Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.(73)

СИСТЕМА КРЕДИТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ США

Ремізанцева К.О.

Постановка проблеми. Ідеї волі та демократії, що одержали широке поширення у світі, безпосередньо пов'язані з поняттям «американський спосіб життя» [5]. Цей спосіб життя з усіма властивими йому достоїнствами та недоліками культивувала, підтримувала та коректувала американська система освіти.

Наприкінці ХХ століття США перетворилися на державу, багато в чому диктуючи правила гри на ринку освітніх послуг. Надзвичайні успіхи американської вищої школи, її рекордні показники, створюють ілюзорні подання про те, що пряме копіювання структури, рівнів освіти, методик освітніх технологій та інших атрибутів, властивих вищій школі США, дозволить не тільки повторити її досягнення, але й домогтися суттєвого просування уперед [8].

Дискусії навколо необхідності американізації сучасної української вищої школи все частіше й частіше виникають у нашій країні. Особливо це стосується питань структури учбових програм та системи оцінювання знань студентів. Актуальність даної проблеми очевидна. У сучасному світі Україна вступає в ринкові відносини та виходить на світовий ринок. А на світовому ринку цінуються, як відомо, не тільки політика та економіка, але й освіта. Тому виникає питання про наближення нашої освіти до світового рівня. Для цього вже зроблені перші кроки - Україна вступила у Болонский процес, що охопив усю Європу. Цей процес почався в Європі, як противага американській освіті, чиїх фахівців цінують в усьому світі. Однак, на наш погляд, не варто спиратися тільки на європейський досвід. Необхідно так само вивчити й американський досвід. А після того, як одержимо результати, взяти найбільш цінне та включити в нашу систему вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В ході написання даної статті ми проаналізували ряд досліджень, в яких спеціалісти в галузі методики, психології та педагогіки розкривають суть американської системи кредитів, показують її успіхи в вищій школі Сполучених Штатів Америки. Пропонують оптимальність розподілу навчального навантаження студентів між аудиторною та самостійною роботою. Також ми проаналізували декілька учбових програм різних університетів, одну з яких пропонуємо нижче, та подивились, як працює в них ця система кредитів.

Постановка завдання. З цього й витикає основна мета нашої статті - розглянути «систему кредитів» американської вищої школи, а також дослідити та визначити її цінність для системи вищої освіти України.

Виклад основного матеріалу. Розвиток «кредит-системи» Сполучених Штатів Америки має приблизно двохсотлітню історію. В 70-х роках XVIII сторіччя північноамериканські штати домоглися самостійності. І вже до 1800 року, тобто за перші десятиліття існування США, число коледжів та університетів потроїлося. Саме у цей час були сформульовані два основних принципи американської вищої школи:

1. суверенітет навчального закладу;

2. вільний вибір предметів та курсів для студентів[4].

З'явилася система, при якій кожен коледж оцінював ступінь вивчення предмета в балах, а встановлена навчальним закладом сума балів дозволяла студенту одержати диплом коледжу або університету про вищу освіту. Початок такої практики було запроваджено в університеті Віргінії у 1814 році. Однак саме поняття «кредит-системи» уперше було запроваджено президентом Гарвардського університету, відомим діячем американської освіти Чарльзом Еліотом у 1869 році. З 1892 року почався другий етап розвитку «кредит-системи»[1]. Комітет національної освіти запровадив кредит не тільки в коледжах, але й у середніх школах, почав визначення кредитом обсягу змісту бакалаврського, магістерського та докторського ступенів освіти. Відтоді ця система постійно вдосконалювалася.

Після зарахування в університет або коледж студенти, як правило, складають початковий іспит, за результатами якого їм пропонують програму навчання та розподіляють по групах та рівнях підготовки. У процесі навчання студенти мають можливість змінювати групи та обрані навчальні дисципліни, кількість яких у рік не перевищує 4-5. Послідовного переведення студентів з курсу на курс в американській системі вищої освіти не існує. Виконання навчальної програми підтверджується накопичуванням кредитних часів та балів за ці часи. Навчання може тривати, по суті, необмежений термін або для талановитих студентів скорочуватися до 2-3 років. За результатами підсумкового іспиту з курсу в електронну залікову книжку (transcript) заносять оцінки та рахунки якості підготовки за кредитними годинами. Враховується також кількість спроб складання іспиту [3].

