Размещено на http://www.allbest.ru/

Інноваційна технологія викладання теми: “Механізація збирання цукрових буряків і картоплі” майбутнім фахівцям неінженерних спеціальностей

Рудь А.В.

Рудь А.В. Інноваційна технологія викладання теми: “Механізація збирання цукрових буряків і картоплі” Майбутнім фахівцям неінженерних спеціальностей

У статті розкривається інноваційна педагогічна технологія викладання теми „Механізація збирання цукрових буряків і картоплі” майбутнім фахівцям-аграріям неінженерних спеціальностей, яка відповідає науково-технічному прогресу в сільськогосподарському виробництві і тенденціям розвитку освіти у світовому просторі.

Рудь А.В. Инновационная технология изложения темы “Механизация уборки сахарной свеклы и картофеля” будущим специалистам неинженерного профиля

В статье раскрывается инновационная педагогическая технология преподавания темы „Механизация уборки сахарной свеклы и картофеля” будущим специалистам-аграриям неинженерного профиля, которая отвечает научно-техническому прогрессу в сельскохозяйственном производстве и тенденциям развития образования в мировом пространстве.

A. Rud. Innovative Technology of Teaching of Theme:“Mechanization of Collection of Sugar Beets and Potato” to the Future Specialists of Unengineerings Specialities

Innovative pedagogical technology of teaching of theme opens up in the article „Mechanization collection of sugar beets and potato” to the future specialists-agrarians of unengineerings specialities, which answers scientific and technical progress in an agricultural production and progress of education trends in outer space.

Постановка проблеми. У сучасних умовах розбудови України, коли економіка розвивається на ринкових засадах, з'являється ринок праці і зростає сектор освітніх послуг, який вимагає якісних змін у концептуальній базі професійної підготовки майбутніх фахівців-аграріїв неінженерних спеціальностей.

Це можна досягти шляхом удосконалення організаційних форм навчальної роботи, зокрема лекції та лабораторно-практичного заняття, що передбачає використання методів активного навчання, як головної складової інноваційних технологій.

Активне навчання формує в майбутніх фахівців-аграріїв здатність самостійно набувати знання, формувати творчу активність, розвивати професійно-пізнавальні потреби та інтереси, виробляти здатність вирішувати поставлені задачі, виховувати вміння жити і працювати в колективі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти викладання лекцій та проведення лабораторно-практичних занять досить ґрунтовно розглядаються в педагогічній літературі. Зокрема, Корсак К., Зінченко Т. вивчали сучасний стан і перспективи методики проведення уроків та лекцій [1]. Педагоги-дослідники Войтюк Д.Г., Дубровін В.О., Іщенко Т.Д., Гапоненко В.С., Барановський Г.С., Рудь А.В. та інші розробили і запропонували методику вивчення всіх розділів предмету „Механізація, електрифікація та автоматизація сільськогосподарського виробництва”, а також намітили шляхи підвищення ефективності викладання окремих його тем [2, 3, 4, 5, 6, 8, 9].

Чимало аспектів досліджуваної проблеми знайшли своє відображення в працях Мельникова Д.І., Семушіна Л.Г., Сметанін Д.А., Ярошенко Н.Г. [7].

Отже, проблемі розробки та запровадження педагогічних технологій у вищих навчальних закладах аграрного профілю приділяється велика увага, проте, як показує аналіз, новітні розробки з механізації, електрифікації та автоматизації сільськогосподарського виробництва практично відсутні. У переважній більшості досліджень основна увага приділяється підготовці та проведенню традиційної лекції і лабораторно-практичного заняття. Сучасна реформа освіти вимагає розробки та запровадження активних методів навчання, тобто нетрадиційних форм проведення занять.

Постановка завдання. Метою цієї статті є розробка інноваційної технології викладання теми „Механізація збирання цукрових буряків і картоплі" майбутнім фахівцям-аграріям неінженерних спеціальностей.

