. Більшість з них у своїх відповідях вказала, що вони пишуть тільки тезовий план заняття або не пишуть його взагалі. Важливість планування занять прийде згодом, коли педагогічна діяльність стане регулярною і студенти усвідомлять неможливість проведення кожного заняття експромтом. Також низькі бали були поставлені компонентові «Емпатія», що теж легко пояснюється. Студенти на практиці з навчальною групою працювали усього лише протягом місяця, за такий короткий термін у них просто не могло встановитися особливо близьких, емоційно-наповнених і довірливих стосунків, отже емпатія (здатність до співпереживання) була виражена слабко. Недостатнім досвідом педагогічної діяльності також пояснюється і низьке оцінювання таких компонентів ІСПД як «Продуктивність діяльності», «Регулювання», «Емоційні стани учнів на занятті» і «Мовні здібності педагога». Невисока продуктивність діяльності, низька наполегливість педагога на занятті і незадоволеність власною діяльністю пояснюється наступним: студенти мають малий досвід педагогічної діяльності й у тож час мають можливість порівняння власної роботи з діяльністю своїх старших колег, що проходить не на користь студента. Низька наполегливість пояснюється острахом зіпсувати сприятливий психологічний клімат, що склався на занятті. Регулювання як функція керування в педагогічній діяльності багато в чому пов'язана з плануванням, а ці компоненти ІСПД усвідомлюються як важливі тільки з придбанням значного досвіду педагогічної діяльності. Низька оцінка своїх мовних здібностей пов'язана з пережитим хвилюванням, викликаним виступом перед великою і незнайомою аудиторією учнів.

Також у ході анкетування респондентам пропонувалося перелічити найбільш значимі риси характеру і властивості особистості, що можуть вплинути на формування ІСПД. Частіше за все в анкеті зустрічаються такі риси і властивості:

комунікабельність;

дружелюбність;

товариськість;

справедливість;

чуйність;

доброзичливість;

терпимість;

відкритість;

компетентність;

працьовитість;

цілеспрямованість;

захопленість;

наполегливість;

дисциплінованість.

Формування даних факторів можливе в рамках вивчення курсів педагогіки і психології, а також у ході проходження педагогічних практик. Так, свою комунікабельність можна оцінити за допомогою психологічних тестів, а розвивати на практичних заняттях з педагогіки, виступаючи з доповідями, повідомленнями і т.д. Така якість, як справедливість, формується на педагогічних практиках у процесі порівняння своїх оцінок, поставлених учневі, з оцінками або думкою старших і досвідчених колег. Чуйність, відкритість, доброзичливість виникає в результаті довгого спілкування з навчальною групою.

З метою визначення умов формування ІСПД майбутніх інженерів-педагогів на певному етапі формуючого експерименту було проведено аналіз індивідуальних психологічних якостей та властивостей особистості студентів, що навчаються в УІПА. Студентам 5 груп денної форми навчання було запропоновано завдання, яке складалося з трьох питань:

1. Назвіть якості та властивості своєї особистості, які сприяють опануванню педагогічної професії.

2. Перелічіть ті якості та властивості, які перешкоджають опануванню педагогічної професії.

3. Яким чином Ви припускаєте використовувати позитивні та нівелювати негативні якості та властивості у педагогічній діяльності?

Дана досліджена виборка складалася з 98 студентів четвертого курсу технологічного факультету.

Серед якостей та властивостей особистості, які сприяють опануванню педагогічної професії студенти частіше за все називали такі:

- доброзичливість - 76% (від усієї дослідженої виборки);

- відповідальність - 60,2%;

- справедливість - 48%;

- любов та повага до дітей - 44%;

- терпимість - 40%;

- урівноваженість нервової системи - 30%;

- спостережливість - 24%;

- добре розвинуті комунікативні нахили - 18%;

- тактовність - 15%;

- порядність - 13%;

- чуйність 13%;

- вихованість -14%;

- висока вимогливість до себе 10%;

- вміння вислуховувати співрозмовника- 10%;

- делікатність 11%;

- добре розвинуті організаторски нахили - 7%;

- об`єктивність - 6%;

Якості особистості, які перешкоджають опануванню педагогічної професії розташувалися таким чином:

дратівливість - 28%;

запальність - 23%;

неврівноваженність нервової системи - 23%;

невміння керувати групою людей 9%;

нерішучість - 9%;

погана пам`ять - 9%;

лінь - 9%;

невміння триматися перед аудиторією слухачів - 8%;

нетерпимість - 8%;

невисокий рівень комунікативних нахилів - 7%;

упертість - 7%;

грубість - 5%;

- байдужість - 5%;

неуважність - 5%;

незадовільне володіння мовою - 4%;

страх перед аудиторією - 4%;

причепливість - 4%;

сором`язливість - 4%;

вимогливість до інших людей - 2%;

невпевненість у собі -2%.