Зараз давайте безпосередньо перейдемо до самої системи кредитів та розглянемо, що ж собою вона являє.

Студент, що успішно закінчив вивчення предмета, одержує ту кількість кредит-годин, що відводиться на даний предмет. Він використає ці кредит-години для наступного одержання ступеня. Різниця успіхів студента визначається оцінкою, кредит-час вказує на структуру процесу навчання, але не вказує рівня знань студента.

Визначення кредиту-час в американських університетах пов'язане з кількістю тижневого академічного навантаження по кожному предмету. Так, якщо по предмету навчальним планом передбачено 3 години на тиждень занять в аудиторії з викладачем, цьому предмету відповідає 3 кредита. 5 годин на тиждень занять з викладачем в аудиторії еквівалентно 5 кредитам і т.д. З огляду на те, що навчальний рік у США розділений на два основних семестри по 15 тижнів кожен, це значить, що 1 кредит - це 15 академічних годин в аудиторії у семестр. Для довідки варто підкреслити, що в американській системі, як правило, не робиться розходжень між лекційними та практичними заняттями і звичайний курс становить 3-4 кредити.

Щоб краще зрозуміти суть цієї системи треба звернути увагу на приклад програми підготовки вчителів у Техаському університеті Ель Пасо. Однак одразу ж звертаємо вашу увагу на те, що різні університети мають різні програми підготовки студентів, тому що у США не має Міністерства освіти і кожен університет має свій суверенітет. Тобто це тільки приклад одного університету і його не можна брати за єдиний приклад американської системи кредитів. освіта кредит бакалавр

Програма підготовки вчителів початкових класів у Техаському університеті Ель Пасо (США)

Визначимо відповідність рівнів американського та українського бакалавра на основі принципів американської системи кредитів. У середньому, американський студент, що навчається по програмі бакалавра, одержує 15 - 16 кредитів (або менше) у семестр. Тобто за рік він одержує 30 - 32 кредиту, а за 4-х річний період навчання набирає 120 - 130 кредитів. Така сума кредитів дозволяє одержати сертифікат бакалавра в переважній більшості університетів. Український бакалавр навчається в середньому 27 годин на тиждень, тобто одержує 27 кредитів у семестр, 54 кредиту на рік або 216 кредитів за весь період навчання. Фактично це вдвічі більше часу проведеного в аудиторії з викладачем, ніж за американською програмою бакалаврата. Однак порівняння рівнів підготовки та якості засвоєння знань показує, що принципової різниці між українським та американським бакалаврами немає. Американські університети пояснюють це тим, що на кожен кредит-час (час аудиторної роботи) навчальними планами університетів США передбачається 2 години самостійної роботи. Це означає, що тижнева трудомісткість американського студента становить 45 годин, що дорівнює оголошеним 54 годинам української трудомісткості. Але якщо в українській системі самостійна робота часто не має суворого певного контролю, то в американській системі такий контроль здійснюється постійно, а оцінка носить накопичувальний характер, відображаючи роботу студента протягом усього періоду навчання. Українська ж система стимулює студента до інтенсивного навчання тільки двічі на рік - під час екзаменаційних сесій.

У системі вищої освіти кредит-година застосовується в різних формах, він є основою для складання кошторису фінансування, надаваного державою. Ця система дає можливість реально оцінити діяльність викладача та студента, сприяє визначенню навантажень викладачів та регулюванню студентського навантаження, надаючи можливість працювати. Вона забезпечує волю навчання, що відповідає ринково-економічним відносинам.