Виклад основного матеріалу. Знання механізації збирання цукрових буряків і картоплі необхідні фахівцям неінженерного профілю і зокрема економічних спеціальностей, щоб в достатній мірі володіти теоретичними і технологічними основами механізації збирання, способами збирання, класифікацією машин для збирання цукрових буряків і картоплі, агротехнічними вимогами до них, типами робочих органів машин та принципами їх функціонування, основами технологічного налагоджування машин для збирання цукрових буряків і картоплі, способами організації збирання цукрових буряків і картоплі.

На вивчення теми ”Механізація збирання цукрових буряків і картоплі” згідно з навчальним планом та робочою програмою дисципліни “Механізація, електрифікація та автоматизація сільськогосподарського виробництва” для підготовки майбутніх фахівців-аграріїв неінженерних спеціальностей відводиться всього 4 години, в тому числі 2 години лекційних і 2 години лабораторних занять (таблиця 1).

У цій статті ми розглянемо методику проведення лекційного та лабораторного занять за вказаною темою.

Заняття 1. Механізація збирання цукрових буряків і картоплі (лекція).

Питання до подання нового матеріалу:

1. Задачі і способи збирання цукрових буряків, їх агротехнічна та економічна оцінка. інноваційний викладання фахівець аграрій

2. Комплекс машин для збирання цукрових буряків.

3. Гичкозбиральні і коренезбиральні машини, бурякозбиральні комбайни та агрегати і буряконавантажувачі.

4. Організація збирання цукрових буряків.

5. Задачі і способи збирання картоплі, їх агротехнічна і економічна оцінка.

6. Комплекс машин для збирання картоплі.

7. Картоплекопачі, картоплезбиральні комбайни, картоплесортувальні пункти і завантажувальні транспортери.

8. Засоби автоматизації та контролю робочого процесу бурякозбиральних і картоплезбиральних машин.

9.Техніко-економічні показники роботи машин для збирання цукрових буряків і картоплі та шляхи їх розвитку.

Таблиця 1

Орієнтовна система занять із теми ”Механізація збирання цукрових буряків і картоплі”

Методика подання нового матеріалу. Приступаючи до вивчення теми “Механізація збирання цукрових буряків і картоплі” лектор звертає увагу студентів на значенні цукрових буряків і картоплі, як сировинної бази переробної промисловості та важливої складової продуктів харчування. Лектор відмічає, що цукрові буряки - культура великих можливостей, але її біологічний потенціал використовується не повністю. У господарствах з високою культурою землеробства урожаї цукрових буряків досягають 50 т/га і більше. Лектор також відмічає, що картопля - культура універсального призначення. При високій урожайності (20-30 т/га) це головна крохмалоносна рослина. Картопля є одним із найважливіших продуктів харчування, а також сировиною для спиртової, крохмалопатокової, декстринової, глюкозної, каучукової й багатьох інших галузей промисловості [10, 11].

Приступаючи до викладення першого питання лекції “Задачі і способи збирання цукрових буряків, їх агротехнічна та економічна оцінка” лектор відмічає, що коренеплоди цукрових буряків розташовані в рядках на відстані 15...25 см один від одного при ширині міжрядь 45 см. Більше половини головок коренеплодів виступають над ґрунтом, а решта розташовані на рівні поля або знаходяться в ґрунті. Середня маса коренеплодів досягає 0,4...0,6 кг, а діаметр 50...140 мм. Гичка складає 30...40% всього урожаю, а довжина листків сягає 50...140 мм. Щоб вийняти з грунту непідкопаний коренеплід, необхідне зусилля 300...600 Н, для підкопаного коренеплоду це зусилля становить 50...120 Н.

Задача збирання цукрових буряків передбачає відділення головки з гичкою від коренеплоду, витягування всіх коренеплодів з ґрунту, очищення коренеплодів від ґрунту і листостебельних решток, збирання коренеплодів і гички та завантаження їх в транспортні засоби (або викидання гички на поверхню поля).