Аналіз отриманих результатів відповідей на перші два запитання дав можливість констатувати, що студенти добре справилися із завданням. Про це свідчать їх достатньо відверті відповіді, які розкривають як позитивні, так і негативні якості та властивості їх особистості.

Третє питання викликало у студентів даної дослідженої виборки певні труднощі. На основі аналізу змісту відповідей, можна зробити висновок про те, що студенти не розуміють, яким чином використовувати свої позитивні та нівелювати негативні якості та властивості своєї особистості.

2% студентів уважають, що для того, щоб нівелювати низький рівень організаційних нахилів, необхідно провести певне спостереження серед учнів групи та визначити, у кого з них організаційні нахили розвинуті на високому рівні. Після визначення таких учнів, необхідно здійснити наміри звернутися по допомогу при виконанні організаційних заходів.

Така якість, як «справедливість», повинна використовуватися, на думку студентів, для об`єктивного оцінювання знань, якостей характеру, та вчинків учнів.

2% студентів вважають, що відповідальність допоможе їм у якісній підготовці до наступних занять, а також, у здійсненні підвищення свого інтелектуального рівня.

2,4% студентів збираються використовувати такі якості як «доброзичливість», «чуйність», «терпимість», «почуття гумору» та «любов до дітей» для встановлення сприятливого психологічного клімату та добрих взаємин у навчальному колективі. «Спостережливість» допоможе найбільш вірно оцінювати емоційний стан групи в процесі навчання. Завдяки такій якості особистості як «спілкування» повинна бути спрощена процедура знаходження «спільної» мови з учнями. Наступну негативну якість - «невміння триматися перед аудиторією» студенти пропонують корегувати дуже частими виступами перед аудиторією слухачів для набуття необхідних вмінь. «Низький рівень комунікативних нахилів» можна повільно нівелювати, кожного дня спілкуючись з людьми, намагаючись встановлювати добрі взаємовідносини. «Впертість» згладжується за рахунок знаходження розумних компромісів з людьми у різних питаннях та ситуаціях. Також, студенти давали слушну пораду: завжди намагатися контролювати свій емоційний стан.

Для того, щоб у студентів сформувати чітку уяву про те, як можна використовувати у професійній діяльності позитивні якості та нівелювати негативні, треба порадити їм скористатися спеціальними тренінгами на практичних заняттях з професійної педагогіки.

Вузи, що здійснюють підготовку інженерно-педагогічних кадрів, мають навчити студентів аналізувати власний ІСПД, аналізувати свої недоліки і достоїнства і вміти компенсувати перші другими, а також сприяти формуванню в студентів факторів, що сприятливо впливають на створення ІСПД.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Існує велика кількість умов та факторів, що чинять вплив на формування ІСПД. У даній роботі було перераховано тільки ті з них, які можна виявити ще в процесі навчання і формувати лише сприятливі для майбутньої педагогічної діяльності або, у випадку неможливості формування, компенсувати деякими іншими.

На жаль, багато факторів сформувати неможливо, наприклад такі, як працьовитість, цілеспрямованість, наполегливість і дисциплінованість, але їхня відсутність можна компенсувати такими властивостями як компетентність, професійна захопленість. Професійна компетентність виникає в результаті глибокого вивчення профілюючих дисциплін, участі в науково-дослідній роботі і наукових студентських конференціях.

Аналіз індивідуальних психологічних властивостей з метою визначення тих, що сприяють опануванню інженерно-педагогічної професії і небажаних з точки зору професійної діяльності, визначається як одна з багатьох умов формування ІСПД.

Таким чином, усе вище перераховане дозволяє стверджувати, що індивідуальний стиль педагогічної діяльності, властивий кожному студентові педагогічного або інженерно-педагогічного вузу, і в їхніх силах зробити так, щоб сприятливі властивості і якості особистості компенсували несприятливі.

У ході подальшої дослідницької роботи ми розглядатимемо інші умови, що сприятимуть формуванню індивідуального стилю педагогічної діяльності.

Література

Російський педагогічний енциклопедичний словник. -М.: Вища школа, 1995.- 865 с.

Клімов Є.О. Індивідуальний стиль діяльності. - М.: Вища школа, 1969.- 237 с.

Євланов Л.Г., Кутузов В.А. Експертні оцінки в керуванні. - М.: Вища школа, 1978. - 133с.

Ковальчук Э.М. Колективна експертна оцінка як метод педагогічних досліджень в галузі профтехосвіти. - У кн.: Методологічні основи дослідження в галузі педагогіки і психології професійно-технічної освіти.

Размещено на Allbest.ru

...