В американських університетах та коледжах застосовують не менш 10 видів систем оцінювання[4]. Найчастіше використовуються цифрове та буквене оцінювання знань студентів.

Цифрове оцінювання. Існує практика застосування оцінок від 1 до 100 балів.

Буквене оцінювання. В університетах використовують традиційну та змінену буквену систему оцінок. Традиційні буквені оцінки - це А, В, С, D, F зі знаками плюс, мінус. Перераховані вище оцінки: мають наступні варіанти та належні до них бали розподіляються таким чином:

· A 4,0

· A- 3,7

· B+ 3,4

· B 3,0

· B- 2,7

· C+ 2,4

· C 2,0

· C- 1,7

· D+ 1,4

· D 1,0

· F 0,0

Найбільш поширена форма середнього бала (Grade Point Average - GPA), коли кредитні часи помножуються на їхні бали:

де: k - кількість кредит-годин з одного предмету;

d - оцінка студента з цього предмету.

Приклад:

З цього слідує, що якщо середній бал студента у даному семестрі буде менше 2.0 балів, то вживають різноманітні заходи покарань та можуть відрахувати з коледжу або університету.

Висновки

Виходячи з усього вищесказаного, стає зрозуміло, що найбільш характерною рисою вищої освіти США є її прагматичність. Вся система націлена на вироблення у студентів переважно практичних навичок. Теоретичні питання ж не зачіпаються взагалі, або згадуються лише мигцем, без глибинного аналізу. В основі цього лежить раціоналізм, властивий американському суспільству, що віддає явну перевагу твердим прикладним навичкам, а не поширеним теоретичним пізнанням. Іншими словами ми можемо зробити наступні висновки:

1. Система вищої освіти у США орієнтується, насамперед, на формування самостійно мислячої, ініціативної особистості.

2. Наявність гнучких варіантів вивчення предметів, а також можливості для студентів вибору викладача та мобільних траєкторій освіти.

3. У США відсутні державні стандарти вищої освіти.

4. Наявність безумовної реалізації принципу автономії університетів.

5. Число досліджуваних предметів в Америці не перевищує 3-4 протягом семестру.

6. Процес навчання в американських університетах контролюється систематично крізь «систему кредитів».

Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження будуть спрямовані на поширення використання досвіду американських педагогів в системі вищої освіти України.

Література

1. Bennet W. American Education. Making it Work. Washington: 1989, p.24.

2. College and University Business Administration. Edited by Deidre McDonald. Jossey-Bass: 1993.

3. The University as an Organization. Edited by James A. Perkins. McGraw-Hill: 1973.

4. Yefremov A.P., Chistokhvalov V.N. Credits and Educational Process. M.: 2003, p.26.

5. В.В. Веселова. Традиційні й нові цінності в системі освіти США. Педагогіка 1996 №2, М. стор. 102-108.

6. Д.Б. Джонстоун. Система вищого освіти в США: структура, керівництво, фінансування. Університетське керування 2003 №5-6 (28-29) стор. 92-102.

7. Э.Ю. Каверіна. Вищі навчальні заклади в США: структура й класифікація. США - Канада: економіка, політика, культура №7 2004, стор.85-93.

8. В.Б. Супян. Освіти в США: стан і пріоритети розвитку. США - Канада (економіка, політика, культура) М.: 2000 №1, стор.80-93.

Анотація

У статті розглядаються питання вищої освіти у Сполучених Штатах Америки. Розкривається суть американської системи кредитів. Пропонується порівняння рівнів американського та українського бакалавра на основі принципів американської системи кредитів.

В статье рассматриваются вопросы высшего образования в Соединенных Штатах Америки. Раскрывается суть американской системы кредитов. Предлагается сравнение уровней американского и украинского бакалавра на основе принципов американской системы кредитов.

The questions of Higher Education in the United States of America are pointed out at this article. The essence of the US Credit System is discovered here. Also at this article the comparison of American and Ukrainian Bachelor level according to the principals of US Credit System is proposed.

Размещено на Allbest.ru