Лектор зосереджує особливу увагу студентів на трьох способах збирання цукрових буряків: однофазному, двофазному і трифазному.

При однофазному збиранні за один прохід бурякозбиральної машини (комбайна) здійснюється збирання гички і коренеплодів.

При двофазному способі гичкозбиральна машина забезпечує збирання гички й доочищення головок коренеплодів (перша фаза), а коренезбиральна машина забезпечує збирання коренеплодів (друга фаза).

При трифазному способі гичкозбиральна машина забезпечує збирання гички й доочищення головок коренеплодів (перша фаза), кореневикопувальна машина-сепаратор забезпечує збирання коренеплодів і укладання їх у валок на поверхню поля (друга фаза), підбирач-навантажувач забезпечує підбирання коренеплодів з валка, їхнього доочищення і завантаження в транспортні засоби (третя фаза).

Лектор відмічає, що кожен із способів має свої переваги та недоліки, і їх використовують у залежності від технічних та економічних можливостей господарства, а також природно-виробничих умов збирання (забур'яненість посівів, твердість та вологість ґрунту, урожайність та інше). Найменш трудомістким і оперативним є однофазний спосіб, при якому різко скорочується кількість проходів технологічно-транспортних агрегатів по полю (особливо використання комбайнів бункерного типу), але одночасно ходові системи здійснюють великий тиск на ґрунт, так як бурякозбиральні комбайни самі мають велику конструктивну масу плюс маса коренеплодів у бункері. При двофазному способі збирання забезпечується висока продуктивність і якість збирання, але зростають виробничі та експлуатаційні витрати, збільшується кількість проходів технологічно-транспортних агрегатів по полю, що негативно впливає на структурний стан ґрунту та його родючість. Трифазний спосіб застосовують на чорноземах та важких суглинках із-за різкого погіршення прохідності збиральних машин і транспортних агрегатів, тому коренеплоди укладають на поверхню поля у валок. Підсохлі на поверхні поля валки коренів збирають підбирачами-навантажувачами. При цьому способі різко зростають виробничі та експлуатаційні затрати, збільшується кількість проходів технологічно-транспортних агрегатів по полю, що веде до погіршення екологічного стану ґрунту.

Приступаючи до викладення другого питання “Комплекс машин для збирання цукрових буряків”, лектор наголошує, що комплекс машин для збирання цукрових буряків склався у відповідності зі способами їхнього збирання, при цьому асистент лектора демонструє кодоматеріали з класифікації бурякозбиральних машин.

Лектор відмічає, що при невеликих площах збирання (присадибні ділянки) доцільне напівмеханізоване збирання, коли для підкопування буряків використовують підкопувачі кренів з подальшим ручним збиранням, очищенням і завантаженням у транспортні засоби.

При найбільш поширеному двофазному способі збирання використовують комплекси машин: гичкозбиральні машини (причіпні та самохідні), доочищувачі головок коренеплодів, коренезбиральні машини (самохідні та причіпні).

Для однофазного збирання цукрових буряків використовують бурякозбиральні комбайни різних способів агрегатування (причіпні і самохідні), різних способів збирання гички (вивантаження в транспортні засоби або на поверхню поля) та різних способів подачі очищених коренеплодів (вивантаження в транспортні засоби, накопичення в бункері комбайна).

Для трифазного збирання використовують гичкозбиральні машини, бурякозбиральні агрегати, копачі-валкоутворювачі та підбирачі-навантажувачі.

При всіх способах збирання цукрових буряків використовують навантажувачі-очисники.

Приступаючи до викладення третього питання “Гичкозбиральні і коренезбиральні машини, бурякозбиральні комбайни та агрегати і буряконавантажувачі” лектор відмічає, що в Україні парк бурякозбиральної техніки переважно укомплектований машинами вітчизняного виробництва, переважно Тернопільського та Дніпропетровського комбайнових заводів. В останні роки в Україні випускають бурякозбиральну техніку й інші підприємства, зокрема “Уманьферммаш”, відкрите акціонерне товариство “Борекс”. Крім того, в Україну поступає бурякозбиральна техніка провідних світових фірм: Моро, Франц Кляйне, Холмер, Матрот, Штоль, Тім, Штанден, Фервакт, Аміті Техноджі, Баричеллі, Гарфорд та інші [12, 13, 14, 15].

Лектор приступає до викладення матеріалу про гичкозбиральні машини, перераховує їхні марки, дає коротку технічну характеристику, а асистент лектора демонструє кодоматеріали із загальним виглядом цих машин та їхньою технічною характеристикою: БМ-6А виробництва ВАТ “Тернопільський комбайновий завод”, МБК-2,7 і МБП-6 виробництва КВП “Дніпропетровський комбайновий завод”, МГ-6 виробництва ВАТ “Уманьферммаш”. На прикладі гичкозбиральної машини БМ-6А, яка найбільш широко використовується, лектор пояснює загальну будову, процес роботи і технологічні регулювання, а асистент лектора демонструє відповідні кодоматеріали та відеоматеріали. Лектор звертає увагу студентів на той факт, що гичкозбиральні машини працюють у комплексі з коренезбиральними машинами і можлива несправність гичкозбирального агрегату суттєво впливає на продуктивність коренезбирального. Тому слід так організовувати роботу бурякозбирального комплексу, щоб запас ходу коренезбирального агрегату складав 1,5...2 км.

Приступаючи до викладення матеріалу про коренезбиральні машини, лектор перераховує їх марки, дає коротку технічну характеристику, а асистент лектора демонструє кодоматеріали із загальним виглядом цих машин та їхньою технічною характеристикою: КС-6Б-02, КС-6 з бункером, МКК-6-02, МКП-6 і МКП-4 виробництва ВАТ “Тернопільський комбайновий завод”; РКМ-6-01 та її модифікації, БКМ-6 з бункером і МКР-3 виробництва КВП “Дніпропетровський комбайновий завод”; копач АЗБ-6 виробництва “Уманьферммаш”. На прикладі машини КС-6Б-02, яка найбільш широко використовується, лектор пояснює загальну будову, процес роботи і технологічні регулювання, а асистент лектора демонструє відповідні кодоматеріали та відеоматеріали.

Увага студентів акцентується на тому, що при важких умовах збирання й великій засміченості посівів цукрових буряків між технологічними операціями “збирання гички” і “збирання коренеплодів” доцільна проміжна операція “доочищення головок коренеплодів”, що виконується за допомогою начіпного двохвального дооочищувача ОГД-6А виробництва ВАТ “Тернопільський комбайновий завод”, який має робочі органи, аналогічні очисникам бітерно-барабанного типу, як у гичкозбиральній машині БМ-6А [13, 14].

Лектор ще раз підкреслює, що тільки бурякозбиральні комбайни здійснюють однофазне збирання цукрових буряків. В Україні нові конструкції бурякозбиральних комбайнів почали випускати в останньому десятилітті минулого століття і продовжують випускати в даний час. Зокрема випускаються такі марки комбайнів: КБС-6 “Збруч” і КБ-2 виробництва ВАТ “Тернопільський комбайновий завод”, КСП-2 виробництва КВП “Дніпропетровський комбайновий завод”. Паралельно з викладенням матеріалу асистент лектора демонструє відповідні кодоматеріали.

Починаючи викладення матеріалу про навантажувачі цукрових буряків, лектор зазначає, що вони використовуються при потоково-перевалочному і перевалочному способах збирання цукрових буряків для підбирання коренеплодів із кагат, очищення їх і завантаження в транспортні засоби. При трифазному способі збирання їх можна використовувати і для підбирання коренів із валків. В Україні основним навантажувачем є СПС-4,2А виробництва КВП “Дніпропетровський комбайновий завод”, а також підбирач- навантажувач коренеплодів із валків „Борекс-БЗК-02”. Асистент лектора демонструє слайди із зображенням цих машин.

Приступаючи до викладення четвертого питання, лектор зауважує, що ефективне використання бурякозбиральної техніки визначається експлуатаційними та організаційними факторами. Необхідно прагнути, щоб машини з більшою шириною захвату і вищими робочими швидкостями використовувались на полях із більшою довжиною гону і більшою урожайністю, що помітно підвищить їх продуктивність.

Перед розбиванням поля на загінки готують поворотні смуги, для чого збирають буряки з обсівів. Оскільки в Україні найчастіше використовують двомашинні бурякозбиральні комплекси (гичкозбиральна та коренезбиральна машини працюють сумісно), то вибирають комбінований спосіб руху агрегатів - двозагінний або тризагінний, щоб підготувати запас площі для коренезбиральної машини. Для високопродуктивної роботи бурякозбиральні комплекси слід забезпечити достатньою кількістю транспорту.

Говорячи про останні світові досягнення в організації вирощування та збирання цукрових буряків лектор відмічає, що на сьогоднішній день повний комплект техніки для вирощування та збирання цукрових буряків фірми АМАКО коштує в США стільки ж, скільки один самохідний бурякозбиральний комбайн в Європі та Україні. Лектор зосереджує увагу на тому, що бурякопереробні заводи в США працюють 250 днів на рік, у той час коли в Україні лише 100 днів. Впровадження технології польового та глибокого замороження цукрових буряків дозволяє завантажувати американські цукрові заводи в 2,5 рази більше у порівнянні з українськими, а це забезпечує зниження собівартості вирощування буряків на 30...50% за рахунок менших капіталовкладень у техніку.

Приступаючи до викладення п'ятого питання, лектор наголошує, що картопля є однією з найважливіших продовольчих, кормових і технічних культур (при цьому асистент лектора демонструє кодоматеріал із зображенням картопляного куща в розрізі). Зауважує, що вирощують столові, технічні, кормові та універсальні сорти картоплі. Вибір способу збирання картоплі залежить від наявної техніки, грунтово-кліматичних і природних умов. Перераховує чотири основних способи збирання й дає їм коротку характеристику: збирання картоплекопачами, однофазне збирання картоплезбиральними комбайнами, роздільний спосіб і комбінований спосіб. При цьому, синхронно розповіді, асистент лектора демонструє кодоматеріали для кожного способу збирання.

Даючи агротехнічну оцінку способів збирання лектор відмічає, що найбільш агротехнічно та економічно досконалим є однофазне збирання картоплезбиральними комбайнами при оптимальних ґрунтово-кліматичних умовах (твердість, вологість ґрунту та інші). При відхиленні умов від оптимальних слід застосовувати інші способи збирання, які ведуть до підвищення економічних витрат та витрат праці на збирання і післязбиральну обробку і не завжди забезпечують якість зібраного урожаю.

Приступаючи до викладення шостого питання, лектор наводить класифікацію машин для збирання картоплі. Серед них картоплекопачі-валкоутворювачі для різних умов збирання, картоплекопачі-навантажувачі, картоплезбиральні комбайни із завантажувальними транспортерами та бункерами-накопичувачами, картоплесортувальні пункти, контейнери і контейнеровози, завантажувально-розвантажувальні транспортери. Лектор відмічає, що більшість із цих груп машин в Україні не випускається, хоча на даний час окремі заводи сільськогосподарського машинобудування приступили до випуску таких машин. У більшості ці групи машин поставляються з Росії та Білорусії.

Викладання сьомого питання лектор розпочинає з картоплекопачів і відмічає значну кількість марок машин, що використовуються в Україні, зокрема: КСТ-1,4А, КСТ-1,4А-2, КТН-2В, КТН-1А виробництва „Лідсільмаш”, Білорусія; КД-00.00 виробництва Львівсільмаш; КТ-0,6 виробництва „Тернопільський комбайновий завод”. Асистент лектора демонструє за допомогою відеопроектора загальний вигляд цих машин. На прикладі найбільш поширеного копача КТН-2В лектор розкриває призначення машини, дає її техніко-економічну характеристику і коротко пояснює технологічний процес роботи, а асистент демонструє технологічну схему машини.

Приступаючи до викладення матеріалу по картоплекопачах-навантажувачах, лектор звертає увагу на самохідний копач КСК-4-1 виробництва „Рязаньсільмаш”, Росія; копач-навантажувач КБН-6 виробництва фірми „Борекс”, Україна; Е-684, Вюльмаус виробництва Німеччини; DLI, DLS фірми Грімме, Німеччина. На прикладі копача КСК-4-1 лектор розповідає про його призначення, дає техніко-економічну характеристику та коротко пояснює технологічний процес роботи. Асистент лектора синхронно демонструє відеозоображення машин і технологічну схему роботи КСК-4-1.

Лектор зауважує, що в світовій практиці картоплю переважно збирають картоплезбиральними комбайнами. Серед машин, якими найчастіше збирають картоплю в Україні, є комбайни КПК-2, КПК-3 виробництва „Рязаньсільмаш”, Росія; Е372, Е665, Е675, Е686 виробництва Німеччини. Серед машин зарубіжного виробництва слід відмітити комбайни RTS 5200, RTU 5500, RL 2000, RBL 4000, RBL 4100 фірми Веймер Верк, Німеччина; комбайни 1433Р, 1733Р, 1733R виробництва фірми Вюльмаус, Німеччина; комбайни UN 2200, UN 2621, UN 2666 фірми Кварнеланд, Норвегія; комбайн Status 1750 фірми Штанден, Великобританія. На прикладі комбайна КПК-2 лектор пояснює його призначення, техніко-економічні показники й технологічний процес роботи, синхронно з викладенням матеріалу лектором його асистент демонструє загальний вигляд цих машин і технологічну схему роботи КПК-2.

Перед розглядом картоплесортувальних пунктів лектор відмічає, що вони служать для доочищення картоплі від домішок, її калібрування на продовольчу, насінневу та фуражну фракції, завантаження у транспортні засоби чи контейнери. В Україні використовуються такі марки машин: КСП-15В, КСП-25 виробництва „Рязаньсільмаш”, Росія; К-754А виробництва Німеччини. На прикладі сортувального пункту КСП-15В лектор пояснює його призначення, техніко-економічні показники й технологічний процес роботи, синхронно з викладенням матеріалу лектором його асистент демонструє загальний вигляд цих машин і технологічну схему роботи.

Аналізуючи групу транспортерів, лектор відмічає, що вони служать для механізації завантажувально-розвантажувальних робіт у типових сховищах навального типу і буртових майданчиках із твердим покриттям для картоплі та столових коренеплодів. Найпопулярнішим є комплект транспортерів ТХБ-20А, ТЗК-30А, ТЗК-30А-1, ТЗК-30А-2, ТПК-30А, синхронно з викладенням матеріалу лектором його асистент демонструє загальний вигляд цих машин і технологічну схему роботи.

Розпочинаючи викладення восьмого питання, лектор відмічає, що автоматизація контролю й управління режимами роботи машинно-тракторних агрегатів забезпечує оптимізацію техніко-економічних показників, підвищення продуктивності, покращання умов праці та якості виконаних робіт. Указує на те, що гичкозбиральна машина обладнана гідромеханічною системою спрямування машини по рядках, що дозволяє забезпечити високу якість технологічного процесу збирання гички, а система автоматичного контролю УСАК-6 забезпечує оперативне виявлення можливих несправностей у приводі робочих органів машини.

Усі коренезбиральні машини виробництва Тернопільського та Дніпропетровського комбайнових заводів обладнані гідромеханічними системами автоматичного керування машиною по рядках. Механізатор забезпечує ручне коригування руху машини на бокових схилах та ручне управління машиною на поворотних смугах. Крім того, машини обладнані системою автоматичного контролю УСАК-13, яка дозволяє оперативно виявляти можливі несправності в приводі робочих органів машини. Самохідні бурякозбиральні комбайни фірм „Холмер”, „Кляйне” та інших обладнані автоматичними системами управління всіма робочими органами та ходовою системою машини під час робочого ходу і ручним управлінням машиною на поворотних смугах.

Лектор зауважує, що всі сучасні бурякозбиральні комбайни комплектуються системами автоматичного контролю за технологічним процесом, а деякі з них - системами автоматичного керування машиною по рядках. Під час подання автоматичних систем розглянутих типів збиральних машин асистент лектора демонструє кодоматеріали та відеоматеріали по ходу розповіді.

Розглядаючи техніко-економічні показники роботи машин для збирання цукрових буряків та картоплі, викладач акцентує увагу на техніко-економічних показниках: ширина захвату машини, діапазон допустимих робочих швидкостей, продуктивність (за годину чистої роботи, за годину експлуатаційного часу, за зміну в гектарах чи тонах), конструктивна і експлуатаційна маса, місткість паливного бака, ціна машини. Для причіпних машин із приводом робочих органів вказує тип і частоту обертання вала відбору потужності чи робочий тиск і подачу робочої рідини в гідросистемі відбору потужності трактора, що агрегатує машину. Якість збирання оцінюється кількісно, шляхом визначення відхилення технологічних параметрів від заданого значення. Викладач відмічає, що удосконалення машин і технологій збирання цукрових буряків та картоплі йде в напрямі застосування гідравлічних трансмісій на всіх самохідних бурякозбиральних і картоплезбиральних машинах, автоматизації управління робочими органами машин та їх ходовими системами, переходом від шести до дванадцятирядних бурякозбиральних комплексів, широкого застосування бункерних комбайнів, що збільшує продуктивність та якість і зменшує витрати часу на збирання. Лектор звертає увагу на те, що потенційні можливості бункерних комбайнів продуктивністю 1,8...2 га/год обмежені шестирядними комбайнами з місткістю бункера 40 м3 і потужністю двигуна 420...450 к.с. Є підстава прогнозувати створення високопродуктивних автоматизованих бурякозбиральних маших четвертого покоління: гичкозирально-викопуючих модулів і універсальних підбирачів-накопичувачів з бункером великої місткості.

При підведенні підсумків лекції викладач звертає увагу студентів на розглянуті питання, залишає час на запитання і відповідає на них. Закінчує лекцію.

Заняття 2. Загальна будова, робота, технологічне налагоджування і техніко-економічні показники машин для збирання цукрових буряків і картоплі (лабораторна робота).

Питання до подання нового матеріалу:

1. Загальна будова, робота і технологічне налагоджування гичкозбиральної машини БМ-6А.

2. Загальна будова, робота і технологічне налагоджування коренезбиральної машини КС-6Б.

3. Загальна будова, робота і технологічне налагоджування коренезбиральної машини РКС-6.

4. Загальна будова, робота і технологічне налагоджування картоплекопачів КТН-2В і КСТ-1,4.

5. Загальна будова, робота і технологічне налагоджування картоплезбирального комбайна КПК-2-01.

6. Загальна будова, робота і технологічне налагоджування картоплесортувального пункту КСП-15В.

7. Техніко-економічні показники машин для збирання цукрових буряків і картоплі.

Структура лабораторного заняття приведена в таблиці 2.

Таблиця 2

Структура лабораторного заняття

Провідними викладачами кафедри “Сільськогосподарські машини і механізовані технології” розроблені методичні вказівки з виконання лабораторної роботи “Загальна будова, робота, технологічне налагоджування і техніко-економічні показники машин для збирання цукрових буряків і картоплі”.